Рішення

від 13.07.2023 по справі 943/967/23

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №943/967/23

Провадження №2/943/765/2023

13 липня 2023 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,

при секретарі Гута О.С.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Буську в порядку спрощеного судового провадження, цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_2 , третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стир-Агротех» про конфіскацію земельних ділянок, -

в с т а н о в и в :

Перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури Львівської області звернувся в суд з означеним позовом. Просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельні ділянки ОСОБА_2 , 4620686600:01:001:0047 площею 1.0091га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Тур`я Буської територіальної громади Золочівського району Львівської області та із кадастровим номером 4620686600:01:001:0133 площею 0.2129га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Тур`я Буської територіальної громади Золочівського району Львівської області. В обґрунтування заявленого позову вказує, що ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації, відповідно до рішення Буського районного суду Львівської області від 16.09.2019 набув право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається із земельної ділянки площею 1,2219га, що розташована на території Тур`янської сільської ради Буського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №073367 від 17.03.2000. На підставі рішення суду від 16.09.2019 році ОСОБА_2 було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тур`янської сільської ради Буського району. На підставі вказаних документів ОСОБА_2 27.11.2019 набуто у приватну власність земельну ділянку площею 1.0091 га, та 27.11.2019 набуто у приватну власність земельну ділянку площею 0.2129 га. При цьому, земельній ділянці площею 1.0091 га у подальшому присвоєно кадастровий номер 4620686600:01:001:0047, а земельній ділянці площею 0.2129га присвоєно кадастровий номер 4620686600:01:001:0133. В подальшому дані земельні ділянки ОСОБА_2 були передані в оренду ТзОВ «Стир-Агротех» (код ЄДРПОУ 40269653) на підставі договору від 01.10.2020, державна реєстрація договору здійснена 08.02.2021, строком на 10 років. Разом із цим, обласною прокуратурою виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_2 зазначених земельних ділянок. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не відчужив їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Ухвалою судді Буського районного суду Львівської області від 15.06.2023 року прийнято справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить такі задоволити та проводити дане засідання без застосування засобів звукозапису.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча був судом належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, оголошенням про виклик на офіційному сайті суду. Клопотання про розгляд справи у його відсутності, відзив на позов, не подав.

Представник третьої особи за викликом суду не з`явився, був судом належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи клопотання представника позивача, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача та третьої особи, суд у відповідності до ст. ст. 211, 247 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, постановивши заочне рішення у справі, проти чого позивач не заперечив.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації, відповідно до рішення Буського районного суду Львівської області від 16.09.2019 у справі №440/2048/18, провадження №2/440/667/2019, набув право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається із земельної ділянки площею 1,2219га, що розташована на території Тур`янської сільської ради Буського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №073367 від 17.03.2000.

На підставі рішення суду від 16.09.2019 по справі №440/2048/18, заповіту та Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №073367 від 17.03.2000, у 2019 році ОСОБА_2 було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тур`янської сільської ради Буського району.

На підставі вказаних документів ОСОБА_2 27.11.2019 набуто у приватну власність земельну ділянку площею 1.0091 га, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1975661246000 та 27.11.2019 набуто у приватну власність земельну ділянку площею 0.2129 га, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1975655046206.

При цьому, земельній ділянці площею 1.0091 га у подальшому присвоєно кадастровий номер 4620686600:01:001:0047, а земельній ділянці площею 0.2129 га присвоєно кадастровий номер 4620686600:01:001:0133.

На підставі вказаного державного акту на право приватної власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тур`янської сільської ради Буського району (на даний час - територія Буської ТГ Золочівського району) за ОСОБА_2 зареєстровано речове право на нерухоме майно, про що 27.11.2019 відповідні відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

В подальшому, земельні ділянки із кадастровими номерами 4620686600:01:001:0047 площею 1.0091 га та 4620686600:01:001:0133 площею 0.2129га ОСОБА_2 були передані в оренду ТзОВ «Стир-Агротех» (код ЄДРПОУ 40269653) на підставі договору від 01.10.2020, державна реєстрація договору здійснена 08.02.2021.

Вказані договори оренди укладені строком на 10 років. Строк дії договорів - 10 років, до 01.10.2030 з правом пролонгації.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини 2 статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини 5 статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з моменту державної реєстрації 27.11.2019 року по даний час) не відчужив їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_2 порушив визначену ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужив їх упродовж року після набуття права власності. На даний час вона без перешкод використовує спірні земельні ділянки на території України, передавши в оренду сільськогосподарському підприємству та, отримуючи дохід на території України.

Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства була безумовно повернута у власність держави.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

В суді позивачем доведено факт порушення законодавства при використанні іноземним громадянином ОСОБА_2 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка не відчужив їх упродовж року після набуття права власності. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України).

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_2 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які ОСОБА_2 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Обставин, які б спростовували твердження позивача в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 131-1 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 12, 13, 247, 258-259, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Позов задовольнити повністю.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельну ділянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), із кадастровим номером 4620686600:01:001:0047 площею 1.0091га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Тур`я Буської територіальної громади Золочівського району Львівської області.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельну ділянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), із кадастровим номером 4620686600:01:001:0133 площею 0.2129га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Тур`я Буської територіальної громади Золочівського району Львівської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Львівської обласної прокуратури (Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, ДКСУ у м. Київ, р/р UA138201720343140001000000774) - 4 294,40 грн судового збору, сплаченого за пред`явлення позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: Б. М. Журибіда