Рішення

від 14.07.2023 по справі 922/1939/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1939/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "БАРВІНОК", м. Запоріжжя до Приватного підприємства "СПЕКТР", м. Харків про стягнення 93839,54 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "БАРВІНОК", м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "СПЕКТР", м. Харків, в якій просить стягнути з відповідача 88510,47 грн основного боргу, 1367,67 грн 3% річних, 3961,40 грн втрат від інфляції за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705508 від 23 червня 2020 року; відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 3% річних на суму основного боргу - 88510,47 грн, починаючи з 11 травня 2023 року і до моменту остаточного виконання рішення суду. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору. Просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1939/23 та ухвалено розгляд справи № 922/1939/23 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 16 травня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

23 червня 2020 року між Приватним акціонерним товариством "Енергетична компанія "БАРВІНОК" (позивачем, постачальником) та Приватним підприємством "СПЕКТР" (відповідачем, споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705508.

Згідно пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується продати енергію споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору, додатків до цього договору, закону України "Про ринок електричної енергії", правилами ринку, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307, Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, іншими нормативними документами НКРЕКП та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 4.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною відповідачем Комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.

Згідно пункту 4.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції (додаток № 2) постачальника.

Відповідно до пункту 4.5 договору розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Згідно пункту 4.7 оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, але не менше 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2.7 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Згідно підпункту 5.2.7 пункту 5.2 договору відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.

Відповідно до пункту 12.3 договору, договір набуває чинності з 00-00 годин дати початку дії договору, яка вказана в пункті 1 Акцепту (заяві - приєднання) та діє до 24-00 годин дня, вказаного в п. п. Комерційній пропозиції (додаток №2 до цього договору), як дата закінчення дії договору. Договір вважається автоматично продовженим на той же строк, якщо жодна із сторін не направила другій стороні письмове повідомлення про розірвання договору за 21 днів до дня його закінчення.

Згідно пункту 4 Комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору, яка діє з 01 липня 2020) остаточний рахунок за розрахунковий період за спожиту електричну енергію та Акт прийому-передачі електроенергії (далі Акт) формуються постачальником на підставі фактичних даних про обсяги електричної енергії в розрахунковому періоді і відповідної ціни, в порядку передбаченому ПРРЕЕ, ККО, та інших відповідних регуляторних документів, затверджених НКРЕКП, і надаються споживачу в строк не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач зобов`язаний розглянути наданий постачальником Акт за розрахунковий місяць та за відсутності зауважень, підписати його не пізніше ніж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання такого Акту від позивача, і повернути один примірник постачальнику. В разі недотримання строків та порядку направлення Акту, він вважається підписаним та набуває дії на 9 календарний день з моменту його направлення споживачу. Оплата рахунків постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, але не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з моменту визначеному в п.3 даної комерційної пропозиції.

Так, у пункті 3 комерційної пропозиції сторони погодили, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем на підставі рахунків, виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: перший платіж - у розмірі 50% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 24 числа місяця, що передує розрахунковому періоду; другий платіж - у розмірі 30% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 03 числа місяця поставки електричної енергії; третій платіж - у розмірі 20% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 09 числа місяця поставки електричної енергії; остаточний розрахунок - протягом 10 (десяти) календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Якщо, день оплати припадає на вихідний або святковий день, платіж виконується в останній робочий день, що передує вказаному в дійсній комерційній пропозиції.

Відповідно до пунктів 4.12, 4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року (ПРРЕЕ) розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно пункту 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) з врахуванням положень пунктів 9, 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року та відповідно до частини 1 статті 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" покладаються на оператора системи передачі/оператора системи розподілу (далі - ОСП/ОСР).

На території міста Харкова та Харківської області функції АКО здійснює Акціонерне товариство "Харківобленерго" (на підставі отриманої ліцензії виданої НКРЕКП - постанова від 16 листопада 2018 року № 1446).

Відповідно до пункту 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Згідно пункту 9.1.1 розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (Акціонерне товариство "Харківобленерго") та затверджуються Регулятором.

На підставі зазначеного, для складання актів з відповідачем позивач використовує дані надані оператором системи розподілу - Акціонерним товариством "Харківобленерго".

Позивач направляв запит № 1698 від 27 грудня 2022 року до ОСР (Акціонерного товариства "Харківобленерго") про обсяги електричної енергії, що використані на об`єкті (об`єктах) відповідача за період з 01 січня 2022 року по 31 липня 2022 року.

12 січня 2023 року Приватним акціонерним товариством "Енергетична компанія "БАРВІНОК" отримано відомості на запит, відповідно до яких обсяги споживання електричної енергії відповідачем у період з 01 січня 202 року по 31 липня 2022 року включно підтверджені у загальному обсязі 23732 кВт*год., у тому числі: січень 2022 - 8989 кВт*год; лютий 2022 - 8119 кВт*год; березень 2022 - 2807 кВт*год, квітень 2022 - 2061 кВт*год, травень 2022 - 575 кВт*год, червень 2022 - 639 кВт*год, липень 2022 - 542 кВт*год.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 11 травня 2023 року у нього на теперішній час обліковується заборгованість за договором постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705508 від 23 червня 2020 року на суму 88510,47 грн, у тому числі: електрична енергія на суму 82395,56 грн: за січень 2022 року - 32 821,10 грн, за лютий 2022 року - 25 615,38 грн, за березень 2022 року - 9 708,74 грн, за квітень 2022 року - 7 531,26 грн, за травень 2022 року - 2 145,66 грн, за червень 2022 року - 2 382,66 грн, за липень 2022 року - 2 190,76 грн; компенсація вартості послуг з передачі електроенергії на суму 6114,91 грн: за лютий 2022 року - 3 367,50 грн, за березень 2022 року - 1 164,25 грн, за квітень 2022 року - 854,83 грн, за травень 2022 року - 238,49 грн, за червень 2022 року - 265,03 грн, за липень 2022 року - 224,81 грн.

Остаточні рахунки за розрахунковий період за спожиту електричну енергію та компенсацію вартості послуг з передачі та розподілу електричної енергії направлялись відповідачу на електронну адресу info@mmk.kh.ua, яка зазначена у пункті 4 Комерційної пропозиції, а саме: 28 жовтня 2022 року на електронну адресу відповідача направлені рахунки на оплату із зазначенням загальної суми боргу за договором: №13780 від 28 жовтня 2022 року за електричну енергію на суму 82395,56 грн з ПДВ, № 13781 від 28 жовтня 2022 року компенсація послуг з передачі електричної енергії на суму 6114,91 грн з ПДВ.

Тобто, крайній строк оплати за фактично спожиту електричну енергію та надані послуги з передачі та розподілу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 0705508 за січень-липень 2022 року за рахунками виставленими на загальну суму заборгованості сплинув 04 листопада 2022 року.

Таким чином, заборгованість за спожиту електричну енергію Приватного підприємства "СПЕКТР" перед позивачем складає суму у розмірі 88510,47 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно частини 6 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Відповідно до частини 7 статті 276 Господарського кодексу України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом.

Згідно статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 88510,47 грн суму боргу за спожиту електричну енергію слід задовольнити.

Щодо стягнення із відповідача заявлених позивачем суми 3% річних у розмірі 1367,67 грн та суми інфляційних втрат у розмірі 3961,40 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми пені, 3% річних та індексу інфляції дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі у розмірі 1367,67 грн та інфляційних втрат у розмірі 3961,40 грн, є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується клопотання позивача про застосування положень частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз положень статтей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку, сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Відповідно до частин 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи викладене, відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України наявні правові підстави для зазначення у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, 3% річних від суми заборгованості у розмірі 88510,47 грн, починаючи з 11 травня 2023 року та до моменту повного виконання рішення суду за наступною формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де:

СОБ - сума основного боргу, простроченого Приватним підприємством "СПЕКТР" за наказом, виданим на виконання цього рішення;

3 - розмір процентів;

КДП - кількість днів прострочення сплати Приватним підприємством "СПЕКТР";

КДР - кількість днів у поточному році (в якому робиться відповідний розрахунок).

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 10% річних нараховуються саме на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "СПЕКТР" (61017, м. Харків, вул. Кокчетавська, буд. 12, ідентифікаційний код 30429435) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "БАРВІНОК" (69039, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 33675278) 88510,47 грн основного боргу, 1367,67 грн 3% річних, 3961,40 грн втрат від інфляції та 2684,00 грн судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нарахувати до стягнення з Приватного підприємства "СПЕКТР" (61017, м. Харків, вул. Кокчетавська, буд. 12, ідентифікаційний код 30429435) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "БАРВІНОК" (69039, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 33675278) 3% річних на суму основного боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705508 від 23 червня 2020 року, що становить 88510,47 грн, з 11 травня 2023 року до моменту повного виконання рішення суду за формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де:

СОБ - сума основного боргу, простроченого Приватним підприємством "СПЕКТР" за наказом, виданим на виконання цього рішення;

3 - розмір процентів;

КДП - кількість днів прострочення сплати Приватним підприємством "СПЕКТР";

КДР - кількість днів у поточному році (в якому робиться відповідний розрахунок).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "14" липня 2023 р.

Суддя П.В. Хотенець