Рішення

від 17.07.2023 по справі 609/494/23

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/494/23

2/609/204/2023

17 липня 2023 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретаря судового засідання Сандулович О.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно за заповітом

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 08 червня 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті - ОСОБА_7 .

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_7 . Після його смерті залишилось спадкове майно, що складається із:

- права власності на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , в розмірі 0,2081 га., кадастровий номер 6125885500:02:001:0013, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 650050 виданого 19.07.2012 р. Мізюринською сільською радою Тернопільської області;

- права власності на земельну ділянку, яка знаходиться в с. Мізюринці, Кременецького району Тернопільської області, в розмірі 0,4124 га., кадастровий номер 6125885500:02:001:0014, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 650051 виданого 19.07.2012 р. Мізюринською сільською радою Тернопільської області;

- права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Мізюринської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, в розмірі 3,79 га., кадастровий номер 6125885500:01:001:0193, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 004690 виданого 16.09.2004 р. Шумською РДА Кременецького району Тернопільської області;

- 1/7 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до соціальної групи колгоспний двір, померлий був головою колгоспного двору. Інші частки колгоспного двору належать позивачу та відповідачам по справі, однак останні відмовляються від своїх часток в користь позивача.

Спадщину після смерті померлого позивач прийняв у відповідності до ст.1268 ЦК України, оскільки постійно на день його смерті проживав із ним в одному господарстві, як стверджує останній.

На випадок своєї смерті померлий зробив заповітне розпорядження, а саме посвідчив заповіт 24 листопада 2000 року в Мізюринській сільській раді Шумського району Тернопільської області, реєстровий запис № 99, згідно якого все своє майно заповів позивачу по справі.

Позивач звертався у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, та зазначено, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватись у судовому порядку.

На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за ним право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_7

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 12 червня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 17 липня 2023 року.

4. У судове засідання сторони не з`явилися, представили заяви про розгляд справи без їх участі, з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

7. Згідно свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 18.11.2022 р., що видане Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер - ОСОБА_7 .

8. Як вбачається із свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 13.03.1989 р., жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_7 на праві особистої власності виданого на підставі рішення виконкому Шумської районної Ради народних депутатів № 50 від 21.02.1989 р., зареєстровано в Кременецькому БТІ за реєстровим номером 167.

9. Із архівного витягу № 03-01/2/686 від 04.05.2023 р. виданого архівним відділом №2 Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області вбачається, що згідно погосподарської книги № 4, Радошівської сільської ради Кременецького (Шумського) району Тернопільської області за 1986-1994 роки станом на 15.04.1991 р., особовий рахунок № НОМЕР_2 , голова сім`ї: ОСОБА_7 , 1936 р.н., члени сім`ї: ОСОБА_6 , 1937 р.н. - дружина, ОСОБА_2 , 1967 р.н. - син, ОСОБА_4 , 1971 р.н. - син, ОСОБА_8 , 1975 р.н. - дочка, ОСОБА_1 , 1978 р.н. - син, ОСОБА_2 , 1963 р.н. - син.

10. Відповідно до довідки про технічні показники об`єкта нерухомого майна № 122 виданої 30.05.2023 р. КП «Шумське БТІ» вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_7 згідно свідоцтва право особистої власності на житловий будинок з господарськими будівлями видане на підставі рішення Шумської районної ради народних депутатів № 50 від 21.02.1989 р.

11. Померлому ОСОБА_7 належить майно що складається із:

- права власності на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , в розмірі 0,2081 га., кадастровий номер 6125885500:02:001:0013, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 650050 виданого 19.07.2012 р. Мізюринською сільською радою Тернопільської області;

- права власності на земельну ділянку, яка знаходиться в с. Мізюринці, Кременецького району Тернопільської області, в розмірі 0,4124 га., кадастровий номер 6125885500:02:001:0014, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 650051 виданого 19.07.2012 р. Мізюринською сільською радою Тернопільської області;

- права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Мізюринської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, в розмірі 3,79 га., кадастровий номер 6125885500:01:001:0193, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 004690 виданого 16.09.2004 р. Шумською РДА Кременецького району Тернопільської області;

- 1/7 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до соціальної групи колгоспний двір, померлий був головою колгоспного двору. Інші частки колгоспного двору належать позивачу та відповідачам по справі, однак останні відмовляються від своїх часток в користь позивача.

12. Як вбачається із заповіту посвідченого 24.11.2000 р. секретарем Мізюринської сільської ради Шумського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за № 99, померлий все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося заповів ОСОБА_1 .

13. Із досліджених матеріалів справи судом було встановлено, що померлий ОСОБА_7 являється батьком позивача, що стверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 14.05.1978 р.

14. Судом встановлено, що позивачем виготовлено технічний паспорт житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1 .

15. Згідно із довідки № 54 від 07.04.2023 р. виданої Шумською міською радою Тернопільської області слідує, що ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 , разом із сином, ОСОБА_1 , 1978 р.н., що дає підставу вважати позивача таким, що прийняв спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцем.

ІV. Оцінка Суду.

16. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

17. Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

18. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

19. За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

20. За змістом статті 524 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, статей 1216; 1217; 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

21. У відповідності до ст. 112 ЦК Української РСР, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

22. Відповідно до ст.120 ЦК Української РСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

23. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

24. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

25. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

26. Відповідно до ст. 1268 спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

27. Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

28. У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

29. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

30. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

31. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

32. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

33. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

34. Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

35. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

36. У зв`язку із чим, враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на спадкове майно в нотаріальній конторі не може, його право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

37. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на спадкове майно не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

38. Позивачем при подачі позову було сплачено 3810 грн. 00 коп. судового збору. Згідно ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідачі позовні вимоги визнали, суд приходить до висновку про повернення позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 1905 грн. 00 коп., згідно квитанції 0.0.3035992466.1 від 08.06.2023 р.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 16, 328, 1216-1218, 1233, 1235, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу, ст.ст. 120, 112 ЦК Української РСР, ст.549 ЦК Української РСР (редакції 1963 року), суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Мізюринці, Кременецького району Тернопільської області, документ № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель смт. Розділ Стрийського району Львівської області, паспорт серії НОМЕР_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , житель с. Мізюринці, Кременецького району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_12 , РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителька с. Мізюринці, Кременецького району Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_14 , РНОКПП НОМЕР_15 ) про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задоволити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Мізюринці, Кременецького району Тернопільської області, документ № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за заповітом, внаслідок смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , в розмірі 0,2081 га., кадастровий номер 6125885500:02:001:0013, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 650050 виданого 19.07.2012 р. Мізюринською сільською радою Тернопільської області.

3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Мізюринці, Кременецького району Тернопільської області, документ № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за заповітом, внаслідок смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, яка знаходиться в с. Мізюринці, Кременецького району Тернопільської області, в розмірі 0,4124 га., кадастровий номер 6125885500:02:001:0014, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 650051 виданого 19.07.2012 р. Мізюринською сільською радою Тернопільської області.

4. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Мізюринці, Кременецького району Тернопільської області, документ № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за заповітом, внаслідок смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Мізюринської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, в розмірі 3,79 га., кадастровий номер 6125885500:01:001:0193, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 004690 виданого 16.09.2004 р. Шумською РДА Кременецького району Тернопільської області.

5. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Мізюринці, Кременецького району Тернопільської області, документ № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за заповітом, внаслідок смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 .

6. Повернути позивачу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Мізюринці, Кременецького району Тернопільської області, документ № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 1905 грн. 00 коп., сплаченого при подані позовної заяви, згідно квитанції 0.0.3035992466.1 від 08.06.2023 р., відповідно до вимог ч.1. ст.142 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 17 липня 2023 року.

Суддя: О. В. Ковтунович