Постанова

від 13.07.2023 по справі 601/2351/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/2351/22Головуючий у 1-й інстанції Клим Т.П. Провадження № 22-ц/817/622/23 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Дикун С. І.,

за участі секретаря - Дмитрів О.М.

та позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Філатової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 601/2351/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2023 року, ухваленого суддею Клим Т.П., повний текст якого складено 21 квітня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, у якому після зменшення позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати наказ № 179-к від 31.08.2022 року "Про звільнення з роботи" в частині звільнення з роботи ОСОБА_1 , поновити на посаді ОСОБА_1 у Фаховому коледжі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка з дати звільнення, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також середній заробіток внаслідок порушення порядку проведення розрахунку.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона працювала викладачем у відповідачів до пенсії, а згодом, після виходу на пенсію, продовжила працювати у відповідачів як працюючий пенсіонер. З вересня 2022 року позивачка не читала свої дисципліни у зв`язку із відсутністю у неї годин у розкладі, без жодного повідомлення як усного, так і письмового про це відповідачів. Офіційно жодних наказів або розпоряджень вона не отримувала, відділ кадрів або бухгалтерія не надавали інформацію про її можливе звільнення, зміну істотних умов праці та інше. 05.09.2022 позивачка звернулася до ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка із заявою з проханням надати відповідь щодо її можливого звільнення, оскільки вона не має жодної інформації про це. 12.09.2022 та 29.09.2022 відповідачем було здійснено виплату заробітної плати позивачці на її картковий рахунок. Також, 18.10.2022 позивачка звернулася до ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка із заявою про надання невикористаної щорічної відпустки за період з 25.10.2016 по 28.10.2016 та з повторною заявою щодо надання інформації про її можливе звільнення. 15.11.2022 відповідачами було ознайомлено позивачку із наказом №179-к від 31.08.2022 «Про звільнення з роботи» та видано оригінал трудової книжки. Ознайомившись із наказом про звільнення позивачка вважає його протиправним та прийнятим із порушенням норм трудового законодавства. Позивачку було звільнено 31.08.2022 з посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України. Однак дана стаття трудового законодавства не може регулювати відносини позивача та відповідачів, оскільки жодних трудових строкових договорів позивачка не підписувала. На момент звільнення позивачка працювала педагогом у Фаховому коледжі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, мала значний педагогічний стаж, відповідну освіту, сумлінно виконувала свою роботу та до дисциплінарної відповідальності не притягувалася. Тому жодних підстав для звільнення позивачки не було та у неї був наявний безперервний трудовий стаж педагогічної роботи. Як стало відомо позивачці, дисципліну, яку вона читає, не було скорочено, вона наявна у розкладі, проте її було запропоновано іншим працівникам, зокрема, які мають менший стаж роботи, не мають пільг та жодних переваг з професійної точки зору. Також зазначено, що якщо припустити, що позивачку було звільнено 31.08.2022, однак її не повідомлено про таке звільнення та не вручено відповідного наказу або повідомлення, 29.09.2022 їй було нараховано заробітну плату, а про звільнення повідомлено лише 15.11.2022. Після закінчення юридичного терміну дії строкового договору трудові відносини фактично подовжуються, то такий договір автоматично переходить у безстроковий (ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України). Таким чином, позивачку звільнено фактично на власний розсуд відповідача, що є незаконно та безпідставно, не проведено своєчасно повного розрахунку, не видано трудової книжки, взагалі не ознайомлено із наказом про звільнення, що прямо порушує вимоги законодавства про працю.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2023 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначила, що суд першої інстанції не зробив висновок та взагалі не встановив чи був наявний у позивача письмовий трудовий договір чи ні.

Посилання на наявність наказів про прийняття на роботу з нібито наявним періодом роботи - жодним чином не може регулювати термін роботи ОСОБА_1 , за відсутності договору/ контракту та не може його замінити. Крім того, всі накази мають односторонній характер та підписані лише з боку відповідача, підписи позивача відсутні.

Вона підписувала лише контракт з фаховим коледжем Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка від 31 серпня 2017 року. Строк контракту з 01 вересня 2017 року по 31 серпня 2018 року. В подальшому у 2019, 2020, 2022 та 2023 році, як зазначила ОСОБА_1 , не підписувала жодних трудових договорів, тому вважала, що у відповідності до пункту 6.2 Контракту було продовжено та діє саме Контракт з педагогічним працівником фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка від 31 серпня 2017 року.

Суд першої інстанції жодним чином не дослідив акт від 31.08.2022 року про ніби-то повідомлення позивача про звільнення, адже всі дії відповідача щодо ознайомлення про звільнення почали вчинятись після неодноразових заяв та подачі позову до суду.

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначили, що позивачка була ознайомлена з наказом про роботу на умовах строкового трудового договору, що підтверджується заявою від 31.08.2021 року, де зроблено запис, що їй погоджено на 382 год (0.5 ст) з 01.09.2021 року по 31.08.2022 рік, тарифний розряд - 14.

Протягом дії строкового трудового договору позивачка його умов у частині визнання строків не оскаржувала, не ініціювала внесення змін і доповнень до нього.

Щодо затримки видачі трудової книжки було встановлено в судовому засіданні, що вини власника немає, оскільки позивачка у день звільнення 31 серпня 2022 року була запрошена у відділ кадрів для ознайомлення з наказом про звільнення і отримання трудової книжки. Позивачем було отримано обхідний лист, однак трудову книжку так і не отримала, та не підписалася у наказі про звільнення, про що був складений акт, тобто трудова книжка не була отримана з вини позивача.

Щодо виплати розрахункових коштів, то встановлено, що в день звільнення ОСОБА_1 не працювала. Зі змісту позовної вимоги вбачається, що відповідач здійснив виплату заробітної плати позивачці 29 вересня 2022 року, тобто ще до пред`явлення вимоги про розрахунок.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Філатова А.В. апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній.

Представник Кременецької обласної гуманітарно-педагогічна академії ім. Тараса Шевченка у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином були повідомленими про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки на офіційну електронну адресу відповідача, а саме: kogra_docs@ukr.net.

Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи (пункт 2 частина 8 статті 128 ЦПК України).

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності представників відповідача, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та її представника, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що з 02.09.1985 позивачка ОСОБА_1 працювала викладачем дошкільних дисциплін в Кременецькому педучилищі, після чого 17.06.1991 була переведена до Педколеджу. 27.11.2002 позивачка прийнята викладачем психологічних дисциплін до Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка. 31.08.2009 позивачка була звільнена з посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору п. 2 ст. 36 КЗпП України. В період часу з 01.09.2009 по 31.08.2011 позивачка приймалася на роботу та звільнялася у зв`язку із закінченням строку трудового договору. 01.09.2011 позивачка прийнята на посаду викладача в педагогічний коледж Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка, який в 2014 році був реорганізований в Кременецьку обласну гуманітарно-педагогічну академію ім. Тараса Шевченка. 01.09.2015 позивачкою та академією було укладено контракт терміном на 1 рік, який 31.08.2016 було продовжено по 31.08.2017. Вказане підтверджується відповідними записами в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с. 98-100).

31.08.2017 ОСОБА_1 звернулася до ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка із письмовою заявою, в якій просила продовжити їй термін роботи на посаді викладача Кременецького педагогічного коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка з 01.09.2017 по 31.08.2018 (а.с. 59).

31.08.2017 між Кременецькою обласною гуманітарно-педагогічною академією ім. Тараса Шевченка в особі ректора Ломаковича А.М. та ОСОБА_1 укладено контракт, за яким остання призначена на посаду викладача Кременецького педагогічного коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка на строк з 01.09.2017 по 31.08.2018 (а.с. 61-62).

З 31.08.2018 ОСОБА_1 щорічно зверталася до ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка із письмовою заявою, в якій просила дозволу продовжити трудові відносини на посаді викладача і відповідно з нею продовжувалися відносини за строковим трудовими договорами, а саме з 01.09.2018 по 31.08.2019, з 01.09.2019 по 31.08.2020, з 01.09.2020 по 31.08.2021.

31.08.2021 ОСОБА_1 знову звернулася до ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка із письмовою заявою, в якій просила дозволу продовжити трудові відносини на посаді викладача циклової комісії психолого-педагогічних дисциплін та дошкільних методик на 0,5 ст. за строковим трудовим договором із 01.09.2021 по 31.08.2022 (а.с. 49).

Згідно до витягу з наказу ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка від 31.08.2021 № 204-К продовжено ОСОБА_1 , викладачу фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, термін роботи на посаді викладача з 01 вересня 2021 року по 31 серпня 2022 року за строковим трудовим договором. Підстава: заява ОСОБА_1 від 31.08.2021 (а.с. 47).

Наказом ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка від 31.08.2022 № 179-К «Про звільнення з роботи», звільнено, серед інших, ОСОБА_1 , з 31 серпня 2022 року з посади викладача фахового коледжу у зв`язку з закінченням строку трудового договору п. 2 ст. 36 КЗпП України. Бухгалтерії академії провести розрахунок ОСОБА_1 з врахуванням грошової компенсації за 4 календарних дні невикористаної щорічної основної відпустки з 2016-2017 р.р. Підстава: наказ №204-К від 31.08.2021 (а.с. 48).

Згідно до відмітки у вказаному наказі, ОСОБА_1 була ознайомлена із його змістом 15.11.2022.

В трудовій книжці позивачки ОСОБА_1 , міститься запис під номером 31 на підставі наказу № 179-К від 31.08.2022 року про звільнення з посади викладача фахового коледжу у зв`язку з закінченням строку трудового договору п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Згідно до Акту від 31.08.2022, складеного інспектором кадрів Попенко Г.В. в присутності юрисконсульта Поліщука Ф.Г. та голови профспілкового комітету Трифонюка В.М. , 31.08.2022 року по телефону була запрошена в кабінет відділу кадрів Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка викладач фахового коледжу ОСОБА_1 , яка була звільнена із займаної посади наказом № 179-К від 31.08.2022 за ч. 2 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строкового трудового договору, для отримання трудової книжки та ознайомлення з наказом про звільнення, та на протязі робочого дня 08.00-17.00 годин в відділ кадрів не з`явилася, трудову книжку не отримувала, та з наказом не ознайомилася (а.с. 51).

05.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка із письмовою заявою, в якій просила дати пояснення щодо розірвання строкового договору, так як відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ, її мали б попередити попередньо не менш за 10 календарних днів щодо не продовження їй строкового договору (а.с. 12).

Крім цього, 05.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка із письмовою заявою, в якій просила дозволу на укладення строкового договору на посаді викладача циклової комісії психолого-педагогічних дисциплін та дошкільних методик з 01.09.2022 по 31.08.2023 (а.с. 50).

26.09.2022 позивачка звернулася із письмовою заявою до голови Тернопільської обласної ради, в якій вказала, що її як пенсіонера звільнено з роботи 31.08.2022 та вона вважає таке звільнення безпідставним. На вказану заяву позивачка отримала відповідь, що Тернопільська обласна рада, як орган місцевого самоврядування, не має правових підстав для вирішення по суті спірного питання, порушеного в заяві (а.с. 13).

Як видно із виписки по рахунку позивачки, 12.09.2022 виплачено розрахункові кошти в сумі 866,62 грн. та 29.09.2022 - в сумі 878,55 грн.

Згідно з довідкою, виданою 29.12.2022 Кременецькою обласною гуманітарно-педагогічною академією ім. Тараса Шевченка, у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 31.08.2022, їй нараховано грошову компенсацію за невикористані 4 календарних дні щорічної основної відпустки в сумі 1105,08 грн. і виплачено (з відрахуванням податків) в сумі 878,55 грн. 26 вересня 2022 року по мірі фінансування загального фонду Фахового коледжу (а.с. 53).

13.10.2022 ОСОБА_1 звернулася із заявою до начальника Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області щодо проведення перевірки щодо її звільнення з посади викладача (а.с. 14).

18.10.2022 ОСОБА_1 повторно звернулася до ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка із письмовою заявою про надання відповіді на заяву від 05.09.2022 (а.с. 15).

Відповідно до довідки про доходи № 94, виданої 19.12.2022 Кременецькою обласною гуманітарно-педагогічною академією ім. Тараса Шевченка, заробітна плата ОСОБА_1 за два останні повні місяці роботи перед відпусткою становила у травні 2022 року - 8482,63 грн., у червні 2022 року - 8018,33 грн. Отже, середньоденна заробітна плата становить 375,02 грн., виходячи з розрахунку: (8482,63 + 8018,33) : 44 робочих дні у вказані місяці = 375,02 грн. (а.с. 52).

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах роботодавець не висловив своє бажання продовжувати трудові відносини із працівником після закінчення строку дії трудового контракту, а тому звільнення позивачки у зв`язку із закінченням строку дії контракту було проведено з додержанням вимог трудового законодавства. Тобто роботодавець, звільнивши позивачку у зв`язку із закінченням строку дії контракту, діяв у межах та відповідно до норм трудового законодавства, а також умов укладеного між сторонами строкового трудового договору, тому підстав для її поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу немає.

З такими висновками суду першої інстанції колегія судів погоджується.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

У пункті 2 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є, зокрема, закінчення строку(пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Аналіз вищевказаних положень трудового законодавства свідчить про те, що трудовий договір - це угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором i угодою сторін.

Відповідно до статті 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Підставою для укладення строкового трудового договору на вимогу працівника є його заява про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини або причини, що спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме. При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт). Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором.

Таким чином, порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим. Але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України.

Пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено, що припиненням трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставили вимогу про їх припинення.

Може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першою статті 36 КЗпП України.

Аналогічні за змістом правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі 727/12528/21.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 відповідно до поданої нею заяви від 31.08.2021 була прийнята на посаду викладача циклової комісії психолого-педагогічних дисциплін та дошкільних методик на 0,5 ст. за строковим трудовим договором із 01.09.2021 по 31.08.2022, про що був виданий відповідний наказ № 204-К від 31.08.2021 (а.с. 47, 49).

Отже, написавши заяву про продовження роботи за строковим трудовим договором, позивачка таким чином виявила свою волю на укладення строкового трудового договору і на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на якій його було укладено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає безпідставними доводи заявника, що суд першої інстанції не зробив висновок та взагалі не встановив чи був наявний у позивача письмовий трудовий договір чи ні, оскільки заява позивача про прийняття на роботу за строковим договором і наказ про прийняття на роботу якраз свідчили про те, що між сторонами укладено трудовий договір на конкретно визначений строк і свою згоду на укладання саме строкового трудового договору позивачка надала у письмовому вигляді.

Таким чином, трудовий договір, укладений між позивачкою та відповідачем, як роботодавцем, є строковим, строк якого встановлений за погодженням сторін відповідно до положень частини другої статті 23 КЗпП України.

Строк дії трудового договору, укладеного між академією та позивачкою, закінчився 31 серпня 2022 року і відповідно наказом ректора Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка від 31.08.2022 № 179-К «Про звільнення з роботи», звільнено, серед інших, ОСОБА_1 , з 31 серпня 2022 року з посади викладача фахового коледжу у зв`язку з закінченням строку трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с.48).

Припинення трудового договору після закінчення строку його дії не вимагає заяви або іншого волевиявлення працівника, а роботодавець не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Роботодавець не виявив бажання у переукладенні трудового договору з позивачкою, тому правомірно видав наказ про її звільнення.

Тому, не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що відповідно до ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України трудові відносини між нею та відповідачем фактично продовжені і трудовий договір автоматично перейшов у безстроковий.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача, що суд першої інстанції жодним чином не дослідив акт від 31.08.2022 року про ніби-то повідомлення позивача про звільнення.

Як вбачається з акту від 31.08.2022, складеного інспектором кадрів Попенко Г.В. в присутності юрисконсульта Поліщука Ф.Г. та голови профспілкового комітету Трифонюка В.М., що 31.08.2022 року по телефону була запрошена в кабінет відділу кадрів Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка викладач фахового коледжу ОСОБА_1 для отримання трудової книжки та ознайомлення з наказом про звільнення, та на протязі робочого дня 08.00-17.00 годин у відділ кадрів Романюк Т.В. не з`явилася, трудову книжку не отримала, і з наказом не ознайомилася (а.с. 51).

Вказаний акт належними та допустимими доказами позивачем не спростовано.

Разом з тим, суд першої інстанції відмовив позивачці у стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки передбачена в КЗпП України відповідальність за несвоєчасний розрахунок при звільненні є санкцією за порушення роботодавцем своїх зобов`язань щодо своєчасної виплати заробітної плати, носить компенсаційних характер майнових втрат за таке порушення та є взаємовиключною вимогою до вимоги про поновлення на роботі та стягнення коштів за вимушений прогул.

Колегія суддів в цій частині рішення погодитися не може з огляду на таке

Роботодавець відповідно до абзацу першого ст. 47 КЗпП України зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до абзацу першого ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, нормами статті 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

Таке правове регулювання є способом досягти балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах, враховуючи фактичні обставини, за яких стався несвоєчасний розрахунок та міру добросовісної поведінки роботодавця.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, враховуючи: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Відповідні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц., а також у постанові від 26 лютого 2020 року, у справі № 821/1083/17.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з виписки по рахунку позивачки, що 12.09.2022 їй виплачено розрахункові кошти в сумі 866,62 грн. та 29.09.2022 - в сумі 878,55 грн.

Згідно з довідкою, виданою 29.12.2022 Кременецькою обласною гуманітарно-педагогічною академією ім. Тараса Шевченка, у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 31.08.2022, їй нараховано грошову компенсацію за невикористані 4 календарних дні щорічної основної відпустки в сумі 1105,08 грн. і виплачено (з відрахуванням податків) в сумі 878,55 грн. 26 вересня 2022 року по мірі фінансування загального фонду Фахового коледжу (а.с. 53).

Враховуючи те, що позивачу несвоєчасно здійснено виплату розрахункових коштів, а причина "по мірі фінансування загального фонду Фахового коледжу" не є поважною, тому колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання відшкодування за затримку виплати заборгованості по заробітній платі в розмірі 1745,17 (866,62 + 878,55) грн. на підставі статті 117 КЗпП України, проте з врахуванням принципу пропорційності у цивільному судочинстві та висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, а також у постанові від 26 лютого 2020 року, у справі № 821/1083/17.

Відповідно до довідки про доходи № 94, виданої 19.12.2022 Кременецькою обласною гуманітарно-педагогічною академією ім. Тараса Шевченка, заробітна плата ОСОБА_1 за два останні повні місяці роботи перед відпусткою становила у травні 2022 року - 8482,63 грн., у червні 2022 року - 8018,33 грн. (а.с. 52). Отже, середньоденна заробітна плата становить 375,02 грн., виходячи з розрахунку: (8482,63 + 8018,33) : 44 робочих дні у вказані місяці = 375,02 грн. Враховуючи те, що повністю розрахунок був здійснений відповідачем 29 вересня 2022 року, тому час затримки становить 28 днів х 375,02 = 10500,61 грн.

Проте, враховуючи розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, тому колегія суддів вважає, що слід стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку заробітку в сумі 1800 грн.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2023 року в частині відмови у стягненні з Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка (код ЄДРПОУ 32291663, адреса: вул. Ліцейна, 1, м. Кременець, Тернопільська область) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 1800 (тисячу вісімсот) гривень.

В решті рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України стягнути з Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка в дохід держави 2481 грн. за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції, з яких за суд першої інстанції - 992,40 грн. та за суд апеляційної інстанції - 1488,60 грн.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 11 квітня 2023 року в частині відмови у стягненні з Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка (код ЄДРПОУ 32291663, адреса: вул. Ліцейна, 1, м. Кременець, Тернопільська область) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 1800 (тисячу вісімсот) гривень.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка в дохід держави 2481 грн. за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 липня 2023 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

С.І. Дикун