Рішення

від 05.07.2023 по справі 922/493/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2023м. ХарківСправа № 922/493/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, м.Богодухів Харківської області в інтересах держави, в особі Коломацької селищної ради, смт.Коломак Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Простори Слобожанщини", м.Харків про звільнення об`єкту водного фонду та земельних ділянок під ним за участю представників:

від прокуратури: Зливка К.О.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Простори Слобожанщини" (надалі - відповідач), в якому просить відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання відповідача звільнити водний об`єкт - Мирошниківське водосховище разом із зайнятою цим водосховищем земельною ділянкою з кадастровим номером 6323280600:06:000:0507 площею 80,7474га та повернути його у відання Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області.

На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач незаконно та безоплатно використовує вищевказаний об`єкт водного фонду та земельну ділянку під ним, а тому зобов`язаний звільнити їх та повернути до комунальної власності.

Ухвалою від 14.02.2022 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.03.2022.

В той же час, указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами призначене на 09.03.2022 підготовче засідання у даній справі не відбулося.

Ухвалою від 12.08.2022 розгляд справи в судовому засіданні відкладено.

Ухвалою від 01.05.2022 підготовче засідання призначено на 17.05.2023.

У підготовчому засіданні 17.05.2023 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 16.06.2023.

У підготовчому засіданні 16.06.2023 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 05.07.2023.

У призначеному судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Позивач у дане судове засідання свого представника не направив, однак суд враховує, що 06.04.2022 від Коломацької селищної ради надійшли пояснення, в яких позивач просив розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства без та участі його представника.

Відповідач відзиву не надав, свого представника у судове засідання не направив. При цьому слід зазначити, що 30.06.2023 від відповідача надійшов лист б/н від 28.06.2023, в якому він повідомив, що на даний час потреби у використанні водного об`єкту - Мирошниківського водосховища у товариства не має, а тому він просить слухати справу без участі представника товариства та проти задоволення позовної заяви не заперечує.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

На території Богодухівського району Харківської області на річці Коленикова розташоване Мирошниківське водосховище, загальною площею водного дзеркала 80,7474 га, з розташованою під ним земельною ділянкою. Водосховище закінчене будівництвом та прийняте в експлуатацію у 1972 році, слугує для цілей рибогосподарських потреб, рекреація.

Згідно даних офіційного вебсайту Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області https://khr.darg.gov.ua/_koristuvachi_vodnih_0_0_0_415_1.html до переліку користувачів водних біоресурсів, які здійснюють рибогосподарську діяльність згідно з Режимами рибогосподарської експлуатації водойм віднесено ТОВ "Простори Слобожанщини", яким використовується Мирошниківське водосховище (строк дії режиму з 10.11.2014 по 31.12.2024).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ТОВ "Простори Слобожанщини" (код ЄДРПОУ 39205649) зареєстровано 06.05.2014, видами економічної діяльності вказаної юридичної особи є: 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура) (основний); 03.12 Прісноводне рибальство; 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

Згідно листа Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області від 11.08.2021 № 2-3-9/1642-21 надано інформацію щодо стану використання суб`єктами господарювання водних об`єктів протягом 2020-2021 років та відомості про вселення та вилов живих ресурсів.

Так, згідно вказаної інформації протягом 2020 - 2021 року вселення та вилов водних живих ресурсів ТОВ "Простори Слобожанщини" на території Мирошниківського водосховища не здійснювалось.

Окрім цього, відповідно до листа Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області №1-3-9/2425-21 від 10.11.2021 за період з 2017 по 2020 роки вимоги Режиму рибогосподарської експлуатації в частині відтворення та добування (вилов) видних біоресурсів суб`єктом господарювання не виконувались. За невиконання вимог режиму директор відповідача неодноразово притягався до адміністративної відповідальності. У зв`язку із чим було направлено подання на скасування до Держрибагентства Режиму рибогосподарської експлуатації, у зв`язку із систематичними порушеннями його вимог, яке на даний час перебуває на розгляді у Державному агентстві меліорації та рибного господарства.

Як зазначає прокурор у позові, згідно даних Публічної кадастрової карти України, відомості про земельну ділянку водного фонду під Мирошниківським водосховищем внесено до Державного земельного кадастру за номером 6323280600:06:000:0507 площею 80,7474 га.

У 2019 році на водний об`єкт - Мирошниківське водосховище розроблено паспорт водного об`єкта, згідно з яким дане водосховище площею водного дзеркала 80,7474 га розташоване поза межами населених пунктів с.Мирошниківка на території Різуненківської сільської ради Коломацького району Харківської області (на теперішній час територія Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області). Таким чином вказаний паспорт водного об`єкта Мирошниківського водосховища є документом, який зазначає існування даного об`єкту, місце його розташування та площу.

Прокурор у позові зазначає, і це не було спростовано відповідачем, що відповідно до інформацій з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки від 06.12.2021 та інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ТОВ "Простори Слобожанщини" не має правовстановлюючих документів на водний об`єкт (водне плесо) та на земельну ділянку водного фонду.

Відповідно до наданого позивачем витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №265145045 від 09.07.2021, земельна ділянка з кадастровим номером 6323280600:06:000:0507 площею 80.7474га знаходиться у комунальній власності Коломацької селищної ради з 06.07.2021. Інформація стосовно орендарів або користувачів відсутня.

Відповідно до листа Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області від 08.11.2021 №02-26/2646 договори оренди селищною радою щодо даного водного об`єкту не укладались.

Таким чином, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності або оренди у фактичному користуванні відповідача перебуває водний об`єкт - Мирошниківське водосховище та земельна ділянка з кадастровим номером 6323280600:06:000:0507 площею 80,7474 га, на якій даний водний об`єкт розташований.

Листом Богодухівської окружної прокуратури Харківської області № 56-2052вих-21 від 13.09.2021 позивача у справі - Коломацьку селищну раду проінформовано про виявлені порушення вимог земельного та водного законодавства під час використання ТОВ "Простори Слобожанщини" Мироншиківського водосховища та земельної ділянки з кадастровим номером 6323280600:06:000:0507 та запропоновано самостійно вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, в тому числі в судовому порядку.

Листом від 08.11.2021 № 02-26/2646 Коломацька селищна рада селищна рада повідомила Богодухівську окружну прокуратуру про невжиття органом місцевого самоврядування будь-яких заходів щодо усунення порушень вимог земельного та водного законодавства під час використання ТОВ "Простори Слобожанщини" Мироншиківського водосховища та земельної ділянки з кадастровим номером 6323280600:06:000:0507.

Враховуючи те, що позивач тривалий час не вживав заходів до повернення спірного майна, прокурор звернувся до суду з даним позовом, в якому просить відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом зобов`язання відповідача звільнити водний об`єкт - Мирошниківське водосховище разом із зайнятою цим водосховищем земельною ділянкою з кадастровим номером 6323280600:06:000:0507 площею 80,7474га та повернути його у відання Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.

Згідно зі статтею 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина перша статті 58 Земельного кодексу України, стаття 4 Водного кодексу України).

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться (частини перша, друга статті 79 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України рибогосподарський водний об`єкт - це водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

У статті 51 Водного кодексу України, якою урегульовано питання користування водними об`єктами на умовах оренди, передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми (частина перша); не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об`єкти, що: використовуються для питних потреб; розташовані в межах територій та об`єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (частина друга); водні об`єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об`єктом поширюється на такий водний об`єкт (частина третя); водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства (частина четверта); надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (частина п`ята); водні об`єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, визначених законом (частина шоста); умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом (частина дванадцята).

Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру" (стаття 51 Водного кодексу України).

За визначенням термінів, наведеним у статті 1 Закону України "Про аквакультуру", аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

У статті 12 зазначеного Закону визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про аквакультуру" рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі регулюються Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

У статті 1 цього Закону визначено, зокрема, що водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання (стаття 25 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів").

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає, зокрема промислове рибальство (частина перша статті 27 зазначеного Закону).

За змістом частини першої статті 34 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" суб`єкт рибного господарства (юридична чи фізична особа, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства) мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 36 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону. Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства відповідно до статті 53 зазначеного Закону передбачають, зокрема пріоритетне надання в оренду водних об`єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб`єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

Таким чином, законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №923/213/18, від 06.10.2021 у справі №914/1326/16, від 05.01.2022 у справі №908/2153/20.

Разом із тим порядок надання земель водного фонду у користування та припинення користування ними встановлюється земельним законодавством (стаття 85 Водного кодексу України).

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У статті 122 Земельного кодексу України визначено, зокрема, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша). Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (частина п`ята).

Відповідно до пункту 24, яким згідно із Законом України від 28.04.2021 №1423-ІХ доповнено Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук). З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Комплексний правовий аналіз всіх вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Законом не передбачено можливості використання водних біоресурсів без отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч, і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів.

Таке використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т.ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Зі всього вищенаведеного випливає, що ані режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водними об`єктами.

Викладений вище висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №806/449/15, від 19.11.2019 у справі №806/1350/15.

Натомість, ТОВ "Простори Слобожанщини" у своїй господарській діяльності використовує спірну земельну ділянку водного фонду, на якій розташовано водний об`єкт, на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта (Мирошниківське водосховище).

Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі №923/213/18 зазначив, що водосховище комплексного призначення відповідно до ст. 51 Водного кодексу України не може бути об`єктом оренди і відповідно передане у користування на умовах оренди. Наявність Режиму рибогосподарської експлуатації не дає підстави для одноособового використання водного об`єкту загальнодержавного значення та земельної ділянки державної форми власності.

У постанові Верховного суду від 19.07.2022 у справі №906/170/20 судом також зроблено висновок, що водосховище комплексного призначення відповідно до ст. 51 Водного кодексу України не може бути об`єктом оренди. Режим рибогосподарської експлуатації та дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не дають підстави для використання водного об`єкта, оскільки не є правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом.

Мирошниківське водосховище є водосховищем комплексного призначення, тому відповідно до положень частини першої статті 51 Водного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у відповідних редакціях) не може бути об`єктом оренди.

Таким чином, Режим рибогосподарської експлуатації Мирошниківського водосховища не надає підстави для використання відповідачем водного об`єкта - Мирошниківського водосховища, оскільки не є правовстановлюючими документами, які надають право користування водними об`єктами чи землями водного фонду та не визначають правових підстав користування водним об`єктом.

Використання водосховища для рибогосподарської експлуатації, промислового вилову та вирощування риби повинно здійснюватися тільки за наявності права на водний об`єкт (води) разом із розташованою під ним земельною ділянкою водного фонду.

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З матеріалів справи вбачається, що з 06.07.2021 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323280600:06:000:0507 площею 80,7474 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за Коломацькою селищною радою.

Відповідач здійснює свою рибогосподарську діяльність на водному об`єкті - Мирошниківське водосховище неправомірно, зокрема без отримання водного об`єкта та земель водного фонду в користування та без погодження власника земельної ділянки.

За таких обставин, установленими у справі фактичними обставинами неправомірного використання відповідачем водного об`єкта та земельних ділянок під ним, доведено факт порушення прав держави в особі Коломацької селищної ради, яка виконує функції власника спірного водного об`єкта.

За змістом положень ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з нормою ч.І ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Об`єктами цивільних прав є речі, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) - ст. 181 ЦК України, належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 ЦК України).

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як передбачено ст. 395 ПК України, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

За вимогами ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Зважаючи, що правопорушення є таким, що триває у часі, а тому власник майна може звернутися за захистом свого права протягом всього часу, поки воно триває.

Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ст. 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, та визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Більше того, з огляду на вищезазначені норми матеріального права обрання способу захисту у кожному конкретному випадку та з огляду та особливості певних правовідносин є законним правом позивача або прокурора.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже наведена норма права передбачає такий спосіб захисту як пред`явлення позову про звільнення самовільно зайнятого водного об`єкту разом із землею під ним.

Відповідно до п. б ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до норм ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (ч. 1); власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2).

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, відповідно до положень норм ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

З урахуванням змісту вищевказаної правової норми в поєднанні з положеннями ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України вимога про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом звільнення водного об`єкту разом із зайнятими цим водосховищем земельними ділянками та його повернення у віддання законного власника є належним способом захисту інтересів держави.

Як зазначалось вище, одним із способів захисту прав на земельні ділянки, передбачених ч. З ст. 152 ЗК України та ч. 2 ст. 16 ЦК України, є серед іншого, відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно норм ч. 2 ст. 79 ЗК України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги прокурора законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Простори Слобожанщини" (61001, м.Харків, вул.Польова, буд.69, код 39205649) звільнити водний об`єкт - Мирошниківське водосховище разом із зайнятою цим водосховищем земельною ділянкою з кадастровим номером 6323280600:06:000:0507 площею 80,7474га та повернути його у відання Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (63101, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Коломак, вул.Мазепи І. Гетьмана, буд.2, код 04398117).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Простори Слобожанщини" (61001, м.Харків, вул.Польова, буд.69, код 39205649) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108) 2481,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "17" липня 2023 р.

СуддяМ.В. Калантай