Ухвала

від 14.07.2023 по справі 910/9211/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/9211/20 (910/2462/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги уповноваженої особи засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Лариси Миколаївни - адвоката Балика Ігоря Миколайовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л. - головуюча, Грек Б.М., Пантелієнко В.О.)

у справі №910/9211/20 (910/2462/22)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" в особі арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича

до 1) Акціонерного товариства "Українська залізниця"; 2) Державної інспекції архітектури та містобудування України

за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

про стягнення 1858206576, 68 грн

в межах справи №910/9211/20

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кантієро"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Уповноважена особа засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Лариса Миколаївна - адвокат Балик Ігорь Миколайович (далі - уповноважена особа засновника ТОВ "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Л.М. - адвокат Балик І.М.) 07.07.2023 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 910/9211/20 (910/2462/22), якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022, прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" відмовлено в повному обсязі. Також скаржником до касаційної скарги подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 встановлений у розмірі 2481,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 905/1818/19 зроблено висновок, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Предметом спору у справі № 910/9211/20 (910/2462/22) є стягнення 1858206576, 68 грн.

Отже, повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 1736700,00 (868350,00 (350 х 2481,00) х 200%)).

Однак уповноважена особа засновника ТОВ "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Л.М. - адвокат Балик І.М. до касаційної скарги не додав докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. Натомість, у касаційній скарзі уповноважена особа засновника ТОВ "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Л.М. - адвокат Балик І.М. заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якій скаржник посилається на те, що засновник ТОВ "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Л.М. у зв`язку із переслідуванням її з боку корумпованих представників влади України та знищенням її бізнесу, у 2012 році з неповнолітніми дітьми була вимушена виїхати із України та просити політичного притулку в Сполучених Штатах Америки. У зв`язку з цим, із-за постійних страждань щодо цієї ситуації та моральної травми, засновник ТОВ "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Л.М. отримала різке погіршення здоров`я та до сих пір, майже 10 років знаходиться у стресовому стані та скрутному фінансовому стані, без постійного джерела доходів.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені нею у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з скрутним фінансовим становищем не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Отже колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання уповноваженої особи засновника ТОВ "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Л.М. - адвоката Балика І.М. про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Верховний Суд звертає увагу, що у разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України, то підставою касаційного оскарження є п. 4 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що відповідно до цього пункту не всі процесуальні порушення є підставою для касаційного оскарження.

У разі оскарження судового рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Отже процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Уповноважена особа засновника ТОВ "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Л.М. - адвокат Балик І.М. звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Проте касаційна скарга подана без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідно до вимог ч. 2 ст. 287 зазначеного кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга уповноваженої особи засновника ТОВ "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Л.М. - адвоката Балика І.М. підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України та наданням доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 1736700,00 грн.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу уповноваженої особи засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Лариси Миколаївни - адвоката Балика Ігоря Миколайовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 910/9211/20 (910/2462/22) залишити без руху.

2. Відмовити уповноваженій особі засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксекспрес-ІІ" Іваненко Ларисі Миколаївні - адвокату Балику Ігорю Миколайовичу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 910/9211/20 (910/2462/22).

3. Встановити строк скаржнику для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Пєсков

В. Погребняк