Рішення

від 17.07.2023 по справі 904/2308/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2023м. ДніпроСправа № 904/2308/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №227" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулось з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №227" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 158443,73грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №7755 від 01.08.2018 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг за період з липня 2021 року по січень 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 позовну заяву Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради залишено без руху на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

15.05.2023 представник позивача подав до канцелярії суду заяву про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем надано уточнену позовну заяву, в якій міститься повне найменування відповідача, та усунуто недоліки.

Зважаючи на те, що справа є незначної складності, враховуючи приписи ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 ГПК України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2023 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними в матеріалах справи документами. Зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач відзив на позов не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Господарським судом направлялась ухвала суду від 17.05.2023 на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49108, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 79, корп. 6.

Доказом вручення ухвали суду від 17.05.2023 є поштове повідомлення про вручення №4930021875122, відповідно до якого відповідач отримав зазначену ухвалу суду 19.05.2023 (а.с. 48 том 1).

Враховуючи дату отримання ухвали суду 22.05.2023, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 06.06.2023 включно.

Станом на 17.07.2023 відповідач не надав до суду відзив на позов.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

01.08.2018 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі водоканал) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив №227" (далі абонент) укладений договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №7755 (далі договір).

Відповідно до п. 2.1 договору водоканал зобов`язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі послуги), а абонент зобов`язується оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством.

Згідно з п. 2.2 договору місцем надання послуг водоканалом абоненту є точка розподілу, визначена сторонами в акті визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (Додаток №1 до договору).

Пунктом 2.4 договору сторони визначили, що режим надання послуг абоненту безперебійно, за винятком випадків, визначених в пп. 6.1.4, 6.1.5 та 6.1.6 договору.

Об`єкт абонента, на який надаються послуги за договором та його адреса: м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 79, корп. 6.

Оплата послуг здійснюється абонентом відповідно до тарифів, діючих на момент отримання послуг, затверджених органом, уповноваженим на це Законом України (п. 4.1 договору).

До 20 числа розрахункового місяця, абонент отримує в водоканалі відповідним чином заповнений звіт за фактично спожиті послуги за розрахунковий місяць (додаток №3 до договору). У разі не надання звіту у встановлені цим пунктом строки, обсяги послуг визначаються відповідно до п. 3.1 договору (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору виходячи з даних звіту, наданого абонентом водоканалу (п. 4.2 договору), а також актів обстежень, не пізніше останнього числа розрахункового місяця, водоканал визначає об`єм наданих послуг за розрахунковий місяць та розмір оплати послуг за цей розрахунковий місяць та надає абоненту два примірника акта-рахунку приймання наданих послуг, підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою водоканалу.

За змістом п. 4.5 договору неповернення актів-рахунків приймання наданих послуг або заперечень до них в строк та порядку згідно п. 4.4 договору, підтверджує визнання абонентом об`єм наданих йому послуг, розміру плати за них та прийняття їх в повному обсязі. У цьому випадку подальший їх перерахунок не проводиться.

Розрахунок по оплаті послуг за розрахунковий місяць повинен бути проведений абонентом шляхом перерахування грошей на банківський рахунок водоканалу не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.7 договору).

Згідно з п. 7.2.1 договору абонент зобов`язаний оплачувати вчасно, у встановлений договором строк, послуги та інші нарахування згідно умов договору та законодавства.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 01.08.2021 року, а в частині їх оплати до повного виконання (п. 9.1 договору).

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Незважаючи на умови п. 9.1 договору, позивач продовжував надавати послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а відповідач їх приймати, що підтверджується підписаними актами-рахунками, наявними в матеріалах справи.

При цьому, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору.

Відтак, договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №7755 від 01.08.2018 був чинним протягом відповідного періоду.

Позивачем у період з липня 2021 року по січень 2023 року здійснювалось надання послуг по питному водопостачанню та водовідведенню на загальну суму 166787,47грн, на підтвердження чого позивач надав копії актів-рахунків приймання наданих послуг: №59583 на суму 9974,03грн від 31.07.2021; №69245 - 10403,86грн від 31.08.2021; №79024 - 9872,89грн від 30.09.2021; №87325 - 10504,99грн від 31.10.2021; №96473 - 9872,89грн від 30.11.2021; №105771 - 9695,90грн від 31.12.2021; №8403 - 11522,69грн від 31.01.2022; №17000 - 11522,69грн від 28.02.2022; №25516 - 11158,96грн від 31.03.2022; №33817 - 8587,78грн від 30.04.2022; №42220 - 6913,37грн від 31.05.2022; №50496 - 6568,45грн від 30.06.2022; №59399 - 6411,67грн від 31.07.2022; №67457 - 6599,81грн від 31.08.2022; №75246 - 8077,00грн від 30.09.2022; №84162 - 7606,66грн від 31.10.2022; №93878 - 7324,45грн від 30.11.2022; № 101976 - 7072,03грн від 28.12.2022; №12980 - 7019,35грн від 31.01.2023 (а.с. 12-30 том 1).

Для досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено досудове повідомлення-попередження №126/2614 від 10.01.2023 (а.с. 31-33 том 1).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги у сумі 8343,74грн, у зв`язку з чим, основний борг склав 158443,73грн.

Наявна заборгованість у сумі 158443,73грн і стала причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору постачання природного газу, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 174, 193 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарський суд відзначає, що надані позивачем акти-рахунки підписані зі сторони водоканалу та частково містять підписи зі сторони абонента.

У той же час, згідно з умовами пунктів 4.3, 4.4 та 4.5 договору, виходячи з даних звіту, наданого абонентом водоканалу (пункт 4.2 договору), а також актів обстежень, не пізніше останнього числа розрахункового місяця, водоканал визначає об`єм наданих послуг за розрахунковий місяць та розмір оплати послуг за цей розрахунковий місяць та надає абоненту два примірника акта-рахунку приймання наданих послуг, підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою водоканала. Абонент зобов`язаний самостійно отримувати від водоканалу два примірника актів-рахунків приймання наданих послуг. Не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим абонент повертає водоканалу один з двох, отриманих згідно з пунктом 4.3 договору, примірників акту-рахунку приймання наданих послуг за розрахунковий місяць. Цей примірник повинен бути підписаний уповноваженою особою абонента та скріплений печаткою абонента. Якщо абонент має розбіжності щодо об`ємів наданих йому послуг, він зобов`язаний подати їх водоканалу у письмовій формі в строк, визначений в пункті 4.4 договору, і оплатити в порядку та строки, визначені в пункті 4.7 договору, той об`єм послуг, до якого абонент не має заперечень. Розбіжності щодо обсягів наданих послуг вирішуються сторонами в порядку, визначеному в пункті 9.3 договору. Неповернення актів-рахунків приймання наданих послуг або заперечень до них в строк та порядку згідно п. 4.4 договору підтверджує визнання абонентом об`єм наданих йому послуг, розміру плати за них та прийняття їх в повному обсязі. У цьому випадку у подальшому їх перерахунок не проводиться.

При цьому, докази надання абонентом водоканалу заперечень стосовно об`ємів чи вартості наданих йому послуг в матеріалах справи відсутні. Таким чином, відповідно до умов пункту 4.5 договору, об`єм наданих відповідачу послуг за спірними актами та розмір плати за ними вважаються прийнятими ним у повному обсязі.

З цього приводу слід також відзначити, що у відповідності до частин 1, 3, 4, 5, 6, 7 статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Як убачається з матеріалів справи, у спірному періоді відповідач не звертався до позивача із вимогою зафіксувати порушення виконавцем умов спірного договору шляхом виклику представника виконавця для складання та підписання акту-претензії споживача. Доказів звернення споживача до суду для доведення факту ненадання (неналежного надання) йому житлово-комунальних послуг за умовами спірного договору відповідачем в матеріали справи також не надано.

Викладене підтверджує, що позивачем зобов`язання виконувались у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства та надані послуги приймалися відповідачем без зауважень.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

З урахуванням умов пункту 4.7 договору строк оплати вартості послуг, наданих позивачем у спірному періоді, є таким, що настав.

Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не скористався своїм правом на надання заперечень проти позову, вимоги позивача належними та допустимими доказами не спростував.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, майново-господарські зобов`язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства.

Таким чином, з урахуванням викладеного та меж позовних вимог, вимога позивача про стягнення основної заборгованості у розмірі 158443,73грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2684,00грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №227" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в загальному розмірі 158443,73грн - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №227" (49108, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 79, корп. 6, ідентифікаційний код 23076276) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-А, ідентифікаційний код 03341305) заборгованість в розмірі 158443,73грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 17.07.2023.

Суддя В.О. Татарчук