Рішення

від 17.07.2023 по справі 323/2559/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

323/2559/21

2/336/1808/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 липня 2023 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Олексієнко С.О.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом,визнання права власності на спадкове майно,-

Встановив:

В вересні 2021 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом,уточненим в процесі розгляду справи,в якому зазначає,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 ,після його смерті відкрилася спадщина ,до складу якої входить земельна ділянка площею 7,5700 га,призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,кадастровий номер 2323984000:01:002:0021.

Спадкоємцями за законом до майна померлого ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_6 і ОСОБА_2 .

Позивачка як спадкоємиця першої черги за законом,від спадщини батька не відмовлялась,проте не прийняла спадщину у встановлений законом 6-ти місячний строк з поважних причин,оскільки у період,на який припадало закінчення терміну прийняття спадщини,а саме з 22.03.2012 р.по 29.03.2012 р.,перебувала на лікуванні.

Відповідачка ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовилась.

З постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії ,ухваленої за заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом,позивачці стало відомо,що 26.05.2012 р.на ім`я її сестри ОСОБА_2 приватним нотаріусом Оріхівського нотаріального округу Запорізької області Студенцовим О.В.було видане свідоцтво про право на спадщину за законом № 563 від 22.05.2012 р., до складу якої в цілому входить земельна ділянка площею 7,5700 га,призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,кадастровий номер 2323984000:01:002:0021.

Позивачка вважає,що при видачі вказаного свідоцтва нотаріусом не визначено коло спадкоємців померлого ОСОБА_7 ,повідомлення про відкриття спадщини надіслано позивачці за адресою,де вона фактично не мешкала,чим порушені права позивачки як спадкоємиці за законом,що є підставою для визнання вказаного вище свідоцтва недійсним.

Посилаючись на те,що в інший,позасудовий спосіб,захистити майнові права спадкоємця неможливо, позивачка просить суд :

визнати причини пропуску строку подання заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 поважними;

визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом № 563 від 22.05.2012 р., видане приватним нотаріусом Оріхівського нотаріального округу Запорізької області Студенцовим О.В. ім`я ОСОБА_2 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки площею 7,5700 га,призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,кадастровий номер 2323984000:01:002:0021,в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ,стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 29.09.2021 р.відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 р.,14.04.2023 р.справа надійшла до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя за підсудністю.

Ухвалою від 17.04.2023 р.справа прийнята до провадження суддею Галущенко Ю.А.та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18.05.2023 р.закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні у вступному слові позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 позов підтримали з викладених вище підстав та просили задовольнити його у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_1 пояснила,що про смерть батька вона дізналася у день,коли сталася ця подія,від спадщини батька не відмовлялась,проте не прийняла її у встановлений законом строк через хворобу. У 2021 р.нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини,з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не зверталась

Відповідачка ОСОБА_2 у вступному слові підтримала заперечення проти позову ,викладені у відзиві.Зазначила,що про смерть батька ОСОБА_4 позивачка,яка мешкала окремо,дізналася 27.09.2011 р.,була обізнана про вчинення іншими спадкоємцями дій по оформленню спадщини в нотаріальному порядку,проте за домовленістю між ними,спадщину не приймала,поклавши на ОСОБА_2 обов`язки матеріально забезпечувати їх матір ОСОБА_5 .В 2021 р. в сім`ї виник конфлікт з фінансових питань,після чого позивачка ініціювала згадуваний вище позов.Просила відмовити у позові в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні у вступному слові зазначила,що після смерті її чоловіка ОСОБА_4 ,яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 ,вони з дочками вирішили,що спадщину батька оформить на себе ОСОБА_2 ,яка за рахунок паю буде надавати матеріальну підтримку матері та сестрі. В 2021 р . між ними стався конфлікт через гроші,після якого ОСОБА_5 ініціювала звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом,щоб спадщину батька переділити між дочками порівну.

Всебічно вивчивши обставини справи,дослідивши надані письмові докази у сукупності,суд дійшов висновку,що позов заявлений необґрунтовано,не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено та перевірено доказами,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 ,після смерті якого відкрилася спадщина за законом,спадкоємцями першої черги є його дружина ОСОБА_5 та діти ОСОБА_6 і ОСОБА_2 .

Як передбачено ст.11 ЦК України,підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є,зокрема,акти цивільного законодавства,а згідно ст.1220 ЦК України встановлено,що смерть спадкодавця породжує спадкові правовідносини.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно матеріалів спадкової справи № 10-2012 до майна померлого ОСОБА_4 ,заведеної приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Студенцовим О.В.,20.01.2012 р.із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 звернулася ОСОБА_2 ,спадкоємець за законом першої черги ОСОБА_5 відмовилась від прийняття спадщини,подавши нотаріусу 20.01.2012 р.відповідну заяву.

20.01.2012 р.іншому спадкоємцю за законом ОСОБА_9 ,яка не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,нотаріусом було направлено повідомлення про відкриття спадщини та роз`яснено права і обов`язки спадкоємця.

22.05.2012р. ОСОБА_2 виданосвідоцтво №563про правона спадщинуза закономпісля смерті ОСОБА_4 . Згідно з вказаним вище свідоцтвом, спадковим майном є земельна ділянка площею 7,57 га,розташована на території Новопавлівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області,призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,кадастровий номер 2323984000:01:002:0021.

Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 28.09.2021 р.,власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_2 ,дата державної реєстрації права в державному реєстрі прав 01.07.2015 р.

Постановою нотаріуса від 26.08.2021 р.було відмовлено позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 через пропуск строку на прийняття спадщини,оскільки з відповідною заявою позивачка звернулась до нотаріуса 26.08.2021 р.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

В судовому засіданні позивачка зазначила,що з позовом до суду про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 вона не зверталась,зазначені нею причини пропуску строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на предмет їх поважності суд не перевіряє,оскільки вони не є предметом доказування в межах заявлених вимог даної справи.

Як роз`яснено п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р.»Про судову практику у справах про спадкування»,свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, вимоги спадкоємця про визнання права власності на спадкове майно можуть бути предметом розгляду судом після завершення процедури нотаріального розгляду письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством,яка завершується винесенням нотаріусом відповідної постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Постанова нотаріуса про відмову видати позивачці свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 з підстав пропуску строку на прийняття спадщини не завершує процедуру нотаріального розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом,оскільки у такому випадку законом передбачено її право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Правом оспорювати свідоцтво про право на спадщину іншого спадкоємця наділяється особа, яка має право на спадкування (прийняла спадщину у встановленому законом порядку) та це право порушується іншою особою, що отримала відповідне свідоцтво на спадщину.

В установлений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 позивачка не зверталася до нотаріуса із заявою про її прийняття та не скористалася правом на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зазначене унеможливлює визнання недійсним оспорюваного свідоцтва про право власності за законом у порядку спадкування, виданого відповідачці ОСОБА_2 ,пред`явлення ОСОБА_1 цього позову є передчасним, однак позивачка не позбавлена можливості захистити порушене право на спадкування іншим шляхом.

На підставі ст.ст.16,1217,1223,1261,1265,1268 ЦК України,ст. 12,13,76,81,258,259,265,353,355 ЦПК України,суд-

Ухвалив:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 18.07.2023 року.

Суддя Ю.А.Галущенко