Постанова

від 17.07.2023 по справі 922/2254/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/2254/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж транспортних технологій" (вх.№856 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2023 у справі №922/2254/22 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жигалкіним І.П., повний текст підписано 10.04.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж транспортних технологій", м. Харків,

про стягнення 225 986,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж транспортних технологій" 225 986,26 грн заборгованості, у тому числі: 165 974,09 грн - основний борг; 20 098,78 грн - пеня; 36 189,20 грн - втрати від інфляції; 3 724,19 грн - 3% річних, а також суми судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку з оплати вартості поставленого позивачем природного газу відповідно до умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.04.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задоволено.

Стягнуто з Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж транспортних технологій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" загальну суму заборгованості 225 986,26 грн (де: 165 974,09 грн - основний борг; 20 098,78 грн - пеня; 36 189,20 грн - втрати від інфляції; 3 724,19 грн - 3% річних) та 3389,79 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що постачальник виконав свої зобов`язання в повному обсязі та своєчасно поставив газ на суму 165 974,09 грн. Відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, жодних доказів оплати спожитого газу не надав, в зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз України" в частині примусового стягнення з відповідача 165 974,09 грн основного боргу за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню. Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару, господарський суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині застосування неустойки та стягнув з відповідача пеню в розмірі 20098,78 грн, 3% річних в розмірі 3724,19 грн та інфляційні втрати в розмірі 36189,20 грн.

Державний вищий навчальний заклад "Харківський коледж транспортних технологій" з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2023 у справі №922/2254/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в задоволенні позову повністю.

Скарга обґрунтована тим, що у позовній заяві зазначено, що позивач поставив відповідачу 9879,41 тис.куб.м. газу на загальну суму 165 974,09 грн за період з 29.10.2021 по 31.10.2021. Згідно акту приймання-передачі природного газу №19215 період постачання 9879,41 тис.куб.м. на загальну суму 165 974,09 грн визначено- листопад 2021 року. Коригуючий акт до акту приймання-передачі природного газу з 29.10.2021 по 31.10.2021 також містить період листопад 2021 року. Акту приймання-передачі природного газу за період з 29.10.2021 по 31.10.2021, у якому обсязі та на яку суму, а також договору та інших документів за відповідний період матеріали справи не містять. Отже, на думку скаржника, судом ухвалене рішення за період листопад 2021 року поза межами періоду зазначеному у позовній заяві. Враховуючи зазначене, суми пені, 3% річних та інфляційних втрат визначені не вірно. У період до листопада 2021 року діяли інші ставки НБУ та індекси інфляції.

Зазначає, що судом не взято до уваги п.п.4 п.6.2 наданого позивачем типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії. На порушення зазначеного пункту договору будь-яких повідомлень на поштову адресу відповідача позивачем не направлено, належних доказів суду не надано.

Крім того, як зазначає відповідач, судом залишено поза увагою інформацію, яка надана ТОВ Оператор газотранспортної системи України на адвокатський запит адвоката Літвінова Є. Згідно наданої інформації споживачем з ЕІС -кодом 56XS0000138СВ007 (відповідно до договору ЕІС код відповідача) за період з 29.10.2021 по 31.10.2021 спожито 0,00 м3, що свідчить про відсутність заборгованості.

Відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж транспортних технологій" на рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2023 у справі №922/2254/22 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено позивачу строк до 02.06.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту. Встановлено учасникам справи строк до 02.06.2023 для подання заяв, клопотань, тощо.

02.06.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6310), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що відповідно до п.5.2 договору споживач зобов`язався, зокрема знімати фактичні показання комерційних вузлів обліку газу та приладів обліку газу (лічильника) станом на 01 число місяця, що настає за місяцем постачання газу, та повідомляти ці дані постачальнику у спосіб, визначений на веб сайті постачальника. Споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п`ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Таким чином, як зазначає позивач, обов`язок оформлення та надсилання акту приймання-передачі покладено саме на відповідача. Саме відповідач повинен був оформити відповідний акт приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року на підставі фактичних показань свого комерційного вузла обліку та направити його на адресу позивача, до 05.12.2021. Відповідно, стороні було відомо про спожиті обсяги за листопад, а отже безпідставне твердження про неможливість здійснення оплати з причин не інформованості. Зазначає про обізнаність споживача відносно необхідної інформації по договору та можливості здійснення своєчасної оплати спожитого газу. Щодо посилання апелянта про неотримання жодних повідомлень, зазначає, що матеріали справи містять списки згрупованих рекомендованих відправлень як доказ направлення (дублювання інформації щодо договору поставки) типового договору, акту приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року, рахунок на оплату за листопад 2021 року, а також звернення з вимогою про сплату боргу від 20.09.2021. Зазначає, що з матеріалів справи чітко вбачається дійсний період постачання, а в позовній заяві сталася технічна помилка щодо зазначення періоду постачання. У зв`язку з тим, що відповідач не надіслав на адресу позивача відзив на позовну заяву, позивач не зміг своєчасно відреагувати на виправлення технічної помилки в позовній заяві. Вказує, що за один і той же період неможливо мати двох постачальників, з 29.10.2021 по 30.11.2021 відповідач споживав газ у позивача, що доведено даними з інформаційної платформи. Постачання за договором №19-1088/21-БО-Т від 16.11.2021 почалося з 02.12.2021. Отже, відповідач споживав газ за заявлений період з 29.10.2021 по 30.11.2021 у позивача, а з 02.12.2021 у ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", на підтвердження чого надав лист ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 01.06.2023 №0106/1.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р визначено ТОВ "ГК "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможця конкурсу.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 (набула чинності 26.10.2021) "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 № 1236" визначено зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника останньої надії обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи, за участю операторів газорозподільних систем, об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Державний вищий навчальний заклад "Харківський коледж транспортних технологій" є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

Відповідно до інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ/оператора ГТС (форма № 10, №Ф10-0000091120, дата подання 29.10.2021) Державний вищий навчальний заклад "Харківський коледж транспортних технологій" включено до переліку таких споживачів з ЕІС-кодом 56XS0000138СВ007.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Відповідно до п.2.1 Типового договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Положеннями п.2.2 Типового договору визначено, що обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).

За умовами п.3.1 Типового договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання (п. 3.2 Типового договору).

Згідно з п. 4.1 Типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Відповідно до п. 4.2 Типового договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Пунктом 4.3 Типового договору передбачено, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 Типового договору).

Умовами п.4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За умовами п.п.5 п.5.2 Типового договору споживач зобов`язується знімати фактичні показання комерційних вузлів обліку газу та приладів обліку газу (лічильника) станом на 01 число місяця, що настає за місяцем постачання газу, та повідомляти ці дані постачальнику у спосіб, визначений на веб-сайті постачальника. Споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п`ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

За змістом п.п.4 п.6.2 Типового договору постачальник зобов`язався протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати споживача про здійснення постачання природного газу постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу споживача.

Відповідно до п.11.1 Типового договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

Зі змісту листа ТОВ Оператор газотранспортної системи України №ТОВВИХ-22-10434 від 28.09.2022 вбачається, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000138СВ007 був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у період з 29.10.2021 по 30.11.2021. Крім того, в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000138СВ007 був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у період з 01.05.2022 по день надання цього листа. Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000138СВ007 у вказанийперіод та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" становить:

- з 29.10.2021 по 31.10.2021 0,00 м3;

- з 01.11.2021 по 30.11.2021 9 879,41 м3;

- з 01.05.2022 по 31.05.2022 13,00 м3;

- з 01.06.2022 по 30.06.2022 14,97 м3;

- з 01.07.2022 по 31.07.2022 23,93 м3.

Інформація щодо обсягу використаного природного газу споживачем з вказаним ЕІС-кодом у період з 01.08.2022 по 31.08.2022 оператором газорозподільної системи до інформаційної платформи не надавалась.

Відповідно до довідки про об`єми поставленого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" природного газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за даними інформаційної платформи оператора газотранспортної системи поставило природний газ споживачу з ЕІС-кодом 56XS0000138СВ007 (Державний вищий навчальний заклад "Харківський коледж транспортних технологій") у період з 29.10.2021 по 30.11.2021 в наступних об`ємах:

- з 29.10.2021 по 31.10.2021 0,00 м3;

- з 01.11.2021 по 30.11.2021 9 879,41 м3.

Пунктом 24 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 визначено формулу, за якою буде визначатися ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії".

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2020 №1236" визначено, що для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Позивач зазначає, що протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,80 грн за 1 куб. метр, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,80 грн за 1 куб. метр.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі. З 29.10.2021 по 31.10.2021 він поставив відповідачу природний газ в об`ємі 9 879,41 тис.куб.м. на загальну суму 165 974,09 грн.

За наслідками споживання відповідачем природного газу, позивачем складено акт №19215 за листопад 2021 року на суму 165 974,09 грн та виставлено рахунок на оплату (природний газ) №32049 за розрахунковий період 01-30 листопада 2021 року на суму 165 974,09 грн, які були направлені відповідачу, на підтвердження чого надано реєстр згрупованих відправлень від 14.12.2021, однак, останнім рахунок залишився безоплатним.

21.09.2022 позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику "останньої надії" від 20.09.2022 №119/4.3-15081-2022, в якій вимагав сплатити заборгованість в сумі 165 974,09 грн до 04.10.2022.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано і заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 20098,78 грн, 3% річних в розмірі 3724,19 грн та інфляційні втрати в розмірі 36189,20 грн.

Наведені обставини і сталі підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву, зазначив, що 16.11.2021 ним було укладено договір постачання природного газу №19-1088/21-БО-Т з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", в зв`язку з чим відповідач з 16.11.2021 сумлінно виконував взяті на себе зобов`язання з оплати за поставлені об`єми природного газу по договору №19-1088/21-БО-Т від 16.11.2021 перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Згідно з ч.1, 3 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема:

1) укласти договір про постачання природного газу;

2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів;

3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу;

4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу;

5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п.3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Умовами пунктів 4.2-4.4 Типового договору визначено, що об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, підставою для здійснення оплати є рахунок.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI Правил постачання природного газу.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Таким чином, цей договір є договором приєднання, при укладенні якого зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Згідно з пунктом 1 розділу II Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є:

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків. або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Разом із цим, відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (далі Кодекс ГТС). Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

- відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо- технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби до 02:00 (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;

- відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, та у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 29.10.2021 по 30.11.2021 автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем в позовній заяві вказано період постачання газу в об`ємі 9879,41 тис.куб.м на суму 165 974,09 грн з 29.10.2021 по 31.10.2021, проте у вказаному періоді постачання газу не відбувалось, а суд вийшов за межі позовних вимог врахувавши період листопада 2021 року.

Зі змісту листа ТОВ Оператор газотранспортної системи України №ТОВВИХ-22-10434 від 28.09.2022 вбачається, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000138СВ007 (Державний вищий навчальний заклад "Харківський коледж транспортних технологій") був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у період, зокрема, з 29.10.2021 по 30.11.2021. Обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000138СВ007 у вказаний період та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" становить: з 29.10.2021 по 31.10.2021 0,00 м3; з 01.11.2021 по 30.11.2021 9 879,41 м3.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідач не надіслав на його адресу відзив на позовну заяву, позивач не зміг своєчасно відреагувати на його аргументи та виправити технічну помилку в позовній заяві щодо періоду заявленого до стягнення. Також до відзиву надав лист ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 01.06.2023 №0106/1.

Згідно з ч.1, 3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Частиною 2 ст.161 ГПК України передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до ч.1 ст.165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

За змістом п.2 ч.6 ст.165 ГПК України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права (п.5 ч.3 ст.165 ГПК України).

За змістом ч.1 ст.166 ГПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.11.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №922/2254/22 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

15.12.2022 відповідачем через систему Електронний суд було подано до суду відзив на позовну заяву, до якого не було надано доказів його направлення позивачу.

Позивач в системі Електронний суд не зареєстрований.

Таким чином, колегія суддів вважає, що враховуючи не направлення відповідачем на адресу позивача відзиву на позовну заяву, останній з об`єктивних причин не зміг надати до суду відповідь на відзив з наданням доказів на спростування твердження відповідача, зокрема щодо постачання газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у спірний період та лист ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 01.06.2023 №0106/1, та своєчасно виправити технічну описку щодо періоду постачання природного газу.

За таких обставин, колегія суддів приймає до розгляду новий доказ, наданий позивачем до відзиву на апеляційну скаргу, а саме лист ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 01.06.2023 №0106/1.

Зі змісту листа ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 01.06.2023 №0106/1 вбачається, що його надано у відповідь на звернення позивача щодо періоду поставки та обсягу поставленого газу в листопаді 2021 року Державному вищому навчальному закладу "Харківський коледж транспортних технологій".

Як вбачається з наведеного листа, між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Державний вищий навчальний заклад "Харківський коледж транспортних технологій" укладено договір постачання природного газу від 16.11.2021 №19-1088/21-БО-Т. Відповідно до умов договору він набирає чинності з дати його укладення. Разом з тим, відповідно до умов п.3.2 договору постачання природного газу за договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС. При реєстрації споживача 16.11.2021 на інформаційній платформи Оператора ГТС, товариство отримало повідомлення, що ЕІС код споживача зареєстровано в розрізі окремих вузлів обліку (об`єктів споживача). В зв`язку з цим, інформаційна платформа Оператора ГТС надає можливість реєстрації таких споживачів виключно окремо по кожному об`єкту (вузлу обліку газу) із зазначенням ЕІС-коду споживача та включеним ЕІС-кодом вузла обліку газу. В свою чергу, інформацію від споживача щодо переліку об`єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу, по яких буде здійснюватися постачання природного газу в рамках укладеного договору, товариством отримано листом на електронну пошту 29.11.2021. Відповідно, товариство 29.11.2021 подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника. Ці запити було підтверджено 29.11.2021 та зареєстровано споживача в реєстрі споживачів постачальника з датою початку постачання з 02.12.2021.

Таким чином, враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС, а також інформацію зазначену ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у листі від 01.06.2023 №0106/1 щодо початку постачання товариством газу з 02.12.2021, суд апеляційної інстанції констатує, що саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу, як постачальник останньої наді, в період з 29.10.2021 по 30.11.2021 в об`ємі 9 879,41 м3.

Помилкове зазначення позивачем у позовній заяві період з 29.10.2021 по 31.10.2021 не є підставою для відмови у задоволенні позову, з огляду на наявність в матеріалах справи доказів постачання природного газу відповідачу у вказаному об`ємі в листопаді 2021 року.

Зі свого боку позивач склав, підписав та направив відповідачу акт №19215 приймання-передачі природного газу за листопад 2021 року на загальний обсяг 9879,41 тис.куб.м3, загальною вартістю 165 974,09 грн, що підтверджується списком згрупованих відправлень від 14.12.2021 та квитанцією (фіскальним чеком) від 16.12.2021.

На оплату природного газу позивач виписав та направив відповідачу рахунок №32049, що також підтверджується списком згрупованих відправлень №12.01.2022 та квитанцією (фіскальним чеком) від 15.01.2022.

Проте, у порушення умов договору, відповідач не сплатив заборгованість, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення суми боргу з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільно-правова відповідальність це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою зобов`язань, що пов`язані з порушенням суб`єктивних цивільних прав другої сторони. Мета цивільно-правової відповідальності відновлення порушених майнових прав.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 4 ст.231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.5. Типового договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оскільки відповідач порушив умови договору щодо оплати поставленого позивачем природного газу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача пені у розмірі 20 098,78 грн за період з 01.01.2022 по 30.06.2022.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача суму інфляційного збільшення заборгованості за період прострочення з січня 2022 року по вересень 2022 року, що становить 36 189,20 грн, а також 3% річних від прострочених сум за період з 01.01.2022 по 30.09.2022, що складає суму у розмірі 3724,19 грн.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованою та такою, що правомірно задоволена судом першої інстанції.

Колегія суддів також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що він 16.11.2021 уклав договір постачання природного газу №19-1088/21-БО-Т з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», яке і здійснювало постачання природного газу, з огляду на те, що в зазначений період на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу з боку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Пунктом 3.1 договору постачання природного газу №19-1088/21-БО-Т від 16.11.2021 визначено, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу (п.3.5 договору).

Проте, акт, що підтверджував би постачання природного газу відповідачу іншим постачальником за договором №19-1088/21-БО-Т від 16.11.2021 у період з 29.10.2021 по 30.11.2021 в матеріалах справи відсутній, як відсутні і докази включення відповідача до Реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у спірний період. При цьому, відповідач не заперечує самого факту споживання природного газу в листопаді 2021 року в об`ємі 9879,41 куб. м.

Твердження відповідача про те, що ним здійснено оплату за спожитий обсяг природного газу відповідно до договору постачання природного газу №19-1088/21-БО-Т від 16.11.2021 та на підставі виставлених рахунків ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», на підтвердження чого до матеріалів справи надано виписки, зокрема за 30.12.2021, є необґрунтованими, з огляду на те, що як вбачається з зазначеної виписки Державним вищим навчальним закладом "Харківський коледж транспортних технологій" 30.12.2021 було перераховано ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» 165 974,09 грн за природний газ за 11.21 на підставі акту №19215 від 30.11.21, дог. №19-1088/21-БО-Т від 16.11.2021.

Тобто, відповідачем на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» було перераховано спірну суму по акту, виставленому саме позивачем за листопад 2021 року.

Щодо доводів апелянта про те, що позивачем в порушення умов п.п.4 п.6.2 Типового договору будь-яких повідомлень на поштову адресу відповідача не направлялось, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем відповідача про здійснення ним постачання природного газу (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання), як то передбачено наведеними пунктами Типового договору, проте зазначені обставини не впливають на укладення договору постачання природного газу між позивачем та відповідачем згідно п.1 розділу VI Правил постачання природного газу та не спростовують доводів позивача та наданих ним на підтвердження своїх вимог доказів щодо постачання саме позивачем природного газу у спірний період.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2023 у справі №922/2254/22 без змін як такого, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Харківський коледж транспортних технологій" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.04.2023 у справі №922/2254/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктами а)-г) частини 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.07.2023

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова