Рішення

від 03.07.2023 по справі 404/4866/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4866/22

Номер провадження 2/404/1220/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

за участю секретаря - Щербини А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), третя особа: Кіровоградська біржа нерухомості (вул. Тимірязєва, 64, м. Кропивницький, 25006) про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Кіровоградська біржа нерухомості про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

В обґрунтування позову зазначили, що 16 жовтня 1998 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу, який був зареєстрований на Кіровоградській біржі нерухомості,згідно якого позивачі придбали у відповідачів квартиру за адресою по АДРЕСА_3 . Даний договір нотаріально не посвідчувався, оскільки згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягали.Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб 31 грудня 1965 року. Таким чином, вказану в договорі квартиру було набуто під час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя. У травні 2022 року позивачі звернулися до нотаріуса за консультацією з питань можливого оформлення договору дарування квартири або оформлення заповіту на зазначену квартиру.Після вивчення документів нотаріус роз`яснила, що ніякого відчуження на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу не може бути, оскільки наданий договір купівлі-продажу квартири укладений без додержання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення. Таким чином, позивачі не можуть реалізувати свої права, а тому й вимушені звернутись до суду.

Ухвалою Кіровського районного суд м. Кіровограда від 12 жовтня 2022 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено справу до розгляду.

Позивачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідачів судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16 жовтня 1998 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з однієї сторони, та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу, який був зареєстрований на Кіровоградській біржі нерухомості, згідно якого позивачі придбали у відповідачів квартиру за адресою по АДРЕСА_3 .

Даному договору купівлі-продажу квартири, присвоєно реєстраційний номер 196/98, виконано реєстраційний напис та внесено в реєстраційну книгу Кіровоградського ООБТІ № 77, запис № 18208.

31 грудня 1965 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого міським бюро РАЦС Кіровоградської області, актовий запис № 1593.

У травні 2022 року позивачі звернулись до нотаріуса за консультацією з питань можливого оформлення договору дарування квартири або оформлення заповіту на зазначену квартиру, однак після вивчення документів нотаріус повідомила, що ніякого відчуження на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу не може бути, оскільки наданий договір купівлі-продажу квартири укладений без додержання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2003 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Оскільки спірні правовідносини виникли у 1998 році, тобто до набрання чинності ЦК України 2003 року, дані цивільні відносини регулюються положеннями ЦК Української РСР 1963 року.

За змістом ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоду по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорі даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно буди досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, згідно ст. 227 ЦК УРСР 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Згідно ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

При цьому, право укладати договори купівлі-продажу і реєструвати їх на товарній біржі передбачено ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» згідно частини другої якої угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. При цьому, така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Дані положення були чинними і на час спірних правовідносин.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» зі змінами та доповненнями, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Так, Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 року, передбачали таку підставу для державної реєстрації об`єктів нерухомого майна як договори купівлі-продажу, зареєстровані біржою.

В свою чергу, пунктом 27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. N 18/5 (в редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу) встановлено, що відповідно до чинного законодавства обов`язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) жилого будинку, іншого нерухомого майна (статті 227, 242, 244, 426 Цивільного кодексу).

Так, позивачі в установленому законом на час спірних правовідносин порядку зареєстрували право власності на нерухоме майно в Кіровоградському ООБТІ, що також підтверджується реєстраційним написом на договорі купівлі-продажу.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням наведених правових норм та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що при укладанні договору купівлі-продажу між сторонами було досягнуто згоди по всім істотним його умовам, виконання договору відбулося, а саме продавець отримала кошти, а покупцю було передано нерухоме майно і до нього перейшло право власності на спірну квартиру, яке в установленому порядку було ним зареєстровано, а тому позовні вимоги про визнання договору-купівлі-продажу дійсним підлягають задоволенню.

Згідно ст.141 ЦК України суд вважає за необхідне судові витрати залишити по фактично понесеним сторонами.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), третя особа: Кіровоградська біржа нерухомості (вул. Тимірязєва, 64, м. Кропивницький, 25006) про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16 жовтня 1998 року, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , з однієї сторони та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з іншої сторони, який було зареєстрованона Кіровоградськійбіржінерухомості, реєстраційний номер 196/98 та внесений в реєстраційну книгу Кіровоградського ООБТІ № 77 запис № 18208.

Судові витрати залишити по фактично понесеним сторонами.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 03.07.2023.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда