Постанова

від 11.07.2023 по справі 909/970/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2023 р. Справа №909/970/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівН.А. Галушко

М.Б. Желіка,

секретар судового засідання В.Б. Лагутін,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавська Бурова Компанія за № 598 від 25.05.2023 (вх. № 01-05/1760/23 від 02.06.2023)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2023 (повний текст рішення складено 18.05.2023, м. Івано-Франківськ, суддя І.М. Скапровська)

у справі № 909/970/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавська Бурова Компанія, м. Полтава

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Меш Інвест, м. Калуш Івано-Франківської області

про стягнення заподіяних збитків в сумі 1 740 000,00 грн

за участю представників:

від позивача:Козаченко Т.П.;

від відповідача:Ющенко О.П.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Полтавська Бурова Компанія звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Меш Інвест з вимогою про стягнення заподіяних збитків в сумі 1 740 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем податкового законодавства, зокрема, несвоєчасної і з допущенням помилок у обов`язкових реквізитах, реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавило позивача права отримати податковий кредит. Позивач вказує, що йому заподіяно збитки в сумі 1 740 000,00, які він в силу ст. 22 ЦК України, підлягають до відшкодування.

Відповідач щодо позову заперечив, вказав на те, що ним не порушено вимоги ПК України щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), оскільки за наслідками операцій, які відбулись між сторонами у справі, ним зареєстровано в ЄРПН податкові накладні.

Щодо строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН і помилок, допущених при їх реєстрації, відповідач вказав на те, що накладну від 17.01.2021 зареєстровано з порушенням строків через відсутність коштів на рахунку, а накладну в листопаді 2021 зареєстровано після того, як поступили від позивача кошти на рахунок, а не після підписання акта приймання - передачі за серпень 2021, на який посилається позивач, і за наслідками підписання якого, на думку позивача, відповідач повинен зареєструвати податкові накладні.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2023 в задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Полтавська Бурова Компанія відмовлено.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів в підтвердження невідворотного наслідку порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, так і доказів, які повинні підтвердити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків.

Не погоджуючись з даним рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю Полтавська Бурова Компанія подало апеляційну скаргу за № 598 від 25.05.2023, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 04.05.20023 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовільнити.

Подана апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції в основу свого рішення покладено тільки відповідь Головного управління ДПС України у Полтавській області №9288/6/16-31-18-13-11 від 10.06.2022, повністю відхилено або невірно витлумачено документи, на які посилався позивач, а саме:

- не взято до уваги те, що відповідач зобов`язаний скласти та зараєструвати в ЄРПН одну єдину податкову накладну, яка мала бути датована 15.09.2021, а не дві №16 від 13.10.2021 та №35 від 15.10.2021.

- не взято до уваги те, що відповідач зобов`язаний був зареєструвати податкову накладну в ЄРПН до 30.09.2021, а не 15.11.2021 та 17.01.2022.

- не взято до уваги те, що відповідач мав скласти та зараєструвати податкову накладну від 15.09.2021 на всю суму акту приймання передачі виконаних робіт за серпень 2021 від 15.09.2021 10 440 000, 00 грн, а не ділити на дві суми 7 308 000, 00 грн та 3 132 000, 00 грн.

- доказів на підтвердження складення та реєстрації відповідачем податкової накладкової в ЄРПН від 15.09.2021 за Актом приймання-передачі виконаних робіт від 15.09.2021 на суму 10 440 000, 00 грн.

Відповідачем 23.06.2023 подано до суду відзив на апеляційну скаргу (Вх №01-04/4255/23), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

У судове засідання 11.07.2023 з`явився представник позивача, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав.

У судове засідання 11.07.2023 з`явився представник відповідача, надав пояснення, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

25.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Полтавська Бурова Компанія (Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Меш Інвест (Підрядник, Відповідач) укладено Договір підряду №250501 (далі - Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника з використанням виробничих ресурсів та матеріалів Підрядника і Замовника, використовуючи працю Персоналу Підрядника, вчасно та якісно виконати підготовчі роботи, земляні роботи та спорудження майданчика для влаштування свердловини №3 Клубанівсько-Зубренківської площі (надалі - Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти фактично виконанні роботи та оплатити їх відповідно до умов чинного законодавства України (пунтк 1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Договору, договірна ціна робіт, виконання яких доручається Підряднику, складає: 10 440 000 (десять мільйонів чотириста сорок тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 1 740 000 (один мільйон сімсот сорок тисяч) грн. 00 коп. Договірна ціна є твердою. Уточнення Договірної ціни здійснюється лише за взаємною згодою Сторін в порядку, визначеному законодавством, при появі обставин, що зумовлюють збільшення або зменшення витрат на виконання робіт.

Згідно з п. 7.1 Договору розрахунки за виконані Підрядником роботи проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Підрядника протягом 30 (тридцяти) календарних днів після виконання Підрядником всього обсягу робіт, визначеного цим Договором та підписання актів виконаних будівельних робіт по формі КБ-2, КБ- 3 уповноваженими представниками Сторін. Оплата проводиться при умові, що роботи виконані належним чином.

На виконання Договору №250501 сторони підписали Акт приймання виконаних робіт за серпень 2021.

Як встановлено судом з матеріалів справи товариством з обмеженою відповідальністю Меш Інвест зареєстровано 15.11.2021 податкову накладну № 16 від 13.10.2021 на загальну суму 7 308 000 грн (ПДВ 1 218 000 грн.) по оплаті за будівельні роботи на підставі платіжного доручення № 1434095 від 13.10.2021.

Товариством з обмеженою відповідальністю Меш Інвест 17.01.2022 зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 35 від 15.10.2021 на загальну суму 3 132 000 грн. (ПДВ 522 000 грн.) по даті підписаного акту відповідності виконаних робіт (15.10.2021) без зауважень до договору підряду № 250502 від 25.05.2021. ТОВ «Полтавська бурова компанія» не включено до складу податкового кредиту вказані податкові накладні від 13.10.2021 та 15.10.2021.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача завданих позивачу збитків на суму 1 740 000, 00 грн.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Статтею 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Враховуючи припис частини четвертої статті 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.

Так, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору підряду №250501, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника з використанням виробничих ресурсів та матеріалів Підрядника і Замовника, використовуючи працю Персоналу Підрядника, вчасно та якісно виконати підготовчі роботи, земляні роботи та спорудження майданчика для влаштування свердловини №3 Клубанівсько-Зубренківської площі (надалі - Роботи), а Замовник зобов`язується прийняти фактично виконанні роботи та оплатити їх відповідно до умов чинного законодавства України (пунтк 1.1 Договору).

На виконання Договору №250501 сторони підписали Акт приймання виконаних робіт за серпень 2021.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами у справі, податкові накладні, за наслідками операцій по договору підряду №250501, складені і внесені в ЄРПН 15.11.2021 та 17.01.2022.

Спір полягає в тому, що за твердженням позивача, відповідач не виконав обов`язку щодо своєчасної реєстрації електронних податкових накладних, по виконаних роботах, що позбавило можливості позивача отримати податковий кредит.

Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Так, згідно з абзаців 10, 14, 17 п. 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов`язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку подання щодо платника податку скарги про порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги.

Враховуючи викладене, права позивача в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання позивачем, разом з податковою декларацією, за відповідний звітний податковий період, заяви зі скаргою на дії відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.

Відтак, необхідним елементом для стягнення збитків є - доведеність протиправних дій відповідача, саме доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, при цьому, таких доказів суду не надано (позиція ВС, викладена в Постанові 10.03.2020 у справі №911/224/19).

Разом з тим, колегія суддів вказує, на те, що відповідно до п 198.6 ст.196 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відтак, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що право на податковий кредит зберігається за позивачем впродовж одного року. Про факт реєстрації податкових накладних позивач дізнався в день реєстрації 16.11.2021 та 18.01.2022, а отже міг скористатися своїм правом на податковий кредит включивши відповідні суми до будь-якої зі свої декларацій.

Вказане також підтверджується наявним в матеріалах справи листом ГУ ДПС у Полтавській області №9288/6/16-31-18-13-11 від 10.06.2022, де також вказано позивачу про те, що його право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Відтак, колегією суддів встановлено, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено спричинення відповідачем збитків, понесення таких збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками та невідворотності таких.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 04.05.2023 у справі №909/970/22 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавська Бурова Компанія за № 598 від 25.05.2023 (вх. № 01-05/1760/23 від 02.06.2023) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2023 у справі № 909/970/22 залишити без змін.

3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в параграфі 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяН.А. Галушко

Суддя М.Б. Желік