Ухвала

від 17.07.2023 по справі 210/6543/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 липня 2023 року

м. Київ

справа № 210/6543/21

провадження № 61-10117ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу №186 Криворізької міської ради про визнання незаконним наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із вказаним позовом, у якому просили:

- визнати недійсним наказ Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу №186 Криворізької міської ради №84

від 11 жовтня 2021 року «Про попередження працівників закладу про наступне вивільнення», виданий директором комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №186 компенсуючого санаторного типу» Криворізької міської ради ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним та скасувати наказ від 13 грудня 2021 року №107-к\тр про звільнення ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним та скасувати наказ 109-к\тр про звільнення ОСОБА_2

- поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на раніше займаних посадах вихователей комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №186 компенсуючого санаторного типу» Криворізької міської ради

- зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 135 931,60 грн;

- зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 107 934,40 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано наказ №84 від 11 жовтня 2021 року «Про попередження працівників закладу про наступне вивільнення», виданий директором Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №186 компенсуючого (санаторного) типу» Криворізької міської ради ОСОБА_3.

Визнано недійсним та скасовано наказ №107-к\тр від 13 грудня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », виданий директором Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №186 компенсуючого (санаторного) типу» Криворізької міської ради ОСОБА_3.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі у Комунальному закладі «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №186 компенсуючого (санаторного) типу» Криворізької міської ради на посаді вихователя.

Стягнуто за кошти Держави, шляхом бюджетних асигнувань з місцевого бюджету, на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 135 931,60 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі

908,00 грн.

Визнано недійсним та скасовано наказ №109-к\тр від 13 грудня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_2 », виданий директором Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №186 компенсуючого (санаторного) типу» Криворізької міської ради ОСОБА_3.

Поновлено ОСОБА_2 на роботі у Комунальному закладі «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №186 компенсуючого (санаторного) типу» Криворізької міської ради на посаді вихователя.

Стягнуто за кошти держави, шляхом бюджетних асигнувань з місцевого бюджету, на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 107 934,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року апеляційну скаргу Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу №186 Криворізької міської ради задоволено.

Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У липні 2023 року до Верховного Суду, із застосуванням засобів кур`єрського поштового зв`язку ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

1. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 270,00 грн.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання недійсним та скасування наказу №84 від 11 жовтня 2021 року «Про попередження працівників закладу про наступне вивільнення»), яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн).

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового

збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при

поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Таким чином, за оскарження судового рішення в частині вирішення позовної вимоги про визнання недійсним наказу Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу №186 Криворізької міської ради №84 від 11 жовтня 2021 року «Про попередження працівників закладу про наступне вивільнення»заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 816,00 грн

(2 270,00 грн х 0,4 х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

2. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом

з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що

у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись

у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду

від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.

Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними

у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року

у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 20 червня 2018 року у справі № 755/7957/16-ц, від 26 червня 2018 року

у справі № 2/1712/783/2011, від 26 червня 2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04 липня 2018 у справі № 522/2732/16-ц).

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявник, як на підставу касаційного оскарження судових рішень,

у касаційній скарзі узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Таким чином заявникові необхідно: 1) Сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) Уточнити касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник