Рішення

від 17.07.2023 по справі 922/1884/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1884/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза", м.Харків про стягнення 83 365,22грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза" (надалі - відповідач) про стягнення 83365,22грн., з яких: 63381,47грн. основної заборгованості, 11721,23грн. пені, 2078,57грн. 3% річних, 6183,95грн. інфляційних втрат.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором №140 від 12.10.2017 купівлі-продажу електроенергії щодо оплати спожитої електричної енергії.

Ухвалою від 16.05.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була направлена судом за адресою місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61033, м.Харків, вул.Шевченка, буд.235. Однак, дана ухвала була повернута до суду з довідкою поштової установи від 24.05.2023 про відсутність адресата за вказаною адресою.

Згідно з частиною 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 24.05.2023, а тому він мав право подати відзив не пізніше 08.06.2023. Однак відповідач своє право на подання відзиву не реалізував.

У зв`язку з цим, суд зазначає, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

12 жовтня 2017 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір купівлі-продажу електричної енергії №140 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію в межах встановленої (дозволеної) потужності, а споживач зобов`язується прийняти поставлену постачальником електричну енергію та оплатити її на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 2.3.2 Договору постачальник зобов`язується щомiсяця до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, оформляти та надавати споживачу акт здачi-прийняття робiт (надання послуг) мiж споживачем та постачальником на підставі наданих споживачем вiдомостей про споживання електричної енергiї.

Відповідно до пункту 2.4 споживач зобов`язується щомiсяця, на пiдставi даних приладів облiкy елекгроенергiї, не пiзнiше встановленої дати оформлювати та надавати постачальнику вiдомостi про фактичні обсяги спожитої електричної енергії. Щомісячно до 10-го числа мiсяця, наступного за звiтним, пiдписати Акт здачi-прийняття робiт (надання послуг) за звiтний перiод. Проводити оплату за електричну енергії відповідно до додаткової угоди №2 до даного договору.

За умовами пункту 3.1 Договору споживач здійснює оплату за поставлену електричну енергію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за графіком, обумовленим в додатковій угоді № 2 до цього договору.

Пунктом 4 Додаткової угоди №1 від 12.10.2017 до Договору передбачено, що фактичний обсяг спожитої електроенергiї вiдображається у акті здачi-прийняття робiт (надання послуг), який формується не пiзнiше 10-го (десятого) числа мiсяця, наступного за розрахунковим.

Розрахунок за спожиту електроенергiю здійснюється за тарифом - собiвартiсть плюс 7% (собівартість = цiна закупки 1 кВт*г в ДП "Енергоринок" + передача 1 кВт*г. по мережам АК "Харківобленерго") (пункт 3 додаткової угоди №2 від 12.10.2017 до Договору).

Згідно з пунктом 6.1 Договору він набирає чинності з 01 сiчня 2018 року i дiє до 31 грудня 2018 року. Якщо за мiсяць до закiнчення тepміну дiї договору жодною iз сторін не буде заявлено про припинення його дiї або перегляд його умов, договiр вважається продовженим на настyпний календарний piк.

В матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення дії Договору, а тому він є пролонгованим у вищевказаному порядку.

На підтвердження факту поставки відповідачу електричної енергії позивач надав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період грудень 2021 року - березень 2022 року. З вказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що позивач поставив електричну енергію:

- у грудні 2021 року на суму 53631,02грн., але з урахуванням існуючої на той час заборгованості загальна сума заборгованості станом на 31.12.2021 складала 73431,02грн.;

- у січні 2022 року на суму 57245,54грн.;

- у лютому 2022 року на суму 36376,42грн.;

- у березні 2022 року на суму 5,05грн.

Як зазначає позивач у позові в подальшому електрична енергія постачальником споживачу не передавалася.

Отже, всього згідно з цими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачу належало здійснити оплату за поставлену електричну енергію в загальній сумі 167058,03грн.

Суд зауважує, що обома сторонами було підписано лише акт за грудень 2021 року, а інші містять підпис та відбиток печатки лише самого позивача. Проте фактичне споживання відповідачем електроенергії у вказаних обсягах підтверджується здійсненими ним оплатами та довідкою про фактичні обсяги купівлі електричної енергії АК "Харківобленерго" (додаток до листа АК "Харківобленерго" від 04.05.2023 №56к-01/04-1827).

Згідно наявних у справі платіжних інструкції вбачається, що відповідач сплатив спожиту за Договором електричну енергію лише частково - на загальну суму 103676,56грн., а саме:

- у січні 2022 року - на суму 73431,02грн., що підтверджується платіжними інструкціями №1676 від 14.01.2022, №1681 від 18.01.2022, №1695 від 20.01.2022, №385 від 21.01.2022, №1698 від 25.01.2022;

- у лютому 2022 року - на суму 30245,54грн., що підтверджується платіжними інструкціями №1730 від 11.02.2022, №1731 від 16.02.2023, №1745 від 22.02.2022.

У зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 63381,47грн. (167058,03грн. - 103676,56грн.)

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 63381,47грн. основної заборгованості, 11721,23грн. пені, 2078,57грн. 3% річних, 6183,95грн. інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Статтею 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пунктом 1 частини 3 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено обов`язок споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач поставив відповідачу електричну енергію за Договором на загальну суму 167058,03грн., яка оплачена останнім частково, а саме: на суму 103676,56грн. Інша частина спожитої електроенергії на суму 63381,47грн. відповідачем не оплачена.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної та своєчасної оплати спожитої за Договором електричної енергії.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 63381,47грн. основної заборгованості законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.5 Договору передбачена відповідальність споживача за несвоєчасну оплату коштів, передбачених пунктом 3.3 даного Договору, споживач оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, від суми, яка підлягає сплаті за кожен день прострочення.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки після березня 2022 року електроенергія споживачу постачальником не передавалась, у відповідності до пункту 3.3 Договору споживач до 05.04.2022 повинен був здійснити оплату у сумі 63381,47грн. Проте зазначену оплату не здійснив, а тому у позивача виникло права вимагати від останнього сплати пені, та суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 11721,23грн. пені (за період 09.05.2022 - 05.10.2022), 2078,57грн. 3% річних (за період 06.04.2022 - 09.05.2023), 6183,95грн. інфляційних втрат (за період 06.04.2022 - 09.05.2023).

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альвіза" (61033, м.Харків, вул.Шевченка, буд.235, код 32136270) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" (61023, м.Харків, вул.Мироносицька, буд.95, код 38000735) 63381,47грн. основної заборгованості, 11721,23грн. пені, 2078,57грн. 3% річних, 6183,95грн. інфляційних втрат, 2684,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "17" липня 2023 р.

СуддяМ.В. Калантай