Володимирецький районний суд рівненської області
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа 556/178/22
Номер провадження 2/556/52/2023
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.06.2023 дата розгляду справи
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Іванків О.В.
при секретарі Кньовець Н.П., Подерня О.В.,
з участю прокурора Піщука Д.О.,
представника відповідача адвоката Печончика О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в смт. Володимирець цивільну справу за позовом керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах Володимирецької селищної ради до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна (коштів), -
ВСТАНОВИВ:
Керівник Вараської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Володимирецької селищної ради Рівненської області до ОСОБА_1 , про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 124379,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, громадянин ОСОБА_1 , є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.05.2019, видавник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , інвестиційний договір №001 від 10.05.2017 року. З`ясовано, що попередній власник нерухомого майна - ОСОБА_2 звернувся до Степангородської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Рішенням сесії Степангородської сільської ради №427 від 07.11.2017 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду стоком на 20 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі гр. ОСОБА_2 », останньому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 20 років, за рахунок земель сільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,885 га. Земельна ділянка площею 0,885 га сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5620889500:01:002:0217, із кодом цільового призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі. Згідно витягу з Державного земельного кадастру, дата державної реєстрації земельної ділянки - 14.02.2018 року. Відповідно до інформації Володимирецької селищної ради, договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 не укладався, орендну плату та земельний податок останнім не сплачувався. На даний час договір оренди земельної площею 0,885 га, к.н. 5620889500:01:002:0217, не укладено. При цьому відповідач продовжує використовувати вказану земельну ділянку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої, ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці площею 0,885 га, к.н. 5620889500:01:002:0217, за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, факт використання підтверджується актом від 05.01.2022, складеним узгоджувальною комісією по земельних спорах Володимирецької селищної ради, згідно якого площа земельної ділянки повністю зайнята та використовується громадянином ОСОБА_1 . Таким чином, з 21.05.2019 по даний час ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку площею 0,885 та, к.н. 5620889500:01:002:0217, у зв`язку з розміщенням на ній належного йому на праві власності нерухомого майна, за відсутності оформленого права користування земельною ділянкою, що суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на наступне. Згідно ст. 288.5.1 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
У порушення вищевказаних норм, з 21.05.2019 договір оренди земельної ділянки площею 0,885 га, к.н. 5620889500:01:002:0217, відповідачем укладено не було, орендна плата і земельний податок не сплачувались, що підтверджується листом Володимирецької селищної ради від 17.12.2021.
Разом з тим, ОСОБА_1 скеровувались листи про необхідність укладення договір оренди земельної ділянки (лист Степангородської сільської ради №5 від 02.01.2020, який скеровано рекомендованим листом повідомленням).
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 по даний час не оформив документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою площею 0,885 га, к.н. 5620889500:01:002:0217, на якій розміщений належний їй об`єкт нерухомості, у зв`язку з чим, місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримав значних коштів у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади.
Таким чином, ОСОБА_1 зберіг у себе майно (кошти) у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, яка підлягає стягненню з відповідача. Так, Володимирецькою селищною радою, яка представляє інтереси Володимирецької об`єднаної територіальної громади, проведено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,885 га, к.н. 5620889500:01:002:0217, у вигляді орендної плати за землю.
При здійсненні розрахунку плати за користування вказаною земельною ділянкою застосовано передбачену Податковим кодексом мінімальну відсоткову ставку у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки. Так, рішенням Степангородської сільської ради від 20.05.2020 № 894 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2021 рік» затверджено Ставки земельного податку. Вказаними Ставками визначено розмір Ставки земельного податку для земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та розміщення об`єктів торгівлі в розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до розрахунку Володимирецької селищної ради розмір недоотриманих доходів за використання земельної ділянки площею 0,885 га, к.н. 5620889500:01:002:0217, становить:
22.05.2019 по 22.01.2020 (49751,85 грн : 12 міс. * 8 міс) - 33167,92 грн
з 23.01.2020 по 22.01.2021 (49751,85 грн: 12 міс* 12 міс.) - 49751,85 грн
з 23.01.2021 по 22.11.2021 (49751,85 грн : 12 міс * 10 міс.) - 41459,9 грн.
Таким чином, згідно з наданим розрахунком, загальний розмір недоотриманих доходів за використання зазначеної земельної ділянки складає 124379,67 гривень.
Відповідно до ст. 1214 ЦК України, відповідач міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомості, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 5620855100:03:032:0025.
З аналізу змісту норм статей 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
У даному разі наявні усі три вказані ознаки.
По-перше, відповідач дійсно зберіг у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування спірною земельною ділянкою.
Так, набуте відповідачем нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, є органічно і нерозривно пов`язане з цією земельною ділянкою. Тому, визнання за відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.
Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.
По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 ЗК України, п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю тощо.
По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Власником вказаної земельної ділянки є територіальна громада в особі Володимирецької селищної ради.
Тобто, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 , як фактичний користувач земельних ділянок, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того, чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.
При цьому, відновлення порушених прав Володимирецької селищної ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для ОСОБА_1 жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.
Таким чином, ОСОБА_1 , не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшила вартість власного майна, а територіальною громадою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто, має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок територіальної громади.
Тому кошти у вигляді несплаченої орендної плати, збережені ОСОБА_1 , підлягають стягненню на користь Володимирецької селищної ради в судовому порядку, оскільки в добровільному порядку відповідач відмовляється сплатити визначені кошти.
Вказана позовна заява керівника Вараської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі: Володимирецької селищної ради Рівненської області надійшла до Володимирецького районного суду Рівненської області 28.01.2022 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 лютого 2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.03.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою суду від 08.11.2022 року було задоволено клопотання представника відповідача про забезпечення доказів.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що позов прокурора є недоведеним та безпідставним, вказав, що ні під час подачі позову, ні в ході судового розгляду справи не встановлено, якою конкретно частиною земельної ділянки користується відповідач, що безпосередньо впливає на розрахунки, проведені селищною радою. Твердження прокурора, що у користуванні ОСОБА_3 перебуває вся земельна ділянка, нічим не доведені. При цьому на спірній земельній ділянці розташовані також інші об`єкти нерухомості, їх правовий статус та належність не визначені. Також не доведено питання цільового призначення земельної ділянки, яка може перебувати у користуванні ОСОБА_1 , оскільки він є власником будівлі телятника, тобто об`єкта, що має сільськогосподарське призначення. В той же час, розрахунок орендної плати проведено за ставками, встановленими для об`єктів торгівлі та комерційного призначення. З урахуванням викладеного, просив відмовити в задоволенні позову за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.
Представник Вололодимирецької селищної ради в судове засідання надав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, представника відповідача, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
За змістом частини другої статті 4 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
У частинах третій-четвертій статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Як вбачається зі ст.81 ЦПК України, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В даному випадку, передбачених законом підстав для звільнення сторін, в т.ч. і прокурора, від доказування, суд не вбачає.
Таким чином, кожна із сторін зобов`язана належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами поза розумнім сумнівом довести заявлені вимоги або заперечення проти них. При цьому, виходячи із підстав та предмету позову, на думку суду, прокурор повинен довести наступні обставини та факти: факт користування відповідачем визначеною земельною ділянкою, включаючи її розмір, конфігурацію, розташування, цільове призначення і т. ін; відсутність укладеного договору оренди, розмір безпідставно утриманих відповідачем коштів, розрахований на підставі достовірних даних про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, її площу, цільове призначення та період користування.
Разом з тим, таких доказів прокурор суду не надав, і вказані вище, а також інші істотні обставини, залишились недоведеними.
Так, судом встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, громадянин ОСОБА_1 , є власником будівлі телятника загальною площею 1622,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на вказаний об`єкт нерухомості зареєстровано на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.05.2019, видавник ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , інвестиційний договір №001 від 10.05.2017 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47019806 від 24.05.2019).
При цьому суд констатує, що документи, які стали підставою реєстрації права власності на будівлю телятника за ОСОБА_1 , а саме акт приймання-передачі та інвестиційний договір №001 від 10.05.2017 року суду не надані, у зв`язку з чим підстави та умови переходу права власності на будівлю, а також і на земельну ділянку, на якій ця будівля розміщена, в судовому засіданні не досліджувались.
В той же час, як вбачається з письмових доказів, наданих прокурором, земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,885 га з кадастровим номером 5620889500:01:002:0217, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, перебуває у комунальній власності.
Таким чином, земельна ділянка площею 0,885 га сформована як об`єкт цивільних прав із кадастровим номером 5620889500:01:002:0217, із кодом цільового призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі. Згідно витягу з Державного земельного кадастру, дата державної реєстрації земельної ділянки - 14.02.2018 року.
Судом також встановлено, що попередній власник нерухомого майна, а саме будівель, розташованих на даній ділянці - ОСОБА_2 - звернувся до Степангородської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.
Рішенням сесії Степангородської сільської ради №427 від 07.11.2017 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду стоком на 20 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі гр. ОСОБА_2 », останньому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 20 років, за рахунок земель сільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,885 га.
В той же час, жодних відомостей та доказів, які б вказували на те, чи розробив ОСОБА_4 такий проект землеустрою, чи затверджено цей проект землеустрою у встановленому законом порядку, чи укладав ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки із Степангородською сільською радою чи із Володимирецькою селищною радою, чи набув ОСОБА_4 прав орендаря, чи наділений він правом суборенди земельної ділянки, суду не надано.
Відповідно до інформації Володимирецької селищної ради, договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 не укладався, орендну плату та земельний податок останній не сплачував.
В той же час, ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи судом не встановлено, на яких умовах особа, яка отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою, а саме ОСОБА_4 передав земельну ділянку ОСОБА_5 ; чи мав він право на таку передачу, чи відбулась така передача взагалі.
Спірні правовідносини регулюються положеннями ЗК України, ЦК України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель».
У частині першій статті 79 ЗК України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до частин першої та другої статті 120 ЗК України (тут і надалі у редакції, чинній на час укладення зазначених договорів) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно з частиною шостою статті 120 ЗК України укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.
Таким чином, після підписання акту приймання-передачі нерухомого майна нежитлових будівель і державної реєстрації прав власності на них у відповідача ОСОБА_1 , як покупця будівлі, могло б виникнути право користування земельною ділянкою, на якій розташований телятник.
Проте, дана обставина взагалі не встановлена ні в позові, ні під час судового розгляду справи, оскільки прокурор не надав суду доказів, на яких умовах володів та користувався земельною ділянкою попередній власник нерухомого майна ОСОБА_4 , і які саме з його прав землекористувача перейшли до ОСОБА_1 .
Аналогічно, на думку суду, прокурором не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтвердили розмір земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 .
Так, предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення з відповідача, як власника нерухомого майна, коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій воно розташовано.
Згідно з пунктом в) частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Отже, єдиною формою здійснення плати за користування спірною земельною ділянкою для ОСОБА_1 , як землекористувача, могла бути орендна плата. Таким чином, розмір безпідставно збережених коштів за користування спірною земельною ділянкою має визначатися як розмір неодержаної орендної плати за землю.
Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, чинної на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Таким чином, у відповідності до вказаних вимог законодавства та Методики, для правильного розрахунку розміру орендної плати, яка в даному випадку буде відповідати розміру безпідставно набутих та утриманих відповідачем коштів необхідними є три показники - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки та ставка земельного податку; площа земельної ділянки; період використання. В той же час, у наданих суду матеріалах наявні тільки відомості про нормативно-грошову оцінку та ставки земельного податку на 2021 рік. Всі інші дані для проведення розрахунку недоведені і ґрунтуються на припущеннях, про що свідчать наступні обставини.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, ділянка якого розміру перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 . Зокрема, будь-які документи про передачу земельної ділянки від власника або від попереднього користувача відповідачу, в яких було б зазначено час передачі та розмір ділянки, що передана, відсутні; в той же час наданий прокурором акт обстеження земельної ділянки від 05.01.2022 року, на думку суду, не відповідає критеріям допустимості та достовірності доказів.
Так, у згаданому акті вказано, що всі нежитлові приміщення, розташовані на ділянці, належать ОСОБА_3 , однак за даними Державного реєстру прав на нерухоме майно, ОСОБА_3 є власником лише одного приміщення - будівлі телятника. Обстеження земельної ділянки проведено за відсутності власника будівель або його представника, будь-які додатки до акту (абрис, план земельної ділянки, фото, відеозаписи) не долучені, акт, складений узгоджувальною комісією, не затверджено органом місцевого самоврядування.
В той же час, представником відповідача надано суду Збірний кадастровий план земельної ділянки 5620889500:01:002:0217 в АДРЕСА_1 , складений сертифікованим інженером-землевпорядником Печончиком В.В. , з якого вбачається, що на спірній земельній ділянці розташовано не тільки будівлю телятника, яка належить ОСОБА_7 , а також інші об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі та господарські споруди, трансформаторна підстанція, опори ліній електропередач, насосна підстанція та ін.
При цьому, трансформатора підстанція та опори ЛЕП належать ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеобленерго», а хто є власником або користувачем інших будівель та споруд, та земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовано, в ході судового розгляду не встановлено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження прокурора про те, що в користуванні ОСОБА_1 перебуває вся земельна ділянка 5620889500:01:002:0217 в АДРЕСА_1 , площею 0,885 га, ґрунтується на припущеннях, не доведено у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим проведений розрахунок ціни позову не може бути прийнятий до уваги.
На підставі вищевикладеного, оцінивши встановлені в ході судового розгляду обставини та надані сторонами доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора є недоведеними, і підстав для їх задоволення не вбачає, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Понесені прокурором судові витрати у вигляді сплаченого судового збору відшкодуванню не підлягають, як це вбачається зі ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77, 78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11-14, 15, 16, 177, 181, 182, 509, 1212-1215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 79-1, 120, 123, 124, 125 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про державний земельний кадастр», суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах Володимирецької селищної ради до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна (коштів) відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Повний текст рішення буде проголошено 26 червня 2023 року.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду . Апеляцію може бути подано протягом тридцяти днів з часу проголошення рішення як через Володимирецький районний суд, так і безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
С У Д Д Я :
Повний текст рішення складено 26 червня 2023 року
Відомості про учасників справи:
Позивач: Вараська окружна прокуратура юридична адреса: 34402, м. Вараш, м-н. Будівельників, буд. 1, Рівненська область код ЄДРПОУ 02910077,
Орган місцевого самоврядування: Володимирецька селищна рада Рівненської області юридична: адреса 34300, смт. Володимирець, вул. Повстанців, 21, Вараський район Рівненська область код ЄДРПОУ 04388113
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .
Суд | Володимирецький районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2023 |
Оприлюднено | 18.07.2023 |
Номер документу | 112215748 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Володимирецький районний суд Рівненської області
Іванків О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні