Рішення

від 10.07.2023 по справі 910/576/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2023справа №910/576/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/576/23

за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, буд. 45/9, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 02910019) в інтересах держави в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Рент» (вул. Юрківська/Фрунзе, буд. 2-6/32, літ. А, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 34716723)

про стягнення 9 573 940,91 грн,

за участю представників:

прокуратури - Колодяжної А.В. (посвідчення від 01.03.2023 №070124);

позивача - Рослика А.А. (розпорядження від 21.09.2021 №121);

відповідача - не з`явився.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - КМР) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Рент» (далі - Товариство) про стягнення з Товариства на користь КМР безпідставно збережених коштів в сумі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 6,2517 га з кадастровим номером 8000000000:90:143:0004, що знаходиться за адресами: вул. Сортувальна, 2, м. Київ, та вул. Клеманська, 3, м. Київ, в сумі 9 573 940,91 грн.

Позов мотивований тим, що:

- Прокуратурою виявлено факт безоплатного використання комунальної земельної ділянки площею 6,2517 га з кадастровим номером 8000000000:90:143:0004, що знаходиться за адресами: вул. Сортувальна, 2, м. Київ, та вул. Клеманська, 3, м. Київ (далі - спірна земельна ділянка);

- відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.08.2017 та 07.09.2017 за Товариством на підставі договорів купівлі-продажу від 16.08.2017 №848 і №850 та від 07.09.2017 №890 та №892 зареєстровано право власності на майнові комплекси площами 5068,3 кв.м. та 9341,5 кв.м., які розташовані на спірній земельній ділянці;

- рішенням КМР від 04.11.2021 №3362/3403 Товариству передано в оренду на 5 років спірну земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових комплексів з вбудовано-прибудованими приміщеннями, загальноосвітньою школою, дитячою дошкільною установою, об`єктами громадського призначення та соціальної інфраструктури із влаштуванням зони зелених насаджень із земель комунальної власності у зв`язку з набуттям права власності на вищезазначене нерухоме майно;

- відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права Товариства на спірну земельну ділянку не зареєстровані;

- Товариство, набувши в 2017 році у власність нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку, на якій воно розташоване, не оформило, договір оренди вказаної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрований;

- 23.03.2021 відомості про спірну земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру, а тому зазначена земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні статті 791 Земельного кодексу України;

- таким чином, з 23.03.2021 (дата формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав) без достатніх правових підстав, не сплачуючи орендну плату, Товариство використовує спірну земельну ділянку для експлуатації та обслуговування розташованого на ній власного нерухомого майна, що є підставою для стягнення з Товариства безпідставно збережених коштів в сумі орендної плати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.02.2023.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2023 підготовче засідання відкладено на 13.03.2023; зобов`язано відповідача подати суду до 03.03.2023 відзив на позов.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2023 підготовче засідання відкладено на 10.04.2023.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.05.2023.

У судовому засіданні 29.05.2023 суд розпочав розгляд справи по суті.

Представники Прокуратури та позивача у судовому засіданні 29.05.2022 надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2023 розгляд справи по суті відкладено на 10.07.2023.

Представник відповідача у судове засідання 10.07.2023 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням.

Представники Прокуратури та позивача у судовому засіданні 10.07.2023 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Суд, заслухавши вступне слово представників Прокуратури і позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються Прокуратура та позивач, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники Прокуратури і позивача виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 10.07.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.08.2017 та 07.09.2017 за Товариством на підставі договорів купівлі-продажу від 16.08.2017 №848 і №850 та від 07.09.2017 №890 і №892 зареєстровано право власності на майнові комплекси площами 5068,3 кв.м. і 9341,5 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 6,2517 га з кадастровим номером 8000000000:90:143:0004) на вул. Сортувальній, 2, і вул. Клеманській, 3, у Дарницькому районі м. Києва.

Рішенням КМР від 04.11.2021 №3362/3403 відповідачу передано в оренду на 5 років земельну ділянку площею 6,2517 га з кадастровим номером 8000000000:90:143:0004 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових комплексів з вбудовано- прибудованими приміщеннями, загальноосвітньою школою, дитячою дошкільною установою, об`єктами громадського призначення та соціальної інфраструктури із влаштуванням зони зелених насаджень на вул. Сортувальній, 2, і вул. Клеманській, 3, у Дарницькому районі м. Києва із земель комунальної власності у зв`язку з набуттям права власності на зазначене нерухоме майно.

Водночас, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права Товариства на земельну ділянку площею 6,2517 га з кадастровим номером 8000000000:90:143:0004 на вул. Сортувальній, 2, і вул. Клеманській, 3, у м. Києві не зареєстровані.

Зазначене свідчить про те, що відповідач, набувши в 2017 році у власність нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку, на якій воно розташоване, не оформив, договір оренди вказаної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстрований.

Разом з тим, 23.03.2021 відомості про земельну ділянку площею 6,2517 га з кадастровим номером 8000000000:90:143:0004 внесені до Державного земельного кадастру.

Відтак, зазначена земельна ділянка сформована та є об`єктом цивільних прав у розумінні статті 791 Земельного кодексу України.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.10.2022 вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:143:0004 становить 131 574 098,21 грн.

Відповідно до наданого Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) розрахунку від 26.10.2022, розмір орендної плати за фактичне використання Товариством земельної ділянки площею 6,2517 га на вул. Сортувальній, 2, і вул. Клеманській, 3, у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:143:0004) за період з 23.03.2021 по 25.10.2022 становить 8 366 343,03 грн.

Водночас, враховуючи, що відповідач і надалі продовжує безоплатно використовувати вказану земельну ділянку без правовстановлюючих документів на неї, стягненню з Товариства підлягає 9 573 940,91 грн безпідставно збережені ним кошти у розмірі орендної плати за період з 23.03.2021 по 31.12.2022.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобовязана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Товариство не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є субєктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обовязковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (підпункти 14.1.125 і 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідач у період з 23.03.2021 по 31.12.2022 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Розмір доходу відповідача у період з 23.03.2021 по 31.12.2022 було розраховано Прокуратурою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Отже, за розрахунком Прокуратури, розмір збережених Товариством коштів від безпідставно набутого майна склав 9 573 940,91 грн за період з 23.03.2021 по 31.12.2022.

Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України та Податкового кодексу України.

Суд також зазначає, що підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 ЦК України та частиною другою статті 224 і статтею 225 Господарського кодексу України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Згідно з частинами першою і другою статті 152 Земельного кодексу Укоаїни держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частин першої та третьої статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, як норми статей 22 і 1166 ЦК України, так і статті 1212 ЦК України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин справи.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права ґрунтується на наведених положеннях чинного законодавства та підтверджується правовою позицією, викладеною у постановах Вищого господарського суду України від 09.08.2016 у справі №922/5212/14, від 12.01.2017 у справі № 922/51/15, та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду України від 30.11.2016 зі справи №922/1008/15, від 07.12.2016 зі справи №922/1009/15, від 12.04.2017 зі справи №922/207/15 та від 25.05.2018 зі справи №922/2976/17.

ВИСНОВКИ

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги Прокуратури в особі КМР про стягнення з Товариства 9 573 940,91 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 23.03.2021 по 31.12.2022 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги першого заступника керівника Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, буд. 45/9, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 02910019) в інтересах держави в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141) до товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Рент» (вул. Юрківська/Фрунзе, буд. 2-6/32, літ. А, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 34716723) про стягнення 9 573 940,91 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Рент» (вул. Юрківська/Фрунзе, буд. 2-6/32, літ. А, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 34716723) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141) 9 573 940 (дев`ять мільйонів п`ятсот сімдесят три тисячі дев`ятсот сорок) грн 91 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Рент» (вул. Юрківська/Фрунзе, буд. 2-6/32, літ. А, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 34716723) на користь Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, буд. 45/9, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 02910019) 143 609 (сто сорок три тисячі шістсот дев`ять) грн 11 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.07.2023.

Суддя Оксана Марченко