Ухвала

від 14.07.2023 по справі 553/1091/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

14 липня 2023 року

м. Київ

справа № 553/1091/19

провадження № 61-9485ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд», Департаменту з питань реєстрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору частково недійсним, визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, визнання права власності, визнання договорів купівлі-продажу майнових прав недійсними та скасування державної реєстрації права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд» про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 травня 2023 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки заявниця не сплатила судовий збір.

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абзацом другим частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру..

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

ОСОБА_1 оскаржує рішення судів в частині відмови в її позовних вимогах про застосування наслідків часткової недійсності договору № 24 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 квітня 2017 року; визнання незаконним припинення договору № 24 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 квітня 2017 року; визнання факту, що квартира АДРЕСА_1 , фактично є квартирою АДРЕСА_2 цього будинку, щодо якої був укладений договір № 24 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 25 квітня 2017 року; зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд» (далі - ТзДВ «Полтавтрансбуд») внести зміни в договір № 24 купівлі-продажу майнових прав від 25 квітня 2017 року на квартиру, змінивши номер квартири; зобов`язання ТзДВ «Полтавтрансбуд» скласти та підписати акт приймання-передачі майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 ; визнання майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 ; визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; скасування державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28 травня 2019 року № 96, укладеного між ТзДВ «Полтавтрансбуд» та ОСОБА_2 , щодо квартири; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2021 року № 3347 щодо придбання у власність квартири ОСОБА_3 та скасування державної реєстрації права власності на квартиру.

Тобто, заявниці необхідно сплатити судовий збір за вісім вимог немайнового характеру та вимоги майнового характеру про визнання майнових прав на квартиру та визнання права власності на квартиру. Вартість майна становить 581 400,00 грн.

1 відсоток ціни позову в частині вимог майнового характеру становить 5 814,00 грн.

Оскільки ставка судового збору за вимогу немайнового характеру у 2019 році становила 768,40 грн, то розмір судового збору за подання позову в частині немайнових вимог становить 6 147,20 грн (8х768,40 грн).

Враховуючи викладене, заявниці необхідно сплатити судовий збір за розгляд касаційної скарги у розмірі 23 922,40 грн ((6 147,20 грн+5 814,00 грн)?200%).

Крім того, заявниця чітко не зазначила підстави касаційного оскарження.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Згідно з частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційній скарзі заявниця зазначає, що касаційна скарга подається з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Посилаючись на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України), ОСОБА_1 не обґрунтувала таку підставу оскарження.

Верховний Суд зазначає, що право особи на оскарження судового рішення є однією із складових права на справедливий суд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України. Згідно з цивільним процесуальним законом оскарження судового рішення в суді касаційної інстанції вимагає від заявника належного обґрунтування касаційної скарги.

Тому заявниці необхідно подати нову редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із врахуванням вищезазначеного, сплатити судовий збір у розмірі 23 922,40 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.

Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати для усунення зазначеного вище недоліку десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник