Рішення

від 11.07.2023 по справі 404/2464/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/2464/23

Номер провадження 2/404/489/23

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Петровської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЛУБЕНСЬКА ПТАХОФАБРИКА» про стягнення середнього заробітку та компенсації втрати частини заробітної плати , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «ЛУБЕНСЬКА ПТАХОФАБРИКА», в якому просить стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 7 701 грн., 11 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає 138 333 грн. 33 коп.

В обґрунтування поданого позову зазначила, що на час її звільнення у ТОВ "ЛУБЕНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" існувала заборгованість по виплаті їй заробітної плати за період з червня 2021 року по грудень 2022 року.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Позивач до суду не зявився, надала заяву про розглядь справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений рекомендованим листом, направленим за адресою реєстрації особи та який повернувся до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Згідно ст.280 ЦПК України, суд визнає причини неявки неповажними і вирішує справу розглядати за даної явки і наявних матеріалів у справі. Представник позивача згідно заяви не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

28 грудня 2022 року згідно наказу № 238к від 28.12.2022 року позивач була звільнена на підставі п.1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУБЕНСЬКА ПТАХОФАБРИКА", що підтверджується копією наказу (а.с.7).

На час звільнення відповідач мав заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати з червня 2021 року по грудень 2022 року

Згідно ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В порушення вимог ст. 116 КЗпП розрахунок по заробітній платі зі мною було проведено не вдень звільнення, а лише 21 березня 2023 року.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 вищевказаного закону компенсація громадянам втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти, зокрема, і заробітну плату.

Згідно п. 2,3,4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, алз невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Беручи до уваги те, що відповідач не виплачував заробітну плату, починаючи з червня 2021 року до 21 березня 2023 року та враховуючи положення ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», загальна сума компенсації, яка належить мені до виплати складає 7 701 грн. 11 коп.

Середній заробіток працівника судом розраховується відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 за №100, що також відповідає п.21 Постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 за №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Пунктом 8 Розділу ІV Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин) а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Враховуючи те, що позивач була звільнена із займаної посади 28.12.2022 року, останніми двома місяцями роботи, які мають бути включені до розрахунку, є жовтень та листопад 2022 року, загалом 42 робочі дні.

Таким чином, середньоденна заробітна плата складає: 43 478,26 х 2 міс : (42 робочі дні у жовтні та листопаді 2022 року) = 2 070,39 грн.

Кількість днів затримки до фактичного дня розрахунку складає 58 днів, (зокрема: 2 дні - у грудні 2022 року, 22 дні - у січні 2023 року, 20 днів- у лютому 2023 року, 14 днів - у березні 2023 року), сума середнього заробітку за весь період затримки розрахунку до дня ухвалення судом рішення складає: 2 070,39 грн х 58 днів =120 082,62 грн.

Тому суд вважає, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку виконаний позивачем з допущенням неточностей, а тому сума середнього заробітку до стягнення складає 120 082,62 грн.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України у справах № 6-259цс17 від 13.03.2017, №6-144ц13 від 29.01.2014, пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» - непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки "класичне" право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Із системного аналізу як міжнародних нормативних актів, Конституції України, законів України, норм КЗпП України можна зробити висновок, що на виконання своїх зобов`язань у соціальній сфері Україна урегулювала питання виплати заробітної плати, а також передбачила гарантії того, що її своєчасна і у повному обсязі виплата є реальною, оскільки гарантована негативними для власника наслідками фінансового характеру у разі порушення вказаних імперативних норм. І стаття 117 КЗпП України передбачає не санкції у розумінні ЦК України за невиконання фінансового зобов`язання, а саме гарантії дотримання роботодавцем прав найманого працівника на своєчасне та у повному обсязі отримання заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц дійшла наступних висновків, зокрема, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Загальною ознакою такої відповідальності є її компенсаторний характер, оскільки ці заходи відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.

Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових витрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких витрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових витрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

Тому, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України.

Виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових витрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових витрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Відтак, з огляду на заявлену до стягнення суму середнього заробітку, суд вважає її справедливою, пропорційною і такою, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Враховуючи, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений лише від сплати судового збору за вимогу про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, а тому на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 2147, 20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ЛУБЕНСЬКА ПТАХОФАБРИКА» про стягнення середнього заробітку та компенсації втрати частини заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з ТОВ «ЛУБЕНСЬКА ПТАХОФАБРИКА» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період протягом трьох місяців 2021 року у розмірі 10 745 грн 08 коп.; середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 21.07.2022 року до дня розгляду справи в суді у розмірі 60 862,70 грн., заборгованість зі сплати заробітної плати за період з 01.05.2022 року до 21.07.2022 року у розмірі 11 890 грн. 86 коп.

Стягнути з ТОВ «ЛУБЕНСЬКА ПТАХОФАБРИКА» на користь держави судовий збір в сумі 2147, 20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ТОВ «ЛУБЕНСЬКА ПТАХОФАБРИКА» код ЄДРПОУ 41111398, місцезнаходження: вул. Оржицька,1, с.Вищий Булатець, Полтавська область, 37544.

Судове рішення складено 11.07.2023 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда