Ухвала

від 17.07.2023 по справі 545/2454/23

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2023 року

м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області:

суддя Харабадзе К. Ш.,

Справа № 545/2454/23

Номер провадження№ 2/545/1410/23

позивач ОСОБА_1

позивач ОСОБА_2

відповідач Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області

розглянувши цивільну справу про розірвання договору оренди земельної ділянки

у с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що 20.07.2021 року було укладено договір оренди землі відповідно до якого Щербанівська сільська рада передала, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли у строкове, платне користування земельну ділянку площею 0,2704 га, розташовану в АДРЕСА_1 . Кадастровий номер Земельної ділянки - 5324087701:01:004:0031. Па означеній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля власниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При укладенні означеного договору оренди землі велися переговори не лише з виконкомом Щербанівської сільської ради, а й з депутатами, де їх запрошували на депутатські комісії, сесії ні яких позивачи презентували план дій користування земельною ділянкою, розповідали, що мають намір побудувати там об`єкти інфраструктури такі як аптека, лабораторія медичних аналізів, магазин непродовольчих товарів тощо, таким чином не лише здійснити благоустрій території, а й створити додаткові робочі місця. З моменту укладення договору оренди землі позивачі сумлінно виконували свої обов`язки по договору. Здійснили ряд дій по підготовці для здійснення будівельних робіт: отримали дозвіл на розробку детального плану, здійснили передпросктпі заходи, розробили проект. Усі ці дії потребували не лише затрат часу, а й значних матеріальних витрат. Як наслідок, проект було винесено на публічне обговорення, яке проходило навесні 2022 р. на місцевості разом з мешканцями прилеглих будинків. На обговоренні проект був негативно сприйнятий деякими мешканцями громади. Після цього ми неодноразово зверталися до Щербанівської сільської ради та депутатів допомогти нам у розв`язанні цього питання, пояснити громадськості, мотивувати їх, що будівництвом не лише буде покращено інфраструктуру, а це принесе вигоду громаді у вигляді сплати податків, які підуть на її розвиток. Проте звернення позивачів та заяви залишилися без відповіді та належного розгляду. Так як на земельній ділянці, яку позивачі орендують знаходиться нерухоме майно власниками якого вони є, їм потрібна земельна ділянка для його обслуговування. Однак, станом на сьогодні фактично позивачі сплачують кошти за земельну ділянку, яку не використовують. За договором вони орендують земельну ділянку розміром 0,2704 га, проте для обслуговування будівлі використовують лише 0,12 га. Інша частина не використовується через об`єктивні фактори - здійснення перешкод у користуванні. По цьому факту позивачами направлявся листа до Щербанівської сільської ради з проханням здійснити розподіл земельної ділянки та зменшити її розмір. 25 січня 2023 року рішенням сесії Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області позивачам було відмовлено у зменшенні площі земельної ділянки комунальної власності. 01 березня 2023 р. позивачами було направлено листа Орендодавцю, з мотивуванням підстав, про розірвання Договору оренди землі від 20.07.2021 р. за взаємною згодою сторін. Однак, на дату подання цієї позовної заяви, відповідь не отримали. На підставі вищевикладеного, просять розірвати договір оренди земельної ділянки від 20.07.2021, кадастровий номер 5324087701:01:004:0031, площею 0,2704 га., укладений між Щербанівською сільською радою Полтавського району Полтавської області та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнути виплати по сплаті судового збору.

Перевіривши дотримання позивачем вимог, які пред`являються до форми і змісту позовних заяв, суддя вважає, що подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона цим вимогам не відповідає з наступних підстав.

Так, 20.07.2021 року між Щербанівською сільською радою та позивачами на підставі рішення Щербанівської сільської ради від 20.07.2021 року укладено договір оренди землі, який посвідчено 02.08.2021 року в приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Удовіченко М.Ю.

Відповідно до пунктів 1, 15, 16, 18, 19 договору оренди позивачам надано в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2704 га. Цільове призначення земельної ділянкидля будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Передача земельної ділянки здійснюється без розробленням проекту її відведення.

Згідно з рішенням Щербанівської сільської ради від 05.11.2021 сільрада вирішила розробити проект детального плану території земельної ділянки площею 0,2704 га за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває в користуванні позивачів на підставі договору оренди від 20.07.2021.

Позивачі вказують, що з моменті укладенні договору оренди вони здійснили ряд дій по підготовці для здійснення будівельнихробіт: отримали дозвіл на розробку детального плану, здійснили передпросктпі заходи, розробили проект. Усі ці дії потребували не лише затрат часу, а й значних матеріальних витрат. Як наслідок, проект було винесено на публічне обговорення, яке проходило навесні 2022 р. на місцевості разом з мешканцями прилеглих будинків. На обговоренні проект був негативно сприйнятий деякими мешканцями громади. Після цього ми неодноразово зверталися до Щербанівської сільської ради та депутатів допомогти нам у розв`язанні цього питання, пояснити громадськості, мотивувати їх, що будівництвом не лише буде покращено інфраструктуру, а це принесе вигоду громаді у вигляді сплати податків, які підуть на її розвиток, однак докази на підтвердження цих обставин не надають.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Статтею 20ГПК України визначено,що господарськісуди розглядаютьсправи успорах,що виникаютьу зв`язкуіз здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першоюстатті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватно правових відносин.

Із моменту укладення між землекористувачем та органом місцевого самоврядування договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки притаманні не адміністративним, а цивільним правовідносинам, які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді.

За змістом частини першоїстатті 20 ГПК Українигосподарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Статтею 45 ГПК Українивстановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені встатті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннямистатті 20 цього Кодексу.

Таким чином, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першоїстатті 20 ГПК Україниспорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;.

Згідно із частиною першоюстатті 128 ГК Українигромадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно достатті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зістаттею 50 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України).

За загальним правилом розмежування компетенції судів із розгляду земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб`єктного складу їх учасників.

Земельні та пов`язані із земельними правовідносинами майнові спори, зокрема про оренду землі, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб`єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 461/980/16-а (провадження № 11-248апп18), від 14 листопада 2018 року в справі № 127/2709/16-ц (провадження № 14-352цс18), у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 304/1363/18-ц, від 14 квітня 2020 року у справі № 559/1785/18-ц, від 16 червня 2021 року у справі № 310/1436/17, від 18.11.2021 року у справу №346/708/21.

За частиною першоюстатті 173 ГК Українизобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦК України, з урахуванням особливостей, передбаченихГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).

Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованихЦК України,Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й устатті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Частинами першою, третьоюстатті 128 ГК Українивизначено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно достатті 58 цього Кодексу. Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, виступає фізична особа сторона у відповідних правовідносинах як суб`єкт господарювання чи ні, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Таким чином, земельна ділянка надана в оренду позивачам для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що підтверджується рішенням Щербанівської сільської ради від 20.07.2021 та договором оренди.

Позивачі вказують, що з моменті укладенні договору оренди вони здійснили ряд дій по підготовці для здійснення будівельних робіт: отримали дозвіл на розробку детального плану, здійснили передпросктпі заходи, розробили проект. Усі ці дії потребували не лише затрат часу, а й значних матеріальних витрат. Як наслідок, проект було винесено на публічне обговорення, яке проходило навесні 2022 р. на місцевості разом з мешканцями прилеглих будинків. На обговоренні проект був негативно сприйнятий деякими мешканцями громади. Після цього ми неодноразово зверталися до Щербанівської сільської ради та депутатів допомогти нам у розв`язанні цього питання, пояснити громадськості, мотивувати їх, що будівництвом не лише буде покращено інфраструктуру, а це принесе вигоду громаді у вигляді сплати податків, які підуть на її розвиток, однак докази на підтвердження цих обставин не надають.

З метою розмежування судової юрисдикції, з`ясування обставин, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є необхідним встановити суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Отже, позивачам слід зазначити, чи діяли вони у правовідносинах з відповідачем як фізичні особи-підприємці, чи спір виник між юридичною особою та фізичними особами-підприємцями, пов`язаний із їхньою господарською діяльністю на земельній ділянці, чи ними земельна ділянка була орендована для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про розірвання договору оренди земельної ділянки - залишити без руху.

Надати позивачам для усунення недоліків строк 5 (п`ять) днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачам, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ