Рішення

від 26.06.2023 по справі 359/1161/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/359/1124/2023

Справа № 359/1161/23

РІШЕННЯ

Іменем України

26 червня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

03 лютого 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом, згідно якого просило: стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року в розмірі 80584 долари 98 центів США та судові витрати в розмірі 44203 грн. 19 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29 березня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (назву змінено на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/2555/74/29731, за яким банк надав відповідачу кредит в розмірі 120000,00 доларів США строком на 120 місяців по 29 березня 2012 року зі сплатою 12% річних. Відповідач зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, 02 лютого 2011 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 2-396/2011 стягнуто з відповідача на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі, еквівалентній 80584 доларів 98 центів США, з яких: 76593, 47 доларів США - борг по кредиту, 3991,51 доларів США - борг по відсоткам. 31 травня 2019 року на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Акціонерним товариством «ОКСІ БАНК», останнє набуло права кредитора за Кредитним договором № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . В той же день, 31 травня 2019 року на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС», позивач набув права кредитора за Кредитним договором № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 26 червня 2019 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 2?396/11 замінено стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС». 16 жовтня 2019 року позивач,як новий кредитор, та відповідач уклали додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року, якою змінили порядок і строки нарахування та сплату відсотків. За цією додатковою угодою нарахування відсотків припинено з 02 серпня 2010 року. В цей же день, 16 жовтня 2019 року позивач та відповідач уклали ще одну додаткову угоду до кредитного договору № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року, за якою борг за кредитним договором визначений сторонами в розмірі 80584 доларів США 98 центів та складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 76593 доларів США 47 центів і боргу по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 3991 долара США 51 центу. 20 грудня 2019 року позивач та відповідач уклали додаткову угоду до кредитного договору № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року, за умовами якої строк погашення боргу за кредитним договором сторони визначили до 20 березня 2021 року.

Відповідач ухиляється від виконання зобов`язань і станом на 31.01.2023 року має заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» за кредитним договором №014/2555/74/29731 від 29.03.2006 в розмірі 80584 доларів США 98 центів, яка складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 76593 доларів США 47 центів і боргу по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 3991 долара США 51 центу. У зв`язку з цим, позивач змушений звернутися до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 10 лютого 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник позивача подав до суду заяву, якою не заперечував щодо ухвалення судом рішення про задоволення позову повністю в підготовчому засіданні та просив суд вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме: 22101 (двадцять дві тисячі сто одна) гривня 59 копійок в зв`язку з визнанням позову відповідачкою до початку розгляду справи по суті, та про проведення розгляду справи без його участі.

Відповідач подала до суду заяву про повне визнання заявлених позивачем вимог та про відсутність заперечення щодо ухвалення судом рішення про повне задоволення позову в підготовчому засіданні. В заяві відповідач зазначила, що визнання нею позову у цій справі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; наслідки визнання нею позову їй відомі та прийнятні. Просила розгляд справи проводити без участі її участі.

Відповідно положення ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані представником позивача та відповідачем заяви, а також письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997року за № 475/97-ВР передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.

Відповідно ч.1 ст.4 та ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами, відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст.81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що 29 березня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (назву змінено на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/2555/74/29731, за яким Банк надав відповідачці кредит в сумі 120000,00 доларів США строком на 120 місяців по 29 березня 2012 року зі сплатою 12 % річних.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 3 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1055 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, 02 лютого 2011 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 2-396/2011 стягнуто з відповідача на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року в розмірі еквівалентній 80 584 доларів 98 центів США, з яких: 76593, 47 доларів США - борг по кредиту; 3991,51 доларів США - борг по відсоткам.

31 травня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «ОКСІ БАНК» укладено Договір відступлення права вимоги, згідно умов якого АТ «ОКСІ БАНК» набуло права кредитора за Кредитним договором №014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ..

В той же день, а саме 31 травня 2019 року, між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» укладено Договір відступлення права вимоги, згідно умов якого АТ «ОКСІ БАНК» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» набуло права кредитора за Кредитним договором № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ..

Судом також встановлено, що ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2019 року у справі № 2-396/11 замінено стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС».

16 жовтня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» та відповідачем укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору №014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року, за якою нарахування процентів припинено з 02 серпня 2010 року.

В цей же день, 16 жовтня 2019 року позивач та відповідач уклали ще одну додаткову угоду до кредитного договору №014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року, за якою борг за кредитним договором визначений сторонами в розмірі 80584 доларів США 98 центів та складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 76593 доларів США 47 центів і боргу по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 3991 долара США 51 центу.

20 грудня 2019 року позивач та відповідач уклали додаткову угоду до кредитного договору № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року, згідно якої строк погашення боргу за кредитним договором сторони визначили до 20 березня 2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2020 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-396/2011, виданий 30 березня 2011 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року в розмірі 652 291 грн. 32 коп. та судових витрат в розмірі 1820 грн.

Згідно до частин 1, 4 ст. 82 ЦПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників; - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно вимог ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

25 травня 2022 року Верховний суд в рамках справи № 675/2136/19 (провадження № 61-2251св22) дослідив питання визнанням позову. Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

У разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні. Визнання позову повинно бути безумовним, а якщо у справі беруть участь кілька відповідачів, то ухвалення рішення про задоволення позову за наявності для цього законних підстав можливе лише у разі визнання позову всіма відповідачами. (абз. 2 п. 4 Постанови пленуму Верховного суду України від 12 червня 2009 року за № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»).

У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи. Проте, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону (наприклад, відповідач визнає безпідставний позов) або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (наприклад, малолітніх або недієздатних), суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (п. 24 постанови Пленуму ВС України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2).

За таких обставин, суд приходить висновку, що відповідач не виконує своїх зобов`язань за кредитним договором № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року, а тому є підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року в розмірі 80584 доларів США 98 центів, яка складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 76593 доларів США 47 центів та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 3991 долара США 51 центу.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

При зверненні до суду з даним позовом ТОВ «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» сплатило судовий збір в розмірі 44 203 грн. 19 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №7 від 31 січня 2023 року.

Позовні вимоги задоволено в повному обсязі, крім того відповідач ОСОБА_1 визнала позовні вимоги.

У частині 1 ст. 142 ЦПК України зазначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнала позовні вимоги, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору (22 101 грн. 49 коп.), сплаченого при поданні позову, а іншу частину судового збору (22 101 грн. 49 коп.) стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4,5,12,13,81,82,89,141,142,200,206,258, 259,263,265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.11,509,526,610,626,628, 629,638,1054,1055 Цивільного кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 014/2555/74/29731 від 29 березня 2006 року в розмірі 80584 (вісімдесят тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) долари 98 центів США, яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 76593 (сімдесят шість тисяч п`ятсот дев`яносто три) долари 47 центів США та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 3991 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто одного) долара 51 центу США.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» 50 % судового збору в розмірі 22 101 (двадцять дві тисячі сто одна) гривня 59 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС» 50 % судового збору в розмірі 22 101 (двадцять дві тисячі сто одна) гривня 59 копійок, як частину від сплаченого судового збору на підставі платіжної інструкції №7 від 31 січня 2023 року (сплачений на рахунок НОМЕР_2, код отримувача 37955989, отримувач ГУК у Київ.обл/Бориспіл.міс/22030101).

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РЕД ПОЙНТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40918342, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5В, офіс 146.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 26 червня 2023 року.

Суддя Яковлєва Л.В.