Ухвала

від 11.07.2023 по справі 947/21649/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/21649/23

Провадження № 1-кс/947/8652/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання детектива підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000022 від 18.01.2022 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, працюючого директором ТОВ «Сіті-Сервіс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, підрозділом детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022160000000022, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.01.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

До слідчого судді Киїського районного суду м. Одеси надійшло клопотання сторони обвинувачення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , детектив у клопотанні посилається на те, що після застосування 29.06.2023 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, останнім в порушення вимог ч. 6 ст. 182, ст. 205 КПК України кошти на відповідний рахунок не внесені та ухвала суду не виконана.

Водночас, обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , продовжують існувати з огляду на те, що під час досудового розслідування кримінального провадження органом досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

На даний час неефективність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить про наявність підстав для зміни відносно підозрюваного запобіжного заходу на більш суворий запобіжний захід, а саме: на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

За таких обставин, враховуючи, що застава у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 29.06.2023 року розмірі не внесена, детектив звернулася до слідчого судді із клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на більш суворий.

Поряд з цим детектив на обґрунтування поданого клопотання зазначив, що застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявні обставини і стали підставою для звернення детектива до слідчого судді з цим клопотанням.

У судовому засіданні -

Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав в повному обсязі, просив змінити запобіжний захід на тримання під вартою без визначення застави.

Захисник підозрюваного зазначив, що матеріали клопотання не містять жодних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Зауважив, що підозрюваний ОСОБА_5 виконує всі процесуальні обов`язки, з`являється на всі виклики до органу досудового розслідування та суду. До того ж, захисником наголошено, що слідством не доведено наявність спроможності у ОСОБА_5 внести визначений ухвалою слідчого судді розмір застави. За такого сторона захисту вважає клопотання сторони обвинувачення необґрунтованим. До того ж захистом наголошено на тому, що про кримінальне провадження ОСОБА_5 відомо протягом тривалого часу, однак він не переховується від слідства, за кордон не виїжджає, доказів про те, що він намагається ухилитися від кримінальної відповідальності немає. Посилаючись на обставини викладені ним у письмовому запереченні просив відмовити в задоволенні клопотання детектива та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника та зазначив, що сума застави, яка була визначена слідчим суддею є непомірною для нього та він не має змоги її сплатити.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.07.2023 року було застосовано привід у судове засідання підозрюваного ОСОБА_5 у зв`язку із неявкою останнього у судове засідання.

За клопотанням прокурора у судовому засіданні було допитано детектива підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , яка повідомила слідчому судді, що під час виконання ухвали слідчого судді про привід підозрюваного ОСОБА_5 було здійснено виїзд за місцем мешкання підозрюваного та встановлено його відсутність за місцем проживання. Далі, за наявною інформацією про перебування підозрюваного на лікуванні у КНП «Міська лікарня № 8» ОМР було здійснено виїзд до лікувального закладу, де детективом виявлено підозрюваного ОСОБА_5 ,який курив на подвір`ї лікарні та по зовнішньому вигляді почував себе добре. Також, детективом було допитано лікаря приймального відділення ОСОБА_7 , яка повідомила, що хворий ОСОБА_5 прибув до другого терапевтичного відділення за електронним направленням сімейного лікаря від 07.07.2023 року. Поступив до лікарні з підвищеним тиском, гіпертонічною хворобою. Станом на 11.07.2023 року стан здоров`я ОСОБА_5 добрий і участь у судовому засіданні не зашкодить здоров`ю ОСОБА_5 .

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання сторони обвинувачення та письмове заперечення сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що підрозділом детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022160000000022, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.01.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

За обставин викладених у письмовому вигляді у клопотанні, 26.06.2023 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України підтверджується матеріалами, доданими в обґрунтування клопотання, а саме: висновком аналітичного дослідження Головного управління ДПС в Одеській області «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «СВЄТСТРОЙ», код за ЄДРПОУ 41373175 щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 01.09.2022» від 21.10.2022 № 50/1532-08-02-20/41373175; первинною фінансово-господарською документацією по взаємовідносинам ТОВ «СВЄТСТРОЙ» з контрагентами; обліково-реєстраційною справою ТОВ «СВЄТСТРОЙ»; податковою звітністю ТОВ «СВЄТСТРОЙ», отриманою в порядку тимчасового доступу до речей та документів що знаходяться у розпорядженні Головного управління ДПС в Одеській області; інформацією щодо руху коштів по банківським рахункам ТОВ «СВЄТСТРОЙ», отриманою в порядку тимчасового доступу до речей та документів що знаходяться у розпорядженні банківських установ де відкрито рахунки суб`єкта; протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 26.10.2022, 21.11.2022, 27.02.2023 що підтвердив що він був директором ТОВ «СВЄТСТРОЙ» на протязі періоду з січня 2018 року по серпень 2022 року, ним підписувалися документи фінансово-господарської діяльності підприємства та подавалася податкова звітність; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від. 30.11.2022 та 04.01.202, що підтвердив, що директором ТОВ «СВЄТСТРОЙ» на час укладання договорів фінансово-господарських взаємовідносин був ОСОБА_5 ; висновком судової економічної експертизи від 19.06.2023 № 3, якою встановлено що сума грошових коштів, зарахованих по розрахунковим рахункам ТОВ «СВЄТСТРОЙ» за період січень 2018 року - серпень 2022 року не відображена в податкових деклараціях з податку на додану вартість, з врахуванням норм п. 187.1 ст.187, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, складає 187 587 436,32 грн., та відповідно сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету складає 33 293 734,60 грн.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України та відхиляє заперечення сторони захисту в частині зазначення про необґрунтованість пред`явленої підозри.

Варто додати, що під час застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчим суддею перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.06.2023 року до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 19 955 800 грн.

Також підозрюваному ОСОБА_5 було роз`яснено вимоги ч. 6 ст. 182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду, а також те, що зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Оскільки ОСОБА_5 не виконані вимоги ч. 6 ст. 182 КПК України та не надано документів, які підтверджують внесення підозрюваним застави, натомість повідомлено про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави, детектив звернулася до слідчого судді з даним клопотанням про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді застави на більш суворий запобіжний захід, а саме тримання під вартою без визначення розміру застави.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177КПК України, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Так, ухвалою слідчого судді від 29.06.2023 року було встановлено наявність ризику незаконно впливу підозрюваним ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Встановлюючи існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує те, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовувався привід у судове засідання у зв`язку із його неявкою до суду. Також ОСОБА_5 з пред`явленою йому підозрою не погоджується, від вчинення інкримінованих останньому кримінальних правопорушень державному бюджету було завдано збитки у сумі 33 293 734, 60 грн., що може свідчити про те, що останній може мати значну сумму коштів та може вдатися до спроб ухилитися від кримінальної відповідальності, шляхом переховування від органу досудового розслідування. Вказане свідчить про те, що ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 наявний в рамках кримінального провадження.

Твердження сторони захисту про те, що даний ризик відсутній, з огляду на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, так як одружений, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання та місце роботи слідчий суддя приймає до уваги та вважає, що наявність таких зв`язків зменшує ризик переховування, проте не свідчить про його реальну відсутність.

Тож, такий ризик не спростовується і соціальними зв`язками підозрюваного, наявністю сім`ї, відсутністю судимостей та притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні. Адже можливість бути засудженим у сукупності з достатніми майновими ресурсами для перебування як його, так і сім`ї за межами території України нівелює міцність соціальних зв`язків на території України.

При оцінці наявності ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Слідчий суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, того, що після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання, а також узгодження позиції із іншими підозрюваними.

Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати доведеним ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду і незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Поряд з цим, посилання сторони захисту на те, що на даний час не існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є голослівними.

Згідно матеріалів провадження, 29.06.2023 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 19 995 800 грн. та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому підозрюваному ОСОБА_5 було роз`яснено вимоги ч. 6 ст. 182 КПК України в частині обов`язку не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду. Роз`яснено підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

На цей час ОСОБА_5 не виконані вимоги ч. 6 ст. 182 КПК України. Тобто ОСОБА_5 та його захисник не надали документи, які підтверджують внесення підозрюваним застави, натомість захисних підозрюваного та підозрюваний повідомили про неспроможність сплатити визначений слідчим суддею розмір застави.

Більш суворими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є: 1) домашній арешт 2) тримання під вартою, а більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

У клопотанні детектив просив змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею - це ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду і ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях; його роль у вчиненні кримінальних правопорушень, вік та стан здоров`я підозрюваного.

В той же час, слідчий суддя враховує наведені вище характеристики кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 та вагомість встановлених ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та зможе запобігти цим ризикам, оскільки ані особисте зобов`язання, ані особиста порука чи домашній арешт про застосування якого просить захисник, не відповідають тяжкості наслідків від кримінальних правопорушень, у яких підозрюється особа та вагомості наданих доказів.

Домашній арешт хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим, оскільки лише обмежує пересування особи та не зможе належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Тому у випадку його застосування, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правоопрушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду і незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Поряд з цим не може залишатися поза увагою розмір збитків Державного бюджету від вчинення кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 - у розмірі 33 293 734,60 грн.

Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти вказаним ризикам.

Детектив у поданому клопотанні просив не визначити розмір застави підозрюваному, проте слідчий суддя не може погодитися з таким висновком сторони обвинуваення та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Водночас визначені у ч. 5 ст. 182 КПК України мінімальні і максимальні розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Поряд з цим, слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

У зв`язку з викладеним, на думку слідчого судді, доцільне буде визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у меншому розмірі, ніж було визначеном підозрюваному раніше, однак при цьому, доцільно визначити заставу в розмірі, що перевищує зазначені ст. 182 КПК України межі.

За таких обставин, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід, слідчий суддя приходить до висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, а тому варто виходити із співмірності можливості внесення такої застави.

Водночас, розмір застави має надавати впевненість у тому, що вона зможе забезпечити присутність підозрюваного на судовому розгляді, тобто має бути достатнім стримуючим фактором, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Таким чином застава у розмірі 3800 (трьох тисяч вісімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 10 199 200 (десять мільйонів сто дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень, на переконання слідчого судді, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та не є занадто непомірною для нього.

Так, на думку слідчого судді застава у вказаному розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, та при цьому не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірною, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 183, 193, 196-197, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання детектива підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000022 від 18.01.2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Змінити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 26.08.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 3800 (трьох тисяч вісімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 10 199 200 (десять мільйонів сто дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком 26.08.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1