Постанова

від 14.07.2023 по справі 700/598/23

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 700/598/23

Провадження № 3/700/338/23

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 липня 2023 року С уддя Лисянського районного суду Черкаської області Пічкур С. Д, розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у Черкаській області:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , керівника КП «ВОДО-КАНАЛ» у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2023 року за результатами перевірки КП «ВОДО-КАНАЛ» (код ЄДРПОУ 32089853, юридична адреса: пл.Миру,30, смт.Лисянка, Звенигородський район Черкаська область) було встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 керівник КП «ВОДО-КАНАЛ», вчинив правопорушення, а саме: несвоєчасно подано платіжне доручення на перерахування належного до сплати з рентної сплати за користування надрами для видобування корисних копалин за перший квартал 2023 року №9074757974 від 11.04.2023 року у сумі 30106,88 грн. Граничний термін сплати узгодженого податкового зобов`язання 22.05.2023 року, сплачено 23,05.2023 року, 24.05.2023, 25.05.2023 року, кількість днів затримки сплати1,2,3 дні (акт №5802/23-00-04-01-01/32089853 від 06.06.2023 р.), чим порушено п. 50.1 ст. 50, п.57.1 ст.57, п.257.5ст.257, п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, частини 1 статті 163-2 КУаАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав та пояснив що був основною причиною несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води є відсутність обігових коштів на розрахунковому рахунку КП «Водо- канал», крім цього, такі повноваження не входять в обсях його посадових обов`язків, а є функцією бухгалтера, на яку теж складно аналогічний протокол.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1,2ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Нормами статті 163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1ст. 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заперечуючи свою винуватість у вчиненні правопорушення, ОСОБА_1 надав суду копії посадової інструкції директора КП «Водо-канал». Також надав суду пояснення де зазначив щодо несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води є відсутність обігових коштів на розрахунковому рахунку КП «Водо- канал». Окрім цього, зазначив що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022, зі змісту якої випливає, що заборонене припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Крім цього, згідно посадової інсторукції він не може бути суб`єктом відповідальності за даним складом правопорушення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності є один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та надані докази, зокрема посадову інстуркцію директора підприємства, оскільки складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд дійшов висновку, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення в діях ОСОБА_1 не вбачаєтьсяскладу адміністративного правопорушення.

Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої встатті 62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України також відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.

Так, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У рішенні від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Таким чином, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 163-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.163-2, п. 1 ст.247, ст.284, ст.294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження посправі відносно ОСОБА_1 пропритягнення до адміністративної відповідальності по ч.1ст. 163-2 КУпАП закрити в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя С.Д.Пічкур