Ухвала

від 17.07.2023 по справі 127/2-1809/10

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/2-1809/10

Провадження 6/127/251/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря Остапенко І.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника стягувача адвоката Ковальчука Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Заява мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.04.2010 по справі № 2-1809/10 було солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 19/11/2007/840-ЖК/13 від 19.11.2007 в загальній сумі 49 856,78 доларів США, що еквівалентно 395 114, 95 гривень, а також судовий збір в сумі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень. Ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 09.06.2021 було замінено стягувача з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», а від 29.03.2023 з ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ОСОБА_3 07.06.2023 заборгованість за кредитним договором № 19/11/2007/840-ЖК/13 від 19.11.2007 була повністю погашена. Стягувач ОСОБА_3 будь-яких претензій до боржників наразі не має.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду із заявою про визнання виконавчих листів, виданих Вінницьким міським судом Вінницької області 21.06.2022 за судовим рішенням від 23.04.2010 по справі № 2-1809/10, такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою суду від 10.07.2023 зупинено виконання за виконавчими листами, виданими 21.06.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області за судовим рішенням від 23.04.2010 по справі № 2-1809/10, до розгляду заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

В судове засідання боржник ОСОБА_2 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Водночас, 14.07.2023 від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність через перебування у відрядженні.

Враховуючи заяву боржника ОСОБА_2 , думку заявника та представника стягувача, а також положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд ухвали провести розгляд заяви у відсутність боржника ОСОБА_2 (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання).

В судовому засіданні заявник підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник стягувача не заперечував щодо задоволення заяви. В судовому засіданні зазначив, що боржником ОСОБА_1 повністю виконані зобов`язання за судовим рішенням від 23.04.2010 по справі № 2-1809/10, заборгованість за кредитним договором № 19/11/2007/840-ЖК/13 від 19.11.2007 повністю погашена.

Заслухавши в судовому засіданні заявника та представника стягувача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 23.04.2010 по справі № 2-1809/10 було солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 19/11/2007/840-ЖК/13 від 19.11.2007 в загальній сумі 49 856,78 доларів США, що еквівалентно 395 114, 95 гривень, а також судовий збір в сумі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень. (а.с. 58-59)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.06.2021 було замінено стягувача за вищевказаним судовим рішенням з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». (а.с. 84-85)

01.02.2022 Вінницький міський суд Вінницької області постановив видати ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» дублікати виконавчих листів за судовим рішенням від 23.04.2010 по справі № 2-1809/10. (а.с. 154-157)

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області стягувачу було видано дублікати двох виконавчих листів за вищевказаним судовим рішенням.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.03.2023 було замінено стягувача з ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ОСОБА_3 (а.с. 222-223)

Як вбачається із відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є публічним, на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 04.01.2023 перебуває виконавче провадження № 70635499 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за виконавчим листом № 127/2-1809/10, виданим 21.06.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області. Крім того, на примусовому виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 13.09.2022 перебуває виконавче провадження № 69600798 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за виконавчим листом № 127/1809/10, виданим 21.06.2022 Вінницьким міським судом Вінницької області.

Із заяви ОСОБА_3 , посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Смірновою А.О. 07.06.2023, вбачається, що заявниця стверджує про проведення повного розрахунку за кредитним договором № 19/11/2007/840-ЖК/13 від 19.11.2007 і відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо:

1)його було видано помилково;

2)якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою;

3)з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і як наслідок видачі виконавчого листа;

помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що судове рішення про стягнення боргу набрало законної сили, а його виконання відбулось в ході примусового стягнення ДВС, а не в добровільному порядку.

Згідно із ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, зокрема письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»). У зв`язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред`явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За встановлених судом обставин, звернення до суду із даною заявою вказує на бажання боржників ухилитися від стягнення з них виконавчого збору до Державного бюджету України, оскільки закінчення виконавчого провадження у зв`язку з визнанням виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виключає стягнення виконавчого збору, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання у відсутності підстав для задоволення заяви заявника про визнання виконавчих листів, виданих Вінницьким міським судом Вінницької області 21.06.2022 за судовим рішенням від 23.04.2010 по справі № 2-1809/10, такими, що не підлягають виконанню.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 258-261, 353, 354, 432 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів, виданих Вінницьким міським судом Вінницької області 21.06.2022 за судовим рішенням від 23.04.2010 по справі № 2-1809/10, такими, що не підлягають виконанню - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду складена 17.07.2023.

Суддя: