Постанова

від 17.07.2023 по справі 908/1739/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1739/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Орєшкіної Е.В., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МУССОН"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023р.

(суддя Азізбекян Т.А., м. Запоріжжя, повний текст ухвали складено 18.05.2023р.) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МУССОН (пр.Металургів, буд. 23, кв. 7, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 38664716)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО (Південне шосе, буд. 78А, м. Запоріжжя, 69008, ідентифікаційний код 43173964)

про стягнення 592 830,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МУССОН звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО, про стягнення 592 830,35 грн., з яких: 227 023,62 грн. основного боргу, 259 083,94 грн. пені, 16 550,90 грн. 3% річних та 90171,89 грн. втрат від інфляції.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МУССОН до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО, про стягнення 592 830,35 грн. повернуто позивачу без розгляду.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "МУССОН", в якій просить ухвалу суду від 29.05.2023р. скасувати, направити справу до Господарського суду Запорізької області, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права та без урахування правових позицій Верховного Суду про застосування відповідних норм права.

Скаржник зазначає на тому, що вимоги позовної заяви фактично зводяться до стягнення заборгованості за господарськими договорами з урахуванням зарахування однорідних зустрічних вимог. Роз`єднання позовних вимог унеможливить таке зарахування і призведе до ускладнення розгляду справи та реалізацію функцій господарського судочинства.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що цивільні права та обов`язки між сторонами у цій справі виникли на підставі зазначених у позові договорів. Неналежне виконання відповідачем обов`язків за цими договорами є спільною підставою для звернення із позовом; заявлені Позивачем вимоги пов`язані між собою поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин розрахунків за вказаними договорами, наявності боргу за ними, визначення дійсної суми боргу, а також письмовою заявою про зарахування однорідних зустрічних вимог. Відповідно до довідки про стан взаємних розрахунків вбачається, що інформація про заборгованість Відповідача наведена за усіма трьома договорами, укладеними між Позивачем та Відповідачем, без розрізнення розміру заборгованості окремо за кожним із них.

Скаржник наголошує на тому, що вимоги позовної заяви пов`язані між собою одним і тим самим способом захистом прав і законних інтересів позивача, а їх сумісний розгляд не розширює предмету доказування у справі та не збільшує коло учасників процесу.

При цьому, Скаржник звертає увагу суду на те, що зарахування однорідних зустрічних вимог, які виникли між позивачем та відповідачем та таке зарахування буде можливо лише при розгляду справи в одному провадженні на загальну суму заборгованості і стане неможливе у випадку роз`єднання позовних вимог.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/1739/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " Компанія "МУССОН" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023р. по справі № 908/1739/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

26.06.2023р. матеріали справи №м 908/1739/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд констатує, що предметом оскарження є судова ухвала, котрою повернуто зустрічну позовну заяву заявникові.

Враховуючи, що п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України, стосовно перегляду ухвали суду про повернення заяви позивачеві ( заявникові ), міститься в переліку ч. 2 ст. 271 ГПК України, перегляд оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МУССОН" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МУССОН звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО, про стягнення 592 830,35 грн., з яких: 227 023,62 грн. основного боргу, 259 083,94 грн. пені, 16 550,90 грн. 3% річних та 90171,89 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару та виконаних робіт, в загальній сумі 559 337,60 грн. в рамках наступних правочинів: договору субпідряду № 01/2021/62 від 02.08.2021р.; договору субпідряду № 01/2021/35 від 01.06.2021р.; договору поставки № 07/2021/276 від 26.10.2021р..

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МУССОН до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО, про стягнення 592830, 35 грн. повернуто позивачу без розгляду, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, про повернення позовної заяви, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем порушено правило об`єднання вимог, які не пов`язані між собою та поданими доказами в розумінні ст. 173 ГПК України, а сумісний розгляд заявлених позивачем вимог, ускладнить виконання завдання господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених прав та своєчасного вирішення спору; перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору у межах процесуальних строків, встановлених ГПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні виникати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019р. у справі №911/414/18 та у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 22.04.2019р. у справі №914/2191/18.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 31.10.2020р. у справі №922/1359/19, від 22.01.2021р. у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022р. у справі № 911/2401/21, від 15.03.2021р. у справі 910/16077/20.

За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України, порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч. 1 ст. 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в ч ч. 4, 5 вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Разом з тим, аналіз п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, у системному співвідношенні з приписами ст. 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами ч. 6 ст. 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Водночас, колегія суддів зазначає, що положеннями чинного процесуального законодавства не передбачено повернення позовної заяви з тієї підстави, що об`єднання позовних вимог перешкоджає з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднює вирішення спору, на що послався суд першої інстанції на обґрунтування підстав для повернення позовної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі №905/2043/18.

Колегія суддів також враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 14.11.2019р. у справі № 910/9302/19, за якою на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог. При цьому на стадії відкриття провадження у справі суд має надати оцінку доказам, доданим позивачем до матеріалів позовної заяви, виключно з мотивів наявності або відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.

Подібні правові позиції викладено в постановах Верховного Суду від 22.01.2021р. у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020р. у справі № 908/420/20, від 31.10.2019 у справі №922/1359/19, від19.12.2022р. у справі № 921/318/22.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що позивач в тексті позовної заяви не обгрунтував необхідності об`єднання вказаних позовних вимог, що позивачем в тексті позовної заяви жодним чином не обгрунтувано наявність можливості та необхідності розгляду спорів за різними правочинами в одному судовому провадженні.

Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування необхідності об`єднання вказаних позовних вимог, позивач послався на те, що за умовами Договорів відповідач допустив порушення своїх обов`язків по оплаті, на загальну суму, в розмірі 559 337 грн. 60 коп. (Договір субпідряду № 01/2021/62 від 02.08.2021р., Договір субпідряду № 01/2021/35 від 01.06.2021р. , Договір поставки № 07/2021/276 від 26.10.2021р.). Разом з тим, за період 2021-2022 років, між сторонами укладались інші договори, за якими відповідач надав послуги, здійснював роботи та постачав товари позивачу: Договір № 06/2022/1 від 14.01.2022р., на суму 1200 грн. (акт здачі-приймання робіт(надання послуг № 52 від 28.02.2022р., на суму 1200,00 грн.); Договір № 01/2021/62 від 02.08.2021р., на суму 58 838,03 грн. (акт надання послуг № 539 від 16.02.2022р. , на суму 19 880,63 грн.; акт надання послуг № 634 від 13.06.2022р., на суму 38 957,40 грн.; Договір № 01/2021/35 від 01.06.2021р., на суму 1271,34 грн. (акт надання послуг № 538 від 16.02.2022р. , на суму 1271,34 грн.); Договір № 07/2021/153 від 29.06.2021р., на суму 228 865,76 грн. (накладна №199 від 17.01.2022р., на суму 228 863,76 грн..); Договір № 07/2021/195 від 02.08.2021р., на суму 33740,85 грн. (накладна №48 від 18.01.2022р., на суму 6115,20грн.,накладна №49 від 18.01.2022р., на суму 294,48 грн., накладна № 52 від 18.01.2022р., на суму 2963,52 грн., накладна № 51 від 19.01.2022р., на суму 1092,00 грн., накладна №47 від 18.01.2022р., на суму 3937,86 грн., накладна №10 від 24.01.2022р., на суму 12 455,35 грн., накладна №455 від 01.02.2022р., на суму 5350,64 грн., накладна №15865296 від 18.02.2022р., на суму 1531,80 грн.); Договір № 7152 від 12.09.2022р., на суму 8400,00 грн. (накладна №180442 від 12.09.2022р., на суму 8400,00 грн.). Відповідно до довідки позивача, заборгованість перед відповідачем становить 332 313 грн. 98 коп., а заборгованість відповідача перед позивачем становить 559 337 грн. 60 коп. врахуванням зарахування зустрічних однорідних вимог, заборгованість відповідача перед позивачем становить 227 023,62 грн.. З метою зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до ст. 601 ЦК України позивач надіслав на адресу відповідача письмову заяву про зарахування однорідних зустрічних вимог. Також позивач звертався письмово до відповідача з проханням погасити заборгованість, у розмірі 227 023,62 грн., але відповідач, отримавши вказаний лист залишив його без задоволення, у зв`язку з чим позивач змушений звертатись до суду за захистом своїх прав.

Разом з тим, встановивши після відкриття провадження за позовною заявою, що спільний розгляд заявлених у ній вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, суд не позбавлений можливості відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України, до початку розгляду справи по суті, зокрема, і з власної ініціативи роз`єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Подібні правові позиції викладено в постановах Верховного Суду від 22.01.2021р. у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020р. у справі № 908/420/20, від 23.03.2021р. у справі № 910/15196/20.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанції під час прийняття оскаржуваного процесуального документу знайшли своє підтвердження.

Таким чином, наведене вище свідчить про помилковість висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для застосування положень п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України та повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МУССОН", що зумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали господарського суду.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позову без розгляду, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції ( ч. 3 ст. 271 ГПК України).

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановления помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).

Згідноз п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи те, що при здійсненні перевірки ухвали господарського суду в апеляційному порядку встановлено порушення судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МУССОН" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023р. у справі № 908/1739/23 підлягає скасуванню з подальшим направленням справи № 908/1739/23 до Господарського суду Запорізької області, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

10. Судові витрати

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "МУССОН" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023р. у справі № 908/1739/23 скасувати.

Направити матеріали справи №908/1739/23 до Господарського суду Запорізької області, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Доручити Господарському Запорізької області за результатами розгляду справи здійснити розподіл судових витрат у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю"Компанія "МУССОН", згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяЕ.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Чус