Голосіївський районний суд міста києва
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 757/34000/20-к
Провадження №: 1-кп/752/710/23
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.2023 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62020000000000483 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кам`янське (попередня назва Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта вища юридична, одружений, має на утриманні малолітню дитину та батька пенсіонера з інвалідністю, працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 2 ст. 384 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно обвинувальним актом ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 2 ст. 384 КК України, а саме: в незаконному перешкоджанні проведенню зборів, вчиненому службовою особою та у завідомо неправдивих показаннях свідка, що поєднані зі штучним створенням доказів обвинувачення. Указані кримінальні правопорушення ОСОБА_8 вчинено всупереч дії законодавства України, чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, дії принципу верховенства права та гарантованих Конституцією України найвищим соціальним цінностям.
Так, право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов`язана забезпечити його ефективну реалізацію. Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (надалі по тексту - Конвенція), гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об`єднання.
Відповідно до ст. 11 Конвенції кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об`єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.
Здійснення прав на свободу зібрань та об`єднання не підлягає ніяким обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973 № 2148-УІІІ, також визнається право на мирні збори. Згідно з положеннями вказаної статті користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров`я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.
Статтею 2 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
У ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Згідно зі ст. 5 Конституції України ніхто не може узурпувати державну владу.
Відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 39 Конституції України у державі встановлено реєстраційний, а не дозвільний порядок проведення зборів, походів, мітингів і демонстрацій, а їх проведення може бути обмежене лише за рішенням суду та виключно у випадках, безпосередньо визначених Конституцію України. Тимчасові обмеження права громадян на мирні збори можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Відповідно до ст. 15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов`язкова. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до ст. 60 Конституції України ніхто не зобов`язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
У ст. 64 Конституції України визначено, що конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 66 КПК України свідок зобов`язаний давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду.
Частиною 1 ст. 67 КПК України встановлено, що за завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 1, 2, 10 Закону України "Про міліцію" від № 580-УІІІ (580-19) від 02.07.2013 з наступними змінами та доповненнями, міліція в Україні - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, одним з основних завдань якого є зобов`язання забезпечувати особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів та громадський порядок.
Згідно зі ст. 3 названого Закону діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.
Статтею 5 Закону України "Про міліцію" визначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності із законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
Міліція поважає гідність особи й виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.
Крім того, ст. 20 Закону України "Про міліцію" передбачено, що працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.
Законні вимоги працівників міліції є обов`язковими для виконання громадянами і службовими особами.
Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.
Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов`язків, не передбачених чинним законодавством.
Наказом начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 03.10.2012 № 199 о/с ОСОБА_8 було призначено на посаду міліціонера відділення № 2 взводу № 1 оперативної роти № 2 батальйону міліції особливого призначення "Беркут" (надалі по тексту "Беркут", БМОП "Беркут"), підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області. Наказом начальника ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 присвоєне спеціальне звання - старшина міліції.
Відповідно до примітки ст. 364 КК України (в редакції Закону України № 3207-УІ від 07.04.2011), службовими особами, окрім інших, є особи, які постійно здійснюють функції представників влади.
Згідно з п. "д" п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (у редакції Закону України № 224-VII від 14.05.2013) особи уповноважені на виконання функцій держави є особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, тобто є службовими особами.
Таким чином, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді міліціонера відділення № 2 взводу № 1 оперативної роти № 2 БМОП "Беркут", підпорядкованого ТУ МВС України в Дніпропетровській області, маючи спеціальне звання "старшина міліції", здійснював функції представника державного озброєного органу виконавчої влади, тобто був службовою особою.
Незважаючи на вказані вище вимоги міжнародних нормативно-правових актів, Конституції і законів України, ОСОБА_8 діючи умисно, незаконно перешкоджав проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, зважаючи на таке.
Із 2006 року Україна почала вести переговори з відповідними структурами Європейського Союзу з наміром стати спочатку асоційованим членом цієї організації, а потім її повноправним учасником. Ці перемовини продовжувались вищім керівництвом держави впродовж кількох років.
Виходячи з досягнутих домовленостей Угода про асоціацію України з Європейським Союзом мала бути підписана 29.11.2013 у м. Вільнюсі Литовської Республіки під час саміту глав країн-членів Європейського Союзу.
Однак восени 2013 року вищим керівництвом держави, з метою утримання влади, прийнято рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. На виконання цього рішення 21.11.2013 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 905-р, яким було призупинено процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
У відповідь на такі рішення, починаючи із 21.11.2013, у м. Києві на Майдані Незалежності громадяни України розпочали проведення безстрокових мирних заходів протесту - зборів громадян проти цього рішення у формі зборів, мітингів, походів і демонстрацій на підтримку європейського вектору зовнішньої політики України.
Водночас, вищим керівництвом держави, з використанням наданих повноважень здійснювались всі необхідні, у тому числі незаконні, дії для припинення акцій протесту, вчиняючи перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, оскільки такі масові заходи ставили під загрозу їх перебування при владі. Для вчинення таких дій та вчинення інших злочинів залучено керівників правоохоронних органів держави, в тому числі Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України, із залученням підлеглих їм працівників до здійснення незаконного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій шляхом застосування фізичного насильства, зброї та спеціальних засобів до мітингувальників, незаконних затримань, ініціювання перед судами обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно затриманих мітингувальників, а також забезпечення шляхом здійснення незаконного впливу на суди розгляду та задоволення таких клопотань.
На виконання протиправних вказівок вищого керівництва держави, невстановленими службовими особами з числа керівництва прокуратури м. Києва та ГУ МВС України в м. Києві прийнято завідомо протиправне рішення про притягнення затриманих осіб до кримінальної відповідальності та обрання їм запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000179 від 19.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 Кримінального кодексу України.
Указане кримінальне провадження розпочато слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві за фактом організації невідомими особами 19.01.2014 по вул. Грушевського у м. Києві масових заворушень, що супроводжувалися погромами та знищенням майна і призвело до тяжких наслідків.
Разом з цим досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні фактично не проводилося, обставини події, яка мала місце 19.01.2014 по вул. Грушевського в м. Києві всебічно, повно й неупереджено органом досудового розслідування не досліджувалися, слідчі дії з цією метою не проводилися.
З метою реалізації вищевказаного злочинного умислу не встановленими слідством службовими особами, повне коло яких установлюється у межах досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, був розроблений відповідний план злочинних дій, який полягав у тому, що кримінальне провадження № 12014100000000179 від 19.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 Кримінального кодексу України, перебувало формально у провадженні слідчих СУ ГУ МВС України в м. Києві, однак за усними вказівками керівництва ГУ МВС України затриманих у межах досудового розслідування цього кримінального провадження осіб доставляли до заздалегідь визначених районних управлінь ГУ МВС України в м. Києві, які віддалені від центральної частини м. Києва.
Впродовж січня місяця 2014 року участь в акціях громадського протесту на Майдані Незалежності у м. Києві приймав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у такий спосіб виражав своє волевиявлення щодо незгоди із рішенням вищого керівництва держави про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та реалізовував конституційне право на участь в мирних акціях громадського протесту. При цьому він будь-яких правопорушень не вчиняв, у сутичках між мітингувальниками та працівниками правоохоронних органів не приймав, відстоював позицію щодо захисту учасниками акцій громадського протесту своїх прав та інтересів виключено у законний спосіб.
Так, 21.01.2014 близько 02:30 ОСОБА_5 з метою реалізації свого конституційного права на участь у зборах, мітингах, вуличних походах і демонстраціях, прибув на вул. Грушевського в м. Києві. Будучи обізнаний про те, що в цьому місці можуть бути сутички між правоохоронцями та учасниками акцій громадського протесту, під час чого конфліктуючи сторони можуть жбурляти один в одного каміння, пляшки із запалювальними сумішами тощо, для самозахисту взяв шолом білого кольору, наколінники і побутовий респіратор. При цьому також взяв вудочку, до якої прикріпив футболку білого кольору, таким чином зімітувавши білий прапор, за допомогою якого хотів виразити свої мирні наміри та проявити громадянську позицію щодо необхідності мирного розвитку подій в центральній частині м. Києва.
Під час чергової сутички учасників зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій та працівників "Беркут" і внутрішніх військ МВС України, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, близько 03:15, перебуваючи на перехресті вул. Грушевського та пров. Музейного в м. Києві зі сторони мітингувальників та рухаючись у бік вишикуваних у шеренгу правоохоронців, бажаючи припинити застосування ними до мітингувальників фізичної сили, та спеціальних засобів, почав розмахувати рибною вудочкою із прикріпленою футболкою білого кольору, виказуючи свої мирні наміри до мирного спілкування. При цьому ОСОБА_5 будь-яких правопорушень, у тому числі стосовно працівників "Беркут" та внутрішніх військ МВС України не вчиняв.
У цей час з шеренги правоохоронців вийшло четверо невстановлених досудовим розслідуванням працівників правоохоронних органів, які затримали ОСОБА_5 , начебто за участь у масових заворушеннях, та помістили до спецавтомобіля. В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час близько 04:00 21.01.2014 ОСОБА_5 було доставлено до Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 3, під юрисдикцією якого не перебувало місце нібито вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто усупереч ст. 218 КПК України, де його затримано слідчим у порядку ст. 208 КПК України.
У подальшому міліціонер відділення № 2 взводу № 1 оперативної роти № 2 БМОП "Беркут", підпорядковано ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою незаконного перешкоджання подальшій участі ОСОБА_5 у проведенні зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в центральній частині м. Києва, перешкоджання проведенню акцій громадського протесту в центральній частині міста Києва та їх припинення шляхом залякування ОСОБА_5 та інших учасників 22.01.2014, у період часу з 17:15 до 18:00, перебуваючи у приміщенні Кабінету Міністрів України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, діючи умисно, в ході допиту в якості свідка у кримінальному провадженні, надав слідчому СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві завідомо неправдиві показання про нібито активну участь ОСОБА_5 у масових заворушеннях, а саме: вказав: "... приблизно о 3-й годині 21.01.2014 було вирішено вилучити найбільш агресивних, так група БМОП "Беркут" перейшла кордон та почала вилучати осіб. Я у той час також був тій групі і займався тим, що страхував співробітників, які були попереду. Так було вилучено декілька осіб, які в подальшому доставлені до автозаку. Серед вилучених осіб був хлопець, який був одітий у куртку червоного кольору та шолом білого кольору. Як я дізнався пізніше хлопця звали ОСОБА_5 . Його я запам`ятав тому, що він кидав у працівників БМОП і ВВ каміння та пляшки із горючою рідиною".
При цьому ОСОБА_5 жодні протиправні дії, пов`язані з участю у масових заворушеннях не вчинялись, доказів кидання ним пляшок з запалювальною сумішшю у ході досудового розслідування здобуто не було, відповідних речей під час затримання у нього не вилучалось, за результатами проведення судово-хімічної експертизи на змивах з рук ОСОБА_5 слідів нафтопродуктів не виявлено.
Однак, слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/1377/14-к від 23.01.2014 при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , вказані завідомо неправдиві показання ОСОБА_8 враховані як основні докази обґрунтованості підозри у кримінальному провадженні та прийнято рішення про обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тим самим, за вказаних обставин та в зазначений спосіб ОСОБА_8 вчинив незаконне перешкоджання проведенню зборів у місті Києві та їх припинення шляхом залякування їх учасників і спонукання відмовитись від участі в них та визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 340 Кримінального кодексу України - незаконне перешкоджання проведенню зборів, вчиненому службовою особою.
Крім цього, за наведених вище обставин ОСОБА_8 , діючи умисно, під час допиту у якості свідка надав слідчому завідомо неправдиві показання, поєднані із штучним створенням доказів обвинувачення за наступних обставин.
Починаючи з 22.11.2013, у м. Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові мирні збори громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України та зміни чинної влади.
Активну участь у проведенні цих зборів громадян з листопада 2013 року розпочав приймати участь і громадянин України ОСОБА_5 , а саме: регулярно, виражаючи своє волевиявлення та реалізовуючи конституційне право на участь в мирних акціях протесту, прибував на Майдан Незалежності у м. Києві, не вчиняючи при цьому жодних правопорушень. При цьому, вказані акції протесту були безстроковими, як і участь у них вказаних громадян.
З метою протидіяння у неправомірний спосіб акціям протесту, які відбувались в місті Києві, не встановленими на цей час службовими особами прийнято завідомо протиправне рішення про затримання, притягнення до кримінальної відповідальності осіб - учасників акцій протесту та обрання відносно них в подальшому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із штучним створенням доказів винуватості, у такий спосіб залякуючи і спонукаючи відмовитись від подальшої участі у зборах, мітингах, вуличних походах і демонстраціях, у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000179 від 19.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 Кримінального кодексу України, яке розпочато слідчим управлінням ГУ МВС у м. Києві за фактом організації невідомими особами 19.01.2014 по вул. Грушевського та Європейській площі у м. Києві масових заворушень, що супроводжувалися погромами та знищенням майна, що потягли тяжкі наслідки.
Водночас, вищим керівництвом держави, з використанням наданих повноважень здійснювались всі необхідні, у тому числі незаконні, дії для припинення акцій протесту, вчиняючи перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, оскільки такі масові заходи ставили під загрозу їх перебування при владі. Для вчинення таких дій та вчинення інших злочинів залучено керівників правоохоронних органів держави, в тому числі Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України, із залученням підлеглих їм працівників, до здійснення незаконного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій шляхом застосування фізичного насильства, зброї та спеціальних засобів до мітингувальників, незаконних затримань, ініціювання перед судами обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно затриманих мітингувальників, а також забезпечення шляхом здійснення незаконного впливу на суди розгляду та задоволення таких клопотань.
На виконання протиправних вказівок вищого керівництва держави, невстановленими службовими особами з числа керівництва прокуратури м. Києва та ГУ МВС України в м. Києві прийнято завідомо протиправне рішення про притягнення затриманих осіб до кримінальної відповідальності та обрання їм запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000179 від 19.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 Кримінального кодексу України.
Указане кримінальне провадження розпочато слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві за фактом організації невідомими особами 19.01.2014 по вул. Грушевського у м. Києві масових заворушень, що супроводжувалися погромами та знищенням майна і призвело до тяжких наслідків.
Разом з цим досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні фактично не проводилося, обставини події, яка мала місце 19.01.2014 по вул. Грушевського в м. Києві всебічно, повно й неупереджено органом досудового розслідування не досліджувалися, слідчі дії з цією метою не проводилися.
З метою реалізації вищевказаного злочинного умислу не встановленими слідством службовими особами, повне коло яких установлюється у межах досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, був розроблений відповідний план злочинних дій, який полягав у тому, що кримінальне провадження № 12014100000000179 від 19.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 Кримінального кодексу України, перебувало формально у провадженні слідчих СУ ГУ МВС України в м. Києві, однак за усними вказівками керівництва ГУ МВС України затриманих у межах досудового розслідування цього кримінального провадження осіб доставляли до заздалегідь визначених районних управлінь ГУ МВС України в м. Києві, які віддалені від центральної частини м. Києва.
Впродовж січня місяця 2014 року участь в акціях громадського протесту на Майдані Незалежності у м. Києві приймав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у такий спосіб виражав своє волевиявлення щодо незгоди із рішенням вищого керівництва держави про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та реалізовував конституційне право на участь в мирних акціях громадського протесту. При цьому він будь-яких правопорушень не вчиняв, у сутичках між мітингувальниками та працівниками правоохоронних органів не приймав. Натомість відстоював позицію щодо захисту учасниками акцій громадського протесту своїх прав та інтересів виключено у законний спосіб.
Так, 21.01.2014 близько 02:30 ОСОБА_5 з метою реалізації свого конституційного права на участь у зборах, мітингах, вуличних походах і демонстраціях, прибув на вул. Грушевського в м. Києві. Будучи обізнаний про те, що в цьому місці можуть бути сутички між правоохоронцями та учасниками акцій громадського протесту, під час чого конфліктуючи сторони можуть жбурляти один в одного каміння, пляшки із запалювальними сумішами, тощо, для самозахисту взяв шолом білого кольору, наколінники і побутовий респіратор. При цьому також взяв вудочку, до якої прикріпив футболку білого кольору, таким чином зімітувавши білий прапор, за допомогою якого хотів виразити свої мирні наміри та проявити громадянську позицію щодо необхідності мирного розвитку подій в центральній частині м. Києва.
Під час чергової сутички учасників зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій та працівників "Беркут" і внутрішніх військ МВС України ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, близько 03 год. 15 хв., перебуваючи на перехресті вул. Грушевського та пров. Музейного в м. Києві зі сторони мітингувальників та рухаючись у бік вишикуваних у шеренгу правоохоронців, бажаючи припинити застосування ними до мітингувальників фізичної сили, та спеціальних засобів, почав розмахувати рибною вудочкою із прикріпленою футболкою білого кольору, виказуючи свої мирні наміри до мирного спілкування. При цьому ОСОБА_5 будь-яких правопорушень, у тому числі стосовно працівників "Беркут" та внутрішніх військ МВС України не вчиняв.
У цей час з шеренги правоохоронців вийшло четверо невстановлених досудовим розслідуванням працівників правоохоронних органів, які затримали ОСОБА_5 , начебто за участь у масових заворушеннях, та помістили до спецавтомобіля. В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час близько 04 год 00 хв. 21.01.2014 ОСОБА_5 доставлено до Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 3, під юрисдикцією якого не перебувало місце нібито вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто усупереч ст. 218 КПК України, де його затримано слідчим у порядку ст. 208 КПК України.
У подальшому міліціонер відділення № 2 взводу № 1 оперативної роти № 2 БМОП "Беркут", підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою незаконного перешкоджання подальшій участі ОСОБА_5 у проведенні зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в центральній частині м. Києва, перешкоджання проведенню акцій громадського протесту в центральній частині міста Києва та їх припинення шляхом залякування ОСОБА_5 та інших учасників 22.01.2014, у період часу з 17 15 до 18:00, знаходячись у приміщенні Кабінету Міністрів України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, діючи умисно, в ході допиту в якості свідка у кримінальному провадженні, надав слідчому СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві завідомо неправдиві показання про нібито активну участь ОСОБА_5 у масових заворушеннях, а саме вказав: "...приблизно о 3-й годині 21.01.2014 булло вирішено вилучити найбільш агресивних, так група БМОП "Беркут" перейшла кордон та почала вилучати осіб. Я у той час також був тій групі і займався тим, що страхував співробітників, які були попереду. Так було вилучено декілька осіб, які в подальшому доставлені до автозаку. Серед вилучених осіб був хлопець, який був одітий у куртку червоного кольору та шолом білого кольору. Як я дізнався пізніше хлопця звали ОСОБА_5 . Його я запам`ятав тому, що він кидав у працівників БМОП і ВВ каміння та пляшки із горючою рідиною".
При цьому ОСОБА_5 жодні протиправні дії, пов`язані з участю у масових заворушеннях не вчинялись, доказів кидання ним пляшок з запалювальною сумішшю у ході досудового розслідування здобуто не було, відповідних речей під час затримання у нього не вилучалось, за результатами проведення судово-хімічної експертизи на змивах з рук ОСОБА_5 слідів нафтопродуктів не виявлено.
У подальшому, слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/1378-14-к від 23.01.2014 при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , вказані завідомо неправдиві показання ОСОБА_8 враховані як основні докази обґрунтованості підозри у кримінальному провадженні та прийнято рішення про обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, при проведенні вищезазначених слідчих дій свідку ОСОБА_8 були роз`яснені права та обов`язки свідка та він був попереджений про кримінальну відповідальність за давання заздалегідь неправдивих показань за ст. 384 КК України.
За таких обставин ОСОБА_8 надав слідчому у ході допиту в статусі свідка завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів обвинувачення та визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України - завідомо неправдиві показання свідка, поєднані зі штучним створенням доказів обвинувачення.
Всього в сукупності ОСОБА_8 визнається винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340 та ч. 2 ст. 384 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень він не визнав, у ході свого допиту та відповідей на запитання учасників, суду надав показання, за змістом яких станом на 21.01.2014 працював міліціонером батальйону міліції особливого призначення "Берукт" ГУ МВС України в Дніпропетровський області. В органах внутрішніх справ працює з 2005 року, а в цьому підрозділі з 2011 року. На той час командиром батальйону був ОСОБА_11 , командиром роти - ОСОБА_12 , його заступник ОСОБА_13 , командир взводу ОСОБА_14 . У місті Києві він опинився 2 або 3 грудня 2013 року. Перша частина підрозділу була відправлена до 30.11.2013, а він був у другій партії 2-3 грудня 2013 року.
Під час чергування у січні знаходився по вулиці Грушевського біля стадіону "Динамо". Там також знаходились внутрішні війська та інші підрозділи "Беркут". Під час перебування біля стадіону "Динамо" до обов`язків входило: охорона громадського порядку та недопущення порушень громадського порядку. При виявленні фатів порушення громадського порядку повинен був діяти відповідно до Інструкцій: затримувати. Інструктаж проводився. Інструктували щоб вони виконували обов`язки по охороні громадського порядку та пасивної оборони, у разі якщо будуть якісь дії. Отримали вказівки обмежували людей, щоб вони не проходили до Урядового кварталу, якщо будуть такі спроби.
20 та 21 січня 2014 року підрозділ знаходився біля стадіону Динамо біля кордону внутрішніх військ. Мітингувальники були по іншу сторону кордону. Відстань між правоохоронцями та мітингувальнками постійно то скорочувалась то збільшувалась. На той час, як він вважає були порушення громадського порядку та масові безлади. Палились шини, кидалось каміння, пляшки із запалювальною сумішшю. При цьому правоохоронці здійснювали пасивну охорону, ними застосовувались щити, спеціальні засоби (газові гранати).
Біля стадіону "Динамо" в ніч з 20 на 21 січня 2014 року протестувальники були більш активні, більше палили колеса, кидали каміння та різні предмети. їх було приблизно більше 500 осіб. Багато людей стояло на пагорбі, а більш активні перебували безпосередньо біля кордону внутрішніх військ. Для документування незаконних дій мітингувальників був спецавтомобіль із відеокамерою, який знаходився за кордоном внутрішніх військ, а також через гучномовець попереджали про припинення масових заворушень, порушень громадського порядку.
ОСОБА_5 затримували не за те, що вій вийшов з прапором, а за ті події, які він робив до того, але які не попали на відеозапис. Зокрема обвинувачений зазначив, що бачив, що стояв транспорт внутрішніх військ і ОСОБА_5 залазив на цей транспорт і махав руками і кричав мітингувальникам: "Давайте рухаємося". За це він його і запам`ятав, тому що він заліз на транспорт, а потім спустився і почав кидати каміння і пляшки із запалювальною сумішшю. Запам`ятав його по білому шолому і червоній куртці в клітинку. Обличчя видно не було, так як було темно і погано видно. У інших мітингувальників також були білі шоломи. Але ОСОБА_5 запам`ятався тим, що у нього була червона куртка в клітинку, і шолом був білий із чорною плямою позаду. Він знаходився безпосередньо за кордоном внутрішніх військ, на відстані приблизно 20 метрів. Світло було більше від вогнища від коліс. ОСОБА_5 впізнав виключно по одягу та шолому. Після того як ОСОБА_5 кидав каміння була перерва хвилин 5-10. ОСОБА_5 взяв вудку чи палку із білим прапором і почав підходити до кордону внутрішніх військ. І група вилучення, в якій перебував ОСОБА_15 , підійшла до нього, взяли його під руки та завели за кордон. Він в цій групі не був, а стояв за кордоном внутрішніх військ, так як був в іншій групі і спостерігав за затриманням. Його завданням на той час було страхувати іншу групу, яка знаходились біля нього. Груп,у яка здійснювала затримання ОСОБА_5 він не страхував. Після затримання ОСОБА_5 його провели біля нього і повели до спецавтомобілю. Що далі відбувалось він не бачив, так як був в іншій групі затримання.
У подальшому коли їх допитував слідчий, зі слів слідчого дізнався, що затриманим був ОСОБА_5 . Слідчий описав його одяг. До цього він не знав прізвище затриманого. Допитували його один раз. Це було наступного дня в автобусі біля Кабінету Міністрів України, коли вони відпочивали. Допитували його та ОСОБА_15 . Вони сиділи вдвох і їх допитував слідчий.
На запитання прокурора про те, чи слідчий записував показання з його слів, чи був написаний протокол, а він його тільки підписав, обвинувачений ОСОБА_8 показав, що цього не пам`ятає. Він також не пам`ятає, чи був протокол написаний від руки, чи надрукований, а також чи знайомився він із ним. Але він запам`ятав, що права свідка йому роз`яснювались, і він попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. На запитання прокурора чому зараз він каже що спостерігав за затриманням ОСОБА_5 за кордоном внутрішніх військ, а згідно його показів як свідка він страхував групу яка затримувала ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_8 повідомив, що здійснював страхування іншої групи. Зауважив, що можливо він тоді помилявся. При цьому обвинувачений не зміг пояснити різницю у своїх показаннях, та на запитання головуючого уточнив, що в момент, коли група вилучення затримувала ОСОБА_5 ,. він за кордон внутрішніх військ не виходив. На запитання чому саме його та ОСОБА_15 допитував слідчий, обвинувачений ОСОБА_8 повідомив, що слідчий запитав, хто бачив особу у білому шоломі та червоній куртці. На той момент він не знав, що це ОСОБА_5 і персоналізувати його не міг. Під час допиту як свідка він давав правдиві показання. У його присутності на вул. Грушевського рішення суду про обмеження права громадян на збори, мітинги, не проголошувалось. Відповідаючи на уточнюючи питання обвинувачений ОСОБА_8 повідомив, що в інші дати він ОСОБА_5 не бачив. Він йому запам`ятався більше тим, що до затримання виліз на техніку. Ця техніка стояла внизу вулиці Грушевського біля кордону працівників внутрішніх військ, біля стадіону "Динамо". Ці дії він робив не більше як за 10-хвилин до моменту його затримання. ОСОБА_5 переміщувався, кидав і відходив, а потім знову підходив. ОСОБА_5 діяв самостійно, а не у групі осіб. Також ОСОБА_8 не зміг пояснити, чому під час допиту як свідка він зазначив, що ОСОБА_5 був у куртці червоного кольору, а зараз під час допиту обвинуваченого зазначив, що він був у куртці червоного кольору в клітинку. При цьому не заперечував, що можливо клітинка в опису курки в його пам`яті з`явилась пізніше. Водночас ОСОБА_8 зазначив, що слідчий під час його допиту як свідка не наводив на те, які показання необхідно давати.
Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_8 , оцінює їх як такі, що надані з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Незважаючи на невизнання стороною захисту пред`явленого обвинувачення, подія і склад кримінального правопорушення за ст. 340 та ч. 2 ст. 384 КК України, ОСОБА_16 доводиться сукупністю досліджених судом доказів.
Так, свідок ОСОБА_17 у ході свого допиту і відповідей на запитання учасників, суду, надав показання, за змістом який з обвинуваченим він не знайомий, з потерпілим є друзями, знайомі з 2013 року, були разом на Майдані . У день затримання ОСОБА_19 йому подзвонив та попросив йому допомогти бо в ОСОБА_19 були проблеми з ногою, він приїхав до лікарні. Потім поїхали поїсти в Макдональдс та потерпілий розповів про події, що в нього стались вчора. Сказав, що був на майдані зустрівся з оператором, брали інтерв`ю та затримували провокатора, який кидався камінням у поліцію. Після того заїхали до аптеки, потім були у лікаря. А в кінці свідок відвіз його додому чи до лікарні. На наступний день від спільної знайомої ОСОБА_21 дізнався про затримання ОСОБА_19 . Коли стали дізнаватись причини затримання, з`ясували, що він у своїх товаришів взяв білу майку, використовуючи її як білий прапор та йшов у бік поліції, щоб донести свою позицію мирного протесту.
Свідок зазначив, що ОСОБА_19 дуже хвилювався за всі події, він відчував те, що зможе допомогти в цій ситуації. ОСОБА_19 розповідав йому про те, що він зустрів оператора і вони знімали інтерв`ю, приймали участь у затриманні провокатора, який кидав каміння у бік поліції. Коли саме було затримано ОСОБА_19 , йому не відомо, однак відомо, що ці події відбулись вночі. ОСОБА_19 був одягнений у куртку, джинси, шапку. Куртка наче була у клітинку, червона.
Щодо тілесних ушкоджень потерпілого свідку невідомо, на питання хто побив ОСОБА_19 свідок відповів, що люди у формі. Свідок бачив відео за участю ОСОБА_19 , в якого був лише білий прапор, зроблений з майки, крім прапора нічого не тримав. Впізнав у натовпі ОСОБА_19 за одягом та тим, що він кульгав.
Характеризує потерпілого ОСОБА_5 як мирну людина, який виступав за мир. Щодо свого затримання потерпілий йому розповів, що він підійшов до кордону поліції та почав з ними спілкуватись, в результаті чого його затримали, кинули на землю та побили. Про обставини того, що потерпілого роздягли, свідку не відомо. Хто побив потерпілого свідку невідомо, знає тільки що працівники поліції. Бачив відео із затримання потерпілого, де останній йшов з прапором, зробленим із майки у сторону поліції. Зазначив, що потерпілий за освітою журналіст та був там у якості кореспондента.На запитання захисника про те, чи не є дивним те, що ОСОБА_5 почуваючи себе погано, пішов на Майдан , свідок зазначив, що на його думку це пов`язано з тим, що ОСОБА_19 хотів відстояти свою позицію необхідності мирного вирішення.
Свідок ОСОБА_22 у ході свого допиту і відповідей на запитання учасників, суду, надав показання, за змістом яких з обвинуваченим він не знайомий, потерпілого знає з 2012 року. З приводу подій 19.01-20.01.2014 зазначив, що на той момент ОСОБА_19 проживав у нього кілька днів. 19.01.2014 зранку вони окремо проводили кожен день. Ближче до обід зустрілись в центрі міста. Там проходило народне віче. Потім вони пішли у сторону вул. Грушевського. Встали на пагорб навпроти стадіону "Динамо". Там почались якісь зіткнення. Так, як ОСОБА_19 був журналістом, він сказав, що хоче піти подивитися, що відбувається. Свідок залишився вгорі та спостерігав за тим, що відбувається протязом приблизно 2-х годин. Бачив, як ОСОБА_19 бере у когось інтерв`ю на камеру. ОСОБА_19 спілкувався і з мітингувальниками, і з правоохоронцями. Після цього вони розійшлись.
Як тільки на вулиці стемніло, свідок пішов до дому. ОСОБА_19 прийшов приблизно о 21-22 годині. Вранці 20.01.2014 ОСОБА_19 сказав, що у нього розболілось коліно, він кульгав. ОСОБА_19 колись грав у футбол та пошкодив коліно, сказав, що піде у клініку. Увечері вони зустрілись у нього вдома.
У цей вечір у центрі міста відбувались сутички. Приблизно о 01-й годині ОСОБА_19 сказав, що не можу спостерігати за цими подіями із сторони, йому хочеться зрозуміти що відбувається на місці. Його журналістське нутро тягнуло його на вулицю. ОСОБА_19 одягнувся, взяв у свідка білу футболку. Він (свідок) телефонував ОСОБА_19 вночі, проте той не відповідав.
Вдень ОСОБА_19 почали шукати. Приблизно о 14:15 дізнались від мати ОСОБА_19 , що його було затримано за організацію масових безладів.
Із ОСОБА_19 зустрівся в суді, де він сказав, що взяв його білу футболку як прапор, щоб примирити сторони, та пішов до міліції. Його затримали, побили та відвезли у СІЗО. ОСОБА_19 ходив у курці клітчатій у червоний-білий квадратик, і шолом для сноуборду. Предметів для нанесення ударів у нього не було. У подальшому вони знайшли відеозапис, де було видно, що ОСОБА_19 з палкою і білим прапором йде у бік правоохоронців. Правоохоронці не стали слухати, викинули прапор і поволоки до автозаку. Про наявність рішень судів про обмеження права на збори, мітинги, йому відомо не було і з ОСОБА_5 вони це не обговорювали. За весь період знайомства із ОСОБА_19 він не бачив від нього агресивних дій.
Свідок ОСОБА_23 у ході свого допиту і відповідей на запитання учасників, суду, надала показання, за змістом яких ОСОБА_24 - це її колишній хлопець. Знайома із ним з 2012 року, коли він прийшов працювати у рекламну агенцію, де вона також працювала. Коли вони почали зустрічатися, то жили разом. Також ОСОБА_19 займався журналістською діяльністю. Він був позаштатним журналістом видання, назву якого вона вже не пам`ятає. Під час акцій протестів, ОСОБА_19 відвідував Майдан незалежності як мирний протестувальник. Він відвідував акції протестів, висловлював свою підтримку протестувальникам та на ніч приходив до дому. Міг іноді піти вночі, коли були загострення подій. Із собою він брав воду, документи, бо були перевірки, теплі речі. Десь 17, 18 січня вони із ОСОБА_19 посварилися, і ОСОБА_19 сказав, що залишиться у свого друга ОСОБА_25 . У нього він ночував 3 ночі. Приблизно 21.01.2014 їй подзвонив ОСОБА_26 та спитав де ОСОБА_19 , на що вона сказала що не у неї. Як з`ясувались, ОСОБА_19 вночі взяв вудку, білу футболку і пішов на вул. Грушевського. Він хотів закликати правоохоронців до того, щоб ті перестали стріляти. Потім вона, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 почали шукати ОСОБА_19 . Вони написали про пошук у соціальних мережах. Пізніше від мами ОСОБА_19 дізнались, що ОСОБА_19 заарештований та перебуває у райвідділу на Нивках. Вони приїхали до цього райвідділу міліції, де вона побачила у ОСОБА_19 на обличчі синець. Йому інкримінували побиття двох працівників "Беркут" у повній амуніції, типу він кидався на них і закликав до чогось. Але на відео, яке вони знайшли на Еспрессо ТВ , було чітко видно, що людина з білим прапором йде до працівників міліції, і його беруть під руки і кудись уводять. ОСОБА_19 вона впізнала по ході. Це відео, та відео де ОСОБА_19 намагався примирити сторони, вони долучали під час судового розгляду. У ОСОБА_19 був розірваний меніск і наскільки вона пам`ятає у нього була пупочна грижа, що сильно обмежує фізичне навантаження. Вона була присутня на засіданні, де ОСОБА_19 заарештували. Але адвокат добився зміни запобіжного заходу і ОСОБА_19 відпустили під домашній арешт. ОСОБА_19 заперечував те, що йому інкримінувалось. Вона та ОСОБА_19 разом відвідували мітинги з одним наміром, щоб показати що вони проти того, що відбувається побиття громадян. Після звільнення ОСОБА_19 він розповідав, що хотів щоб вони (працівники міліції) перестали стріляти. ОСОБА_19 ніколи не висловлював жодної агресії. Він неконфліктна людина, завжди намагається вирішити конфлікт яким завгодно мирним шляхом, і ніколи не дозволяв собі нічого агресивного.
Свідок ОСОБА_30 у ході свого допиту і відповідей на запитання учасників, суду, надала показання, за змістом яких разом із ОСОБА_31 вони навчалися в Одеському національному університеті ім. Мечникова у період 2004-2009 років на кафедрі журналістики. 21.01.2014 о 02-03 ночі вона бачила ОСОБА_19 , коли той вийшов із білим прапором. Вона працювала в інформаційному агентстві і приблизно з 23-й годині 20.01.2014 була на нічному чергуванні. Знаходилась на вул. Грушевського неподалік від стадіону "Динамо". Її завданням було спостереження за тим що, відбувається та опис результатів у стрічці новин. На той момент вона бачила, як все відбувалось. Була так звана буферна зона. Стояли представники "Беркут". Все відбувалось біля стадіону "Динамо" ім. Лобановського і вул. Грушевського. Обстановки на той момент була доволі активна, добрих настроїв на той момент не було. Мітингувальнки били у щити та металеві бочки. Стояв грохот. Як токового штурму не було. Мітингувальники намагались пройти крізь кордон правоохоронців, але їх не пускали. Вона бачила ОСОБА_32 , але безпосередньо до його затримання з ним не спілкувалась. Але на той момент, коли ОСОБА_33 вирушив у бік "Беркут", постановка була спокійною. Він абсолютно спокійно йшов, не кидав каміння, коктейлі молотова. Він взяв вудочку чи палку з білим прапором (футболкою) і пішов до правоохоронців із жестом доброї волі з наміром примирити сторони. Після того, як він пішов в їх бік, до нього підійшли, затримали і повели до автозаку. Що далі відбувалось із ОСОБА_34 вона не бачила. За цими подіями вона спостерігала з відстані приблизно 20 метрів. ОСОБА_19 був одягнений у яскраву червону картату (в клітинку) куртку, світлі брюки, шолом. Не помітити його у цій буферній зоні було не можливо, оскільки туди ніхто не заходив. Це був саме ОСОБА_24 , і вона впізнає його навіть зі спини. Коли вона перебувала на місці, постійно відбувався якійсь рух. Мітингувальники намагались пройти вперед, а працівники міліції, стояли шеренгою не рухаючись. Хто саме кидав в працівників міліції коктейлі молотова вона не бачила. Але вона жодного разу не бачила, щоб ОСОБА_33 чинив опір чи бився з працівниками міліції.
Потерпілий ОСОБА_5 у ході свого допиту, відповідей на запитання учасників, суду надав показання, за змістом яких вперше на Майдан Незалежності він завітав 24.11.2013. Приходив з друзями, щоб підтримати те, що обіцяла на той момент діюча влада, а саме інтеграцію в європейську спільноту. І як з`ясувалось з новин, влада обманула. І щоб захистити свої права, права близьких людей, він приходив на Майдан Незалежності на мирні зібрання, щоб висловити свою позицію, підтримати тих, хто також хотів змін в країні. Це були мирні дії. Його зокрема, як і багатьох, дуже обурило і пригнітило побиття студентів, яке відбулось в ніч на 30.11.2013, і він 01.12.2013 був на великій акції протесту щоб висловити свою незгоду з такими діями влади і правоохоронцями зокрема. Тоді 01.12.2013 він власне бачив, як працівники ОСОБА_36 вчиняли насилля до людей. Він бачив, як ОСОБА_37 б`є лежачих людей, журналістів. І тому він був впевнений, що вони мають протестувати проти цього необґрунтованого насилля та обману влади.
Десь 20.01.2014 він побачив по телевізору як правоохоронці, працівники "Беркут", стріляють в людей, як одному журналісту прострелили око. Він не міг терпіти цього необґрунтованого насилля, і зокрема до журналістів. Окрім солідарності до протестів, була ще й професійна солідарність як журналіста. Тоді він жив у свого друга ОСОБА_25 . Він попросив у нього футболку білу, але навіщо йому не казав. Йому спала на думку ідея, якщо він до цього намагався якось працівникам внутрішніх військ та іншим правоохоронцям пояснювати чому вони не мають чинити насилля, мають підтримувати протестувальників, то він подумав, що зможе поговорити з ними і сподівався може з`явиться шанс, що вони перестануть стріляти в людей, бити їх. Але стало як сталося.
Він пам`ятає, як взяв вудочку, рушив з боку Європейської площі у бік кордонів внутрішніх військ. Там були сходинки, через які був прохід. Він не чинив дії агресивного характеру. Він підняв білий прапор і сподівався, що це буде вочевидь зрозуміло як міжнародний символ перемовин, перемир`я. Але нажаль, коли він повільно рухався до кордону внутрішніх військ, то побачив що у районі Національного музею, де була купка працівників "Беркут", їх керівник вказав пальцем на нього, і працівники " ОСОБА_37 " рушили через кордон внутрішніх військ. У той момент коди він тільки почав розмовляти з працівниками внутрішніх військ, казати, щоб ті не стріляли, не вбивали, ця група людей його схопила. Вони кинули саморобний прапор на землю, почали його душити. Він був у шоломі. Вони зривали шолом разом із лямкою, хоча він просив дати йому самому його зняти. Вони порвали його одяг, зірвали рюкзак. Він просив їх цього не роботи, оскільки не перешкоджав їм, не чинив опір. Але це на завадило їм чинити насилля над ним. Вони поставили його на коліна перед автозаком, на морозі. Роздягнули, розірвали флісову кофту. Він був обличчям до автозаку, а спиною до них, і вони почали його бити руками та ногами по голові, тулубу. Хоча він просив їх цього не робити.
Серед тих, хто його затримував він потім впізнав підозрюваного. Він був серед тих працівників "Беркут". Потім його майже роздягненого кинули в залізний автозак, відібрали телефон, речі, не повідомили родичів та друзів про його місцеперебування. Десь через годину-дві йому повернули розірвану флісову кофту. Це було певного роду тортури, оскільки його та інших затриманих десь з 02-х години ночі до 12-ї години дня тримали в автозаку, без води, їжі, без можливості сказати що з нами, та без можливості сходити в туалет. Вперше попити води він зміг лише у Солом`янському райвідділу, де було проведено його допит.
Слідчий передав його мамі чи дівчині на той момент, що його затримано. Після цього його направили до ізолятору тимчасового тримання. Як йому здається на суді він дізнався про брехливі показання про те, що він нібито наносив тілесні ушкодження працівникам "Беркут", хоча він такого не робив, типу, що кидав коктейлі молотова, проте він і цього не кидав.
Це все було із показань працівників ОСОБА_38 та ОСОБА_39 . Лише на цих показах базувалось його підозра проти нього. Хоча на засіданні Солом`янського суду свідки зазначали, що він не робив того, у чому його підозрюють, були інші докази. Були народні депутати, які готові були взяти його на поруки, але йому безпідставно обрали запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На уточнююче питання прокурора потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що відвідуючи Майдан Незалежності та центральну частину міста Києва він підтримував мітингувальників морально, десь виказував свою позицію як громадянина, висвітлював події, які там відбувались. У масових заворушеннях він участі не брав. Для нього це була участь у мирному протесті, вираження своєї позиції, та бажання до змін. 19.01.2014 допомогав ОСОБА_40 - працівнику "ІНФОРМАЦІЯ_3" робити стрім з місця події, коментував події у прямому ефірі через мережу Інтернет. До стадіону "Динамо" прийшов, адже знав, що там буде мирна хода. До того він був на Майдані , спілкувався з правоохоронцями. Цього дня перебував на місці до самого вечора, до якої години сказати не може, але було вже темно.
20.01.2014 він не був ні на Грушевського , ні на Майдані Незалежності . Цього дня він разом з ОСОБА_43 їздив до лікарні, так у нього розболілося коліно із-за спортивної травми. Пізно вечором він побачив, що стріляють по журналістам, і приблизно о 23:50 вийшов з дому, пішов у центр. Поки пішки дійшов, було приблизно близько 01-02-га години ночі 21.01.2014.
До моменту його затримання було більш-менш спокійно: люди стукали в імпровізовані барабани якихось протистоянь не було. Було перемир`я. Цим він і скористався, пішов говорити.
Будь-які протиправні дії, спрямовані на участь у масових заворушеннях, протидії працівникам правоохоронних органів, він не вчиняв. Для нього це було мирний протест і частково професійна допомога колегам.
На запитання сторони захисту щодо його участі в акціях протесту у період з 01.12.2013 потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що 01.12.2013 на Майдані Незалежності забрались люди. Потім всі вирушили по вулиці Інститутській до Адміністрації Президента. Він стояв біля Національного Банку та спостерігав за подіями. Він не розумів, що взагалі там відбувається і про все дізнались з новин. У певний момент побігли працівники " ОСОБА_37 ", люди почали тікати і він бачив як вони " ОСОБА_37 " били лежачих людей. Очевидцем насильства проти правоохоронців він не був. Участь у захопленні Київської міської державної адміністрації 01.12.2013 він не приймав. Ці події він не бачив, і про це дізнався з новин. 19.01.2014 він не може згадати мотиви, чому він прибув у центр Києва. Коли почалась хода, він разом із ОСОБА_44 захотіли висвітлити цю подію. Які рішення було прийнято на віче, він не знає. Коли відбувались заходи на сцені, він спілкувався із правоохоронцями. Пам`ятає, що хтось сказав, що всі йдуть до Верховної Ради, і як він зазначив він з ОСОБА_44 вирішили висвітити ці події. Коли підійшли до стадіону "Динамо" та вул. Грушевського він побачив, що за мікроавтобусами стояли працівники внутрішніх військ, а за ними стояли працівнику "Беркут". Протестувальники до них підійшли та просили їх дати їм пройти. Але правоохоронці не надали їм можливості пройти. Крім того, він не зовсім був очевидцем цих подій, оскільки одночасно коментував події в ефірі. Пам`ятає, що правоохоронці почали в їх бік кидати світло-шумові, газові гранати. Він був у респіраторі, тому міг дихати. А деякі люди дихати не могли, тому відходили. Мирна хода з Майдану Незалежності була мирною. Дійсно, деякі громадяни мали щити та шоломи, але це було викликано насиллям з боку правоохоронців. Саме тому він також носив шолом, бо хотів бути захищеним. Особисто він не бачив людей з коктейлями молотова та зброєю. Жилету із написом "Преса" не мав, це не є обов`язковою умовою здійснення журналістської діяльності. На ньому був шолом мотоциклетний чорно-білого кольору, куртка в червоно-синьо-білу клітинку та штани, які саме, не пам`ятає, рюкзак чорного кольору.
На питання сторони захисту про те, чому ним було проігноровано рішення суду від 09.12.2013 та 06.01.2014, якими обмежувалось право громадян на збори, мітинги, потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що про ці рішення він дізнався в ході цього судового розгляду. При ньому ці рішення суду не проголошувалися. Стосовно начебто невідповідності показань потерпілого щодо його затримання із відеозаписом, який демонструвався під час судового розгляду, так як на відеозапису відсутній момент його спілкування із працівниками, потерпілий ОСОБА_5 впевнено зазначив, що на дослідженому відеозаписі зафіксовано момент саме його затримання. При цьому, деталізуючи свої показання з урахуванням питання захисника, потерпілий ОСОБА_5 сказав, що він намагався говорити з працівниками внутрішніх військ коли його несли скрізь їх ряди, та коли він доходив до них, але йому не дали цього зробити. Тобто не було факту того, що він стояв та на протязі кількох хвилин із ними розмовляв.
На запитання захисника чи були сутички між мітингувальниками та правоохоронцями на момент його прибуття на місце (вночі 21.01.2014), де його у подальшому було затримано, потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що він не пам`ятає такі сутички. Також на запитання захисника про те, що можливо він (потерпілий ОСОБА_5 ) не пам`ятає як жбурляв у працівників правоохоронних органів різні предмети, потерпілий ОСОБА_5 категорично зазначив, що жодних предметів по правоохоронцям він не кидав.
Надані показання свідків та потерпілого на переконання суду є послідовними, логічними, містять відомі їм обставини кримінального провадження, будь-яких даних щодо недостовірності їх показань матеріали провадження не містять.
Слід звернути увагу на те, що свої показання потерпілий ОСОБА_5 підтвердив під час проведення із ним 02.07.2020 слідчого експерименту, протокол якого та відеозапис фіксації слідчої дії були досліджені під час судового розгляду та всупереч доводам захисника визнані судом належними та допустими доказами.
Поряд з наведеними показаннями потерпілого та свідків, які в цілому узгоджуються між собою та приймаються судом належні і допустимі докази, вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340 і ч. 2 ст. 384 КК України, підтверджується фактичними даними, які містяться у представлених стороною обвинувачення доказах. Зокрема на підтвердження висунутого обвинувачення та з`ясування обставин, які характеризують обвинуваченого, питання речових доказів стороною обвинувачення подано, а судом досліджено:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 62020000000000483 від 05.06.2020 за підозрою ОСОБА_8 і ОСОБА_15 за ст. 340, ч. 2 ст. 384 КК України;
- постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 05.06.2020 (з кримінального провадження № 42014100070000020 від 05.02.2014 виділено в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування № 4201500000000 від 26.10.2015, № 42017000000002300 від 06.10.2017 в оригіналах та копіях, які зареєстровано в Єдиному реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000483;
- постанову про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі та визначення старшого слідчої групи від 05.06.2020;
- повідомлення про прийняття кримінального провадження до свого провадження та початок досудового розслідування від 05.06.2020;
- супровідний лист про направлення матеріалів кримінального провадження слідчому від 10.06.2020;
- постанова про визначення групи прокурорів від 10.06.2020;
- засвідчену копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42014100070000020;
- засвідчену копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42014000000000073;
- засвідчену копію повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000073;
- засвідчену копію постанови про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі та призначення старшого слідчої групи від 10.03.2014;
- засвідчену копію постанови про визначення групи прокурорів від 11.03.2014;
- засвідчену копію постанови про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі та призначення старшого слідчої групи від 19.03.2014, 21.03.2014; 24.03.2014;
- засвідчену копію постанови про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 42014100070000020 та № 42014000000000073 від 04.04.2014;
- засвідчену копію постанови про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі та призначення старшого слідчої групи від 04.04.2014;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 23.02.2015;
- засвідчену копію постанови про визначення слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 27.05.2015;
- засвідчену копію постанови про зміну слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 19.06.2015, 30.06.2015, 20.07.2015;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 07.08.2015;
- засвідчену копію постанови про зміну слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 12.08.2015, 05.11.2015;
- засвідчену копію постанови про зміну слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 20.10.2015,
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 10.11.2015;
- засвідчену копію постанови про зміну слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 07.12.2015;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 17.12.2015;
- засвідчену копію постанови про зміну слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 24.12.2015;
- засвідчену копію постанови про зміну слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи 14.01.2016;
- засвідчену копію постанови про зміну слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 01.02.2016;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 16.02.2016;
- засвідчену копію постанови про визначення слідчих для здійснення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 17.02.2016;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 17.02.2016;
- засвідчену копію постанови про визначення слідчої групи для здійснення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 25.02.2016;
- засвідчену копію постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 25.02.2016;
- засвідчену копію постанови про визначення слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 29.02.2016, 17.03.2016, 28.03.2016;
- засвідчену копію постанови про зміну складу групи прокурорів від 05.04.2016;
- засвідчену копію постанови про визначення слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 18.04.2016, 10.05.2016;
- засвідчену копію постанови про визначення слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи 23.05.2016;
- засвідчену копію постанови про зміну складу групи прокурорів від 23.05.2016;
- засвідчену копію постанови про визначення слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 13.06.2016, 21.06.2016;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 23.06.2016;
- засвідчену копію постанови про визначення слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 04.07.2016,
- засвідчену копію постанови про визначення слідчих для здійснення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 21.07.2016;
- засвідчену копію постанови про визнання групи прокурорів та старшого групи прокурорів від 21.07.2016,
- засвідчену копію постанови про призначення групи слідчих від 21.07.2016;
- засвідчену копію постанови про визначення групи прокурорів та старшого групи прокурорів 27.07.2016;
- засвідчену копія постанови про визначення слідчих для здійснення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 05.10.2016, 05.10.2016, 14.11.2016, 14.11.2016;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 17.11.2016;
- засвідчену копію листа щодо визначення групи слідчих для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 24.11.2016;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 25.11.2016;
- засвідчену копію постанови про призначення групи слідчих 28.11.2016;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 07.02.2017;
- засвідчену копію постанови про визначення слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 07.02.2017, 28.02.2017;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 10.07.2017, 06.11.2017;
- засвідчену копію постанови про визначення слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 06.02.2018, 12.03.2018, 22.03.2018, 05.04.2018, 08.05.2018, 07.06.2018, 16.07.2018;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів;
- засвідчену копію постанови про визначення слідчої групи для проведення досудового розслідування та визначення старшого слідчої групи від 04.09.2018;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 21.11.2018, 14.02.2019, 18.03.2019,
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів та визначення прокурорів від 24.05.2019;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 29.08.2019, 20.01.2019,
- засвідчену копію постанови про доручення здійснення досудового розслідування слідчій групі та визначення старшого слідчої групи від 17.03.2020;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 02.04.2020;
- засвідчену копію постанови про зміну групи прокурорів від 28.04.2020;
- засвідчену копію супровідного листа прокуратури міста Києва від 06.03.2014;
- засвідчену копію рапорта слідчого ОСОБА_4 від 10.03.2014;
- засвідчену копію протоколу огляду документів кримінального провадження № 42014100070000020 від 13.03.2020 з засвідченими додатками (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42014100070000020; рапорт капітана взводу "Беркут" ОСОБА_15 від 21.01.2014; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12014100000000179; постанова про створення слідчої групи від 19.01.2014; письмові пояснення ОСОБА_5 від 21.01.2013; копія паспорта ОСОБА_5 , доручення на адвоката ОСОБА_46 від 21.01.2014; свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_46 ; посвідчення адвоката; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України; договір про надання правової допомоги ОСОБА_5 від 21.01.2014; ордер на ім`я адвоката ОСОБА_47 ; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_47 ; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України на ім`я ОСОБА_47 ; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.01.2014; пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_5 ; повідомлення про підозру від 21.01.2014; протоколу допиту підозрюваного від 21.01.2014; клопотання про відібрання зразків для експертного дослідження від 21.01.2014 (4 екз.); протокол отримання зразків для експертизи від 21.01.2014 (2 екз.); протоколи допиту свідка ОСОБА_15 від 21.01.2014, 22.01.2014; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 22.01.2014; клопотання про ознайомлення адвоката; вимога на судимість відносно ОСОБА_5 ; супровідні листи щодо судової експертизи; постанова про призначення судово-хімічної експертизи від 22.01.2014 (2 екз.); клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 23.01.2014; розписка адвоката про отримання клопотання; - ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2014 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; рапорт слідчого ОСОБА_48 про реєстрацію матеріалів в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення; запит слідчого СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_49 , на ім`я слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_50 про надання копій характеризуючи матеріалів стосовно ОСОБА_5 , які були надані стороною захисту під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу; посвідчення представника преси на ім`я ОСОБА_5 ; характеристика ОСОБА_5 від Дочірнього підприємства "Шольц Енд Френдз Київ"; довідка про доходи ОСОБА_5 ; наказ № 22-к від 22.10.2013 про прийом ОСОБА_5 на роботу до ДП "Шольц Енд Френдз Київ"; трудова книжка ОСОБА_5 ; характеристика ОСОБА_5 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "МА Україна"; паспорт ОСОБА_51 ; протокол допиту свідка ОСОБА_51 від 28.01.2014; супровідний лист ДН ДЕКЦ на висновок судової експертизи нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; довідка про витрати на проведення експертизи; висновок експерта від 28.01.2014 № 10-17 за результатами проведення судово-хімічної експертизи; запит Апеляційного суду міста Києва про надання матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 ; вступна та резолютивна частини ухвали Апеляційного суду міста Києва від 31.01.2014 про звільнення ОСОБА_5 з-під варти; лист начальника ДУ "Київський слідчий ізолятор" про звільнення ОСОБА_5 з-під варти; протокол від 31.01.2014 про оголошення підозрюваному ОСОБА_5 ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; протоколу від 31.01.2014 про роз`яснення підозрюваному обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України; ордер на ім`я адвоката ОСОБА_52 ; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_52 , витяг з Єдиного реєстру адвокатів стосовно адвоката ОСОБА_52 ; клопотання адвоката ОСОБА_52 про долучення до справи копій дипломів ОСОБА_5 ; копії дипломів ОСОБА_5 ; клопотання про приєднання до матеріалів справами медичних документів ОСОБА_5 ; відповідь на адвокатський запит від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелсі енд хепі" стосовно ОСОБА_5 ; консультативний висновок ортопеда травматолога; клопотання захисника ОСОБА_5 про долучення до матеріалів провадження компакт-диску; клопотання захисника ОСОБА_5 про приєднання до матеріалів провадження роздруківок з сайтів інтернет-новин з додатами; копії роздруківок новин з інтернет ресурсів; клопотання про приєднання до матеріалів справи роздруківок зображень з відеозаписів з додатками; постанова від 05.02.2014 про задоволення клопотань адвоката; розписка ОСОБА_5 від 05.02.2014 про отримання паспорта; протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 12.02.2014 із додатками; посвідчення журналіста на ім`я ОСОБА_5 ; договір від 01.11.2013 між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перехід Віменс Паблішин"; протокол огляду від 12.02.2014 мобільного телефону ОСОБА_5 ; розписка ОСОБА_5 від 12.02.2014 про отримання мобільного телефону; копія паспорта ОСОБА_22 ; протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 17.02.2014; копія паспорта ОСОБА_23 ; протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 17.02.2014; копія паспорта ОСОБА_53 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_53 від 17.02.2014);
- засвідчену копія протоколу огляду документів судової справи № 1-кс/760/1378/14 від 09-11 червня 2020 з додатками у копіях, а саме
* титульний аркуш до клопотання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; описом документів, що знаходяться у клопотанні слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 23.01.2014; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12014100000000220; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12014100000000179; постанова від 19.01.2014 про створення слідчої групи у кримінальному провадженні № 12014100000000179; рапорт працівника "Беркут" ОСОБА_15 від 21.01.2014; пояснення ОСОБА_5 від 21.01.2013; паспорт ОСОБА_5 ; доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 21.01.2014; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката ОСОБА_46 ; посвідчення адвоката ОСОБА_46 , витяг з Єдиного реєстру адвокатів України стосовно ОСОБА_46 ; ордер на ім`я адвоката ОСОБА_47 ; договір про надання правової допомоги ОСОБА_5 від 21.01.2014; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_47 ; протокол затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 21.01.2014; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 21.01.2014 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 21.01.2014; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 21.01.2014; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 22.01.2014; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 22.01.2014; розписка адвоката ОСОБА_46 про отримання копії клопотання про застосування запобіжного заходу; розписка ОСОБА_5 про отримання копії клопотання про застосування запобіжного заходу; лист Телеканалу Служби новин "1+1" щодо присутності журналістів під час розгляду клопотання про застосовування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 заява народного депутата ОСОБА_54 про взяття ОСОБА_5 на поруки; клопотання захисника ОСОБА_47 про допит свідка ОСОБА_55 ; клопотання захисника ОСОБА_47 про допит свідка ОСОБА_23 ; клопотання захисника ОСОБА_47 про допит свідка ОСОБА_51 ; характеристика ОСОБА_56 з Дочірнього підприємства "Шольц Енд френдз Київ"; посвідчення представника преси на ім`я ОСОБА_5 ; довідка про доходи ОСОБА_5 ; наказ № 22-к Дочірнього підприємства "Шольц Енд френдз Київ" про прийняття ОСОБА_5 на роботу; трудова книжка ОСОБА_5 ; характеристика ОСОБА_5 від Товарситва з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "МА Україна"; вимоаи про судимість ОСОБА_5 ; пам`ятка про права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_5 ; пам`ятка про права та обов`язки захисника; пам`ятка про права та обов`язки свідка ОСОБА_51 ; розписка ОСОБА_51 про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України; пам`ятка про права та обов`язки свідка ОСОБА_53 ; розписка ОСОБА_53 про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України; пам`ятка про права та обов`язки свідка ОСОБА_55 ; розписка ОСОБА_55 про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України; пам`ятка про права та обов`язки свідка ОСОБА_23 ; розписка ОСОБА_23 про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України; журнал судового засідання Солом`янського районного суду міста Києва від 23.01.2014 щодо розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23.01.2014 у справі № 760/1378/14-к ОСОБА_57 про застосовування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; розписка про отримання копії ухвали від 23.01.2014; запиту слідчого ОСОБА_49 , до Солом`янського районного суду м. Києва про надання копій характеризуючих матеріалів стосовно ОСОБА_5 );
* апеляційна скарга на ухвалу про застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; ордер на ім`я адвоката ОСОБА_47 ; договір про надання юридичних послуг; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката ОСОБА_47 ; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України на адвоката ОСОБА_47 ; ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 23.01.2014 у справі № 760/1378/14-к про застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; розписка захисника про дату та час розгляду апеляційної скарги; клопотання захисника про долучення копії заяви ОСОБА_5 ; заява ОСОБА_5 від 27.01.2014 про доставлення до суду апеляційної інстанції; лист Апеляційного суду міста Києва щодо проведення відео конференції із участю ОСОБА_5 ; запит апеляційного суду м. Києва до Солом`янського районного суду міста Києва про направлення матеріалів судової справи; лист Апеляційного суду міста Києва до прокуратури Солом`янського району про забезпечення участі прокурора під час розгляду апеляційної скарги; запит Апеляційного суду міста Києва на ім`я слідчого ОСОБА_48 про надання матеріалів кримінального провадження; супровідний лист Солом`янського районного суду міста Києва від 29.01.2014 на матеріали судової справи; супровідний листа Державної установи "Київський слідчий ізолятор" про направлення апеляційної скарги ОСОБА_5 з додатком; клопотання адвоката про приєднання до матеріалів справи медичних документів ОСОБА_5 ; відповідь на адвокатський запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелсі енд хепі" стосовно ОСОБА_5 ; консультативний висновок стосовно ОСОБА_5 ; клопотання адвокатів про приєднання до матеріалів справи дипломів ОСОБА_5 ; диплом ОСОБА_5 ; клопотання адвокатів про приєднання до матеріалів справи роздруківок зображень з відеозаписівз додатками; клопотання адвоката про приєднання до матеріалів справи компакт-диску з відеозаписом; клопотання про допит свідків; клопотання адвоката про приєднання до матеріалів справи документів; заява ОСОБА_53 та ОСОБА_23 ; реєстраційне посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації на квартиру ОСОБА_23 ; договору дарування квартири; витяг з Державного реєстру правочинів; посвідчення про приписку до призовної дільниці на ім`я ОСОБА_5 ; клопотання адвоката про приєднання до матеріалів справи роздруківок сайтів інтернет-новин з додатками; ордер і свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_52 ; ордер на ім`я ОСОБА_58 і свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_58 , витяг з Єдиного реєстру адвокатів стосовно адвоката ОСОБА_58 ; розписки про ознайомлення з правами та обов`язками учасників судового розгляду апеляційної скарги; пояснення адвоката ОСОБА_58 до апеляційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 23.01.2014; тезиси виступу адвоката ОСОБА_52 до апеляційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 23.01.2014; розписка ОСОБА_5 про отримання пам`ятки про права та обов`язки; пію супровідний лист Апеляційного суду міста Києві від 31.01.2014 до ДУ "Київський слідчий ізолятор" (скерування копії ухвали для вручення ОСОБА_5 ); супровідний лист Апеляційного суду міста Києва до Шевченківського РУ ГУ МВС України (скерування копії ухвали від 31.01.2014); журнал судового засідання з розгляду апеляційної скарги на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 23.01.2014; ухвала Апеляційного суду міста Києва від 31.01.2014 у справі № 11сс/796/172/2014; заява адвоката ОСОБА_52 на видачу копії ухвали від 31.01.2014; заява захисника ОСОБА_47 про надання копії ухвали від 31.01.2014; листа начальника Державної установи "Київський слідчий ізолятор" на ім`я голови Апеляційного суду міста Києва про звільнення ОСОБА_5 з-під варти; ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.04.2014 про надання дозволу на тимчасовий доступ до матеріалів судової справи стосовно ОСОБА_5 протокол тимчасового доступу від 09.04.2014; опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 03.04.2014; запит заступника прокурора м. Києва від 14.11.2014 про надання матеріалів розгляду клопотань для вивчення; розписка про отримання копії ухвали стосовно ОСОБА_5 від 18.11.2014; запит ТСК ВРП від 03.08.2015 про надання копії звукозапису судового засідання суду першої інстанції від 23.01.2014; поштовий конверт; відповідь на запит ВРП; пояснювальні написи до компакт-дисків із звукозаписами судових засідань; компакт-диск із звукозаписом судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у Солом`янському районному суді міста Києва 23.01.2014, звукозаписом розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Солом`янському районному суді міста Києва 23.01.2014, відеозаписом подій по вул. Грушевського у м. Києві 21.01.2014;
- засвідчену копію клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів від 13.04.2016 - матеріалів судових справ щодо застосування відносно учасників акцій протестів запобіжних заходів;
- засвідчену копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.04.2016 у справі № 757/17355/16-к про надання дозволу на тимчасовий доступ до матеріалів судових справ щодо обрання учасникам акцій протестів запобіжних заходів;
- засвідчену копію протоколу тимчасового доступу від 23.05.2016 до матеріалів судових справ щодо обрання учасникам акцій протестів запобіжних заходів;
- засвідчену копію опису до протоколу тимчасового доступу від 23.05.2016 до матеріалів судових справ щодо обрання учасникам акцій протестів запобіжних заходів;
- засвідчену копію заяви слідчого від 26.05.2016 про виправлення арифметичної помилки в ухвалі слідчого судді від 25.04.2016 про надання дозволу на тимчасовий доступ до матеріалів судових справ щодо обрання учасникам акцій протестів запобіжних заходів;
- засвідчену копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.05.2016 про виправлення описки в ухвалі слідчого судді від 25.04.2016 про надання дозволу на тимчасовий доступ до матеріалів судових справ щодо обрання учасникам акцій протестів запобіжних заходів;
- засвідчену копію клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів;
- засвідчену копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.11.2017 про надання дозволу на здійснення тимчасового доступу та виїмку оригіналу особової справи ОСОБА_8 ОСОБА_15 ;
- засвідчену копію протоколу від 11.12.2017 про тимчасовий доступ та виїмку оригіналу особової справи ОСОБА_8 ;
- засвідчену копію опису до протоколу від 11.12.2017 про тимчасовий доступ та виїмку оригіналу особової справи ОСОБА_8 ;
- засвідчену копію протоколу слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_5 від 02.07.2020 (дослідження відеозапису слідчого експерименту);
- повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 05.06.2020 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 2 ст. 384 КК України та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного;
- протокол вручення повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 05.06.2020;
- засвідчену копію постанови від 18.06.2010 про призначення експертизи відеозапису;
- супровідний лист слідчого ДБР від 17.06.2020 до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на постанову про призначення судово-почеркознавчої експертизи та об`єкти дослідження;
- постанова від 17.06.2020 про призначення судово-почеркознавчої експертизи;
- супровідний лист Львівського Науково-дослідного інституту судових експертиз на висновок експерта № 4320 від 10.07.2020;
- висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 4320 від 10.07.2020 з додатками;
- акт № 2 здачі-приймання висновку експерта № 4320;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 22.01.2014 ;
- постанова від 03.07.2020 про виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_15 в окреме кримінальне провадження (виділено з кримінального провадження № 62020000000000483 від 05.06.2020 з присвоєнням № 62020000000000537);
- супровідний лист та вимога про судимість на ОСОБА_8 ;
- запит від 23.07.2020 до КП "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" щодо перебування на обліку ОСОБА_8 ;
- засвічену копію довідки КП "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" від 23.07.2020 № 2044 про те, що ОСОБА_8 на обліках лікарні не значиться;
- запиту від 23.07.2020 до КП "Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежносте зі стаціонаром" Дніпропетровської обласної ради про перебування на обліках ОСОБА_8 ;
- засвідчену копію відповіді КП "Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежносте зі стаціонаром" Дніпропетровської обласної ради від 27.07.2020 № 1492 про те, що ОСОБА_8 у них на обліку не значиться ;
- протокол огляду відеозапису від 27.07.2020;
- протокол огляду документів від 29.07.2020;
- доручення прокурора від 29.07.2020 про здійснення відкриття матеріалів досудового розслідування;
- запит прокурора в порядку ч. 6 ст. 290 КПК України до сторони захисту про надання доступу до матеріалів сторони захисту;
- повідомлення захиснику та підозрюваному від 21.07.2020 про завершення досудового розслідування;
- протокол від 07.08.2020 про надання доступу до матеріалів досудового розслідування;
- графік ознайомлення із матеріалами кримінального провадження;
- лазерний компакт диск із відеозаписом слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_5 ;
- висновок експерта за результатами проведення судової експертизи відео, звукозапису № 11921/5662-5664 від 26.03.2021 з додатками;
- постанову прокурора ОСОБА_59 прокуратури Солом`янського району м. Києва від 26.02.2014 про закриття кримінального провадження 120141000000002020 за підозрою ОСОБА_5 ;
- послужний список ОСОБА_60 .
Досліджені судом копії документів, представлених стороною обвинувачення є прошити та пронумерованими та засвідченими, а також здобутими в якості доказів в установленому (на запити слідчого, в порядку тимчасового доступу) порядку, а тому приймаються в якості належних і допустимих доказів.
Заперечення сторони захисту щодо невідповідності пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення дійсним обставинам справи, судом відхиляються з наступних підстав.
Так, диспозицією ст. 384 КК України, у редакції станом на січень 2014 року передбачено кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України або в суді, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна під час здійснення виконавчого провадження, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.
Безпосереднім об`єктом злочину, інкримінованого ОСОБА_8 є інтереси всебічного, повного і неупередженого судового розгляду справи, які можуть бути порушені в результаті завідомо неправдивого показання. Такі дії можуть зашкодити правильному вирішенню справи, оскільки згідно з процесуальним законодавством покази свідка, є джерелом доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Показання свідка - це висловлена та зафіксована у встановленому процесуальним законодавством порядку інформація щодо тих чи інших фактів, обставин, подій у кримінальній справі. Закінченим злочином завідомо неправдиве показання свідка, здійснене під час досудового розслідування, буде з моменту підписання цією особою відповідного процесуального документу. Завідомо неправдиві показання свідка, які мають місце під час судового розгляду, - з моменту фактичного вчинення цих дій.
Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуальне оформлені.
Відповідно до ст. 67 КПК України за завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Тобто, нормами чинного кримінального закону передбачена кримінальна відповідальність свідка за надані завідомо неправдиві показання суду або іншому уповноваженому органу.
Суб`єктивна сторона даного кримінального правопорушення полягає тільки в прямому умислі, оскільки особа завідомо усвідомлює неправдивість відомостей, що містяться в її показаннях, і бажає їх надати.
Крім показів потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 і ОСОБА_61 вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340, ч. 2 ст. 384 КК України підтверджується іншими письмовими доказами - документами, дослідженими під час судового розгляду, а саме:
- послужним списком ОСОБА_8 , згідно якого він вперше до органів внутрішніх справ України був прийнятий 17.01.2005, а у період з 03.10.2012 по 21.03.2014 перебував на посаді міліціонера відділення № 2, взводу № 1 оперативної роти № 2 батальйону міліції особливого призначення "Беркут" ГУ МВС України в Дніпропетровській області, у зв`язку з чим здійснював функції представника державного озброєного органу виконавчої влади, тобто був службовою особою;
- матеріалами тому № 7 кримінального провадження № 1201410000000220 від 22.01.2014 та протоколом його огляду від 13.03.2020, в яких містяться показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_15 , документи щодо затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, як встановлено, будь-які докази причетності ОСОБА_5 до участі у масових заворушеннях в матеріалах кримінального провадження відсутні. На той час повідомлення про підозру ОСОБА_5 ґрунтувалось виключено на показаннях свідка ОСОБА_8 , рапорті та показаннях свідка його керівника - ОСОБА_15 . Але саме цими документами й спростовується версія обвинуваченого про начебто участь ОСОБА_5 у масових заворушеннях.
Так, згідно з рапортом командира взводу міліції особливого призначення "Беркут" ОСОБА_15 від 21.01.2014, під час охорони громадського порядку по вул. Грушевського в м. Києві 21.01.2014 приблизно о 03:10, він від групи вилучення отримав чоловіка приблизно 25 років, який порушував громадський порядок, а саме: кидав коктейлі молотова, намагався заволодіти засобами пасивної оборони (щитами), та доставив його до спецавтомобіля. При встановленні особи він назвався (зі слів), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий в АДРЕСА_2 . Слід зазначити, що у рапорті чітко вказані обставини за яких було з`ясовано особу затриманого, а саме: зі слів самого затриманого. У подальшому даний рапорт був підставою для затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, який він не вчиняв.
Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 21.01.2014 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 серед іншого був одягнений в куртку у червоно-чорно-білий квадратик, шолом білого-чорного кольору. При собі ОСОБА_5 мав мобільний телефон, рюкзак чорно-сірого кольору, всередині якого виявлено: книгу "Засоби масової інформації", респіратор побутовий, наколінник пластиковий, шапку червоного кольору, шарф блакитного кольору, рукавицю чорного кольору, щітку помаранчевого кольору. Будь-які предмети: палиці, пляшки із запалювальною сумішшю, інші предмети для заподіяння тілесних ушкоджень, у ОСОБА_5 виявлено не було, що спростовує версію ОСОБА_8 про начебто участь ОСОБА_5 у масових заворушеннях.
Щодо виявлення у ОСОБА_5 під час особистого обшуку шолому, наколінника та респіратора, він під час його допиту як підозрюваного 21.01.2014 зазначив наступне: "Оскільки по телевізору я бачив, як на площі відбуваються сутички, тому я взяв із собою шолом, наколінник та побутовий респіратор, а по прибуттю я їх на себе одів, задля того, щоб уберегтись від каміння та інших предметів". Також під час цього допиту він повідомив слідчому, що протиправних дій не вчиняв, та був затриманий працівниками міліції, коли йшов у їх напрямку із піднятою у вверх вудкою та білою футболкою (імітувавши таким чином білий прапор).
Отже, такі показання ОСОБА_5 підтвердив суду під час його допиту в якості потерпілого.
Крім того, слід звернути увагу на показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_15 від 21.01.2014 року та 22.01.2014 з обставин затримання ОСОБА_5 , які містять завідомо неправдиві показання.
Згідно з показаннями ОСОБА_15 , який на той час займав посаду командира взводу, в якому проходив службу ОСОБА_8 , під час допиту 21.01.2014, у період часу з 09:10 до 09:35 з обставин затримання ОСОБА_5 , ОСОБА_15 повідомив, що 21.01.2014 був задіяний на заходи забезпечення громадського порядку по вул. Грушевського в м. Києві. Вказана вулиця була закрита для доступу сторонніх осіб, встановлено кордон з техніки, працівників міліції та військовослужбовців внутрішніх військ. Приблизно о 03-ї годині 21.01.2014 він у складі групи вилучення міліції особливого призначення "Беркут", приблизно 10 чоловік, пройшов за кордон, з метою вилучення осіб, які кидали у бік працівників міліції та внутрішніх військ каміння, пляшки з горючою рідиною. Так групою вилучення було вилучено громадянина ОСОБА_5 та інших осіб, які кидали у бік працівників міліції пляшки з горючою рідиною, каміння та інше. Ці особи були доставлені до автозаку.
Як вбачається з показів ОСОБА_15 він категорично стверджує, що прізвище одного з затриманих саме ОСОБА_5 .
У подальшому ОСОБА_15 був допитаний вже 22.01.2014 у період часу з 16:20 до 17:10. Під час цього допиту ОСОБА_15 вже уточнив свої показання, зазначивши, що в ході проведення заходів по вилученню, було вилучено декілька осіб, серед яких був хлопець, одягнений у куртку червоного кольору та білий шолом. В подальшому він дізнався, що це був ОСОБА_5 . Його він запам`ятав, оскільки він кидав пляшки із горючою сумішшю.
Допитаний 22.01.2014 у період часу з 17:15 до 18:00 ОСОБА_8 у приміщені Кабінету Міністрів України по вул. Грушевського, 12/2 у м. Києві з обставин затримання ОСОБА_5 повідомив наступне: "…приблизно о 03-й годині 21.01.2014 було вирішено вилучити найбільш агресивних. Так БМОП "Беркут" перейшла кордон та почала вилучати осіб. Я у той час також був у тій групі і займався тим, що страхував співробітників, які були попереду. Так було вилучено декілька осіб, які в подальшому доставлені до автозаку. Серед вилучених осіб був хлопець, який був одітий у куртку червоного кольору та шолом білого кольору. Як я дізнався пізніше хлопця звали ОСОБА_5 . Його я запам`ятав тому, що він кидав у працівників БМОП і ВВ каміння та пляшки із горючою рідиною. ... вилазив на знищені автобуси та закликав до активних дій".
Слід зазначити, що ці показання відрізняються від показів ОСОБА_8 , які він надав під час його допиту в якості обвинуваченого в судовому засіданні, що свідчить про його бажання уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни своїх показань.
Зокрема, під час допиту як обвинуваченого він зазначив, що не перебував ні у групі вилучення, ні у групі, яка страхувала працівників групи вилучення, а знаходився за кордоном працівників внутрішніх військ. При цьому про те, що затриманою особою є ОСОБА_33 , він начебто дізнався від слідчого під час допиту як свідка. Але у протоколі допиту свідка від 22.01.2014 ОСОБА_8 категорично стверджує, що затримано ОСОБА_5 . Про те, що прізвище затриманого йому стало відомо лише під час допиту від слідчого, він не зазначає.
Крім того, як зазначив ОСОБА_8 22.11.2022 року під час допиту як обвинуваченого, його та ОСОБА_15 допитував слідчий в автобусі у присутності інших співробітників міліції. Тобто оскільки ОСОБА_15 допитувався першим і його показання чув ОСОБА_8 , то останній перебуваючи у підпорядкуванні ОСОБА_15 , проявляючи солідарність, дав аналогічні показання. Про це також свідчить й той факт, що під час допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_15 однаково описують одяг, та шолом, в якому знаходився, начебто, ОСОБА_5 , обставини його затримання.
Водночас, як встановлено під час судового розгляду показаннями свідків, самого потерпілого, а також дослідженими письмовими доказами, зокрема протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 на час його затримання був одягнений в куртку у червоно-чорно-білий квадратик, шолом білого-чорного кольору. Це також підтверджується й іншими доказами дослідженими під час судового розгляду.
Про неправдивість показань ОСОБА_8 свідчить й той факт, що затримував ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України та допитував ОСОБА_8 як свідка один і той слідчий - ОСОБА_62 . І на момент допиту ОСОБА_8 як свідка, тобто станом на 17:15 22.01.2014 ОСОБА_5 був вже затриманий, про що складено відповідний протокол.
Таким чином, версія ОСОБА_8 про те, що прізвище затриманого ОСОБА_5 він дізнався від слідчого суперечить дослідженим доказам, так як слідчому на момент допиту ОСОБА_8 було відомо колір куртки та шолому, в яких перебував ОСОБА_5 . А опис одягу, який ОСОБА_8 повідомляє під час допиту як свідка, не відповідає тому одягу, в якому ОСОБА_5 перебував під час затримання.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_8 підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 4320 від 10.07.2020, згідно з яким підписи від імені ОСОБА_8 , розташовані у нижній частині кожного аркушу протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , складеного 22.01.2014 старшим слідчим СВ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_63 , а також у рядках "(підпис)" на другому та третьому аркушах цього ж документу виконані ОСОБА_8 .
Так, ОСОБА_8 , поставивши свої підписи у протоколі допиту, підтвердив факт попередження його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, ознайомлення із змістом своїх показань та що його показання записано з йог слів.
Слід зазначити, що всупереч доводам захисника, протокол допиту свідка ОСОБА_8 складений відповідно до вимог ст. 104 КПК України, оскільки містить вступну, описову та заключну частини, і підписаний учасником процесуальної дії - ОСОБА_8 . Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 106 КПК України у вступній частині протоколу зазначено особу, яка склала протокол допиту свідка ОСОБА_8 , а саме: слідчий ОСОБА_62 . При цьому відсутність в кінці протоколу підпису слідчого, який склав цей протокол, не є підставою для визнання його недопустимим доказом.
Крім того, слідчим під час допиту ОСОБА_8 як свідка виконані вимоги щодо порядку проведення допиту свідка визначені ст. 224 КПК України. Зокрема відповідно до вимог ч. 3 ст. 224 КПК України свідку роз`яснено його права та порядок проведення допиту, а також його попереджено про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, про що свідчать підписи ОСОБА_8 у відповідних графах протоколу.
Таким чином ОСОБА_8 надав завідомо неправдиві показання уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку, які належним чином процесуально оформлені.
З урахуванням викладеного, протокол допиту свідка ОСОБА_8 відповідно до вимог ч. 1 ст. 86 КПК України є допустимим доказом, оскільки отриманий у порядку передбаченому КПК України. Визначені ст. 87 КПК України обставини для визнання протоколу допиту свідка ОСОБА_8 недопустимим доказом, відсутні.
Щодо посилання захисника про непред`явлення обвинуваченому ОСОБА_8 протоколу його допиту як свідка від 22.01.2014 з метою підтвердження ним свого підпису, слід зазначити, що належність підпису у протоколі допиту свідка від 22.01.2014 року саме ОСОБА_8 підтверджено висновком за результатом проведення судової почеркознавчої експертизи № 4320 від 10.07.2020. Крім того, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 22.01.2014 досліджувався судом, тому ОСОБА_8 були відомі обставини вказані у протоколі допиту. При цьому із змістом протоколу допиту ОСОБА_8 знайомився під час виконання вимог ст. 290 КПК України.
Щодо непроведення допиту ОСОБА_48 як свідка, слід відзначити, що відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Водночас сторона захисту під час судового розгляду не заявляла клопотання про проведення допиту як свідка ОСОБА_49 .
При цьому під час судового розгляду свідків сторони обвинувачення було допитано.
Щодо посилання захисника про проведення судово-почеркознавчої експертизи № 4320 від 10.07.2020 з недотриманням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України № 53/35 від 08.10.1998, слід зазначити наступне.
Досліджений під час судового розгляду висновок відповідає вимогам ст. ст. 101-102 КПК України, експертиза проведена з урахуванням до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі-Інструкція), Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затверджені наказом Міністерства юстиції України № 53/35 від 08.10.1998.
Щодо ненадання на дослідження експерту експериментальних зразків підпису ОСОБА_8 слід зазначити, що відповідно до п. 1.4. Інструкції під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи, а також науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.
Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження) належить до компетенції експерта.
Крім того, згідно з п. 2.1 Розділу II Інструкції при проведення експертизи експерт має право заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи, відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків.
Водночас при проведенні експертизи від експерта будь-які клопотання про надання додаткових матеріалів, зокрема експериментальних зразків підпису ОСОБА_8 не надходило, від проведення експертизи він не відмовився, що свідчить про те, що експерту для проведення експертизи було достатньо наданих слідчим матеріалів, а саме: досліджуваного документа (протоколу допиту ОСОБА_8 як свідка від 22.01.2014), вільних та умовно-вільних зразків підпису ОСОБА_8 .
Таким чином твердження захисника про те, що вказаний висновок експерта не відповідає принципу законності є безпідставним.
Поряд з викладеним, винна ОСОБА_8 підтверджується відеозаписами, які були надані суду захисниками ОСОБА_5 31.01.2014 року при розгляді апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києві від 23.01.2014 року про застосовування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу, та які досліджено під час цього судового розгляду (компакт-диск Verbatim № 313012LC1642), а саме: відеозаписом із назвою файлу " ОСОБА_64 ведет прямой эфир" ; відеозаписом із назвою файлу " ОСОБА_65 під час штурму на Грушевського"; відеозаписом із назвою файлу "0129b28cee7d75fb8809ccf831dde8c7035a(1)" та протоколом їх огляду від 27.07.2020. З вказаних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_5 перебуваючи біля стадіону "Динамо" ім. В. Лобановського у місті Києві разом із особою, яка здійснює відео зйомку, фактично займаючись журналістською діяльністю висвітлює події, які там відбуваються та спілкується із правоохоронцями, допомагає затримувати провокатора. Під час цих подій він одягнений у куртку у червоно-чорно-білий квадратик, шолом білого кольору із чорною плямою на задній частині шолому та побутовий респіратор. Тобто, одягнений так само, як й 21.01.2014 під час його затримання.
Момент затримання ОСОБА_5 безпосередньо зафіксовано відеозаписом із назвою файлу "0129b28cee7d75fb8809ccf831dde8c7035a(l)", дослідженням якого встановлено, що ОСОБА_5 був затриманий групою правоохоронців, коли йшов до них із піднятим у верх білим прапором. При цьому ОСОБА_5 під час затримання опору працівникам міліції не чинить.
З висновку експерта № 11921/5662-5664 від 26.03.2021, вбачається, що надані на дослідження відеофайли " ІНФОРМАЦІЯ_4" та "0129b28cee7d75fb8809ccf831dde8c7035a(l)" є копіями, виготовленими за допомогою комп`ютерної техніки. При цьому відеофайл "0129b28cee7d75fb8809ccf831dde8c7035a(l)" (на якому зафіксовано момент затримання ОСОБА_5 ). є штучно створеним відеороліком, який складається з 6-ти фрагментів відеозапису, записаних у режимі продовження запису, коли останній кадр попередньої сцени і перший кадр подальшої сцени відтворюються послідовно. На кожному з фрагментів ознак, характерних для електронного монтажу відеозображення (різких змін сюжету, що фіксується, перерв у відображенні сюжету, різких змін фону запису тощо), не виявлено.
Слід звернути увагу на те, що зафіксований на відеозапису момент затримання ОСОБА_5 також спростовує версію обвинуваченого про те, що ОСОБА_5 приблизно за 10-15 хвилин до цього вчиняв незаконні дії (кидав каміння, залазив на згорілий автобус тощо).
Відповідно до висновку експерта № 10-17 від 28.04.2014, на наданих на дослідження тампонах із змивами із правої та лівої руки ОСОБА_5 слідів нафтопродуктів не виявлено.
Також про винуватість ОСОБА_8 свідчать долучені до матеріалів кримінального провадження роздруківки зображення одягу ОСОБА_5 та шолому, у яких він знаходився в момент його затримання 21.01.2014, відповідно до яких зображення одягу та шолому, в якому знаходився ОСОБА_5 21.01.2014 не відповідає опису, який дають ОСОБА_8 та ОСОБА_15 під час їх допиту як свідків, що свідчить про те, що інша особа, а не ОСОБА_5 , вчиняв протиправні дії, а ОСОБА_66 назвавши слідчому прізвище ОСОБА_5 дав слідчому завідомо неправдиві показання.
З відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс енд Хепі" від 30.01.2014 № 27 на запит адвоката адвокатського об`єднання "Меджістерс" ОСОБА_67 , вбачається, що ОСОБА_5 дійсно 20.01.2014 звертався до лікувально-діагностичного центру до лікаря ортопеда-травматолога, про що було зроблено відповідний запис у медичній картці амбулаторного хворого. З витягу з медичної картки амбулаторного хворого № 64181 від 20.01.2014 вбачається, що ОСОБА_5 скаржився на біль в ділянці лівої нижньої кінцівки в області колінного суглобу при фізичному навантаженні, та за результатами обстеження встановлено наступний діагноз: пошкодження заднього рогу медіального меніску, синовіт лівого колінного суглобу, больовий синдром. Призначено медикаментозне лікування та використання ортезу розвантажуючого на лівий колінний суглоб.
Цими документами медичної установи підтверджено показання потерпілого ОСОБА_5 та свідків щодо наявності у нього травми лівого колінного суглобу, фізичний біль при фізичному навантаженні, що на думку суду виключає можливість вчинення ним таких фізичних дій як взбирання на транспортний засіб.
Аналіз показань свідків, вимоги про судимість ОСОБА_5 від 22.01.2014, характеристик на ОСОБА_68 від Дочірнього підприємства "Шольц Енд Френдз Київ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "МА Україна", згідно з якими ОСОБА_5 до адміністративної та кримінальної відповідальності ніколи не притягався та характеризується виключно позитивно за місцем роботи, а також диплому про закінчення факультету журналістики в університеті ім. Мечникова в м. Одесі, безсумнівно стверджують ту обставину, що ОСОБА_5 , відвідуючи мітинги в центральній частині міста Києва діяв як журналіст, висвітлював події, які там відбувались.
До того ж, дослідженням матеріалів судового провадження № 1-кс-760/381/14 (судова справа № 760/1378/14) щодо розгляду слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_48 про застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та протоколом її огляду встановлено, що до клопотання про застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим в підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри за ч. 2 ст. 294 КК України та необхідності застосування стосовно нього виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - долучено протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 22.01.2014, в якому містяться завідомо неправдиві показання щодо ОСОБА_5 .
Вказані завідомо неправдиві показання ОСОБА_8 враховано слідчим суддею при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу, що підтверджується копією відповідної ухвали від 23.01.2014.
До того ж, про винуватість ОСОБА_8 свідчить і постанова від 26.02.2014 про закриття кримінального провадження № 120141000000002020 за підозрою ОСОБА_5 та інших осіб у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Щодо досліджених під час судового розгляду доказів сторони захисту, а саме: трьох відеозаписів подій в центральній частині міста Києва у січні 2014 року та трьох роздруківок зображень осіб, необхідно зазначити, що вони не стосуються ОСОБА_5 , так як він на них не зображений. При цьому на трьох роздруківках зображень осіб відображено денний час доби, а ОСОБА_5 був затриманий вночі. При цьому, під час затримання у нього бути відсутні предмети схожі на вогнепальну зброю, пляшки із запалювальною сумішшю, палиці та інші предмети для заподіяння тілесних ушкоджень.
Долучена стороною захисту копія листа прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_69 від 20.12.2018 № 15/4-29111-16 щодо вчинення злочинів стосовно працівників правоохоронних органів у період з 24.11.2013 по 22.02.2014, також не спростовує пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення, так як містить лише статистичні дані щодо кількості постраждалих серед працівників правоохоронних органів та цивільних осіб під час акцій протестів.
Стосовно долученої стороною захисту копій ухвал Печерського районного суду міста Києва від 09.12.2013 щодо заборони зазначеним у ній особам та будь-яким іншим особам чинити перешкоди у вільному пересуванні громадянам, іншим фізичним та юридичним особам у будь-який спосіб, у тому числі проїзду автотранспорту по вулицях центральної частини міста Києва, блокування тротуарів, пішохідних переходів, автомобільних доріг тощо, та копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.01.2014, якою встановлено обмеження на мирні зібрання, шляхом заборони проведення заходів, використання гучномовців, автотехніки, плакатів, встановлення наметів слід зазначити, що стороною захисту не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що ОСОБА_5 був обізнаний про такі рішення суду, та вчиняв або мав намір вчинити будь-які дії, на вчинення яких міститься заборона у рішеннях. Крім того, сам обвинувачений ОСОБА_8 під час його допиту 22.11.2022 підтвердив, що зазначені рішення суду на вулиці Грушевського ніким не проголошувались. Сам факт перебування ОСОБА_5 в центральній частині міста Києва не є підставою для його затримання та повідомлення про підозру.
Також слід відзначити, що оцінка рішенню Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2013 надана у рішенні Європейського з прав людини у справі "Шморгунов та інші проти України" (заява № 15367/14 та 13 інших заяв), а рішенню Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.01.2014 в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі № 826/145/14, якою скасовано це рішення. У цих рішеннях судом встановлено порушення права людини та громадянина на свободу мирних зібрань, передбачених ст. 11 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 39 Конституції України.
Таким чином, ОСОБА_5 , з урахуванням вимог ст. 39 Конституції України, практики Європейського суду з прав люди, законно перебував у центральній частині міста Києва та приймав участь у мирних зібраннях, а його безпідставне затримання та арешт на підставі завідомо неправдивих показань працівників міліції ОСОБА_8 та ОСОБА_15 було спрямовано на те, щоб перешкодити йому та іншим громадян приймати участь в акціях протесту.
Перешкоджання організації, або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, окрім застосування фізичного насильства, також може виражатися у здійсненні службовою особою будь-яких інших дій спрямованих на обмеження конституційного права громадян України брати участь у політичних акціях. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з зазначених дій, або бездіяльності, що перешкоджає організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Вказаний злочин може бут вчинений у формі прямого умислу.
Враховуючи викладене, та враховуючи досліджені під час судового розгляду докази в їх сукупності, встановлено, що ОСОБА_8 будучи службовою особою надав завідомо неправдиві показання, щодо начебто участі ОСОБА_5 у масових заворушеннях, в результаті чого ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та стосовно нього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в результаті чого він був позбавлений права приймати участь у зборах, мирних зібраннях, вуличних походах.
Таким чином незаконне перешкоджання ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_5 брати участь у проведенні зборів було вчинено в результаті надання завідомо неправдивих показань.
Про наявність в діях ОСОБА_8 прямого умислу на перешкоджання ОСОБА_5 , брати участь у цих акціях громадського протесту свідчить також те, що ОСОБА_8 було достовірно відомо, що ОСОБА_5 будь-якої участі у масових заворушеннях не приймав.
Таким чином, посилання захисника на відсутність об`єкту, об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 340 КК України, є безпідставним та необґрунтованим.
При цьому всі проголошені захисниками та підтримані обвинуваченим заперечення щодо повноти досудового розслідування, непроведення порівняльного аналізу певних доказів, недостатності експертиз, неправильності проведення певних слідчих (процесуальних) дій, посилання на деяку неузгодженість певних показань потерпілого і свідків, клопотання про визнання певних доказів неналежними, завідомо недостовірними та ін., відхиляються як недоведені і безпідставні, спростовані в ході судового розгляду належними і допустимими доказами, які у своїй сукупності є достатніми для постановлення законного і обґрунтованого судового рішення. При цьому, слід зазначити, що у ході розгляду кримінального провадження судом не було встановлено таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Докази, подані стороною захисту, не спростовують пред`явлене звинувачення.
Отже, сукупність зібраних доказів, які здобуті законним шляхом під час досудового розслідування та всебічно досліджені в суді, їх аналіз, дають підстави об`єктивно вважати, що вина ОСОБА_8 у вчиненні злочинів доведена, а його дії кваліфіковані вірно за ст. 340 КК України як незаконне перешкоджання проведенню зборів, вчинене службовою особою та ч. 2 ст. 384 КК України - завідомо неправдиві показанні свідка, поєднані із штучним створенням доказів обвинувачення.
Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом.
На переконання суду, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано, адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні під час судового розгляду, можливо дійти висновку про те, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінальних правопорушень, щодо яких їй пред`явлено обвинувачення.
Отже, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин об`єднаного кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого і підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому за визначеною кваліфікацією, суд враховує позицію сторін і потерпілого, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суспільну значимість непорушності права на мирні зібрання, мітинги, демонстрації, суспільну значимість принципів верховенства права, у тому числі законності і справедливості при здійсненні правосуддя, особу винного, який має місці соціальні зв`язки, родину, малолітню дитину, хворого батька з інвалідністю на утриманні, постійне місце проживання і реєстрації, офіційне місце роботи, де до дисциплінарної відповідальності не притягався, обставини того, що він продовжує працювати в органах Національної поліції, має вищу освіту, процесуальні обов`язки виконував належним чином, не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є осудним, обставини злочину та свою вину у вчиненні заперечує,
Наявність обставин, які пом`якшують покарання, за ст. 66 КК України не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України в обвинувальному акті не наведені і судом не встановлені.
З урахуванням наведеного підстав для застосування приписів ст. 69, 75 КК України при призначення покарання не встановлено.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими, за вчинення яких передбачене покарання за ст. 340 КК України - у виді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на той самий строк, за ч. 2 ст. 384 КК України - у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.
З огляду на зазначене, керуючись загальними засадами призначення покарання, принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за належне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції відповідних статей КК України з наступним звільненням його від покарання, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочин.
Згідно ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.
За змістом наведених норм ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнення від покарання у зв`язку з закінченням строків давності здійснюється судом за кожен злочин окремо.
Оскільки злочини вчинено у січні 2014 року і з моменту їх вчинення минуло понад 9 років, обвинувачений ОСОБА_8 підлягає звільненню від покарання за обома обвинуваченнями, за якими він визнається винуватим.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні на стадії судового розгляду не обирався та не визначався і з огляду на належну процесуальну поведінку та невстановлення ризиків за ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого, а також зважаючи на збіг строків давності та необхідність звільнення обвинуваченого від покарання, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Згідно з обвинувальним актом матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана, цивільний позов не заявлявся.
Документального підтвердження визнання будь-яких об`єктів матеріального світу речовими доказами у кримінальному провадженні матеріали справи не містять.
На виконання приписів ст. 124 КПК України на обвинуваченого покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного дослідження за висновком експерта № 4320 від 10.07.2020 у сумі 5 720,40 грн та за висновком експерта № 11921/5662-5664 від 26.03.2021 у сумі 17 161,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 49, 74 КК України,ст. 368, 369, 370, 373, 374, 392, 615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_8 визнати винуватим вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 340 КК України та ч. 2 ст. 384 КК України та призначити йому покарання:
- за ст. 340 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити його від покарання у зв`язку із закінченням строків давності;
- за ч. 2 ст. 384 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та 6 (шість) місяців та на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити його від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати, що складаються з вартості проведеного експертного дослідження за висновком експерта № 4320 від 10.07.2020 у сумі 5 720 (п`ять тисяч сімсот двадцять) грн 40 коп. та за висновком експерта № 11921/5662-5664 від 26.03.2021 у сумі 17 161 (сімнадцять тисяч сто шістдесят одну) грн.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
| Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
| Дата ухвалення рішення | 17.07.2023 |
| Оприлюднено | 18.07.2023 |
| Номер документу | 112216133 |
| Судочинство | Кримінальне |
| Категорія | Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій |
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Бушеленко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні