Рішення

від 23.05.2023 по справі 757/57856/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57856/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В., при секретарі судового засідання - Ковалівській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Вибачте, що живі", ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив: 1) визнати недостовірною інформацію та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на честь, гідність та ділову репутацію, інформацію щодо нього, поширену ОСОБА_2 на його сторінці у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook): в абз. 6 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2; в абз. 1 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4; в абз. 5 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 2) визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 на честь, гідність та ділову репутацію, інформацію щодо нього, поширену ГО «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» (код СДРПОУ 41086875) на її сторінці у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook): в абз. 6 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7; в абз. 1 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8; в абз. 5 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 ; 3) зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 , поширену на його ( ОСОБА_2) сторінці у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook): в абз. 6 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2; в абз. 1 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4; в абз. 5 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням : ІНФОРМАЦІЯ_6. шляхом розміщення в мережі Інтернет, а саме: на сторінці ОСОБА_2 повного тексту судового рішення у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу тощо, під заголовком: «Спростування як недостовірної інформації щодо ОСОБА_1, висвітленої (поширеної) на сторінці ОСОБА_2 у соціальній інтернет - мережі «Фейсбук». 4) Зобов`язати Громадську організацію «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1, поширену на її (ГО «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ») сторінці у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook): в абз. 6 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10; в абз. 1 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11; в абз. 5 публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12; шляхом розміщення у мережі Інтернет, а саме: на сторінці Громадської організації «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» повного тексту судового рішення у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів доступу тощо, під заголовком: «Спростування як недостовірної інформації щодо ОСОБА_1, висвітленої (поширеної) на сторінці Громадську організацію «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook)»; 5) зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі видалити: - прізвище « ОСОБА_1 » з абз. 6 публікації (статті) від ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщеної на сторінці ОСОБА_2 у соціальній Інтернет-мережі « Фейсбук » (Facebook) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2; - ім`я та прізвище « В'ячеслав Стрєлковський» з абзацу 1 публікації (статті) від ІНФОРМАЦІЯ_3, розміщеної на сторінці ОСОБА_2 у соціальній інтернет - мережі «Фейсбук» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4; - ім`я та прізвище « В'ячеслав Стрєлковський» з абзацу 5 публікації (статті) від ІНФОРМАЦІЯ_5, розміщеної на сторінці ОСОБА_2 у соціальній інтернет - мережі «Фейсбук» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6; 6) Зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі видалити поширений на його сторінці у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook) відеосюжет тривалістю 02:08 хв, який прикріплений до публікації (статті) від ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13; 7) зобов`язати Громадську організацію «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» не пізніше наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням у даній справі видалити публікації (статті), поширені на сторінці Громадської організації «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook) від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 року за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7; від ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_14; та від ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 ; В обґрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1, а також ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2., який є Головою ГО «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ», на своїй сторінці у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook), у загальному доступі розмістив публікації (статті) та відеосюжет, в яких позивач - ОСОБА_1 пов'язується з платіжною системою «Globalmoney» (у якості її реального власника або підставної особи представників власників «бізнесу сім'ї ОСОБА_3» «екс-міністра фінансів ОСОБА_4 і ОСОБА_5»), його ім'я у категоричній формі пов'язується з підконтрольністю спецслужбам РФ та фінансуванням тероризму, у тому числі обстрілів українських військових на території Донецької та Луганської областей з боку незаконних збройних формувань, відмиванням грошей, а безпосередньо його називають «злочинцем» та «сєпаром». ГО «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» на своїй сторінці у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook) ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснено поширення вищевказаних публікацій зі сторінки Голови ГО «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» ОСОБА_2 у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook)

Позивач вказує, що інформація про нього, яка поширена відповідачами на своїх сторінках у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook), у публікаціях (статтях) від ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5, яка доступна необмеженому колу осіб, містить конкретні фактичні данні щодо нього, які не відповідають дійсності, є неправдивими та такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію. Як вбачається зі змісту дописів, поширених відповідачами у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook), у них зазначено інформацію, яка безпосередньо стосується його. За пошуковим запитом «ГЛОБАЛМАНІ», у мережі Інтернет знайдено веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_15, який позиціонується у якості офіційного Інтернет-ресурсу фінансової компанії «GlobalMoney» заснованої у 2009 році.

У розділі «Документація та звітність» відповідного ресурсу, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16 міститься інформація, згідно до якої платіжною організацією міжнародної платіжної системи «ГлобалМані» є ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» - юридична особа, що створена відповідно до законодавства України та є небанківською фінансовою установою. Розміщено реєстраційні та дозвільні документи відповідної юридичної особи.

За результатами опрацювання безкоштовного запиту здійсненого з використанням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ІНФОРМАЦІЯ_17), за критерієм пошуку «ГЛОБАЛМАНІ», він отримав, як зазначає, інформацію, щодо зареєстрованої в установленому законом порядку юридичної особи - ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» (ІК ЮО: 36425142). З урахуванням зібраної таким чином загальнодоступної інформації позивач вважає, що у поширених відповідачами публікаціях (статтях) та відеосюжеті, його пов`язують саме із цим товариством.

Він наполягає, що не має жодного відношення до ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» та міжнародної платіжної системи «ГлобалМані» («Globalmoney»), платіжною організацією якої виступає відповідне товариство. З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги факт внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації, щодо діючих засновників та бенефіціарних власників ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» (ОСОБА_6 та ОСОБА_7), а також відсутність доказів наявності будь-якого впливу з його боку, як на вказаних осіб так і на підприємство в цілому (його посадових осіб), вважає доведеною обставину його безпідставного пов'язування з платіжною системою «Глобалмані» у якості реального її власника та/або ж підставної особи «бізнесу сім'ї ОСОБА_3», як на цьому наголошується у поширених відповідачами спірних публікаціях (статтях) та відео сюжеті.

Як було вказано вище, поширені відповідачами публікації (статті) та відео сюжет містять прямі звинувачення у підконтрольності позивача спецслужбам Російської Федерації, сепаратизмі, фінансуванні так званих «ДНР» та «ЛHP», а відповідно обстрілах українських військових, відмиванні коштів тощо. З викладеного вище чітко вбачається, що поширена відповідачами інформація в частині звинувачень позивача у підконтрольності спецслужбам Російської Федерації, сепаратизмі, фінансуванні так званих «ДНР» та «ЛНР», а відповідно обстрілах українських військових, відмиванні коштів тощо не відповідає дійсності, оскільки: він не мав і не має жодного відношення до ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ», не є фігурантом будь-якого кримінального провадження і правоохоронними органами мені не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення. За вказаними фактами відсутні й обвинувальні вироки суду. За таких обставин, будь-які твердження з боку третіх осіб, з приводу звинувачення позивача, у відмиванні грошей, фінансуванні тероризму та/або вчинення інших кримінально караних дій (як у минулому, так і станом на сьогоднішній день) без наявності підтвердження даного факту з боку держави (яке, серед іншого, може бути виражено у формі обвинувального вироку суду) є безпідставним. Враховуючи викладене, позивач вважає, що поширена відповідачами по відношенню до нього спірна інформація, висловлена в категоричній формі твердження, є недостовірною, має образливий характер, безпосередньо пов'язана із його особою, його моральними якостями як добропорядної людини, принижує його честь, гідність та ділову репутацію в очах суспільства, оскільки необґрунтовано та протиправно ставить під сумнів дотримання ним етично-моральних та правових норм, безпідставно звинувачує його у протиправній поведінці та вчиненні злочинів. При цьому, неправдиві відомості, поширені щодо нібито його негативної діяльності, дискредитують його, створюють реальну загрозу порушення репутації, що спричиняє ризик погіршення принципово важливих стосунків в його особистому, суспільному та політичному житті.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 у своєму відзиві позов не визнала, заперечуючи, вказала, що позивачем взагалі не вказано та не конкретизовано, яку із поширеної інформації, посилання на які зазначаються на сторінках позовної заяви, він просить визнати недостовірною, не вказує, яке саме із висловлювань чи словосполучень, зазначених у цих публікаціях є недостовірною інформацією відносно позивача або яка з поширеної інформації ганьбить гідність, честь чи ділову його репутацію і в який спосіб, а також чим спростовується висловлювання чи що саме становить зміст їхньої недостовірності, з чого слідує, що вимоги позивача є посяганням на конституційне право відповідача ОСОБА_2 на свободу слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань та право на поширення інформації, які позивач намагається обмежити шляхом подання позову.

У тексті позовної заяви (сторінка 1) позивач зазначає, що відповідачем ОСОБА_2 начебто було поширено інформацію, у якій його (позивача):

- пов'язують із платіжною системою «Globalmoney» (у якості її реального власника або підставної особи представників «бізнесу сім'ї ОСОБА_3» «екс-міністра фінансів ОСОБА_4 і ОСОБА_5»);

- в категоричній формі пов'язують з підконтрольністю спецслужбам РФ та фінансуванням тероризму, у тому числі обстрілів українських військових на території Донецької та Луганської областей з боку незаконних збройних формувань, відмивання грошей;

- називають «злочинцем» та «сєпаром».

Поряд з цим позивачем не наведено цитат із висловлювань відповідача ОСОБА_2, у яких вказується зазначена вище інформація у прив'язці до позивача у формі ствердження. З огляду на це ОСОБА_2. зазначає суду про те, що ним не було стверджено у категоричній формі будь-яку із переліченої інформації вище щодо позивача у публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_1, від ІНФОРМАЦІЯ_3 та від ІНФОРМАЦІЯ_5.

Таким чином відсутній факт поширення відповідачем ОСОБА_2 недостовірної інформації, що є обов'язковою складовою при визначенні юридичного складу дифамаційного правопорушення, про яке власне зазначає сам позивач. Ним було опубліковано низку інформаційних текстів щодо можливих незаконних фінансових операцій на непідконтрольних територіях України, які можуть бути причетні до фінансування терористичної організації «ЛНР».

Пояснено стороною відповідача, що відомості з цього приводу викликали суспільний інтерес та жваво оборювалися в інформаційному просторі та у ветеранському середовищі, учасників бойових дій. З огляду на це ОСОБА_2. як керівник ГО «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» направив звернення до Ради національної безпеки і оборони, Служби безпеки України та Національного Банку України з інформацією про те, що під час проведення моніторингу ситуації на непідконтрольній території України були виявлені обставини, що можуть вказувати на те, що суб'єкт господарської діяльності, який зареєстрований на території України (ТОВ «Глобалмані»), може брати участь у фінансових операціях, через які здійснюється фінансування терористичної організації «ЛНР», а також висловлює прохання здійснити перевірку викладених у зверненні обставин. Крім цього, низка інформаційних агентств та засобів масової інформації також опублікували інформацію із схожою тематикою: «Дзеркало тижня» - публікація від ІНФОРМАЦІЯ_22, «РБК-Україна» - публікація від ІНФОРМАЦІЯ_19, Інформаційне агентство «Цензор.Нет» - публікація від ІНФОРМАЦІЯ_21, «Укррудпром» публікація від ІНФОРМАЦІЯ_18, «Медіа Холдинг Україна» публікація від ІНФОРМАЦІЯ_20, «From.ua» - публікація від ІНФОРМАЦІЯ_20. Усі з перерахованих ЗМІ тим чи іншим способом артикулювали інформацію щодо діяльності платіжної системи «Globalmoney» на непідконтрольних територіях України, в тому числі опублікували інформацію, документи та розслідування. Висловлювання ОСОБА_2 не можуть на власний розсуд позивача трактуватися, як фактичне звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 111, 209, 258-5 КК України, оскільки відповідач про це не висловлювався у категоричній ствердній формі, а вказані номери статей чи бодай їхні назви чи диспозиції не містяться у текстах публікацій, що оскаржуються позивачем.

Відповідач ОСОБА_2. не стверджував, що позивач є фігурантом будь-якого кримінального провадження, так само як й про те, що позивачу було повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення чи наявні обвинувальні вироки суду щодо позивача, а відтак вказана інформація не є і не може бути предметом доказування чи спростування у цьому судовому спорі.

Таким чином відсутність доведеного складу дифамаційного правопорушення, суспільна важливість поширеної інформації, поширення інформації, як результат власної суб'єктивної оцінки відповідача ОСОБА_2, що гарантується правом на свободу вираження поглядів, правом на свободу слова та правом на поширення інформації, а також відсутність допустимих доказів, на підтвердження позиції позивача та існуючу судову практику Верховного Суду щодо зазначеної категорії справ, вказує на відсутність підстав задоволення позовних вимог. У відповіді на відзив сторона позивача зауважила, що дописи в Інтернет-мережі не мають обмежень щодо перегляду їхнього змісту, є у загальному доступі, з ними може ознайомитися будь-який користувач мережі. Відкритість сторінок відповідачів у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» та загальна доступність розміщених на них публікацій (статей) за вказаними вище посиланнями, вказують на поширення саме відповідачами спірної інформації, яка була доведена до невизначеного кола осіб. Зміст розміщених у мережі Інтернет на сторінці ОСОБА_2, котрий є Головою ГО «Вибачте, що живий» у соціальній мережі, дописів з спірною інформацією зафіксовано у Звітах ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» № 470/2021-3В від 25.11.2021 року і № 479/2021-3В від 26.11.2021 року за результатами проведеної фіксації і дослідження веб-сторінок у мережі Інтернет. Позивач вважає доведеною наявність першого елементу юридичного складу правопорушення, який полягає у самому факті поширення спірної інформації, що безпосередньо визнано і самим відповідачем ОСОБА_2 Враховуючи неодноразове використання по тексту спірних дописів імені та прізвища «Вячеслав Стрелковський», а також той факт, що у публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_5 міститься відео, у якому зображено фото позивача, а тому позивач стверджує, що публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5, які поширено відповідачами на своїх сторінках у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук», беззаперечно стосуються позивача. Із змісту спірних публікацій вбачається, що вони не містять жодних посилань на докази, які б підтверджували достовірність викладеної у них інформації. Позивач вважає висловлювання, які знайшли відображення у спірних публікаціях (статтях), не є оціночними судженнями, оскільки такі висловлювання стосуються конкретних фактів: позивача пов'язують із платіжною системою «Globalmoney», у якості її реального власника або підставною особи представників власників «бізнесу сім'ї ОСОБА_3» «екс-міністра фінансів ОСОБА_4 і ОСОБА_5»), ім'я позивача у категоричній формі пов'язується з підконтрольністю спецслужбам РФ та фінансуванням тероризму, у тому числі обстрілів українських військових на території Донецької та Луганської областей з боку незаконних збройних формувань, відмиванням грошей, а безпосередньо позивача називають «злочинцем» і «сєпаром»), конкретної особи, є точними, чіткими та мають стверджувальний характер, та такі факти можливо перевірити на істинність, спростувати або підтвердити конкретними доказами.

З огляду на таке ототожнення та вкрай негативний контекст розповсюдженої по відношенню до платіжної системи «Globalmoney» інформації, ім'я позивача у категоричній формі пов'язується з підконтрольністю спецслужбам РФ, фінансуванням ополченців в ЛДНР та як наслідок обстрілів українських військових на території Донецької та Луганської областей з боку незаконних збройних формувань, відмиванням кримінальних грошей, а безпосередньо позивача називають «злочинцем» та «сєпаром», у якого руки у крові, та який відмиває кримінальні гроші, відправляє їх до росії, фінансує ополченців в ордло. Позивач наголошує, що відповідач у формі фактичного твердження називає, серед іншого, позивача - злочинцем, що виключає можливість посилатися на те, що відповідні спірні публікації не містять певних звинувачень.

Щодо недопустимості доказів та порушення порядку подання електронних доказів у справі, представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що компетентність ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» у проведенні фіксації і дослідженні змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також видачі довідок з відомостями про власників веб-сайтів або інформацію про їх встановлення підтверджується свідоцтвом про акредитацію ОП «Український мережевий інформаційний центр» від 11 січня 2021 року, копії якого долучені до звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет.

Від відповідача ГО «Вибачте, що живі» заяви по суті не надходили до суду.

11 жовтня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями. 10 серпня 2022 року ухвалою судді у справі було відкрито провадження в порядку позовного (загального) провадження. 07 березня 2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Представник позивача подав до суду письмову заяву в якій просв задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність та просила відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі, з урахуванням письмового відзиву. Представник ГО«Вибачте, що живі» в судові засідання не зявлявся, належним чином був повідомлений, заяв клопотань не надходило, причини неявки суду не відомі. Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків. ІНФОРМАЦІЯ_1, а також ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2., який є Головою ГО «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ», на своїй сторінці у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook), у загальному доступі розмістив публікації (статті) та відеосюжет, в яких позивач - ОСОБА_1 пов'язується з платіжною системою «Globalmoney» (у якості її реального власника або підставної особи представників власників «бізнесу сім'ї ОСОБА_3» «екс-міністра фінансів ОСОБА_4 і ОСОБА_5»), його ім'я у категоричній формі пов'язується з підконтрольністю спецслужбам РФ та фінансуванням тероризму, у тому числі обстрілів українських військових на території Донецької та Луганської областей з боку незаконних збройних формувань, відмиванням грошей, а безпосередньо його називають «злочинцем» та «сєпаром». ГО «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» на своїй сторінці у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook) ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснено поширення вищевказаних публікацій зі сторінки Голови ГО «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» ОСОБА_2 у соціальній Інтернет-мережі «Фейсбук» (Facebook)

Громадська організація «Вибачте, що живі» на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 і ІНФОРМАЦІЯ_5 повторила публікації цих дописів з сторінки ОСОБА_2:

ІНФОРМАЦІЯ_23;

ІНФОРМАЦІЯ_24;

ІНФОРМАЦІЯ_25.

У дописі від ІНФОРМАЦІЯ_1 містяться фрагменти тексту:

- абзац 4 публікацій (статей) №№ 1, 2 - «2. Співпраця з Кремлем. Платіжна система Globalmoney - бізнес сім'ї ОСОБА_3. їй володіють екс-міністр фінансів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 через підставних осіб. Очевидно, що власники Globalmoney підконтрольні спецслужбам РФ. Платіжна систему Globalmoney пов'язана з державним банком РФ - ВТБ. Вона мала з ним спільний проект «ВТБ24 - велика перевага!» вже після того, як РНБО ввів санкції проти банків РФ. Власники Globalmoney викуповували офіси у ВТБ, коли проти нього ввели санкції РНБО.»;

- абзац 6 публікацій (статей) №№ 1, 2 - «А щодо «студентів», то я запрошую шановних панів ОСОБА_9 та ОСОБА_1 на передок заночувати з нами у бліндажі під обстрілами, які вони фінансують. Прочитаємо лекцію про «мир во всем мире» та «наше счастливое детство»«.

У дописі від ІНФОРМАЦІЯ_3 містяться фрагменти тексту:

- абзац 1 публікацій (статей) №№ 3, 4 - «Перша перемога у боротьбі з фінансистами ЛHP з «Глобалмані» - щури вже побігли зі своїх нор! Представники Бізнес Центру «Ренесанс», під яким триває наша акція протесту, повідомили нам, що розривають договір із «Глобамані»! Нам стало відомо, що бухгалтери сепарів вже шукають собі нове місце. Але нешановні керманичі Глобамані» - ОСОБА_1 і ОСОБА_9! На території України затишного місця вам вже не знайдеться! Тільки у Москві. Ветерани АТО про це подбають! Біжи, ОСОБА_9, біжи!».

У дописі від ІНФОРМАЦІЯ_5 містяться фрагменти тексту:

- абзац 5 публікацій (статей) №№ 5, 6 - «Ми знаємо, що зараз сєпари з Глобалмані шукають собі нове лігво на українській землі. Можна втекти з бізнес-центру, але не можна втекти від українського народу. Ветерани АТО оголошують посібників сєпарів і ФСБ із Глобалмані у громадянський розшук! Імена злочинців: ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9 ОСОБА_9, ОСОБА_1. Особливі прикмети злочинців: руки в крові, відмивають кримінальні гроші, відправляють їх до Росії, фінансують ополченців в ЛДНР.».

До допису №№ 5, 6 додано також відеозапис тривалістю 02:08 хв (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_13), у якому в цілому дублюється текстова інформація, викладена у відповідних публікаціях (статтях).

Так, у вказаному відео сюжеті Голова ГО «ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ» - ОСОБА_2. висловлюється, що «Сьогодні ветерани АТО оголошують в громадський розшук посібників москалів, а саме, імена злочинців: ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9 ОСОБА_9, ОСОБА_1. Особливі прикмети злочинців: руки в крові, переводять мільярди гривень до Росії, сплачують податки в ЛHP. Ми не дамо їм спокійно жити. Ми не дамо цим негідникам працювати в серці нашої держави». (00:40-01:16 відеосюжету). Основним Законом України проголошено найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку, кожен має право на повагу до його гідності (ст.ст. 3, 28 Конституції України). Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому і самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до п. 2 ст. 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 06 жовтня 2015 року). Статтею 201 Цивільного кодексу України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до статті 297 Цивільного кодексу України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Згідно із статтею 299 Цивільного кодексу України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Під діловою репутацією розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Згідно з статтею 200 Цивільного кодексу України та статтею 1 Закону України «Про інформацію», інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідним є визначення характеру такої інформації та з`ясування, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії»). Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. За змістом частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію», якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду. Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт сам по собі є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом. Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів. Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. Крім того, суд, розглядаючи спір, бере до уваги те, що національне законодавство не містить визначення понять брутальної, принизливої чи непристойної форми висловлення суб`єктивної думки, позаяк це є морально-етичними категоріями, які визначаються судом в кожній справі окремо із врахуванням всіх обставин справи, таких як: час, місце, інтонація, характер висловленої інформації, щодо кого та ким така інформація висловлена тощо. Інформація, на яку позивач вказує як на недостовірну, є припущеннями, особистою думкою особи, що її висловлює, а тому не може бути перевірена на предмет її відповідності дійсності, у зв`язку із чим на підставі частини другої ст. 30 Закону України «Про інформацію» зазначені висловлювання є оціночними судженнями. Відповідач опублікував низку інформаційних текстів щодо можливих незаконних фінансових операцій на непідконтрольних територіях України, які можуть бути причетні до фінансування терористичної організації «ЛНР». Відомості з цього приводу як викликали суспільний інтерес та жваво оборювалися в інформаційному просторі та у ветеранському середовищі, учасників бойових дій, так і продовжує бути надважливою темою українського суспільства, з огляду на повномасштабне вторгнення й неспровоковану агресію рф проти України, яка триває. За положеннями статті 29 Закону України «Про інформацію» суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. У відповідності до правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховної Суду, викладеної у Огляді судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах про захист гідності, честі та ділової репутації від 02 вересня 2019 року, суспільство також має право на отримання інформації яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку, а з іншого, була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не стверджував, що позивач ОСОБА_1 є фігурантом будь-якого кримінального провадження, так само як й про те, що йому повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення чи наявні обвинувальні вироки суду, а відтак вказана інформація не є і не може бути предметом доказування чи спростування у цьому судовому спорі. Висловлювання ОСОБА_2 не можуть тлумачитися як фактичне звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 111, 209, 258-5 КК України, оскільки відповідач про це не висловлювався у категоричній ствердній формі, а вказані номери статей чи бодай їхні назви чи диспозиції не містяться у текстах спірних публікацій.

Так, є слушними доводи сторони відповідача, про відсутність доведеного складу дифамаційного правопорушення, суспільна важливість поширеної інформації, поширення інформації, як результат власної суб'єктивної оцінки відповідача ОСОБА_2, що гарантується правом на свободу вираження поглядів, правом на свободу слова та правом на поширення інформації, а також відсутність допустимих доказів, на підтвердження позиції позивача, вказує на відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про необґрунтованість позову про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації.

Оскільки вимога про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації, судом залишено без задоволення, у задоволенні похідних вимог позову про зобов'язання спростувати інформацію також відмовляється.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 28, 32, 34, 55, 61, 68, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1-22, 200, 201, 277, 297, 299, 302 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 30 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Громадської організації "Вибачте, що живі", ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації залишити без задоволення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення до Київського апеляційного суду. позивач: ОСОБА_1: АДРЕСА_1 відповідач 1: Громадська організація "ВИБАЧТЕ, ЩО ЖИВІ": 01024,м.Київ, вул. Банкова,1/10, оф.5 відповідач 2: ОСОБА_2: АДРЕСА_2 Повний текст судового рішення складено 16 червня 2023 року.

Суддя Т.В.Остапчук