Ухвала

від 10.07.2023 по справі 757/23753/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23753/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Кронос-Лідер» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 24022000000000325, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Кронос-Лідер» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 24022000000000325.

У вимогах даного клопотання адвокат просить скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 24022000000000325, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.09.2022 року у справі № 757/25317/22-к на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Кронос-Лідер» (ЄДРПОУ 38436025): НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО305299, адреса. м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) та арешт на видаткові операції по рахунках за виключенням операцій із сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати.

В обґрунтування вимог зазначає, що на даний час відсутні законні підстави для подальшого залишення такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які б доводили незаконність діяльності ТОВ «Кронос-Лідер», розмір заподіяної шкоди чи неправомірної вигоди доведено не було, жодна особа не звернулась до Товариства з цивільним позовом, жодній посадовій особі Товариства не повідомлено про підозру, відтак арешт спрямований на незаконне втручання в законну господарську діяльність, а за таких обставин підлягає скасуванню.

У судове засідання особа, яка подала клопотання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Проте, адвокат подав заяву про розгляд справи у його відсутність. На вимогах клопотання наполягав, просив задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Свою правову позицію виклав у письмових запереченнях, де зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а потреба у такому заході забезпечення залишається, тому у задоволенні клопотання просить відмовити.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000325 від 18.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.09.2022 року у справі № 757/2537/22-к накладено арешт на майно, а саме грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, зокрема, ТОВ «Кронос-Лідер» (ЄДРПОУ 38436025): НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО305299, адреса. м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), та арешт на видаткові операції по рахунках за виключенням операцій із сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), та виплат заробітної плати.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.09.2022 року у справі № 757/25317/22-к, арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

Протягом досудового розслідування не встановлено, що джерело походження грошових коштів які перебувають арештованими на рахунках ТОВ «Кронос-Лідер» є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Прокурором не надано доказів, що продовження строку дії заходу забезпечення кримінального провадження є на разі доцільним та співмірним цілям кримінального правопорушення.

За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурор не довів та не обґрунтував свої твердження, що грошові кошти на банківських рахунках, які належать ТОВ «Кронос-Лідер» відповідають критеріям ст. 98 КПК України та є предметом злочину, або набуті кримінально протиправним шляхом.

Крім того, накладений арешт порушує права володільця майна на розпорядження належним йому майном.

З огляду на викладене, відсутні обґрунтовані підстави для накладення арешту на рахунки, які належать ТОВ «Кронос-Лідер».

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити/

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 24022000000000325, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.09.2022 року у справі № 757/25317/22-к, а саме: на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Кронос-Лідер» (ЄДРПОУ 38436025): НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкриті у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО305299, адреса. м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) та арешт на видаткові операції по рахунках.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1