Ухвала

від 05.07.2023 по справі 541/2277/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2277/23

Провадження № 2-з/541/7/2023

У Х В А Л А

05 липня 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Третяка О. Г.,

за участі секретаря судового засідання Олешко Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Аграрного орендно-приватного підприємства «Великосорочинське» про забезпечення доказів до подання позовної заяви,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Аграрного орендно-приватного підприємства «Великосорочинське» звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів до звернення із позовом до суду, відповідно до якої просить суд постановити ухвалу, якою забезпечити докази шляхом витребування у приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренка Ростислава Андрійовича (адреса робочого місця: АДРЕСА_1 ) належним чином посвідчених копій договору купівлі - продажу земельної ділянки площею 3,0897 га, кадастровий номер 5323281000:00:010:0065 від 25 травня 2023 року № 571, укладеного між ОСОБА_1 , як продавцем, і ОСОБА_2 , як покупцем, та решти документів, які знаходяться при ньому у відповідній нотаріальній справі, сформованій за цим договором.

Заявник мотивує свою заяву тим, що Аграрне орендно - приватне підприємство «Великосорочинське», як суб`єкт переважного права, є орендарем земельної ділянки площею 3,0897 га, кадастровий номер 5323281000:00:010:0065, яка розташована на території Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області та належала ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла в місті Миргороді Полтавської області. В червні 2023 року підприємству стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто вже після смерті ОСОБА_1 , приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Федоренком Ростиславом Андрійовичем було посвідчено договір купівлі - продажу земельної ділянки належної померлій особі за реєстраційним номером 571, право власності на яку набула ОСОБА_2 .

На даний час підприємство має намір звернутися в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним відповідного правочину та з іншими позовними вимогами. Відтак Аграрне орендно-приватне підприємство «Великосорочинське» є юридичною особою, яка може набути статус позивача.

Оскільки договір купівлі - продажу земельної ділянки від 25 травня 2023 року № 571 та решта документів, які знаходяться при ньому у відповідній нотаріальній справі відносяться до документів, що містять інформацію, охоронювану законом та не можуть бути самостійно одержані Підприємством, для доказування обставин недійсності оспорюваного правочину, існує необхідність у витребуванні копій цих документів від конкретного нотаріуса, який посвідчував такий договір.

Відповідно до частини третьої статті 118 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про забезпечення доказів.

Суд, вивчивши подану заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви та додані до неї документи, приходить до наступного висновку.

Виходячи з положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно із частиною першою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до частини другої статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Згідно із частиною третьою статті 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Пунктами 4-5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення доказів, зокрема, зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Аналізуючи положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.

Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Даний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.

Мотивуючи необхідністьзадоволення заяви Аграрного орендно-приватного підприємства «Великосорочинське» про забезпечення доказів, заявник вказує на те, що документи, які підлягають витребуванню, відносяться до документів, що містять інформацію охоронювану законом та не можуть бути самостійно одержані підприємством, для доказування обставин недійсності оспорюваного правочину.

Проте, з заяви Аграрного орендно-приватного підприємства «Великосорочинське» не вбачається, які обставини свідчать про необхідність саме забезпечення доказів та які є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а тому заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним у ч. 1 ст. 116 ЦПК України, оскільки не містить належних обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності реальних ризиків чи загроз того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути втрачені або їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно ст. 118 ч. 5 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Враховуючи вищевикладене,під часрозгляду заявиАграрного орендно-приватногопідприємства «Великосорочинське»не доведенопідстав длязабезпечення доказівв порядкустатей 116-118ЦПК України, а тому в задоволенні заяви про забезпечення доказів необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 116-118, 258-261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Аграрного орендно-приватного підприємства «Великосорочинське» про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О. Г. Третяк