Рішення

від 15.05.2023 по справі 757/53611/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53611/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явилась,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-річногго віку, за умови продовження навчання; покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 06.06.2003 року сторони уклали шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 224.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.03.2021 року у справі № 757/46888/19-ц шлюб між сторонами розірвано.

У період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у подружжя народилась дитина, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 25.02.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції міста Києва, актовий запис № 214.

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на повному утриманні позивача. Відповідач участі в утриманні ОСОБА_3 не приймає, нехтуючи своїми батьківськими обов`язками.

ОСОБА_3 з 01.09.2021 року навчається на денній формі навчання в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що підтверджується довідкою від 22.09.2021 року № 4814595. Період навчання триватиме чотири роки - до 30.06.2025 року.

ОСОБА_3 навчається на контрактній формі з оплатою 49 200 грн. за один календарний рік. Плата за навчання за чотири роки становить 196 800 грн.

Позивач уклала з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка договір щодо навчання від 18.08.2021 року № 224/ІЖ, на виконання якого була здійснена оплата за навчання за вересень 2021 року в розмірі 4 920 грн. (меморіальний ордер № МВ 43532605 від 13.08.2021 року) та за жовтень 2021 року в розмірі 4 920 грн. (меморіальний ордер № МВ 56117504 від 28.09.2021 року).

Крім оплати вартості навчання позивач несе інші витрати на утримання дитини: витрати на харчування, одяг, взуття, книги, канцелярські приналежності, транспортні витрати тощо.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 в середньому на місяць становить 12 130 грн.

ОСОБА_3 не є власником будь-якої нерухомості, не має депозитів у банках та грошових коштів; не працевлаштована, оскільки навчається на денному відділенні.

Матеріальне становище відповідача є стабільним; з 2007 року він працює в ПАТ «Київметробуд» на посаді начальника юридичного відділу та з 2013 року отримує пенсію близько 8 000 грн. щомісячно; з 22.05.2008 року відповідач здійснює підприємницьку діяльність та є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується листом Головного управління ДПС у м. Києві від 07.07.2021 року № 2540/5/26/15-12-06-23-с. Як суб`єкт підприємницької діяльності відповідач постійно здає в оренду квартиру та нежитлове приміщення та має доходи від такої діяльності. Наявність нерухомого майна у відповідача підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 277123306 від 28.09.2021 року), зокрема, відповідачу належать на праві власності: земельна ділянка за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с/рада Берізівська, кадастровий номер: 1822080300:04:000:0853; земельна ділянка за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, кадастровий номер: 1822085600:03:001:0742; земельна ділянка за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с/рада Берізівська, кадастровий номер: 1822080300:04:000:0505; 1/6 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ; квартира за адресою: АДРЕСА_5 . Відповідач також отримує доходи від здійснення адвокатської діяльності, оскільки обліковується у Раді адвокатів міста Києва, свідоцтво № 3150, номер рішення 15-14-15 від 13.12.2007 року, що підтверджується відомостями з сайту Національної асоціації адвокатів України.

Крім ОСОБА_3 , відповідач та позивач мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст.ст. 141, 191, 198, 199, 200 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позивач звернулась до суду з указаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.02.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.02.2022 року відкладено розгляд справи на 11.04.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.04.2022 року відкладено розгляд справи на 29.08.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.08.2022 року відкладено розгляд справи на 05.12.2022 року.

05.12.2022 року до суду надійшла заява відповідача, у якій він зазначає, що з проживає з дітьми у Франції, де діти навчаються у навчальних закладах.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2022 року відкладено розгляд справи на 09.02.2023 року.

12.12.2022 року до суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказів, у якому він вказує, що з лютого 2022 року він проживав з дітьми у Німеччині, отже, діти не проживають в Україні, позивач їх не утримує та за них не піклується.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2023 року відкладено розгляд справи на 09.03.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2023 року відкладено розгляд справи на 15.05.2023 року.

Позивач у судове засідання не з`явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином; подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 06.06.2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського районного управління юстиції у місті Києві, запис № 224, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого 06.06.2003 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилась дитина - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 25.02.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції міста Києва, запис № 214.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилась друга дитина - ОСОБА_4 що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 06.03.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції міста Києва, актовий запис № 313.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.03.2021 року у справі № 757/46888/19-ц розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 04.08.2021 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 23.03.2021 року в частині вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу змінено; доповнено мотивувальну частину рішення висновком суду про те, що шлюбно-сімейні відносини сторін припинено у січні 2013 року; в решті рішення залишено без змін.

Згідно з копією довідки про реєстрацію місця проживання особи від 31.08.2019 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з копією витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 8030-1549149-2018 місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 є студентом першого курсу денної форми навчання Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; закінчує навчання 30.06.2025 року, що підтверджується довідкою від 22.09.2021 року № 4814595.

Згідно з копією договору № 224/ІЖ від 18.08.2021 року про навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, укладеного між університетом та ОСОБА_3 (вступник), законним представником ОСОБА_1 , університет бере на себе зобов`язання, зокрема, зарахувати вступника на навчання на 1 курс після виконання умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладення договору.

Згідно з копією договору № 224/1ІЖ від 18.08.2021 року про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців Київського національного університету імені Тараса Шевченка, укладеного між університетом та ОСОБА_1 (замовник), для здобувача вищої освіти ОСОБА_3 (здобувач), замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за надання платної освітньої послуги в розмірах, у терміни та в порядку, встановленими цим договором; загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 196 800 грн.; вартість платної освітньої послуги за кожний навчальний рік становить 49 200 грн. Фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб (на умовах договору, укладеного між закладом та фізичною особою, яка замовляє платну освітню послугу).

ОСОБА_1 сплатила за навчання ОСОБА_3 згідно з договором № 224/1ІЖ: 4 920 грн. за вересень 2021 року (меморіальний ордер № МВ 43532605 від 13.08.2021 року); 4 920 грн. за жовтень 2021 року (меморіальний ордер № МВ 56117504 від 28.09.2021 року); 4 920 грн. за листопад 2021 року (меморіальний ордер № МВ 68522792 від 10.11.2021 року); 4 920 грн. за грудень 2021 року (меморіальний ордер № МВ 78324532 від 09.12.2021 року); 4 920 грн. за січень 2022 року (меморіальний ордер № МВ 90361710 від 08.01.2022 року); 4 920 грн. за лютий 2022 року (меморіальний ордер № МВ 1214873 від 07.02.2022 року); 4 920 грн. за березень 2022 року (меморіальний ордер № МВ 15404897 від 28.03.2022 року); 4 920 грн. за квітень 2022 року (меморіальний ордер № МВ 15406884 від 28.03.2022 року); 4 920 грн. за травень 2022 року (меморіальний ордер № МВ 18088786 від 09.04.2022 року); 4 920 грн. за червень 2022 року (меморіальний ордер № МВ 20820751 від 22.04.2022 року); 4 920 грн. за вересень 2022 року (меморіальний ордер № МВ 50655311 від 29.08.2022 року); 4 920 грн. за листопад 2022 року (меморіальний ордер № МВ 64250886 від 24.10.2022 року); 4 920 грн. за жовтень 2022 року (меморіальний ордер № МВ 60498943 від 07.10.2022 року); 4 920 грн. за грудень 2022 року (меморіальний ордер № МВ 72014922 від 27.11.2022 року).

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 588630 ОСОБА_2 20.05.2008 року зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Згідно з копією листа Головного управління ДПС у м. Києві від 07.07.2021 року ФОП ОСОБА_2 подані декларації платника єдиного податку та задекларовано обсяг доходу, зокрема, за 2017 рік - 2 045 грн., за 2018 рік - 12 600 грн., за 2019 рік - 202 855,63 грн.

Відповідно до копії довідки про доходи № 2367212226335312 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Печерський район) ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності, зокрема за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року сума пенсії становить 83 747,26 грн.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційна довідка № 277123306 від 28.09.2021 року) ОСОБА_2 належать на праві власності: 1/3 частка земельної ділянки за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с/рада Берізівська, кадастровий номер: 1822080300:04:000:0853; 1/3 частка земельної ділянки за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, кадастровий номер: 1822085600:03:001:0742; 1/3 частка земельної ділянки за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с/рада Берізівська, кадастровий номер: 1822080300:04:000:0505; 1/6 частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; нежилі приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 55) (в літ. А) за адресою: АДРЕСА_4 .

На підставі договору дарування квартири від 27.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.М. 27.12.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за № 7351, ОСОБА_2 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до відомостей із сайту Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_2 обліковується у Раді адвокатів міста Києва, свідоцтво № 3150 від 16.05.2014 року, номер рішення 15-14-15 від 13.12.2007 року.

Згідно з копією довідки Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» від 05.12.2019 року № 36 заробітна плата ОСОБА_1 за період з січня 2019 року по листопад 2019 року становить 165 220,91 грн. без об. утримань.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 цього Кодексу).

За змістом ст.ст. 191, 200 СК України, аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

СК України передбачає принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані: вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 року у справі № 308/4214/18.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін.

Так, звертаючись до суду з позовом, позивач зазначила, що ОСОБА_3 потребує, крім оплати вартості навчання, також коштів на проїзд до місця навчання, придбання підручників, канцтоварів.

Позивач оплачувала навчання ОСОБА_3 в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка з вересня 2021 року по квітень 2022 року (меморіальні ордери № МВ 43532605 від 13.08.2021 року; № МВ 56117504 від 28.09.2021 року; № МВ 68522792 від 10.11.2021 року № МВ 78324532 від 09.12.2021 року; № МВ 90361710 від 08.01.2022 року; № МВ 1214873 від 07.02.2022 року; № МВ 15404897 від 28.03.2022 року; № МВ 15406884 від 28.03.2022 року; № МВ 18088786 від 09.04.2022 року; № МВ 20820751 від 22.04.2022 року; № МВ 50655311 від 29.08.2022 року; № МВ 64250886 від 24.10.2022 року; № МВ 60498943 від 07.10.2022 року; № МВ 72014922 від 27.11.2022 року).

Відповідачем подано клопотання про долучення доказів, у якому він вказує, що з лютого 2022 року відповідач проживав з дітьми у Німеччині та Франції, отже, діти не проживають в Україні, позивач їх не утримує та про них не піклується.

10.03.2023 року відповідач подав заяву про те, що він повністю утримує ОСОБА_3 з перших днів війни; вона перебуває з відповідачем у Франції та навчається в Університеті мста Лілль, відтак, позов ОСОБА_1 повністю безпідставний.

10.03.2023 року відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів про проживання разом з дочкою у Франції у травні 2023 року.

Зокрема, відповідач долучив до клопотання фотографії дочки з трояндою, яку відповідач подарував їй на свято 8 березня, а також з букетом троянд, які дочці подарував її хлопець. При цьому відповідач долучив чек про покупку троянди та продуктів, а також копії скріншотів смс-листування.

14.06.2023 року відповідач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, у якому зазначив, що він не працює, не отримує доходів з червня 2021 року та має другу групу інвалідності, що підтверджується копією довідки МСЕК серії АВ № 0991523. Разом з тим, з долучених відповідачем скріншотів смс-листування вбачається, що він ходить на роботу в Ліллі та має отримувати заробітну плату.

Крім того, відповідач подав ще декілька клопотань про долучення доказів до матеріалів справи.

Так, у клопотанні, поданому до суду 06.04.2023 року, відповідач зазначив, що надає докази про отримання ОСОБА_3 стипендії за 2022 - 2023 роки в Університеті міста Лілль (Франція) в розмірі 5 965,00 Євро - лист Міністерства вищої освіти, досліджень і інновацій Франції; договір оренди приміщення, укладений відповідачем в інтересах ОСОБА_3 , та квитанцій за цим договором про сплату орендної плати та комунальних платежів.

У клопотанні, поданому до суду 13.04.2023 року відповідач зазначив, що надає докази про проживання з ним ОСОБА_3 , а саме: посвідки на проживання у Франції на повнолітніх осіб родини ОСОБА_5 ; свідоцтва про реєстрацію (прописку) усіх членів сім`ї ОСОБА_5 у Франції; довідки про навчання дітей у Франції ( ОСОБА_3 - в Університеті м. Лілль), а також докази про отримання ОСОБА_3 стипендії за 2022 - 2023 роки в Університеті міста Лілль (Франція) в розмірі 5 965,00 Євро - лист Міністерства вищої освіти, досліджень і інновацій Франції.

У клопотанні, поданому до суду 13.04.2023 року, відповідач просить долучити до матеріалів справи лист мобільного оператора та копії чеків витрат відповідача.

У поясненнях, поданих до суду 21.04.2023 року, відповідач просить відмовити в позові, оскільки він проживає з ОСОБА_3 з 26.02.2022 року, та додає квитанції про сплату рахунків в готелях, копії чеків, квитків, проїзних документів, видів на проживання, спільні фотографії, реєстрацію в центрі зайнятості, проїзні квітки на проїзд в автобусі.

У клопотанні, поданому до суду 25.04.2023 року, відповідач просить долучити до матеріалів справи квиток ОСОБА_3 на 28.02.2022 року за маршрутом Львів-Перемишль, фотокопію паспорту ОСОБА_3 з відміткою про перетин кордону 28.02.2022 року.

Так, стосовно наданих відповідачем доказів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.ч. 1, 3 ст. 77 ЦПК України).

За положеннями ч. 2 ст. 78 цього Кодексу, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

За приписами ст. 80 цього Кодексу, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Вимоги до електронних доказів встановлені у ст. 100 ЦПК України, якою передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Разом з тим, надіслані відповідачем до суду документи в якості доказів у справі не містять належним чином засвідченого напису про відповідність паперової копії електронного документу його оригіналу та не засвідчені електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису.

Крім зазначеного, стосовно наданих відповідачем фотографій із зображенням відповідача та дочки, суд звертає увагу, що ці фотографії не містять дати їх зйомки, а відтак не можуть слугувати доказом спільного проживання у конкретний період.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру; знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

За приписами ст. 308 ЦК України, фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу. Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

Зазначені статті ЦК України розміщені законодавцем у главі 22 цього Кодексу - «Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи», якою врегульовані приватні права фізичної особи.

За змістом ст. 270 ЦК України, відповідно до Конституції України, фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя (ст. 271 ЦК України).

За положеннями ст. 301 ЦК України, фізична особа має право на особисте життя. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції.

Разом з тим, відповідачем не надано підтвердження того, що ОСОБА_3 надала згоду на розповсюдження відповідачем фотографій з її зображенням.

За правилом ч. 1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Також, з доданих відповідачем матеріалів не вбачається, що ОСОБА_3 надала згоду на розголошення її смс-листування з відповідачем, скріншоти якого надані відповідачем в якості доказів.

Таким чином, зазначені докази отримані з порушенням порядку їх отримання, зокрема, подані суду з порушенням таємниці листування та телефонних розмов, фотографій, зроблених без згоди особи, яка на них зображена.

Крім того, суд не вважає скріншоти допустимими, належними та достовірними доказами, оскільки з них неможливо достовірно ідентифікувати осіб, що здійснюють смс-листування, дату листування тощо.

Крім зазначеного, відповідачем подано до суду в якості доказів документи, складені іноземною мовою, які не перекладені українською мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Офіційне тлумачення даної норми дано рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) від 14.12.1999 року № 10-рп/99 справа № 1-6/99. Зокрема, Конституційний Суд зазначив, що публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

За положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова.

У ч. 1 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» закріплено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова.

За наданими ВССУ роз`ясненнями, які викладені у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 року, суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, необхідно додавати переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, визначено, що якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що надані відповідачем документи на іноземній мові на підтвердження обставин, що відносяться до предмету доказування у даній справі, не є допустимими, достовірними та належними у розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, оскільки відсутні нотаріально посвідчені переклади цих документів українською мовою, відтак вказані докази не приймаються судом до уваги.

09.05.2023 року позивачем подано до суду клопотання про приєднання доказів, що підтверджують сплату нею коштів за навчання ОСОБА_3 , 2 курс, в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а саме: копію платіжної інструкції від 05.01.2023 року № 3720-JOU4-GYGI-HVAS про сплату за навчання за січень 2023 року; копію платіжної інструкції від 29.01.2023 року № 5NSC-RMYB-51CC-5BU2 про сплату за навчання за лютий 2023 року; копію платіжної інструкції від 25.02.2023 року № 3E2W-1DNG-YSVT-OM04 про сплату за навчання за березень 2023 року; копію платіжної інструкції від 20.03.2023 року № 3JSH-SD7Q-7294-2E0K про сплату за навчання за квітень 2023 року; копію платіжної інструкції від 03.04.2023 року № 6RWH-ZR8F-ARM2-3VMS про сплату за навчання за травень 2023 року; копію платіжної інструкції від 17.04.2023 року № 4OMU-2ERO-UD34-SFSG про сплату за навчання за червень 2023 року.

Визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків, справедливості та розумності, враховує потреби дитини та можливості відповідача надавати матеріальну допомогу, а також продовження дитиною навчання, оплату за яке повністю здійснює позивач.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років, і зазначена сума не буде для відповідача надмірним тягарем, враховуючи розмір його доходів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Оскільки позивач згідно із Законом України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 191, 199, 200, 201 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 76-81, 95, 141, 263-265, 273, 352, 354, 355, 430, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з 04.10.2021 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з 04.10.2021 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років, у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_6 ; РНКОПП НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_7 ; РНКОПП НОМЕР_5 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 18.05.2023 року.

Суддя Є.С. Хайнацький