Ухвала

від 11.07.2023 по справі 510/223/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/223/22

Провадження 4-с/510/3/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.23 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Сорокіна К.В.

- при секретарі Іванової Н.С.,

За участю представника скаржника адвоката Петрова В.С.

представника Ренійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) Доценко О.М.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 260, 267, 447, 449, 451 ЦПК України, а також, ст. 2, 15, 18, 34, 39 Закону України Про виконавче провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 ,діючий черезсвого представника ОСОБА_2 ,звернувся досуду ізскаргою нарозрахунок заборгованості по примусовому виконанню виконавчого листа № 510/1114/2021 виданого 19.07.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів з 01.01.2011 р., станом на 31.08.2021 р. у розмірі 127231 грн. 75 коп.

У скарзі викладено фактичні обставини справи, а саме, що 14.02.2005 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина ОСОБА_5 . Літом 2005 р. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 припинили сумісно проживати однією сім`єю, 03.11.2005 р. Ренійський районний суд Одеської прийняв рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_6 , які ОСОБА_1 почав сплачувати на підставі рішення суду. 04.04.2007 р. Ренійський районний суд Одеської області прийняв рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

З початку 2011 г. ОСОБА_7 і ОСОБА_3 відновили шлюбні стосунки і почали сумісно проживати, у зв`язку з чим ОСОБА_3 написала заяву про повернення виконавчого листа.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 народила хлопчика ОСОБА_8 , батьком якого є ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 народила дівчинку ОСОБА_9 , батьком якої є ОСОБА_1 .

В жовтні 2018 р. ОСОБА_1 отримав травму на виробництві за кордоном і приїхав до дому в тяжкому стані, внаслідок чого стосунки між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 погіршились.

22.01.2021 р. ОСОБА_3 звернулась до Ренійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання їх сумісних дітей: ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , однак у ході судового розгляду з`ясовано що рішення про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_10 прийнято судом 03.11.2005 р., однак ОСОБА_3 загублено виконавчий лист.

14.06.2021 р. р. Ренійський районний суд прийняв ухвалу видати ОСОБА_3 дублікат виконавчого листа по цивільної справі № 2-828/2005 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на користь доньки ОСОБА_10 .

19.07.2021 р ОСОБА_3 звернулась до виконавчої служби з виконавчим листом з приводу виконання рішення суду від 03.11.2005 р.

Державнийвиконавець ДоценкоО.зробила розрахунокзаборгованості попримусовому виконаннювиконавчого листа№ 510/1114/2021р.виданого 19.07.2021р.про стягненняз ОСОБА_1 ,на користь ОСОБА_3 аліментів з01.01.2011р.і нарахувалазаборгованість станомна 31.08.2021р.у розмірі127231.75грн. , яку заявник офіційно отримав 16.02.2022 р.

Скаржник вважає розрахунок державного виконавця неправомірним та вважає, що розрахунок заборгованості по примусовому виконанню виконавчого листа № 510/1114/2021 р. необхідно проводити з 19.07.2021 р., тобто з дня звернення ОСОБА_3 з дублікатом виконавчого листа. В якості обґрунтування скарги посилається на положення ч. 2 ст. 191 СК України та на ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження».

У судовому засідання представник скаржника адвокат Петров В.С. підтримав доводи скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник Ренійського ВДВС в Ізмаїльському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) Доценко О.М. просила відмовити у задоволенні скарги та пояснила наступне. Не подача виконавчого листа до ДВС не є підставою для не виконання рішення суду про стягнення аліментів. За викликом до ДВС ОСОБА_1 у вересні 2021 р. не з`явився. 01.09.2021 р. до ДВС звернувся адвокат, 08.09.2021 р. адвокатом, на електрону пошту отримано, розрахунок заборгованості. ОСОБА_3 від стягнення боргу не відмовляється, так як сума заборгованості не погашена. Також відповідно до ч. 1 ст. 194 СК України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Заслухавши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги виходячи з наступного.

03.11.2005 р. Ренійський районний суд Одеської прийняв рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_6 , з 14.09.2005 р. до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до досягнення повноліття донькою ОСОБА_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 . Ренійський районний суд прийняв ухвалу видати ОСОБА_3 дублікат виконавчого листа по цивільної справі № 2-828/2005 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на користь доньки ОСОБА_10 .

19.07.2021 р ОСОБА_3 звернулась до виконавчої служби з виконавчим листом з приводу виконання рішення суду від 03.11.2005 р.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Скаржник, в якості обґрунтування скасування розрахунку заборгованості по примусовому виконанню виконавчого листа № 510/1114/2021 виданого 19.07.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів з 01.01.2011 р., станом на 31.08.2021 р. у розмірі 127231 грн. 75 коп. посилався на положення ч. 2 ст. 191 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Тобто, положення ч. 2 ст. 191 СК України визначають порядок присудження аліментів за минулий час під час розгляду судом відповідного спору, а не порядок стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами.

Порядок стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами визначений ст. 194 СК України, однак скаржник, в з метою захисту порушених, на його думку, прав, не посилався на цю норму матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 194 СК України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Оскільки в якості доказу неправомірності розрахунку державним виконавцем заборгованості по аліментам, і як наслідок його скасування, скаржник посилався на ч. 2 ст. 191 СК України, яка не регулює ці правовідносини, обрав не вірний спосіб захисту свої прав, таким чином не довів неправомірність розрахунку заборгованості по аліментам, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні скарги.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 260, 267, 447, 449, 451 ЦПК України, а також, ст. 2, 15, 18, 34, 39 Закону України Про виконавче провадження, -

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця з розрахунку заборгованості по примусовому виконанню виконавчого листа № 510/1114/2021 виданого 19.07.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів з 01.01.2011 р., станом на 31.08.2021 р. у розмірі 127231 грн. 75 коп. відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.В. Сорокін