Рішення

від 17.07.2023 по справі 910/5701/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2023Справа № 910/5701/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтеко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про"

про стягнення 187706,48 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крафтеко" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" про стягнення 187706,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 13/09-01 від 20.11.2019.

Ухвалою суду від 17.04.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.04.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 17.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

21.06.2023 на електронну адресу суду та 26.06.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує. Відповідач зазначає, що договором передбачено відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну сплату авансу, а не прострочення оплати товару, а згідно практики Верховного Суду, продавець не має права вимагати від покупця сплати авансу, у разі не здійснення ним поставки товару, а тому нарахування пені є безпідставним. Також відповідач вказує на неправомірність нарахування штрафу, оскільки, відсутні передбачені договором підстави для такого виду відповідальності. Також відповідач вказує на не співмірність заявлених штрафних санкцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" (замовник/покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крафтеко" (виробник/постачальник) укладено договір № 13/09-1 на виготовлення та постачання мішків і пакетів відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується виготовити та поставити покупцю паперову тару у вигляді паперових мішків та пакетів, відповідно до еталонів-зразків, затверджених покупцем. Покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 3.5, 3.6 договору товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем: - з моменту відвантаження товару на складі покупця - доставка на склад покупця; - з моменту відвантаження товару на складі постачальника - самовивіз. Датою поставки є дата отримання покупцем партії товару на складі покупця або постачальника згідно з накладною.

Ціна товару, що входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається. Сума договору складається з суми вартості партій товару, поставлених постачальником на протязі строку дії цього договору (п. 4.3, 4.4 договору).

Згідно п. 5.2 договору розрахунки за цим договором між постачальником і покупцем здійснюється в порядку 100% авансового платежу.

Пункт 6.2 договору передбачає, що за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати партії товару покупець виплачує постачальнику, за вимогою останнього, штраф у розмірі 10% суми, від оплати якої покупець відмовився або ухилився. "Відмовою або ухиленням" в рамках даного договору вважаються дії або бездіяльність покупця, що без абияких сумніві свідчать про те, що покупець не має намірів щодо здійснення оплати поставленого товару. Таким, зокрема, вважається ігнорування покупцем повідомлень про здійснення оплати постачальника.

Згідно п. 6.3 договору у разі несплати вартості товару покупцем у строк, установлений п. 5.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення. Даним договором встановлено, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання щодо оплати, припиняється через 36 місяців від дня, коли зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020 року. Якщо за 15 діб до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, термін дії даного договору продовжується на тих же умовах і на такий же термін без обмеження кількості разів продовження дії договору (п. 9.1 договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 223535,40 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними: № 45 від 02.11.2021 на суму 67980,00 грн, № 49 від 16.11.2021 на суму 91575,60 грн, № 50 від 16.11.2021 на суму 63979,80 грн. Також поставка товару підтверджується долученими позивачем товарно-транспортними накладними: № Р45 від 02.11.2021, № Р49 від 16.11.2021, № Р50 від 16.11.2021.

Крім того, відповідачем у відзиві підтверджено обставини щодо отримання ним товару від позивача.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Нормами статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що розрахунки за цим договором між постачальником і покупцем здійснюються в порядку 100% авансового платежу.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" Товариству з обмеженою відповідальністю "Крафтеко" попередньої оплати у розмірі 100% від вартості відповідних партій товару.

Статтею 856 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

За приписами частин 1 ста 2 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України).

Попри наявне у позивача право притримати результати роботи та або зупинити виконання свого обов`язку з виготовлення та передачі товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крафтеко" на власний ризик виготовило та передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" товар.

Натомість, умови договору не визначають порядок та строки оплати товару у разі його передачі на умовах післяоплати, а відтак згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Відповідно статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зважаючи на те, що видаткові накладні, долучені до матеріалів справи, підписані представниками сторін без зауважень, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів наявності у відповідача зауважень до виготовленого та переданого йому товару, суд приходить до висновку, що поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Крафтеко" 02.11.2021 товар мав бути оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" до 03.11.2021 включно, а поставлений 16.11.2021 - до 17.11.2021 включно.

Відповідач частковою оплатив вартість отриманого товару, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями: № 1667 від 08.11.2021 на суму 31950,00 грн, № 1080 від 08.11.2021 на суму 59430,00 грн, № 1853 від 02.02.2022 на суму 32155,40 грн. Загальна сплачена відповідачем сума за отриманий товар складає 123535,40 грн.

Крім того, відповідач направив позивачу лист-повідомлення від 02.02.2022 № 02/02 з зазначенням графіку погашення заборгованості.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наведеного вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" було частково та з простроченням виконано свої зобов`язання за Договором, а саме сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Крафтеко" кошти в розмірі 123535,40 грн., натомість доказів сплати іншої частини вартості виконаних робіт (поставленого товару) у розмірі 100000,00 грн. (223535,40 грн загальної вартості виготовленого та переданого товару - 123535,40 грн часткової оплати) станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Отже відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати виготовленого та переданого йому позивачем згідно Договору товару, у зв`язку з чим позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтеко" про стягнення боргу у розмірі 100000,00 грн підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 45369,83 грн, втрати від інфляції у розмірі 28408,67 грн, 3% річних у розмірі 3927,97 грн та штраф у розмірі 10000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 6.3 договору у разі несплати вартості товару покупцем у строк, установлений п. 5.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочення. Даним договором встановлено, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання щодо оплати, припиняється через 36 місяців від дня, коли зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Варто відзначити, що п. 5.2 Договору передбачено обов`язок оплати відповідачем виконаних робіт на умовах 100% авансового платежу.

Отже, вказаний пункт договору передбачає порядок оплати - шляхом внесення 100% попередньої оплати, проте не визначає термін чи строк, протягом якого вказана попередня оплата має бути здійснена.

Оскільки, в п. 5.2 договору не визначений строк (термін) оплати, до відповідача не може бути застосована відповідальність у вигляді пені в порядку передбаченому п. 6.3 договору, в зв`язку з неможливістю визначення дати виникнення прострочення саме у спосіб, зазначений в п. 6.3 договору.

Суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача пені, в зв`язку з вищезазначеним.

Посилання відповідача на постанови Верховного Суду не приймаються судом до уваги, оскільки, стосуються інших правовідносин, зокрема пов`язаних з поставкою товару, а не підрядними роботами.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пункт 6.2 договору передбачає, що за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати партії товару покупець виплачує постачальнику, за вимогою останнього, штраф у розмірі 10% суми, від оплати якої покупець відмовився або ухилився. "Відмовою або ухиленням" в рамках даного договору вважаються дії або бездіяльність покупця, що без абияких сумніві свідчать про те, що покупець не має намірів щодо здійснення оплати поставленого товару. Таким, зокрема, вважається ігнорування покупцем повідомлень про здійснення оплати постачальника.

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів суд дійшов висновку, що пунктом 6.2 Договору сторонами погоджено застосування штрафу у разі якщо покупець (замовник) не має намірів щодо здійснення оплати поставленого товару, про що є достеменні докази.

Згідно наявного у Академічному тлумачному словнику української мови слово "намір" має визначення як задум, бажання зробити що-небудь.

Отже, для застосування вказаного штрафу мають бути наявні беззаперечні докази (які виключали б будь-який сумнів) відсутності у відповідача бажання здійснити оплату виконаних підрядних робіт.

Суд відзначає, що у частині першій статті 627 Цивільного кодексу України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із частиною третьою статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Водночас, позивачем не надано суду беззаперечних доказів відсутності у відповідача бажання здійснити оплату виконаних підрядних робіт. Зокрема, в матеріалах справи міститься лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" вих. №02/02 від 02.02.2022, в якому відповідач вказував, що здійснить погашення боргу протягом лютого-березня 2022 року, що виключає висновок про ігнорування ним повідомлень позивача про здійснення оплати. До матеріалів справи не долучені виставлені позивачем грошові вимоги, які були не виконані чи проігноровані відповідачем. Натомість, у відзиві на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" не заперечує щодо наявності у нього боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Крафтеко", а також приймає участь у розгляді спору (тобто не ігнорує наявність у нього боргу перед позивачем).

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи беззаперечних доказів (які виключали б будь-який сумнів) відсутності у відповідача бажання здійснити оплату виконаних підрядних робіт, у суду відсутні підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" передбаченого п. 6.2 Договору штрафу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок втрат від інфляції за період з грудня 2021 по лютий 2023 та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а отже, з відповідача підлягають стягненню втрати від інфляції у розмірі 28408,67 грн.

Однак, при визначенні періоду нарахування 3% річних, позивачем невірно було визначено дату початку розрахунку.

Відмінність між заявленою позивачем до стягнення сумою 3% річних та сумою 3% річних, стягнення якої є правомірним, полягає у тому, що із долученого до позовної заяви розрахунку вбачається, що позивачем нараховувались 3% річних на останній день виконання зобов`язання (на дату, в яку роботи мали бути оплачені).

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначеної норми законодавства, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки, як уже було зазначено вище, товар поставлений 16.11.2021 мав бути оплачений до 17.11.2021 (включно). Отже прострочення відповідача настало з 18.11.2021, а не з 17.11.2021, як визначив позивача. Суд здійснив перерахунок 3% річних за період з 18.11.2021 по 06.04.2023. Згідно перерахунку суду з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3922,72 грн.

З огляду на встановлені судом обставини, позов визнається судом частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими в частині, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем за подання позовну покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллтекс Про" (04071, м. Київ, вул. Петрівська, буд. 19; ідентифікаційний код 41249566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафтеко" (08133, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд. 1А; ідентифікаційний код 41127345) суму основного боргу у розмірі 100000 (сто тисяч) грн 00 коп. втрати від інфляції у розмірі 28408 (двадцять вісім тисяч чотириста вісім) грн 67 коп., 3 % річних у розмірі 3922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) грн 72 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот сорок вісім) грн 97 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 5,26 грн, пені у розмірі 45369,83 грн, штрафу у розмірі 10000,00 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко