Ухвала

від 13.07.2023 по справі 463/5443/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/5443/23

Провадження №1-кс/463/4601/23

У Х В А Л А

13 липня 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за №42023142040000008 від 30.01.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.191,ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в :

представник власник майна ОСОБА_4 29 червня 2023 року звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07 березня 2023 року у справі № 463/1074/23 в межах кримінального провадження № 42023142040000008. Мотивував клопотання наступним. При дослідженні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно директором товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЛІЗНА ВОДА», ОСОБА_5 , було встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07 березня 2023 року в межах кримінального провадження № 42023142040000008 було задоволено клопотання про накладення арешту на майно, а саме: приміщення корпусу 1 літ "А-2", загальною площею: 1142,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1919378546101; приміщення корпусу 2 літ. "Б-2", загальною площею: 401,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1877537446101; приміщення складу літ "Г", загальною площею: 186,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1919303846101 з огорожами та естакадою та асфальтом площею 1400 кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Вільде І., будинок 41; приміщення будівлі літ. В-3, загальною площею: 542,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1877499146101, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Ніщинського П., будинок 2 та на праві приватної власності належать ТОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» (ідентифікаційний код юридичної особи 43760390); земельну ділянку, площею 0,5387 га, кадастровий номер: 4610137200:07:005:0062, - які є речовими доказами в межах кримінального провадження. На обґрунтування ухвали слідчий суддя зазначив, що клопотання слідчого слід задовольнити, оскільки накладення арешту на майно може забезпечити можливість відшкодування шкоди, недопущення приховання, використання, перетворення, передачі нерухомого майна, а також те, що вказане майно містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вважає, що арешт на майно заявника був накладений необґрунтовано. Ухвала від 07.03.2023 року мотивована ще й тим, що згідно зведеного переліку майна вартість об`єктів нерухомості за вказаною адресою значно вища, ніж стартова ціна за приміщення на аукціоні, що може свідчити про умисне заниження вартості майна для реалізації на аукціоні в інтересах третіх осіб. Представник власника майна зазначає, що ціна, вказана у матеріалах, наявних у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на невідповідність якої покликається слідство, повністю відповідає ціні придбання даного майна ТОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» за результатами аукціону. Відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 6935 від 25.11.2021 року, який був укладений між Акціонерним товариством «УКРАЇНСКА ЗАЛІЗНИЦЯ» та ТзОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» за результатами проведеного 04.11.2021 року електронного аукціону, згідно з протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-10-04-000009-1 від 04.11.2021 ціна договору разом з ПДВ становила 72000001,20 грн., і яка в 10 разів вища ніж стартова ціна лота. Звертаємо увагу, що вся сума була сплачена покупцем продавцю в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 82 від 30.11.2021 року. Покликання слідчого про те, що вартість об`єктів нерухомості за вказаною адресою значно вища, ніж стартова ціна на приміщення на аукціоні, що може свідчити про умисне заниження вартості майна не є обґрунтованим, оскільки суперечить суті, принципам і меті проведення аукціонів, згідно яких стартова ціна завжди буде відмінною і нижчою від ціни реалізації об`єкта. Відповідно до п. 14 Порядку відчуження майна здійснюється за вартістю не нижчою, ніж балансова вартість. Загальна балансова вартість всіх об`єктів нерухомості, які були лотом на електронному аукціону № UA-PS-2021-10-04-000009-1 станом на дату проведення цього аукціону становила 3688447,34 грн. Беручи до уваги вищезазначений факт, аргументи слідчого не мають також жодного правового підґрунтя, оскільки навіть стартова ціна лота була майже вдвічі більшою за сукупну балансову вартість об`єктів, які були виставлені на аукціон. Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна, а саме спірних об`єктів, що були відчужені з аукціону, яка була проведена з метою визначення ринкової вартості об`єкта станом на 04.11.2021 року для аналізу ефективності інвестиції, ринкова вартість об`єкта оцінки, на дату оцінки заокруглено становить (з ПДВ): 35 320 000 44 880 000 грн. Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-10-04-000009-1 від 04.11.2021 було зареєстровано 18 учасників аукціону, які первинно подали свої закриті цінові пропозиції, а потім проводили торги ще 3 раунди аукціону. ТОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» зробило свою закриту цінову пропозицію у розмірі 37709000,00 грн., що виявилась найбільшою серед учасників і забезпечило товариству останнє слово при торгах. Таким чином, для перемоги товариству було достатньо перебити останню найбільшу цінову пропозицію іншого учасника на будь-яку суму. Сама ж закрита цінова пропозиція ТОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» у розмірі 37709000,00 грн була зроблена, виходячи із консультаційної довідки суб`єкта оціночної діяльності, який зробив припущення щодо потенційної вартості лоту. А отже, подання товариством такої закритої цінової пропозиції, яка значно перевищує стартову ціну лоту та по суті відповідає її реальній ринковій вартості, знов ж таки свідчить про добросовісність ТОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» як переможця аукціону. Кримінальне провадження № 42023142040000008 від 30.01.2023 року в межах якого було накладено арешт на майно, було відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України - службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного кримінального правопорушення є настання тяжких наслідків, тобто службова недбалість вважається закінченим злочином з моменту настання суспільно небезпечних наслідків. Проте, враховуючи що юридична особа-власник майна отримала за наслідками проведеного електронного аукціону суму, що згідно оцінки орієнтовно вдвічі перевищує вартість такого майна, що підтверджується доданими до цього клопотання доказами (оцінка, рецензія, договір купівлі продажу, платіжне доручення про сплату) видається незрозумілим, які саме суспільно небезпечні тяжкі наслідки були завдані охоронюваним законом правам, свободам та інтересам даної юридичної особи-власника майна. Що в свою чергу, свідчить про відсутність складу злочину у даному випадку. Арешт також був накладений на земельну ділянку, площею 0,5387 га, кадастровий номер: 4610137200:07:005:0062, яка не була виставлена на аукціон в межах лоту і яка не була предметом Договору. Накладення арешту на земельну ділянку є безпідставним. Станом на сьогодні незаконність набуття права власності не встановлена судом. Факт необґрунтованого накладення арешту на майно ТОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» є непропорційним втручанням у його право власності (порушення конвенційного права на мирне володіння своїм майном) та створює перешкоди у вільному здійсненні всіх складових права власності. Просив клопотання задовольнити.

Представник власника майна у судовому засіданні подане клопотання підтримав з підстав заявлених у ньому, просив таке задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти поданого клопотання заперечив, просив у такому відмовити за безпідставністю.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотань про накладення, скасування арешту та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 07 березня 2023 року в межах кримінального провадження № 42023142040000008 було задоволено клопотання про накладення арешту на майно, а саме: приміщення корпусу 1 літ "А-2", загальною площею: 1142,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1919378546101; приміщення корпусу 2 літ. "Б-2", загальною площею: 401,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1877537446101; приміщення складу літ "Г", загальною площею: 186,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1919303846101 з огорожами та естакадою та асфальтом площею 1400 кв.м., що знаходяться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Вільде І., будинок 41; приміщення будівлі літ. В-3, загальною площею: 542,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1877499146101, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Ніщинського П., будинок 2 та на праві приватної власності належать ТОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» (ідентифікаційний код юридичної особи 43760390); земельну ділянку, площею 0,5387 га, кадастровий номер: 4610137200:07:005:0062, - які є речовими доказами в межах кримінального провадження.

Розгляд клопотання про накладення арешту на майно відбувся за відсутності власника на підставі тільки поданих стороною обвинувачення доказів.

На обґрунтування ухвали слідчий суддя зазначив, що клопотання слідчого слід задовольнити, оскільки накладення арешту на майно може забезпечити можливість відшкодування шкоди, недопущення приховання, використання, перетворення, передачі нерухомого майна, а також те, що вказане майно містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Ухвала від 07.03.2023 року мотивована тим, що беручи до уваги матеріали, наявні у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що згідно зведеного переліку майна вартість об`єктів нерухомості за вказаною адресою значно вища, ніж стартова ціна за приміщення на аукціоні, що може свідчити про умисне заниження вартості майна для реалізації на аукціоні в інтересах третіх осіб.

Відповідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна № 6935 від 25.11.2021 року, який був укладений між Акціонерним товариством «УКРАЇНСКА ЗАЛІЗНИЦЯ» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЛІЗНА ВОДА» за результатами проведеного 04.11.2021 року електронного аукціону, згідно з протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-10-04-000009-1 від 04.11.2021 ціна договору разом з ПДВ становила 72000001,20 грн. Ця сума була сплачена покупцем продавцю в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 82 від 30.11.2021 року.

Відповідно до Регламенту роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права (Регламент ЕТС) затвердженого Наказом ДП «Прозорро.Продажі» №20 від 19.08.2021 року: стартова ціна лота вартість лоту, відображена в оголошенні про проведення аукціону; ціна реалізації лота - фактична сума коштів, за які було реалізовано (продано/надано в оренду) лот; цінова пропозиція - сума коштів, сплата якої декларується учасником у ході електронного аукціону. Електронний аукціон - спосіб продажу/надання в оренду майна або передачі права, за яким переможцем стає учасник, що в ході торгів в ЕТС запропонував найвищу ціну.

Метою проведення електронних аукціонів є продаж/надання в оренду майна для отримання максимальної виручки у найкоротший строк або отримання максимальної кількості коштів від передачі певного права у найкоротший строк. Стартова ціна не є тотожним поняттям і не відповідає поняттю ціні реалізації (найвищій запропонованій ціні) за результатами аукціону.

Відповідно до п. 13 Порядку розпорядження майномакціонерного товаристваУкраїнська залізниця,який бувзатверджений постановоюКабінету МіністрівУкраїни від22листопада 2017р.№ 1054в редакції,яка булачинною намомент проведеннязгаданого електронногоаукціону і якийвизначає механізмвідчуження,передачі вкористування,оренду,концесію майна,внесеного достатутного капіталуПАТ Українськазалізниця,та майна,набутого товариством,відчуження майнашляхом продажу,оренда майназдійснюються наконкурентних засадахшляхом проведенняелектронних аукціонів,крім випадківприйняття вищиморганом товаристваокремого рішеннястосовно використаннятакого майназ метоювиконання функційдержави.Електронні аукціонипроводяться здотриманням такихпринципів:добросовісна конкуренціясеред учасників; відкритістьта прозорістьпроведення електроннихаукціонів; недискримінаціяучасників; об`єктивна та неупереджена оцінка пропозицій учасників.

Електронні аукціони проводяться з використанням електронної торгової системи, що забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення електронного аукціону, запобігання корупційним діям і зловживанням та становить дворівневу автоматизовану інформаційно-телекомунікаційну систему, що складається з центральної бази даних та програмно-апаратних комплексів організаторів електронних аукціонів, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи.

Відповідно до п. 14 Порядку відчуження майна здійснюється за вартістю не нижчою, ніж балансова вартість.

Відповідно до інформації, отриманої з відповіді філії «Центр охорони здоров`я» АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» № 403-06/116 від 22.05.2023 року на адвокатський запит, балансова вартість об`єктів нерухомого майна, що розміщені на земельній ділянці за адресою: м. Львів, вул. І.Вільде 41, вул. Ніщинського 2 станом на дату проведення аукціону, становила: корпус 1 літ "А-2" за адресою Львівська обл., м. Львів, вулиця Вільде І., будинок 41, загальною площею: 1142,5 кв.м. - 1538 106,00 грн.; склад літ "Г" за адресою Львівська обл., м. Львів, вулиця Вільде І., будинок 41, загальна площа: 186,1 кв.м. 378 162,41 грн; корпус 2 літ. "Б-2" за адресою Львівська обл., м. Львів, вулиця Вільде І., будинок 41, загальна площа: 401,8 кв.м. 547276,04 грн; будівля літ. В-3 за адресою Львівська обл., м. Львів, вул. Ніщинського П., будинок 2, загальна площа: 542,7 кв.м. 1224902,89 грн. Загальна балансова вартість всіх об`єктів нерухомості, які були лотом на електронному аукціону № UA-PS-2021-10-04-000009-1 станом на дату проведення цього аукціону становила 3688447,34 грн.

Слідчий суддя погоджується, що аргументи слідчого не мають правового підґрунтя, оскільки стартова ціна лота була майже вдвічі більшою за сукупну балансову вартість об`єктів, які були виставлені на аукціон.

Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна, а саме спірних об`єктів, що були відчужені з аукціону, яка була проведена з метою визначення ринкової вартості об`єкта станом на 04.11.2021 року для аналізу ефективності інвестиції, ринкова вартість об`єкта оцінки, на дату оцінки становить (з ПДВ): 35 320 000 44 880 000 грн. Даний звіт про оцінку отримав позитивну рецензію № 33-ЕР від 10.05.2023 року.

Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-10-04-000009-1 від 04.11.2021 в було зареєстровано 18 учасників аукціону, які первинно подали свої закриті цінові пропозиції, а потім проводили торги ще 3 раунди аукціону.

ТОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» зробило свою закриту цінову пропозицію у розмірі 37709000,00 грн (тридцять сім мільйонів сімсот дев`ять тисяч гривень), що виявилась найбільшою серед учасників і забезпечило товариству останнє слово при торгах. Для перемоги товариству було достатньо перебити останню найбільшу цінову пропозицію іншого учасника на будь-яку суму.

Кримінальне провадження № 42023142040000008 від 30.01.2023 року в межах якого було накладено арешт на майно, було відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України - службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки. Враховуючи що юридична особа-власник майна отримала за наслідками проведеного електронного аукціону суму, що згідно оцінки орієнтовно вдвічі перевищує вартість такого майна залишається нез`ясованим, які саме суспільно небезпечні тяжкі наслідки були завдані власнику майна.

Застосований захід забезпечення у даному кримінальному провадженні у виді арешту майна є неефективним та неспіврозмірним щодо обмеження права власності добросовісного набувача. Правильнішим було б, наряду з проведенням досудового розслідування за ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України, подання позовів про визнання електронного аукціону недійсним, договору купівлю продажу та в межах даної справи застосувати забезпечення позову.

Арешт також був накладений на земельну ділянку, площею 0,5387 га, кадастровий номер: 4610137200:07:005:0062, яка не була виставлена на аукціон в межах лоту і яка не була предметом Договору, що підтверджуються п.1.4. Договору, в якому зазначено, що земельна ділянка, на якій розташовано Майно, не є предметом купівлі-продажу за цим Договором. Накладення арешту на земельну ділянку, яка не була об`єктом аукціону і предметом договору є безпідставним, що свідчить про те, що при накладенні арешту не було з`ясовано в повній мірі всі обставини.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦКУ право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч.2 ст. 388 ЦКУ майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

На час розгляду клопотання про скасування арешту майна незаконність набуття права власності не встановлена судом (судові справи відсутні), ТОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» є добросовісним набувачем. Санкції ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України не передбачають повернення майна первинному власнику, а набуття майна з електронного аукціону в порядку, що за своєю правовою природою є аналогічним до приватизації державного та комунального майна.

Відповідно до ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься недоторканність права власності.

Згідно ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1, ч.2 та абз.1 ч.3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є: 1) доказом кримінального правопорушення, 2) підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, 3) конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.2 ст. 170 КПК України).

Водночас відповідно до ст.11 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2ст. 173 КПК України.

Нормоюст. 41 Конституції Українивстановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положеньст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року; також рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52)

Касаційний цивільний суд у постановах від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц та від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц вказав, що «конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної нерухомості у відповідача як добросовісного набувача призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод». Аналогічна позиція міститься в Постанові КГС ВС від 18 лютого 2021 року у справі № 14/5026/1020/2011.

Факт необґрунтованого накладення арешту на майно ТОВ «ЗАЛІЗНА ВОДА» є непропорційним втручанням у його право власності та створює перешкоди у вільному використані свого майна. Придбані будівлі перебувають в занедбаному стані, дозвіл на реконструкцію як і саму реконструкцію неможливо розпочати, оскільки існує заборона (арешт). Не використовуючи будівлі для власних потреб власник змушений сплачувати податок на землю, нести інші обов`язкові витрати пов`язані з утриманням нерухомості.

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Як встановлено з виступу прокурора розслідуються інші кримінальні провадження щодо продажу майна АТ «Української залізниці», однак в них арешт на відчужене нерухоме майно не накладався, що вказує на вибірковість у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що представник власника майна довів, що арешт був накладений необґрунтовано, за відсутності власника майна при дослідженні тільки доказів сторони обвинувачення.

Слідчому судді також не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна. У судовому порядку договір-купівлі продажу, результати аукціону не оскаржуються. Тобто станом на 2023р. вони є чинними. Відносно нотаріуса, який посвідчував договір купівлі-продажу жодних дисциплінарних проваджень не відкрито.

Встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває шість місяців, у вказаному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено. Варто зауважити, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування. Водночас, досудове розслідування розпочато 30.01.2023р. Власник, який володіє майном з 2021р., випадково довідався про арешт у 2023р.

Слідчим суддею при розгляді даного клопотання враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема правова позиція ЄСПЛ у справі «AKSHIN GARAYEV v. AZERBAIJAN» від 02.02.2023, заява №30352/11. Власник приватної компанії скаржився на те, що постійне і тривале утримання майна, що належить його компанії, в якості речових доказів у кримінальному провадженні, порушувало його право на мирне володіння своїм майном. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що оскільки утримання майна Заявника як доказу є заходом, який тимчасово обмежує користування та розпорядження майном, цей захід має бути передбачений національним законодавством, переслідувати законну мету та бути їй пропорційним. Водночас також повинно існувати розумне співвідношення пропорційності між засобами, що застосовуються, і метою, яку прагнуть досягти будь-які заходи, що застосовуються державою, в тому числі заходи, спрямовані на контроль за використанням майна приватної особи. Ця вимога виражається в понятті "справедливого балансу", який повинен бути досягнутий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав особи. Для того, щоб визначити пропорційність відповідного заходу, необхідно враховувати його тривалість, а також його необхідність з огляду на хід кримінального провадження, наслідки його застосування для відповідної особи та рішення, прийняті органами влади у зв`язку з цим. У справі Заявника Суд взяв до уваги, що кримінальне провадження залишалося призупиненим без проведення активних слідчих дій та без можливості переоцінити подальшу необхідність збереження речових доказів. При цьому Суд врахував значну вартість цього майна. Як наслідок, ЄСПЛ констатував, що у цій справі не було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та інтересами Заявника, оскільки він був зобов`язаний нести надмірний тягар внаслідок тривалого утримання його майна як доказу.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно заявника був накладений необґрунтовано та відсутні в кримінальному провадженні дані, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання задовольнити.

Скасувати арештмайна,накладений ухвалоюслідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львова усправі №463/1074/23(провадження1-кс/463/1627/23) вмежах кримінальногопровадженні за №42023142040000008 від 30.01.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.191,ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України

Повний текст ухвали складено та підписано 14.07.2023.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1