Ухвала

від 17.07.2023 по справі 904/2339/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

17.07.2023 м. ДніпроСправа № 904/2339/23Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА» від 27.06.2023 про направлення справи за територіальною підсудністю та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА» від 11.07.2023 про поновлення строку на подання відзиву у справі

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 28333грн.67коп., пені в розмірі 1106грн.56коп., 3% річних в розмірі 1000грн.28коп., інфляційних втрат в розмірі 6131грн.52коп.

Новікова Р.Г.

без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 28333грн67коп., пені в розмірі 1106грн56коп., 3%річних в розмірі 1000грн28коп., інфляційної складової в розмірі 6131грн52коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати послуг на підставі договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-21945-П від 06.10.2020.

Позивач зазначає, що на виконання договору №Вп-21945-П від 06.10.2020 відповідачу надавались послуги з вивезення твердих побутових відходів, що утворюються на об`єкті відповідача (замовника) за адресою - м. Київ, вул. Лесі Українки, 24.

Позивач повідомляє, що акти наданих послуг та рахунки на оплату за період грудень 2020року - березень 2023року направлялись відповідачу за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc», призначеного для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді.

Позивач стверджує, що станом на момент звернення до суду з позовом існує заборгованість з оплати наданих послуг протягом грудня 2020року - березня 2023року в розмірі 28333грн67коп.

На підставі пункту 4.2 договору №Вп-21945-П від 06.10.2020 за порушення строків оплати послуг позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 1106грн56коп. за загальний період з 16.10.2022 по 17.04.2023.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати послуг позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 1000грн28коп. за загальний період з 16.10.2022 по 17.04.2023, інфляційну складову в розмірі 6131грн52коп. за загальний період січень 2021року - березень 2023року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 позов прийнятий до розгляду та відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін).

Запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

На адресу суду 27.06.2023 надійшла заява відповідача про направлення справи за виключною підсудністю за місцезнаходженням нерухомого майна на підставі частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, що спір стосується обслуговування нерухомого майна - нежитлового приміщення, розташованого в м. Київ.

Відповідач вказує, що згідно з частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, які виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Також відповідач посилається на частину 4 статті 17 Закону України «Про відходи» №187/98-ВР від 05.03.1998 (із змінами та доповненнями) і вказує, що суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об`єкт утворення відходів.

Відповідач наполягає на тому, що на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, укладеним щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Додатково відповідач зазначає про часткове погашення суми боргу, помилковість складеного позивачем розрахунку суми боргу, намір підготувати та подати контррозрахунок разом з відзивом.

Розглянувши заяву відповідача про направлення справи за виключною підсудністю, суд відмовляє у задоволенні заяви про направлення справи за територіальною підсудністю.

Згідно з частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 було вказано, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. А словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

В даній справі позивач просить стягнути суму боргу, пеню, 3% річних та інфляційну складову, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг за договором №Вп-21945-П від 06.10.2020 про надання послуг з вивезення побутового сміття.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.5 договору №Вп-21945-П від 06.10.2020 виконавець (позивач) зобов`язується надавати замовнику (відповідачу) послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, що утворюються на об`єкті замовника (аптека), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. Л. Українки, 24, а замовник зобов`язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги.

Замовник (відповідач) зобов`язаний самостійно завантажувати побутові відходи до контейнеру, встановленого за адресою: м. Київ, вул. Л. Українки, 24.

З огляду на зміст договору №Вп-21945-П від 06.10.2020 суд вважає помилковим висновок відповідача, що спір стосується прав та обов`язків, пов`язаних з нерухомим майном. Адже договором врегульовано відносини сторін щодо вивезення твердих побутових відходів за певною адресою.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА» є - 49000, м. Дніпро, вул. Фабра Андрія, буд. 4.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, також можуть пред`являтися за місцем виконання цих договорів.

Враховуючи викладене, позивач пред`явив позов за належною територіальною підсудністю. В даному випадку, за місцезнаходженням відповідача.

На адресу суду 11.07.2023 надійшов відзив відповідача про незгоду із заявленими вимогами.

Відповідач стверджує, що договір №Вп-21945-П від 06.10.2020 не відповідає умовам та змісту Типового договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 10.12.2008.

Відповідач зазначає, що позивач не узгодив істотну умову договору - графік надання послуг, виходячи з потреби споживача. Це суперечить підпунктам 1, 2 пункту 7 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 10.12.2008.

Відповідач не погоджується з розміром плати та обсягами послуг, визначеними позивачем.

Відповідач зазначає, що не мав альтернативи з вибору контрагента при укладенні договору №Вп-21945-П від 06.10.2020 на надання послуг з вивезення побутових відходів.

Відповідач наполягає на тому, що в договорі №Вп-21945-П від 06.10.2020 позивач вказав завищені норми надання послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Відповідач посилається на пункт 6 Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 10.12.2008, та вказує, що обсяг надання послуг розраховується на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Відповідач посилається на Перелік джерел утворення та їх розрахункові одиниці (додаток 1 до Правил визначення норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №259 від 30.07.2010), та вказує, що згідно розрахункова одиниця для аптек це 1кв.м торгівельної площі. Натомість позивач здійснив розрахунок норми надання послуг з вивезення побутових відходів з огляду на 1кв.м загальної площі.

Відповідач стверджує, що розмір площі торгівельної зали аптеки дорівнює 48,24м2. На думку відповідача, цей показник підтверджується відомостями з додатку до договору оренди №01/06/21 від 01.06.2021 та обмірного плану приміщення.

За розрахунками відповідача місячна норма з вивезення ТПВ до 31.01.2023 становила 1,2135куб.м, після 31.01.2023 - 1,0452куб.м. Загальний розмір вартості послуг за грудень 2020року - лютий 2022року, травень 2022року - березень 2023року за розрахунком відповідача дорівнює 9798грн92коп, замість нарахованої позивачем та заявленої до стягнення суми 28333грн67коп.

При контррозрахунку вартості послуг відповідач використовував пункт 11.1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради №551 від 04.04.2018, норми розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №450 від 18.03.2019 (із змінами, внесеними розпорядженням Київської міської військової адміністрації №638 від 31.08.2022), розпорядження Київської міської військової адміністрації №59 від 31.01.2023.

Відповідач повідомив, що платіжними інструкціями №782346 від 09.05.2023 та №1 від 11.05.2023 сплатив 1250грн46коп та 27083грн21коп.

Враховуючи викладене, відповідач просить:

- відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми боргу в розмірі 18534грн75коп, пені в розмірі 731грн10коп, інфляційної складової в розмірі 3924грн95коп.

- закрити провадження в частині стягнення суми боргу в розмірі 9798грн92коп, пені в розмірі 375грн18коп, 3%річних в розмірі 355грн28коп, інфляційної складової в розмірі 2206грн57коп.

Також відповідач просить поновити строк на подання відзиву до суду.

Заявляючи клопотання про поновлення строку на подання відзиву, відповідач посилається на такі обставини:

- на адресу відповідача не надходила позовна заява. Відповідач був позбавлений можливості права отримати примірник позовної заяви, а також відповідно подати свій відзив на позовну заяву.

- про наявність даної справи відповідачеві стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, тому 13.06.2023 представник відповідача подав відповідне клопотання та 14.06.2023 ознайомився з матеріалами справи. Без ознайомлення зі змістом, доводами та доказами, наведеними у позовній заяві, не було можливості надати обґрунтований відзив.

- всі документи стосовно договірних відносин знаходяться в Києві. Воєнний час призвів до значної зміни працівників, тому взаємодія щодо підбору та пошуку інформації із документами для підготування обґрунтованого відзиву потребувала певного значного часу.

Розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку для надання відзиву, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 119 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до довідки Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 15.05.2023 була доставлена 15.05.2023 до електронної скриньки відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказана електронна адреса зазначена в розділі «інформація для здійснення контакту» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 надсилалась судом на адресу місцезнаходження відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 49000, м. Дніпро, вул. Фабра Андрія, буд. 4.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 15.05.2023 отримана відповідачем 25.05.2023. Наведене спростовує твердження відповідача про те, що про існування справи №904/2339/23 він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Встановлений ухвалою суду від 15.05.2023 строк для надання відзиву закінчився 09.06.2023.

За результатами відстеження направленого на адресу відповідача поштового відправлення (позову з додатками) за трек-номером на офіційному сайті АТ «Укрпошта» судом встановлено, що 22.05.2023 поштове відправлення було повернено відправнику внаслідок закінчення терміну зберігання. Таким чином відповідач дійсно не отримав позовну заяву з додатками. З матеріалами справи представник відповідача ознайомився 14.06.2023.

Відповідно до матеріалів справи надання послуг з вивезення твердих побутових відходів здійснювалось в м. Київ. Відповідач зазначав, що всі документи стосовно договірних відносин знаходяться в Києві. А воєнний час призвів до значної зміни працівників, тому взаємодія щодо підбору та пошуку інформації із документами для підготування обґрунтованого відзиву потребувала певного значного часу.

Враховуючи викладене суд визначає поважними причини пропуску відповідачем строку подання відзиву до суду, задовольняє його клопотання та поновлює строк на подання відзиву до суду.

Керуючись нормами статей 42, 27, 29, 73, 74, 119, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА» від 27.06.2023 про направлення справи за територіальною підсудністю.

Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС-ФАРМА» від 11.07.2023 про поновлення пропущеного строку на надання відзиву.

Визнати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку та поновити строк на надання відзиву.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Р.Г. Новікова