ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2023м. ХарківСправа № 922/1788/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області, м.Харків, в інтересах держави, в особі Нововодолазької селищної ради, смт Нова Водолага Харківської області до Фермерського господарства Шиленка Олександра Івановича, с.Ордівка Харківської області про скасування державної реєстрації речових прав на самочинне будівництвоза участю представників:
від прокуратури: Ткаченко К.О.
від позивача: не з`явився
від відповідача: Рум`янцев Є.І.
ВСТАНОВИВ:
Керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області (надалі - прокурор) звернувся в інтересах держави, в особі Нововодолазької селищної ради (надалі - позивач) до Господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства Шиленка Олександра Івановича (надалі - відповідач), в якому просить:
1) Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Фермерського господарства Шиленка Олександра Івановича (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на нерухоме майно - будівлю нежитлову (ангар) літ. "В-1", загальною площею 997,4кв.м., за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Ордівка, вулиця Садова, 8-В (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1844261663242, номер відомостей про речове право: 31842354, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47182730 від 04.06.2019);
2) Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Фермерського господарства Шиленка Олександра Івановича (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на нерухоме майно - будівлю нежитлову (ангар) літ."Б-1", загальною площею 1100,6кв.м. за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Ордівка, вулиця Садова, 8-Е (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1844219563242, номер відомостей про речове право: 31841578, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47181846 від 04.06.2019).
На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії та номер ХК141183162115 від 12.11.2018 було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на вищевказане новозбудоване нерухоме майно. В той же час, дані об`єкти нерухомого майна були збудовані на орендованій земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (письмової згоди орендодавця), а тому новозбудоване майно вважається самочинним будівництвом. Отже, у відповідача відповідно до приписів частини 2 статті 376 ЦК України не міг набути право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а тому державна реєстрація такого права підлягає скасуванню.
Ухвалою від 09.05.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.06.2023 (з урахуванням ухвали від 29.05.2023).
02 червня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не було дотримано процедуру, якої необхідно дотримуватися при виявленні об`єкта самочинно будівництва. Крім того, на думку відповідача, позивач обрав невірний спосіб захисту порушеного права.
У підготовчому засіданні 02.06.2023 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про поновлення пропущеного строку для подання відзиву за усним клопотанням представника відповідача, відзив прийнято та долучено до справи. Також у даному засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 21.06.2023.
09 червня 2023 року до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, у якій він з доводами відповідача не погодився та наполягав на законності позовних вимог.
У підготовчому засіданні 21.06.2023 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 05.07.2023.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
27 грудня 2012 року між Нововодолазькою районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Фермерським господарством Шиленка Олександра Івановича, як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), за умовами якої орендодавець налає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для обслуговування нежитлових будівель зерноскладу, гаражу для вантажних автомобілів, складу запасних частин, майстерні з гаражем, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Ордівськоі сільської ради Нововодолазького району Харківської області.
Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,7325га, кадастровий номер - 6324283000:01:000:0668.
Згідно з пунктом 15 Договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування нежитлових будівель зерноскладу, гаражу для вантажних автомобілів, складу запасних частин, майстерні з гаражем.
Пунктом 16 Договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки- землі сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя).
Умови збереження стану об`єкта оренди - забороняється самовільна забудова земельної ділянки (пункт 17 Договору).
За умовами пункту 30 Договору орендар має право за згодою орендодавця зводити в установленому порядку будівлі і споруди.
Додатковою угодою від 07.12.2021 до Договору змінено його умови в частині орендодавця (ним стала Нововодолазька селищна рада) та щодо орендної плати.
Інші умови Договору, у тому числі щодо заборони орендарю здійснювати будівництво на орендованій земельній ділянці без згоди орендодавця, залишилися незмінними.
Водночас, Харківською окружною прокуратурою було встановлено, що 31.05.2019 за Фермерським господарством Шиленка Олександра Івановича (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності на новозбудоване майно - ангари площами 997,4кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1844261663242) та 1100,6кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1844219563242), розташовані на земельній ділянці за адресою: Харківська область, Новодолазький район, с.Ордівка, вул.Садова, буд.8-Е, кадастровий номер - 6324283000:01:000:0668.
Реєстрація права власності на вказані об`єкти проведена на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії та номер: ХК141183162115 від 12.11.2018.
Будівництво вказаних об`єктів проводилось з 09.12.2016 по 05.10.2017.
На підставі Закону України від 06.09.2012 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" ст.122 ЗК України викладено в новій редакції.
Зокрема, частиною 4 статті 122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Таким чином, із набуттям вказаного закону чинності з 01.01.2013 розпорядження земельною ділянкою державної власності кадастровий номер 6324283000:01:000:0668 стало здійснювати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, тобто відбулась зміна розпорядника земельної ділянки державної власності кадастровий номер 6324283000:01:000:0668 з Нововодолазької РДА на Головне управління Держгеокадастру в Харківській області (до 14.01.2015 Головне управління Держземагентства в Харківській області).
Отже, протягом проведення самочинного будівництва розпорядником вищевказаної земельної ділянки було Головне управління Держгеокадастру в Харківській області.
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 02.02.2023 №10-20-11,1-415/0/19-23 письмовий дозвіл на забудову земельної ділянки кадастровий номер 6324283000:01:000:0668 орендарю не надавався.
Посилаючись на те, що відповідачем було проведено забудову земельної ділянки, яка не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (письмової згоди орендодавця), прокурор вважає новозбудоване майно - ангари площами 997,4кв.м. літ "В-1" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1844261663242) та 1100,5кв.м. літ "Б-1" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1844219563242) самочинним будівництвом, на яке відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України відповідач права власності не набуває.
У зв`язку з цим, прокурор вважає, що державна реєстрація права приватної власності Фермерського господарства Шиленка Олександра Івановича на вищевказане самочинне забудоване нерухоме майно, яка вчинена за відсутності підстав для набуття відповідачем права власності на самочинне будівництво, є неправомірною та підлягає скасуванню.
Прокурор зазначає, що Нововодолазька селищна рада є на даний час власником спірної земельної ділянки, а тому є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У даній справі наявність "інтересу держави" полягає у відновленні правового становища, коли держава визначає єдиний законний публічний порядок набуття права власності на об`єкти будівництва. З контексту рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, а також враховуючи положення чинного законодавства вбачається, що прояви порушення інтересів держави визначається прокурором самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації особами прав забудови землі, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не становити собою суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин. У той же час отримання права власності на незаконно збудовані об`єкти будівництва не може відповідати суспільному інтересу й порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.
При цьому, прокурор зауважує, що у статті 376 ЦК України законодавець визначив низку варіантів визначення юридичної долі самочинно збудованого нерухомого майна зокрема:
- право власності на таке може бути визнано судом за особою, яка здійснила самочинне будівництво (ч. З ст. 376 ЦК України);
- право власності може бути визнано судом за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій самочинно збудовано нерухоме майно, із виникнення права на відшкодування в особи, яка здійснила самочинне будівництво (ч. 5,6 ст. 376 ЦК України);
- самочинне будівництво може бути знесене (ч. 4 ст. 376 ЦК України);
Таким чином, вирішення юридичної долі самовільного будівництва залежить як від волі власника земельної ділянки, яким в даному випадку є Нововодолазька селищна рада, так і від наміру відповідача скористатись правовим механізмом передбаченим ч. 3 ст. 376 ЦК України. З урахуванням викладеного, вирішення юридичної долі самочинно збудованого майна має бути здійснено в рамках окремого судового процесу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1-4 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Отже, з вказаної норми вбачається, що самочинним будівництвом вважаються житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно, якщо вони, зокрема збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без відповідного документа який дає право виконувати будівельні роботи. При цьому, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
За умовами Договору земельна ділянка надавалася в оренду для обслуговування вже існуючих на момент виникнення орендних правовідносин (27.12.2012) об`єктів нежитлових будівель - зерноскладу, гаражу для вантажних автомобілів, складу запасних частин, майстерні з гаражем, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Ордівськоі сільської ради Нововодолазького району Харківської області, які належали орендарю на підставі договорів дарування (пункти 1, 3, 15 Договору).
При цьому, умовами пункту 17 Договору встановлено заборону на самовільну забудову земельної ділянки.
Пунктом 30 Договору передбачено право зводити в установленому порядку будівлі і споруди, але за письмовою згодою орендодавця.
Відсутність такої згоди підтверджується наданим прокурором листом від 02.02.2023 №10-20-11,1-415/0/19-23 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, яке на час здійснення відповідачем будівництва (2016-2017р.р.) здійснювало розпорядження земельними ділянками державної власності.
Докази отримання такої згоди від попереднього орендодавця за Договором - Нововодолазької районної державної адміністрації, або від поточного орендодавця - Нововодолазької селищної ради, в матеріалах справи також відсутні.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що відповідачем на орендованій земельній ділянці кадастровий номер 6324283000:01:000:0668 було здійснено самочинне будівництво ангару літ."В-1" площею 997,4кв.м. та ангару літ."Б-1" площею 1100,5кв.м.
У зв`язку з цим, виходячи з норми частини 2 статті 376 ЦК України, у відповідача не виникло право власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна.
Стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реестру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою прана власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.
Отже, законодавець визначив, щодо інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16. від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 зроблено висновок проте, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно ніж ті, що встановлені цією статтею. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво, у силу наведених положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема положень частини четвертої цієї статті.
За таких обставин, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, відповідно до наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
Так, зокрема, у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 263/18985/19 Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація не може легалізувати самочинне будівництво.
Таким чином, факт державної реєстрації права власності, проведеної, зокрема, на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не змінює правовий режим збудованих приміщень, як збудованих самочинно, позаяк збудовані дані приміщення на земельній ділянці, яку не було відведено для цієї мети.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 15 грудня 2021 року у справі №641/6902/19, від 03 березня 2021 року у справі №915/161/20.
Крім того, положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Таким чином, належним дозволом на здійснення будівництва на орендованій земельній ділянці за приписами норм чинного законодавства є відповідне розпорядження орендодавця, а не містобудівна документація.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.03.2019 у справі №484/496/17 у подібних правовідносинах вказано, що: "посилання у касаційній скарзі на містобудівні умови є необґрунтованими оскільки належним дозволом на здійснення будівництва на орендованій ділянці за приписами норм чинного законодавства є розпорядження голови районної державної адміністрації, а не містобудівні умови, як помилково вважає відповідач".
Таким чином, відповідачем проведено забудову земельної ділянки кадастровий номер - 6324283000:01:000:0668, яка не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (письмової згоди орендодавця), а тому, новозбудоване майно вважається самочинним будівництвом.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Отже, оскільки відповідно до частини 2 статті 376 ЦК України відповідач, який здійснив самочинне будівництво нерухомого майна, не набував права власності на нього, державна реєстрація за ФГ Шиленка О.І. права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю нежитлову (ангар) літ. "В-1", загальною площею 997,4кв.м., за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Ордівка, вулиця Садова, 8-В (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1844261663242, номер відомостей про речове право: 31842354, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47182730 від 04.06.2019) та будівлю нежитлову (ангар) літ."Б-1", загальною площею 1100,6кв.м. за адресою: Харківська область, Харківський район, с.Ордівка, вулиця Садова, 8-Е (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1844219563242, номер відомостей про речове право: 31841578, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47181846 від 04.06.2019), підлягає скасуванню.
Заперечення відповідача проти позову спростовуються вищевикладеним, а також наступним.
Посилання відповідача на положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" судом не приймаються, оскільки предметом регуляторного впливу вказаного закону є порушення вимог містобудівного, а не земельного законодавства. Вказане підтверджується правовою позицією Верховного Суду у тотожних правовідносинах викладеною у постанові від 03.03.2021 у справі №915/161/20, у якій Верховний Суд відхилив доводи касатора (відповідача) про неправильне застосування судами нижчих інстанцій положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки правовими підставами позову у зазначеній справі були саме положення ст.376 ЦК України, а не положення містобудівного законодавства.
Щодо доводів відповідача про те, що прокурором було обрано неефективний захист порушеного права, суд зазначає наступне.
Як було зазначено вище, виходячи з вимог частини 2 статті 376 ЦК України та ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з огляду на відсутність підстав для набуття відповідачем права власності на самочинне будівництво, державна реєстрація права власності за відповідачем на таке будівництво підлягає скасуванню за рішенням суду. Вказаний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, на якій проведено самочинне будівництво, є ефективним. На вказаному наголошує Верховний Суд у пунктах 42-47 постанови від 03 березня 2021 року у справі №915/161/20 у правовідносинах пов`язаних із здійсненням самочинного будівництва. У вказаній постанові Верховний суд зазначив, що саме вимога про скасування державної реєстрації прав на самочинне будівництво є ефективним способом захисту прав законного власника земельної ділянки, при цьому прокурор у зазначеній справі помилково заявив позовну вимогу про скасування запису про державну реєстрацію прав на самочинне будівництво (пункт 46 Постанови). Крім того, колегія суддів Касаційного господарського суду у вказаній постанові зазначила, що факт існування реєстрації права власності на самочинне будівництво, суперечить самій суті державної реєстрації прав, позаяк правопорядок не може визнавати і підтверджувати право власності, яке не існує (пункт 47 Постанови).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги прокурора законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Фермерського господарства Шиленка Олександра Івановича (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на нерухоме майно - будівлю нежитлову (ангар) літ. "В-1", загальною площею 997,4кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1844261663242, номер відомостей про речове право: 31842354, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47182730 від 04.06.2019).
Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Фермерського господарства Шиленка Олександра Івановича (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на нерухоме майно - будівлю нежитлову (ангар) літ."Б-1", загальною площею 1100,6кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1844219563242, номер відомостей про речове право: 31841578, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47181846 від 04.06.2019).
Стягнути з Фермерського господарства Шиленка Олександра Івановича (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108) 5368,00грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "17" липня 2023 р.
Суддя М.В. Калантай
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2023 |
Оприлюднено | 18.07.2023 |
Номер документу | 112227036 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Калантай М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні