Рішення

від 15.06.2023 по справі 761/23284/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23284/20

Провадження № 2/761/2157/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Каніковського Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-ті особи: Гаражно-будівельний кооператив «Авіатор», КП «Результат» Мирнопільської сільської ради, Державний реєстратор Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Сипчу Крістіна Миколаївна, Приватний нотаріус Охріменко Марина Сергіївна про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 (підвал 1-го рівня) в Гаражно-будівельному кооперативі «Авіатор», який знаходиться по вул. Андрющенка Григорія, 4-в в місті Києві.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що він є членом гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор», що знаходиться по вул. Григорія Андрющенка, 4-в, в місті Києві, в якому йому належить гаражний бокс № НОМЕР_1 .

При цьому, вказує, що 15.03.2004 між ним та Гаражно-будівельним кооперативом «Авіатор» укладено договір №147, відповідно до якого кооператив в якості виконавця зобов`язувався збудувати гаражний бокс у двоповерховому гаражі за адресою: вул. Григорія Андрющенка, 4-в, в місті Києві , та передати його позивачу, який, в свою чергу, зобов`язувався оплатити виконану роботу і прийняти гаражний бокс.

Кооператив та він виконали свої зобов`язання за договором №147 від 15.03.2004, за результатом чого та у відповідності до рішення Правління кооперативу від 21.01.2002 №1 він 20.05.2004 отримав тимчасовий ордер №12, 16.03.2006 гаражний бокс № НОМЕР_1 за актом прийому-передачі кооперативом було передано йому, а 02.12.2006 рішенням загальних зборів членів кооперативу даний бокс закріплений за ним.

За таких обставин, зауважив, що повністю та фактично сплатив вступний та пайовий внески і згідно положень статуту кооперативу набув прав і обов`язків члена кооперативу, які ним виконуються належним чином й до сьогодні.

При цьому, зауважив, що він приймав систематичну участь на загальних зборах членів кооперативу, належним чином та в повному обсягу сплачував кооперативу належні до сплати членські внески, що підтверджується довідками кооперативу.

Таким чином, вважає, що є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 в кооперативі, членом якого він є, що підтверджено відповідними документами.

Разом з тим, зауважив, що 25.11.2017 на чергових загальних зборах членів кооперативу йому стало відомо, що право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 в кооперативі зареєстровано за невідомим йому громадянином ОСОБА_2 . Так, він дізнався, що 03.08.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором КП «Результат» Мирнопільської сільської ради (Київська філія) Сипчу К.М. внесено запис про право власності № 21753161 про реєстрацію права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 за ОСОБА_2 .

Вказав, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.08.2017 для реєстрації права власності ОСОБА_2 надано Державному реєстратору наступні документи: довідка № 435-01 від 05.10.2016 ГБК «Авіатор», технічний паспорт від 19.07.2017 ТОВ «Майстерня да Вінчі», державний акт про право власності на землю КВ 135600 від 19.10.2005, декларація про готовність об`єкта до експлуатації КВ 143130530398 від 22.03.2003 Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві.

Водночас, стверджував, що, як свідчать матеріали реєстраційної справи №1320366480000, документи, на підставі яких проведено реєстрацію права власності за ОСОБА_2 останнім для державної реєстрації не надавались (позаяк фактично відсутні), а Державним реєстратором не приймались, про що свідчать самі матеріали реєстраційної справи.

При цьому звернув увагу, що він є членом гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» і заяву про вихід з нього не писав і не подавав, ним та кооперативом ніколи не вчинявся правочин на користь ОСОБА_2 чи будь-якої третьої особи щодо відчуження (передачі, продажу, тощо) належного йому майна, у т.ч. й гаражного боксу № НОМЕР_1 .

Крім цього, надані відповідачем ОСОБА_2 для вчинення державним реєстратором реєстраційних дій Довідка № 435-01 від 05.10.2016 ГБК «Авіатор» на ім`я ОСОБА_2 та державний акт про право власності на землю КВ 135600 від 19.10.2005 ГБК Авіатор» не видавалися. Також в матеріалах реєстраційної справи №1320366480000 відсутня декларація про готовність об`єкта до експлуатації КВ 143130530398 від 22.03.2003 Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві, в той же час, він має посвідчену кооперативом копію даної декларації. Крім цього, він та ГБК «Авіатор» не звертались до ТОВ «Майстерня да Вінчі» про виготовлення технічного паспорту від 19.07.2017.

Поряд з цим, звернув увагу, що з метою захисту своїх інтересів 18.04.2018 він звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування такого рішення та запису Державного реєстратора, однак, ухвалою від 24.06.2019 у справі №826/6209/18 судом закрито провадження в адміністративній справі, мотивуючи своє рішення наявністю спору приватноправового характеру.

При цьому зазначив, що під час розгляду адміністративної справи, судом встановлено, що реєстраційні дії державним реєстратором було вчинено на підставі лише однієї заяви ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права), будь-які інші документи, що повинні бути підставою для внесення запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та підставою для виникнення права власності ОСОБА_2 , в матеріалах реєстраційної справи №1320366480000 відсутні. В той же час, в матеріалах реєстраційної справи наявна інформація стосовно подальшої транзакції із зазначеним майном, проведеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (відповідач 2), що засвідчена приватним нотаріусом Охріменко М.С.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, вважає, що є всі підстави вважати, що ОСОБА_2 не має ніякого права на збудований ним гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Авіатор» по вул. Григорія Андрющенка, 4-в, а викладені обставини та надані докази, беззаперечно підтверджують, що право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 у кооперативі має виключно він, членом якого він є.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2020 вищевказана справа надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою суду від 03.08.2020 за заявою позивача вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на гаражно-будівельний кооператив «Авіатор», Шевченківський район, вул. Андрющенка Григорія, 4-в в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1320366480000 та заборону ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженню або обтяженню гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор», в Шевченківському районі, вул. Андрющенка Григорія, 4-в в м. Києві, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1320366480000.

Ухвалою суду від 03.08.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 28 жовтня 2020 року об 11 год. 30 хв.

11.08.2021 представником ГБК «Авіатор» - Новохатнім О.А. до суду подано заяву про відвід судді Сіромащенко Н.В. від розгляду справи.

Ухвалою судді від 12.08.2021 визнано заяву представника ГБК «Авіатор» - Новохатнього О.А. про відвід головуючого судді Сіромашенко Н.В. у цивільній справі № 761/23284/20 необґрунтованою. Питання про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В. від розгляду цивільної справи за №761/23284/20 передано до відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ суду для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу вказаної заяви в системі документообігу суду.

26.08.2021 від голови правління ГБК «Авіатор» - С.М. Храплюка надійшли пояснення у справі, в якій останній зазначив, що повністю підтримують позовні вимоги члена гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» - ОСОБА_1 .

При цьому, пояснив, що умови укладеного 15.03.2004 між ГБК «Авіатор» та ОСОБА_1 . Договору № 147 виконані його сторонами у повному обсязі і належним чином.

16 березня 2006 року гаражний бокс АДРЕСА_2 за актом прийому-передачі було передано Кооперативом позивачу і в подальшому 02.12.2006 рішенням загальних зборів членів гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» (протокол № 4) гаражний бокс № НОМЕР_1 (підвал 1-го рівня) закріплено за позивачем.

Таким чином, виконавши в повному обсягу прийняті на себе зобов`язання за Договором № 147 від 15.03.2004 позивач став членом кооперативу.

Також, зазначив, що в подальшому позивач приймав належну та передбачену статутом Кооперативу участь в його діяльності та як діючий його член своєчасно та в повному обсягу сплачував належні до сплати членські внески.

З приводу, відповідачів у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомив, що зазначені особи не мають жодного відношення до гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» та не були і не є членами кооперативу. При цьому, Кооператив підтверджує, що ніколи не видавав довідку № 435-01 від 05.10.2016 на ім`я ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 23.09.2021 у справі № 761/23284/20, провадження № 2-ві/761/42/21 відмовлено у задоволенні заяви представника ГБК «Авіатор» - Новохатнього О.А. про відвід головуючого судді Сіромашенко Н.В. у цивільній справі № 761/23284/20, розгляд справи проводити у тому ж складі суду.

Ухвалою суду від 10.12.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В подальшому, в судовому засіданні 15.06.2023 позивач позов підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, сповіщені належним чином про час і місце слухання справи, причини своєї неявки не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надавали, правом, встановленим ст. 178 ЦПК України, не скористалися, відзив на позов не надавали.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, пояснень щодо позову не надходило.

За ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. ст. 178, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши надані стороною позивача докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.03.2004 між позивачем та гаражно-будівельним кооперативом «Авіатор» укладено Договір № 147, відповідно до умов якого Кооператив зобов`язався збудувати гаражний бокс у двоповерховому гаражі за адресою: вул. Григорія Андрющенка, 4-в в м. Києві , загальною вартістю робіт у гривнях по курсу НБУ, еквівалентну 10094,00 доларів США та передати його позивачу, в свою чергу, позивач зобов`язався оплатити виконану роботу та прийняти гаражний бокс.

Відповідно до п. 2.3. цього Договору позивач сплачує Кооперативу пайові суми для можливості проведення будівництва із розрахунку, встановленого правлінням кооперативу, який узгоджується його сторонами.

Позивач прийняті на себе зобов`язання за Договором № 147 від 15.03.2004 зі сплати пайових внесків виконав належним чином та в повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткових ордерів, а саме: квитанція від 15.03.2004 на суму 16000,00 грн, що еквівалентно 3001 долару США; квитанція від 15.04.2004 на суму 10660,00 грн., що еквівалентно 2000 доларів США; квитанція від 29.03.2004 на суму 16000,00 грн, що еквівалентно 3001 долару США; квитанція від 07.05.2004 на суму 11141,00 грн, що еквівалентно 2092 доларам США.

Кооператив також належним чином виконав прийняті на себе зобов`язання за зазначеним вище Договором, відповідно до рішення Правління Кооперативу від 21.01.2002 №1 позивач отримав 20.05.2004 тимчасовий ордер № 12.

16 березня 2006 року гаражний бокс АДРЕСА_2 було передано позивачу за Актом прийому-передачі та прийнято останнім.

В подальшому, 02.12.2006 рішенням загальних зборів членів гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» (протокол № 4) гаражний бокс № НОМЕР_1 (підвал 1-го рівня) закріплено за позивачем.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та на підставі документів, необхідних для вчинення відповідних дій.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 29.01.2006 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Разом з цим, слід враховувати, що за ст. 328 ЦК України в редакції від 18.10.2006, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 331 ЦПК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Таким чином, з системного аналізу вищезазначених вимог чинного законодавства слідує, що відсутність реєстрації права власності позивача на гараж не впливає на набуття його права мати гараж у власності, оскільки державна реєстрація не є способом набуття права власності, а виступає лише засобом ствердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі визначених законом документів. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27 червня 2018 року по справі № 921/403/17-г/6.

Як вже було встановлено судом, позивач повністю та фактично сплатив вступний та пайовий внески, і згідно положень статуту Кооперативу набув прав та обов`язків члена Кооперативу, відповідно до рішення загальних зборів від 02.12.2006 (Протокол №4) за ним закріплений гаражний бокс № НОМЕР_1 , заборгованості перед Кооперативом по сплаті вступних, пайових, цільових внесків та внесків на утримання гаражного боксу позивач не має, що підтверджується довідками кооперативу за виx. №468-11 від 27.11.2017, №469-11 від 27.11.2017.

Також, позивач приймав систематичну участь на загальних зборах членів Кооперативу, належним чином та в повному обсягу сплачував належні до сплати членські внески, що підтверджується довідками Кооперативу за вих. №471-11 від 27.11.2017, №470-11-1 від 27.11.2017, №470-11 від 27.11.2017, які свідчать про сплату позивачем помісячних членських внесків за 2015, 2016 та 2017 роки.

Крім цього, обов`язки члена кооперативу позивачем виконуються належним чином й до сьогодні, що підтверджується довідкою ГБК «Авіатор» № 09-12 від 10.12.2020 про сплату позивачем членських внесків за гаражний бокс № НОМЕР_1 за період 2018-2020 роки, довідкою ГБК «Авіатор» № 12-06 від 21.06.2021 про сплату позивачем членських внесків за гаражний бокс № НОМЕР_1 за період з січня по червень 2021, довідкою ГБК «Авіатор» № 03-01 від 11.01.2023 про сплату позивачем членських внесків за гаражний бокс № НОМЕР_1 за період з грудня 2021 року по березень 2023 року включно, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, з огляду на викладене, аналізуючи чинне законодавство, судом встановлено, що гаражний бокс № НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі «Авіатор» є у власності позивача - члена гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор», що підтверджується відповідними документами.

В той же час судом встановлено, що 03.08.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 21753161 про реєстрацію права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 (підвал 1- рівня) в гаражно-будівельному кооперативі «Авіатор» по вул. Григорія Андрющенка, 4-в в місті Києві за громадянином ОСОБА_2 про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.08.2017 за № 94487624.

Реєстрація права власності за ОСОБА_2 гаража № НОМЕР_1 проведена Державним реєстратором Комунального підприємства «Результат» Мирнопільської сільської ради (Київська філія) Сипчу К.М. (ЄДРПОУ 41220645), реєстраційний № об`єкта нерухомого майна №1320366480000.

При цьому, для реєстрації права власності ОСОБА_2 . Державному реєстратору надано наступні документи:

- державний акт про право власності на земельну ділянку серії КВ № 135600 від 19.10.2005 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА);

- довідка № 435-01 від 05.10.2016, видана гаражно - будівельним кооперативом «Авіатор»;

- технічний паспорт б/н, виданий 19.07.2017 ТОВ «Майстерня да Вінчі» (ЄДРПОУ 38992157);

- декларація про готовність об`єкта до експлуатації серії КВ № 143130530398 від 22.02.2013, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, документ отримано з ЄРД).

Однак, в реєстраційній справі №1320366480000, перелічені документи, на підставі яких проведено реєстрацію права власності на гараж за ОСОБА_2 , відсутні.

Більш того, судом встановлено, що позивач, будучи членом Кооперативу, заяву про вихід з нього не подавав, ним чи Кооперативом ніколи не вчинялися правочин на користь ОСОБА_2 чи будь-якої третьої особи щодо відчуження (передачі, продажу, тощо) належного йому майна, у т.ч. й гаражного боксу № НОМЕР_1 .

При цьому, Довідка № 435-01 від 05.10.2016 на ім`я ОСОБА_2 гаражно-будівельним кооперативом «Авіатор» ніколи і нікому не видавалась, ОСОБА_2 ніколи не був членом ГБК «Авіатор» і Кооператив ніколи не уповноважував його подавати документи на реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідною довідкою Голови правління Кооперативу - С.М. Храплюка за вих. №537-12 від 13.12.2016 та його поясненнями від 18.08.2021 за Вих № 27-08, надані до суду.

Крім цього, ГБК Авіатор» не видавався Державний акт про право власності на землю серії КВ № 135600 від 19.10.2005, так як, земельна ділянка, на якій розташовані гаражі ГБК «Авіатор» по вул. Григорія Андрющенка, 4-в , у т.ч. й гаражний бокс № НОМЕР_1 , надана Кооперативу на правах оренди, відповідно до нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки від 30.01.2003, укладеного між КМР та ГБК «Авіатор», копія якого міститься в матеріалах даної справи.

Також судом встановлено, що позивач та ГБК «Авіатор» не звертались до ТОВ «Майстерня да Вінчі» про виготовлення технічного паспорту від 19.07.2017, а також Декларація про готовність об`єкта до експлуатації КВ 143130530398 від 22.03.2003 Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві в матеріалах реєстраційної справи відсутня, в той же час, до матеріалів справи позивачем долучено посвідчену Кооперативом копію даної декларації.

З матеріалів справи не вбачається, що позивачем чи Кооперативом вчинялися будь-які правочини щодо відчуження (передачі, продажу) належного позивачу гаражного боксу № НОМЕР_1 а також, майнових прав на вказаний бокс, на користь ОСОБА_2 чи будь-якої третьої особи.

Тобто, ОСОБА_2 не надавалися та відповідно Державним реєстратором не приймались, документи на підставі яких проведено реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , про що свідчать самі матеріали реєстраційної справи №1320366480000.

Крім того, як вбачається з ухвали окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2019 у справі № 826/6209/18 судом з матеріалів реєстраційної справи №1320366480000, державним реєстратором приватним нотаріусом Охріменко М.С. здійснено державну реєстрацію щодо іншого речового права (іпотеки) та державної реєстрації обтяження речового права на об`єкт нерухомого майна гаражний бокс (підвал 1-го рівня) за адресою: місто Київ, гаражно-будівельний кооператив «Авіатор» (Шевченківський район), гараж НОМЕР_1, вул. Андрющенка Григорія, 4в , реєстраційний номер об`єкта в ДРРП: 1320366480000.

Реєстрацію іншого речового права (іпотеки) здійснено за заявою ОСОБА_3 , який виступає іпотекодержателем за Іпотечним договором, укладеним 28.08.2017 із іпотекодавцем ОСОБА_2 реєстрація речового права за яким оспорюється позивачем.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За правилом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Підставою для звернення позивача з цим позовом до суду стало те, що внаслідок прийняття рішення державним реєстратором про державну реєстрацію за ОСОБА_2 гаражного боксу № НОМЕР_1 порушується його право на володіння, користування, розпорядження цим гаражем.

Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття відповідачем права власності на вказаний гаражний бокс. Тобто, предметом розгляду цієї справи є законність набуття особою права власності на нерухоме майно.

За таких обставин, позовні вимоги направлені на оспорення права власності на майно, тому вони направлені на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Додані позивачем до позовної заяви документи, а також обставини та доводи, викладені позивачем на підставі цих документів, на які він посилається, як на підставу правомірності своїх вимог, у розумінні ст. 81 ЦПК України, суд вважає обґрунтованими, такими, які доводять правомірність його вимог, а відтак, порушення його прав.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи те, що у позивача існують перешкоди у праві законно володіти належним йому гаражем, суд вважає, що порушене цивільне право підлягає захисту, а тому слід визнати за позивачем право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , який знаходиться на території гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор».

Таким чином, з огляду на викладене вище, виходячи із фактичних обставин справи, умов чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову до суду у розмірі 2795,16 грн та за подання до суду заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 грн, а разом, 3215,56 грн.

Керуючись ст.22, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-ті особи: Гаражно-будівельний кооператив «Авіатор», КП «Результат» Мирнопільської сільської ради, Державний реєстратор Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Сипчу Крістіна Миколаївна, Приватний нотаріус Охріменко Марина Сергіївна про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , який знаходиться на території Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор», що знаходиться по вул. Андрющенка Григорія, 4-в, в місті Києві.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір в розмірі 3215 (три тисячі двісті п`ятнадцять) гривень 56 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В. Сіромашенко