Рішення

від 13.07.2023 по справі 910/13980/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 липня 2023 року м. ТернопільСправа № 910/13980/22

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Гуменної І.

розглянув справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Теркурій", вул. Подільська, буд. 37-А, м. Тернопіль, 46008, ЄДРПОУ 44054296.

про стягнення з відповідача пені в розмірі 323 648,84 грн та штрафу в розмірі 227 146,08 грн за прострочення виконання зобов`язання, визначеного договором поставки

за участі представників:

позивача: Гнатика К.М., довіреність № 7816-16 від 02.01.2023;

відповідача: адвоката Гнат Н.А., ордер серія ВО № 1054833 від 12.06.2023.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Встановив:

Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України звернулася у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Теркурій" про стягнення з відповідача пені в розмірі 323 648,84 грн та штрафу в розмірі 227 146,08 грн за прострочення виконання зобов`язання, визначеного договором поставки.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору поставки товару № 176/ВЗЗ-2022 № від 10.05.2022 в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі заявленій до стягнення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України №78/6-2407 від 14.12.0222 (вх.№13980/22) передано на розгляд за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області.

Однак, не погоджуючись з постановленою ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі № 910/13980/22, Військовою частиною НОМЕР_1 Національної Гвардії України було подано апеляційну скаргу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України у справі № 910/13980/22 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.12.2022 у цій справі залишено без змін, а матеріали справи № 910/13980/22 направлено до Господарського суду Тернопільської області.

05 травня 2023 року на адресу Господарського суду Тернопільської області, в порядку ст. 31 ГПК України, згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 21.12.2022, надійшли матеріали справа № 910/13980/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2023 головуючим у справі № 910/13980/22 визначено суддю Охотницьку Н.В.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10 травня 2023 року позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 13 червня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.06.2023 відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України у задоволенні клопотання №78/6-2555 від 02.06.2023 (вх.№4888 від 07.06.2023) про участь в судовому засіданні 13.06.2023 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13 червня 2023 року у справі № 910/13980/22 судове засідання відкладено на 03 липня 2023 року о 11:30 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20 червня 2023 року у справі № 910/13980/22 задоволено клопотання 78/6-2831 від 16.06.2023 року Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про участь в судовому засіданні 03.07.2023 у режимі відеоконференції.

29 червня 2023 року від Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України на адресу суду надійшла заява № 78/6-2925 від 26.06.2023 року (вх.№5553 від 29.06.2023) з додатками про надання документів на представництво інтересів.

В судовому засіданні 03 липня 2023 року оголошено перерву до 10 липня 2023 року о 12:15 год, про що представник позивача повідомлений у режимі відеоконференції, представник відповідача повідомлений під розписку.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05 липня 2023 року у справі № 910/13980/22 задоволено клопотання б/н від 05.07.2023 (вх. № 5732 від 05.07.2023) Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про участь у судовому засіданні 10.07.2023 в режимі відеоконференції у справі № 910/13980/22.

В судовому засіданні 10 липня 2023 року оголошено перерву до 13 липня 2023 року о 12:00 год, про що представник позивача повідомлений у режимі відеоконференції, представник відповідача повідомлений під розписку.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11 липня 2023 року у справі № 910/13980/22 задоволено клопотання б/н від 10.07.2023 (вх. № 5846) Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про участь у судовому засіданні 13.07.2023 в режимі відеоконференції.

10.07.2023 від відповідача ТОВ "ВО "Теркурій" надійшли письмові пояснення від 07.07.2023 (вх.№5811) у яких відповідач звертає увагу на те, що товариством було отримано заявку №78/8/2-1030 від 15.07.2022 до договору від 10.05.2022 №176/ВЗЗ-2022, лише 15.07.2022 із зазначенням поставки товару до 08.07.2022, що на 8 календарних днів передує даті складення та передачі самої заявки, а тому відповідач отримавши заявку із повідомленням про строки та кількість поставки товару 15.07.2022 не міг здійснити таку поставку до 08.07.2022. А тому вважає що підстави для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару до 08.07.2022 в кількості 80 000 пар відсутні, а сума штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару є неправомірною, необґрунтованою та такою, що нарахована без жодних законних підстав. З огляду на що, надає власний розрахунок штрафних санкцій, який просить врахувати при прийнятті рішення та відмовити в задоволенні позовної заяви в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 158 764,92 грн.

12.07.2023 від відповідача ТОВ "ВО "Теркурій" надійшли письмові пояснення щодо розрахунку штрафних санкцій від 10.07.2023 (вх.№5886) у яких товариство надає ще один розрахунок штрафних санкцій, здійснений з урахуванням дати отримання заявки на поставку товару, відповідно до якого вважає вірною суму штрафних санкцій 392 030,40 грн, з яких пеня 275 418,24 грн та штраф 116 612,16 грн. Просить суд взяти до уваги зазначений розрахунок при прийнятті рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в зазначеному останнім розмірі.

Також 12.07.2023 від позивача Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України надішли заперечення проти пояснення відповідача від 07.07.2023, у яких просить відхилити доводи, міркування і аргументи відповідача викладені у поясненнях. Звертає увагу на те, що товар у кількості 10 000 пар відповідачем поставлено у визначений заявкою строк, про що свідчить видаткова накладна № 6 від 14.07.2022, що в свою чергу вказує на те, що відповідач був обізнаний із заявкою позивача від 15.07.2022 №78/8/2-1030, строками виконання зобов`язання, до моменту отримання заявки - 15.07.2022. При цьому зазначає, що загальний розмір пені та штрафу за порушення строків поставки товару, враховуючи обізнаність відповідача із заявкою позивача від 15.07.2022, починаючи з 15.07.2022 становить 495 585,63 грн та долучає до своїх пояснень власний розрахунок пені та штрафу на спростування розрахунку відповідача викладеного у письмових поясненнях від 07.07.2023. Також вказує на те, що відповідачем у строк прострочення згідно його розрахунку штрафних санкцій у письмових поясненнях від 07.07.2023, враховано лише робочі дні, хоча умови договору передбачають відповідальність за прострочення поставки товару, яка обчислюється у календарних днях.

Крім того, 12.07.2023 від Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України надійшло клопотання/заява від 12.07.2023 (вх.5898) про приєднання до матеріалів справи докази надіслання відповідачу заперечення від 12.07.2023 проти пояснення відповідача від 07.07.2023.

В судове засідання 13.07.2023 прибули представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити та стягнути з відповідача розмір штрафних санкцій, що визначений позивачем у позовній заяві.

Тоді як, повноважний представник відповідача проти позову заперечив частково з підстав викладених у письмових поясненнях, зокрема щодо нарахування штрафних санкцій за порушення строку поставки товару до 08.07.2022, на підставі заявки від 15.07.2022, яка і отримана відповідачем 15.07.2022.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

13 липня 2023 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані ним докази, судом встановлено наступне.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Як вбачається із матеріалів справи 10.05.2022 між позивачем, як замовником та відповідачем, як учасником було укладено договір № 176/ВЗЗ-2022 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого учасник зобов`язався у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно п.1.2. договору Найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в додатку №1 до цього договору код ДК 021:2015 шкарпетки зимові (трекінгові), код 18310000-5-1 - Спідня білизна.

Згідно специфікації до договору від 10.05.2022 №176/В33-2022 кількість товару за договором: 250 000 пар, ціна за одиницю з ПДВ 64,32 грн.

Обсяги закупівлі товару (кількість товару) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору складає 16 080 000, 00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20 % - 2 680 000, 00 грн.

В п. 5.1. договору сторони погодили, що дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці Позивача, сканкопія якої надсилається Позивачем з його офіційної електронної пошти 3078@ngu.gov.ua на електронну пошту terkurij2 gb@ykr.net, вказану у розділі 13 цього Договору. Відповідач зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити Позивачеві (його уповноваженій особі) отримання заявки.

У заявці зазначається найменування Товару; місце поставки Товару, кількість Товару та інша необхідна інформація для поставки Товару.

У випадку корегування інформації, яка зазначена в заявці, Позивач має право здійснити таке корегування засобами зв`язку, з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.

Також, пунктом 5.2. розділу 5 Договору визначено, що передача (приймання-здача) Товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А, м. Львів, м. Одеса, м. Дніпро та інші міста згідно заявок Позивача.

Відповідно до пункту 5.6. розділу 5 Договору право власності на Товар переходить від відповідача до Позивача після прийняття Товару на склад Позивача, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Відповідача та Позивача на відповідній видатковій накладній.

Відповідно до п. 6.3.1. договору учасник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.

Пунктом 7.1. розділу 7 Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також іншими чинними нормативно-правовими актами України та цим Договором.

Пунктом 7.3. розділу 7 Договору сторони узгодили між собою, що за порушення строку поставки Товару, зазначеного у заявці Позивача, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого Товару. У випадку порушення строку поставки Товару понад 30 календарних днів чи ненадання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункті 5.7. Договору, Позивач залишає за собою право на одностороннє розірвання цього Договору.

Згідно із п. 10.1. договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022.

Відповідно до п. 11.8 договору усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв`язку на адреси, вказані у розділі 13 цього Договору). У будь-якому разі Позивач вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а Відповідач направлення Позивачем відповідного листа (на електронну пошту вказану у розділі 13 цього Договору; передання до поштового зв`язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання Відповідачем).

За твердженням позивача, відповідач при виконанні вказаного договору допустив порушення строків поставки, що стало підставою для нарахування позивачу штрафних санкцій, стягнення яких є предметом розгляду даної справи.

Так, відповідно до письмової заявки позивача від 15.07.2022 № 78/8/2-1030, яка надана відповідачу в особі директора Зазулі Б.Г. нарочно під підпис, зроблений ним власноруч 15.07.2022 про необхідність поставки товару на склад позивача за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А в загальній кількості 250 000 пар, а саме: а саме: 80 000 пар до 08.07.2022, 70 000 пар до 12.08.2022, 70 000 пар до 02.09.2022 та 30 000 пар до 30.09.2022.

Проте, як стверджує позивач відповідач поставив товар з порушенням строків, а саме:

14.07.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 10 000 пар на загальну суму 643 200,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 6 від 14.07.2022. Проте Товар мав бути поставленим Відповідачем до 08.07.2022

21.07.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 10 000 пар на загальну суму 643 200,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 9 від 21.07.2022. Проте Товар мав бути поставленим Відповідачем до 08.07.2022

28.07.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 10 000 пар на загальну суму 643 200,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 11 від 28.07.2022. Проте Товар мав бути поставленим Відповідачем до 08.07.2022

04.08.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 15 000 пар на загальну суму 964 800,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 04.08.2022. Проте Товар мав бути поставленим Відповідачем до 08.07.2022

11.08.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 4 550 пар на загальну суму 292 656,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 5 від 11.08.2022. Проте Товар мав бути поставленим Відповідачем до 08.07.2022

18.08.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 20 000 пар на загальну суму 1 286 400,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 9/1 від 18.08.2022. Проте Товар мав бути поставленим Відповідачем до 08.07.2022.

19.08.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 35 000 пар на загальну суму 2 251 200,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10/1 від 19.08.2022. Проте Товар у кількості 10 450 шт. мав бути поставленим Відповідачем до 08.07.2022, а Товар у кількості 24 550 мав бути поставленим Відповідачем до 12.08.2022

25.08.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 30 000 пар на загальну суму 1 929 600,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10/1 від 25.08.2022. Проте Товар мав бути поставленим відповідачем до 12.08.2022

15.09.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 12 100 пар на загальну суму 778 272,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 12 від 15.09.2022. Проте Товар мав бути поставленим Відповідачем до 12.08.2022

22.09.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 5 000 пар на загальну суму 321 600,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 18 від 22.09.2022. Проте Товар у кількості 3 350 шт. мав бути поставленим Відповідачем до 12.08.2022, а Товар у кількості 1 650 шт. мав бути поставленим Відповідачем до 02.09.2022

29.09.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 14 000 пар на загальну суму 900 480,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 24 від 29.09.2022. Проте Товар мав бути поставленим Відповідачем до 02.09.2022

30.09.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 40 000 пар на загальну суму 2 572 800,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 26 від 30.09.2022. Проте Товар мав бути поставленим Відповідачем до 02.09.2022

30.09.2022 Відповідачем поставлено Товар у кількості 44 350 пар на загальну суму 2 852 592,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 26/1 від 30.09.2022. Проте Товар у кількості 14 350 шт. мав бути поставленим Відповідачем до 02.09.2022.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України внормовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статями 526, 525 ЦК України, які кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В заявці від 15.07.2022 № 78/8/2-1030 до договору від 10.05.2022 №176/В33-2022 на поставку товару, копія якої наявна в матеріалах справи, позивачем визначено дати поставки товару, заявка отримана відповідачем 15.07.2022, про що свідчить підпис керівника відповідача.

При цьому суд звертає увагу на те що заявка від 15.07.2022 вручена відповідачу особисто під підпис директору, а не надіслана сканкопія позивачем з його офіційної електронної пошти 3078@ngu.gov.ua на електронну пошту terkurij2 gb@ykr.net, як це передбачено п.5.1 договору від 10.05.2022.

Утім відповідно до п. 11.8 договору усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв`язку на адреси, вказані у розділі 13 цього Договору). У будь-якому разі Позивач вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а Відповідач направлення Позивачем відповідного листа (на електронну пошту вказану у розділі 13 цього Договору; передання до поштового зв`язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання Відповідачем).

Дані умови договору свідчать про те, що факт отримання заявки 15.07.2022 є підтвердженим шляхом проставлення на заявці підпису директора відповідача, відповідно до п.11.8 договору.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач поставив товар позивачу, з порушенням строків визначених у заявці від 15.07.2022, тим самим, виконав свої зобов`язання за договором не належним чином.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК, можливе за наявності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанова Верховного Суду України від 20 грудня 2010 р. у справі N 3-41гс10; постанова Верховного Суду України від 28 лютого 2011 р. у справі N 3-11гс11).

Пунктом 7.3. договору сторонами було погоджено, що за порушення строків (термінів) постачання товару, зазначених у заявці, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

Судом встановлено, що відповідачем було допущено прострочення строків поставки товару обумовлених договором (строків визначених у заявці від 15.07.2022), в тому числі на строк понад 30 днів, а позивач є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, відповідно в даному випадку наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності визначеної ч. 2 ст. 231 ГК України та п. 7.3. договору.

Відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України та пункту 7.3. розділу 7 Договору позивачем нараховані штраф в розмірі 227 146,08 грн та пеня в розмірі 323 648,84 грн (0,1 % від вартості непоставленого в визначений строк Товару х на кількість прострочених днів) за порушення строків поставки товару, згідно заявки Позивача № 78/8/2-1030 від 15.07.2022, розрахунок викладений у позовній заяві, а саме:

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 6 від 14.07.2022 на суму 643 200,00 грн) з 09.07.2022 по 13.07.2022 (5 днів): 0,1 % від 643 200,00 грн. х 5 днів, розмір пені становить 3 216,00 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 9 від 21.07.2022 на суму 643 200,00 грн) з 09.07.2022 по 20.07.2022 (12 днів): 0,1 % від 643 200,00 грн. х 12 днів, розмір пені становить 7 718,40 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 11 від 28.07.2022 на суму 643 200,00 грн) з 09.07.2022 по 27.07.2022 (19 днів): 0,1 % від 643 200,00 грн. х 19 днів, розмір пені становить 12 220,80 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 2 від 04.08.2022 на суму 964 800,00 грн) з 09.07.2022 по 03.08.2022 (26 днів): 0,1 % від 964 800,00 грн. х 26 днів, розмір пені становить 25 084,80 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 5 від 11.08.2022 на суму 292 656,00 грн) з 09.07.2022 по 10.08.2022 (33 дні): 0,1 % від 292 656,00 грн. х 33 дні, розмір пені становить 9 657,65 грн; за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів, а саме 33 дні, розмір штрафу становить 20 485,92 грн: 7 % від 292 656,00 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 9/1 від 18.08.2022 на суму 1 286 400,00 грн) з 09.07.2022 по 17.08.2022 (40 днів): 0,1 % від 1 286 400,00 грн х 40 днів, розмір пені становить 51 456,00 грн; за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів, а саме 40 днів, розмір штрафу становить 90 048,00 грн: 7 % від 1 286 400,00 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 10/1 від 19.08.2022 на суму 672 144,00 грн) з 09.07.2022 по 18.08.2022 (41 день): 0,1 % від 672 144,00 грн. х 41 день, розмір пені становить 27 557,90 грн.; за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів, а саме 41 день, розмір штрафу становить 47 050,08 грн: 7 % від 672 144,00 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 10/1 від 19.08.2022 на суму 1 579 056,00 грн) з 13.08.2022 по 18.08.2022 (6 днів): 0,1 % від 1 579 056,00 грн. х 6 днів, розмір пені становить 9 474,34 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 10/1 від 25.08.2022 на суму 1 929 600,00 грн) з 13.08.2022 по 24.08.2022 (12 днів): 0,1 % від 1 929 600,00 грн. х 12 днів, розмір пені становить 23 155,20 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 12 від 15.09.2022 на суму 778 272,00 грн) з 13.08.2022 по 14.09.2022 (33 дні): 0,1 % від 778 272,00 грн. х 33 дні, розмір пені становить 25 682,98 грн; за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів, а саме 33 дні, розмір штрафу становить 54 479,04 грн: 7 % від 778 272,00 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 18 від 22.09.2022 на суму 215 472,00 грн) з 13.08.2022 по 21.09.2022 (40 днів): 0,1 % від 215 472,00 грн. х 40 днів, розмір пені становить 8 618,88 грн; за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів, а саме 40 дні, розмір штрафу становить 15 083,04 грн: 7 % від 215 472,00 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 18 від 22.09.2022 на суму 106 128,00 грн) з 03.09.2022 по 21.09.2022 (19 днів): 0,1 % від 106 128,00 грн. х 19 днів, розмір пені становить 2 016,43 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 24 від 29.09.2022 на суму 900 480,00 грн) з 03.09.2022 по 28.09.2022 (26 днів): 0,1 % від 900 480,00 грн. х 26 днів, розмір пені становить 23 412,48 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 26 від 30.09.2022 на суму 2 572 800,00 грн) з 03.09.2022 по 29.09.2022 (27 днів): 0,1 % від 2 572 800,00 грн. х 27 днів, розмір пені становить 69 465,60 грн;

за порушення строку поставки товару (видаткова накладна № 26/1 від 30.09.2022 на суму 922 992,00 грн) з 03.09.2022 по 29.09.2022 (27 днів): 0,1 % від 922 992,00 грн. х 27 днів, розмір пені становить 24 920, 78 грн.

Судом перевірено представлені розрахунки пені та штрафу за вказані позивачем періоди та визначено, що останні є вірними та обґрунтованими, щодо нарахувань за порушення строків поставки товару визначених у заявці від 15.07.2022, а саме 70 000 пар до 12.08.2022; 70 000 пар до 02.09.2022 та 30 000 пар до 30.09.2022, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 186 746, 69 грн та сума штрафу в розмірі 69 562, 08 грн у відповідності до п. 7.3. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання зобов`язань по поставці товару.

При цьому, суд вважає безпідставними та необґрунтованими нарахування позивачем штрафних санкцій в розмірі 294 495,55 грн за несвоєчасну поставку товару в кількості 80 000 пар до 08.07.2022, що визначено у заявці від 15.07.2022, а твердження позивача про те, що відповідач був обізнаний із заявкою позивача від 15.07.2022 №78/8/2-1030, строками виконання зобов`язання, до моменту отримання заявки - 15.07.2022, оскільки товар у кількості 10 000 пар відповідачем поставлено у визначений заявкою строк, про що свідчить видаткова накладна №6 від 14.07.2022, суд вважає помилковими та не доведеними належними і допустимими доказами, з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, укладаючи договір, контрагенти повинні діяти добросовісно, дотримуватися принципу справедливості (наприклад, не вносити до договору положень, які б ставили іншу сторону в украй невигідне становище) та розумності (приміром, умовами договору повинні бути встановлені розумні строки, ціна, плата тощо).

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин, для вчинення певної дії, та відповідає завданню цивільного чи господарського судочинства.

Сторони є вільними в укладанні договору, відтак укладаючи договір 10.05.2022 та погоджуючись на умови щодо поставки товару не пізніше дати вказаної в заявці, відповідач усвідомлював строк, протягом якого буде зобов`язаний поставити товар, і відповідно взяв на себе такі ризики.

Проте, на переконання суду, відповідач отримавши заявку від 15.07.2022 №78/8/2-1030 до договору від 10.05.2022 №176/ВЗЗ-2022 -15.07.2022, тобто в той же день, що і оформлена заявка, не міг порушити строк на поставку товару в кількості 80 000 пар - до 08.07.2022, так як вказана дата передує даті складення позивачем та отримання відповідачем заявки 15.07.2022.

Також, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що поставка відповідачем товару в кількості 10 000 пар 14.07.2022 згідно видаткової накладної №6 від 14.07.2022 свідчить про обізнаність відповідача із строком поставки товару у кількості 80 000 пар до 08.07.2022, оскільки матеріали справи не містять інших доказів, окрім заявки позивача від 15.07.2022 №78/8/2-1030, які б засвідчували домовленості сторін щодо строків поставки товару, зокрема і до 08.07.2022.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс ймовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

З урахуванням наведеного, суд не може погодитися з позицією позивача про те що нарахування штрафних санкцій за прострочку поставки товару - дата поставки 08.07.2022 в кількості 80 000 пар є законними та обґрунтованими, а докази подані позивачем є більш вірогідними та переконливими, про що на думку позивача свідчить видаткова накладна №6 від 14.07.2022, на підставі якої позивачу було поставлено товар в кількості 10 000 пар, тобто до моменту отримання заявки, оскільки строк визначений у заявці від 15.07.2022, дата поставки товару 08.07.2022 не є розумним строком, позаяк передує даті складення заявки та її отримання та відповідно не передбачає час, достатній, для вчинення певної дії, тобто поставки товару, та відмовляє в стягнення штрафних санкцій в розмірі 294 495,55 грн.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У зв`язку з наведеним, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в сумі 256 308,77 грн, що включає в себе пеню в розмірі 186 746, 69 грн та суму штрафу в розмірі 69 562, 08 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору суд покладає на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Теркурій" (вул. Подільська, буд. 37-А, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 44054296) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 25574423)

- 186 746 (сто вісімдесят шість тисяч сімсот сорок шість) грн 69 коп. пені;

- 69 562 (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 08 коп. штрафу;

- 3 844 (три тисячі вісімсот сорок чотири) грн 63 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення:

- Військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України, АДРЕСА_1 ;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Теркурій", вул. Подільська, буд. 37-А, м. Тернопіль, 46008.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано 17.07.2023.

Суддя Н.В. Охотницька