Рішення

від 26.06.2023 по справі 910/8507/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.06.2023Справа № 910/8507/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/8507/21

за позовом Малого підприємства "Вікфіл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біверс"

про стягнення 196 238,30 грн,

За участю представників сторін:

від позивача Кєєр О.С.

від відповідача Горлатий О.В.; Бобрик В.В. (керівник)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале підприємство "Вікфіл" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біверс" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 196 238,30 грн: 152 479,54 грн основного боргу, 13 735,64 грн 3% річних, 30 023,12 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг за договором № 01/12-1 від 01.12.2016 (далі - Договір), укладеним сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 залишено позовну заяву без руху, встановлено позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у визначених законом порядку та розмірі.

11.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8507/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

01.07.2021 від відповідача через відділ діловодства суду надійшли:

- клопотання про зобов`язання надати документи, в якому заявник повідомляє, що копії позову з додатками не отримував; справа підлягає розгляду у загальному позовному провадженні; у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5310/21 (суддя Ващенко Т.М.), що підлягає об`єднанню зі справою № 910/8507/21; просить суд зобов`язати позивача надати Товариству копію позовної заяви з додатками;

- відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня вручення цієї ухвали шляхом подання до суду письмових пояснень з зазначенням вірного найменування відповідача та доказів надіслання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача з правильним зазначенням назви останнього.

19.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8507/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначити судове засідання на 19.08.2021.

26.07.2021 позивач через відділ діловодства суду подав відповідь на відзив.

12.08.2021 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву.

У судове засідання 19.08.2021 з`явились представники сторін, позивач подав суду відповідь на відзив, представники сторін надали пояснення по справі, судом оголошено про перерву у судовому засіданні до 31.08.2021.

20.08.2021 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення висновку експерта.

20.08.2021 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення висновку експерта.

31.08.2021 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про перехід зі спрощеного провадження в загальне.

У судове засідання 31.08.2021 представники сторін з`явились; представник позивача надав письмові пояснення по справі; судом задоволено клопотання відповідача про перехід зі спрощеного в загальне провадження та відкладено розгляд клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою суду від 31.08.2021 постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 14.09.2021.

13.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов супровідний лист з додатками на виконання вимог ухвали суду від 31.08.2021 щодо надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, від позивача надійшли заперечення (письмові пояснення) на клопотання про призначення судової експертизи.

13.09.2021 відповідач подав до суду попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом даного спору.

13.09.2021 позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи, вважав проведення експертного дослідження недоцільним, просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, однак у випадку призначення судом експертизи витрати на її проведення просив покласти на відповідача, а її проведення просив доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України або будь-якій іншій відповідній державній установі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 відкладено підготовче засідання на 30.09.2021.

30.09.2021 у підготовчому засіданні позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів договору № 01/12-1 від 01.12.2016 та актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118, № 20119 від 03.04.2017. Також представник позивача повідомив про намір подати оригінальні примірники документів, що складалися та підписувалися між сторонами для використання експертом при проведення дослідження.

Відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналів документів, які містять вільні та умовно-вільні зразки підпису директора та печатки Товариства.

Крім того, у підготовчому засіданні судом були відібрані експериментальні зразки підпису директора Товариства та відтиску печатки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ), зупинено провадження у справі на час проведення експертизи, для проведення експертизи матеріали справи № 910/8507/21 надіслано до КНДІСЕ, на вирішення експерта поставлено такі питання:

- чи виконано підпис від імені Бобрика Віталія Вікторовича у Договорі № 01/12-1 від 01.12.2016, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20119 від 03.04.2017 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- чи відповідає відбиток печатки ТОВ «Біверс» проставлений на Договорі № 01/12-1 від 01.12.2016, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20119 від 03.04.2017 оригінальній печатці Товариства?

09.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов лист за підписом директора КНДІСЕ Рувіна Олександра, який містить клопотання про погодження строку проведення експертного дослідження понад 90 календарних днів у зв`язку з надмірним завантаженням експертів та з доданим клопотанням про уточнення питання та назви експертизи, в якому експерт зазначає про те, що:

1) питання, поставлені в ухвалі суду, відносяться до таких напрямків як почеркознавча експертиза та технічна експертиза документів, тому необхідно змінити назву призначеної експертизи на комплексну судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів;

2) питання ухвали суду «Чи відповідає відбиток печатки ТОВ «Біверс», проставлений на Договорі № 01/12-1 від 01.12.2016, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20119 від 03.04.2017, оригінальній печатці Товариства?» може бути вирішено тільки при наявності самого кліше печатки ТОВ «Біверс», тому для вирішення питання у поставленій редакції експерту потрібно надати кліше печатки ТОВ «Біверс».

Також експерт у поданому клопотанні зазначає, що оскільки в матеріалах справи наявні експериментальні зразки відтиску печатки Товариства, які залишені в суді директором Товариства, то питання ухвали експертом може бути вирішено у такій редакції: «Чи відповідає відбиток печатки ТОВ «Біверс», проставлений на Договорі № 01/12-1 від 01.12.2016, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20119 від 03.04.2017, експериментальним зразкам відтиску печатки ТОВ «Біверс», які надані для порівняння?»

Отже, експерт просить уточнити, в якій саме редакції необхідно вирішити питання по ідентифікації відтисків печатки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 поновлено провадження у справі № 910/8507/21, призначено судове засідання на 23.12.2021.

22.12.2021 через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення позивача на клопотання про уточнення питання та назви експертизи, в яких останній просить залишили клопотання експерта про уточнення питання та назви експертизи без задоволення, залишити назву «судова почеркознавча експертиза» та виключити питання "Чи відповідає відбиток печатки ТОВ "Біверс", проставлений на Договорі № 01/12-1 від 01.12.2016, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20119 від 03.04.2017, оригінальній печатці Товариства?" з переліку питань, які ставляться на вирішення експерту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 суд дійшов висновку про задоволення клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зміну редакції питання № 2 ухвали суду від 30.09.2021 у справі № 910/8507/21 та доповнення ухвали питанням № 3.

Крім того, вказаною ухвалою суду постановлено: погодити строк проведення експертизи понад 90 календарних днів; визначити вид призначеної експертизи як комплексна судова почеркознавча та судова технічна експертиза документів; витрати, пов`язані з проведенням експертизи, на даній стадії розгляду справи залишити за відповідачем Товариство; зупинити провадження у справі № 910/8507/21 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

У вересні 2022 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду міста Києва експертною установою разом з листом № 92111/21-33/32112/32113/21-32 від 30.08.2022 про залишення ухвали суду без виконання, у зв`язку з непроведенням оплати вказаної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 судом поновлено провадження у даній справі та призначено проведення підготовчого засідання на 11.10.2022.

Підготовче судове засідання, призначене на 11.10.2022, не відбулось.

Ухвалою суду від 19.10.2022 призначено проведення підготовчого засідання на 03.11.2022.

03.11.2022 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 03.11.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 10.11.2022.

10.11.2022 від відповідача надійшли через підсистему «Електронний суд» клопотання про витребування доказів у позивача: оригіналів договору № 912/16 від 07.11.2016 та акту № 352 від 05.12.2016; договору № 112/17 від 12.01.2017, актів №№ 13 та 14 від 03.02.2017, актів №№ 21, 22 від 01.03.2017; договору № 303/17 від 30.03.2017 та актів №№ 38, 39 від 03.04.2017; зареєстрованих позивачем податкових накладних стосовно зазначених договорів; листа позивача № 05/05 від 05.05.2017 на ім`я директора відповідача про корегування актів.

Ухвалою суду від 10.11.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання відповідача про долучення доказів; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, постановлено повторно призначити у даній справі комплексну судову почеркознавчу та судову технічну експертизу документів, а також зупинено провадження на час проведення експертизи.

Відповідно до супровідного листа Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у зв`язку з призначенням судової експертизи матеріали справи № 910/8507/21 направлені до КНДІСЕ.

09.03.2023 від КНДІСЕ надійшли матеріали справи № 910/8507/21 разом з висновком експерта від 02.03.2022 (далі - Висновок).

Ухвалою суду від 16.03.2023 судом поновлено провадження у даній справі та призначено проведення підготовчого засідання на 03.04.2023, а також запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо висновку експертизи.

03.04.2023 представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 03.04.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 20.04.2023.

20.04.2023 від відповідача надійшли клопотання про долучення доказів, про призначення у даній справі експертизи, а також про витребування доказів.

Ухвалою суду від 20.04.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 27.04.2023.

25.04.2023 позивачем подані заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів та витребування доказів.

27.04.2023 відповідачем подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

У підготовчому засіданні 27.04.2023 представник відповідача просив суд зняти з розгляду клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 27.04.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та зупинення провадження у даній справі, відхилено клопотання відповідача про долучення доказів, а також оголошено перерву до 08.05.2023.

Ухвалою суду від 27.04.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 08.05.2023 о 16:15 год.

04.05.2023 та 08.05.2023 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про участь представника у підготовчому судовому засіданні 08.05.2023 у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

05.05.2023 відповідачем подано клопотання про призначення у даній справі судової економічної експертизи.

08.05.2023 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення у даній справі експертизи.

Ухвалою суду від 08.05.2023 клопотання Товариства про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою суду від 08.05.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.05.2023.

Ухвалою суду від 18.05.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання про призначення у даній справі судової економічної експертизи, запропоновано позивачу надати суду податкові накладні, а також оголошено перерву в підготовчому засіданні до 25.05.2023.

25.05.2023 позивачем подано клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 25.05.2023 було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12.06.2023.

У судовому засіданні 12.06.2023 було оголошено перерву до 26.06.2023.

26.06.2023 відповідач подав суду промову/доповнення.

У судових засіданнях суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 26.06.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 Товариством (замовник) і Підприємством (виконавець) укладено Договір, за умовами якого:

- замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання профілактичних робіт, робіт з усунення пошкоджень на лінійно-кабельних спорудах, кінцевих пристроях і абонентському обладнанні та модернізації кабельних споруд, кінцевих пристроїв і абонентського обладнання для відновлення сервісів клієнтам (пункт 1);

- загальна вартість робіт складає 152 479, 54 грн, у тому числі ПДВ 20% - 25 413,25 грн (пункт 2.1);

- замовник проводить оплату загальної вартості робіт протягом 45-х банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт (пункт 2.2);

- оплата робіт здійснюється у гривнях шляхом прямого банківського переказу на рахунок виконавця (пункт 2.3);

- у випадку порушення сторонами суттєвих вимог Договору, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні збитки у вигляді понесених витрат, підтверджених відповідними документами (пункт 4.2);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.1).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду щодо виконання профілактичних робіт, робіт з усунення пошкоджень на лінійно-кабельних спорудах, кінцевих пристроях і абонентському обладнанні та модернізації кабельних споруд, кінцевих пристроїв і абонентського обладнання для відновлення сервісів клієнтам.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач вказує, що на виконання Договору виконав роботи на загальну суму 152 479,54 грн, що підтверджується такими актами надання послуг:

- від 03.04.2017 № 20118 на суму 76 239,77 грн, в тому числі, ПДВ 20% - 12 706,63 грн;

- від 03.04.2017 № 20119 на суму 76 239,77 грн, в тому числі, ПДВ 20% - 12 706,63 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом встановлено, що вказані акти підписані представниками сторін і скріплено печатками без зауважень.

Разом з тим відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказував на те, що Договір та означені акти не укладались/не підписувалися та Товариство ставить під сумнів їх справжність.

Судом було призначено судову експертизу (ухвала від 30.09.2021) та поставлено на вирішення експерта такі питання, з урахуванням уточнень відповідно до ухвали від 23.12.2021:

"Чи виконано підпис від імені Бобрика Віталія Вікторовича у Договорі №01/12-1 від 01.12.2016, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20119 від 03.04.2017 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Чи відповідають відтиски печаток ТОВ "Біверс", проставлені на Договорі № 01/12-1 від 01.12.2016, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20119 від 03.04.2017, тим експериментальним зразкам печатки ТОВ "Біверс", що відібрані у судовому засіданні 30.09.2021?

Чи виконано підпис на Договорі № 01/12-1 від 01.12.2016, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017, акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20119 від 03.04.2017 від імені ОСОБА_1 власноруч Бобриком Віталієм Вікторовичем чи із застосуванням технічних засобів?».

09.03.2023 від КНДІСЕ надійшов Висновок, в якому судовими експертами надані такі висновки:

1. Відтиски печатки від імені Товариства, які містяться в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017 та № 20119 від 03.04.2017, нанесені печаткою Товариства, експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняного дослідження.

Відтиски печатки від імені Товариства, які містяться у Договорі № 01/12-1 від 01.12.2016, нанесені не тією печаткою Товариства, відтиски якої містяться в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017 та № 20119 від 03.04.2017, і не печаткою Товариства, експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняного дослідження, а іншою печаткою з аналогічним змістом тексту.

2. Підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться у Договорі № 01/12-1 від 01.12.2016, актах здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017 та № 20119 від 03.04.2017, виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів.

3. Підписи від імені ОСОБА_1 , що містяться: в графі "Директор ТОВ "Бівер С"____В.В. Бобрик" на другому аркуші договору № 01/12-1 від 01.12.2016; в графі "ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІВЕР С" Бобрик В.В." та в графі "Від Замовника директор Бобрик Віталій Вікторович" в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017; в графі "ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІВЕР С" Бобрик В.В." та в графі "Від Замовника директор Бобрик Віталій Вікторович" в акті № 20119 від 03.04.2017, - виконані Бобриком Віталієм Вікторовичем.

Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Слід зазначити, що наданий суду Висновок відповідає вимогам, які передбачені статтею 98 ГПК України, суду не подано обґрунтованих та/або мотивованих доводів про те, що є підстави для відхилення вказаного висновку.

Що ж до оцінки Висновку як доказу відповідно до приписів статті 86 ГПК України, то вказаний висновок є належним, допустимим, достовірним і вірогідним доказом, який підтверджує обставину підписання спірних актів і договору зі сторони відповідача його директором, а саме Бобриком Віталієм Вікторовичем.

Крім того, судовим експертом підтверджено, що на актах підпис Бобрика В.В. скріплено печаткою Товариства.

Що ж до відтиску печатки на Договорі, то суду не подано доказів, які б підтверджували ту обставину, що така печатка була підроблена.

Разом з тим, судовим експертом чітко встановлено, що Договір було підписано зі сторони відповідача Бобриком В.В.

Отже, відповідач прийняв роботи виконані позивачем, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20118 від 03.04.2017 та № 20119 від 03.04.2017.

У свою чергу, Товариство не виконало обов`язок з оплати робіт у визначений Договором строк (пункт 2.2), а саме протягом 45-ти банківських днів з дати підписання актів виконаних робіт (03.04.2017).

Так, відповідач мав сплатити грошові кошти у розмірі 152 479,54 грн (в тому числі ПДВ 20% - 25 413,26 грн) до 13.06.2017.

08.05.2021 (вих. №79 від 07.05.2021) Підприємство відправило на адресу Товариства досудову вимогу про сплату боргу, але лист повернуто позивачу без вручення з відміткою Укрпошти "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд виходить з того, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

З внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність.

У даному випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний [постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17]. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Позивачем доведено виконання робіт за договором на загальну суму 152 479,54 грн.

Водночас, всі доводи та твердження відповідача по суті зводяться до того, що Підприємство не виконувало роботи саме за Договором, однак ним не подано належних, достовірних, допустимих і вірогідних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Послання на інші договори підряду та інші акти не спростовують обставини укладення Договору та виконання робіт за ним.

Висновком судових експертів підтверджено те, що як Договір, так і акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані зі сторони відповідача його керівником (директором Бобриком В.В.), а тому в силу приписів статті 79 ГПК України більш вірогідними є обставини, на які посилається саме позивач.

Що ж до посилань на податкові накладні, то слід зазначити, що предметом даного позову є стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат за Договором, відповідно до умов якого обов`язок оплати не ставиться в залежність від оформлення податкових накладних.

Питання належної та вчасної реєстрації податкових накладних позивачем за Договором не входить до предмету доказування у даній справі.

Отже, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, відповідач не спростував доводів позивача.

Таким чином, заборгованість у сумі 152 479,54 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення з відповідача 30 023,12 грн інфляційних втрат і 13 735,64 грн 3% річних (період нарахування з 24.05.2018 по 24.05.2021).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні.

За розрахунком суду 3% річних складає 13 736,09 грн, а інфляційні втрати - 31 111,25 грн.

Втім, в силу приписів частини другої статті 237 ГПК України суд не може виходити за межі позовних вимог.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання зі сторони відповідача обов`язку з оплати виконаних позивачем робіт, то є підстави для стягнення з відповідача 30 023,12 грн інфляційних втрат і 13 735,64 грн 3 % річних.

Також стосовно строку позовної давності у даній справі, слід зазначити, що Законом України від 30.03.2020 № 540-ХІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" визначено, що на час дії карантину строки загальної та спеціальної позовної давності, передбачені, зокрема, статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів на підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Біверс" (03150, місто Київ, вул. Коновальця Євгена, будинок 15, корпус 3, код 39483377) на користь малого підприємства "Вікфіл" (08106, Київська область, Києво-Святошинський район, село Мощун, вул. Вишнева, будинок 9, пр. 1, код 23574672) 152 479 (сто п`ятдесят дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн 54 коп. основного боргу, 13 735 (тринадцять тисяч сімсот тридцять п`ять) грн 64 коп. 3 % річних, 30 023 (тридцять тисяч двадцять три) грн 12 коп. втрат від інфляції, 2 943 (дві тисячі дев`ятсот сорок три) грн 57 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.07.2023.

Суддя О.Г. Удалова