Рішення

від 17.07.2023 по справі 196/372/23

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Справа № 196/372/23

№ провадження 2/196/266/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження в залі суду в смт Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Ляшківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання за спадкоємцем майнових прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Ляшківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання за спадкоємцем майнових прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 13.01.2006р. Ляшківською сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області).

Після його смерті відкрилась спадщина, зокрема, на майнові права засновника Селянського (фермерського) господарства "Еліта", ідентифікаційний код юридичної особи 31105676, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцями першої черги за законом були він та його мати ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 05.01.2021 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_3 є він та його брат ОСОБА_4 , який відмовився від прийняття спадщини, подавши у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини до нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини.

У грудні 2022 року він звернувся до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, а саме на майнові права засновника Селянського (фермерського) господарства "Еліта", однак постановою нотаріуса від 23.12.2022 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприєміців та громадських формувань від 23.12.2022 за кодом 513548631085, станом на 23.12.2022 року розмір статутного (складеного капіталу (пайового фонду) складає: 0,00 грн., що не дає можливості встановити розмір вказаного спадкового майна. Крім того, відповідно до статуту селянського (фермерського) господарства "Еліта" (нова редакція) державна реєстрація змін до установчих документів проведена 12 лютого 2007 року номер запису 12191050001000238, члени Селянського (фермерського) господарства "Еліта: є: ОСОБА_1 , 1958 р.н., ОСОБА_5 , 1961 р.н. та ОСОБА_4 , 1964 р.н., а згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських вормувань від 23.12.2023 за кодом 513548631085, станом на 23.12.2023 відсутня будь-яка інформація щодо членів селянського (фермерського) господарства.

Таким чином, на даний час він позбавлений можливості реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у вигляді майнових прав засновника (голови) фермерського господарства, оскільки він має намір продовжити діяльність як голова фермерського господарства, від спадщини не відмовлявся та бажає як голова ФГ продовжити займатися всіма справами, пов`язаними із веденням фермерського господарства.

На підставі викладеного, прохає визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , майнові права засновника Селянського (фермерського) господарства "Еліта", ідентифікаційний код юридичної особи 31105676, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій прохав проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає задовольнити.

Представник відповідача Ляшківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, проте надали до суду заяву, в якій прохали розглянути справу у відсутність їх представника та ухвалити рішення відповідно до вимого чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 13.01.2006р. Ляшківською сільською радою Царичанського району Дніпропетровської області (а.с.5).

За життя, ОСОБА_2 заснував та очолив Селянське (фермерське) господарство "Еліта", відповідно до п. І Статуту СФГ "Еліта" засновником господарства є ОСОБА_2 . Згідно з п. І.І Статуту СФГ "Еліта", членами селянського (фермерського) господарства "Еліта" є ОСОБА_1 , 1958 року народження, ОСОБА_5 , 1961 року народження, та ОСОБА_4 , 1964 року народження.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу спадкового майна ввійшли у тому числі майнові права Селянське (фермерське) господарство "Еліта", членом якого в тому числі є позивач - ОСОБА_1 .

Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.12.2022 вбачається, що Селянське (фермерське) господарство "Еліта" знаходиться за адресою: 51012, Дніпропетровська область, Царичанський (Дніпровський) район, с. Ляшківка, вул. Гоголя, буд. № 38, ідентифікаційний код юридичної особи 31105676.

Як вбачається з інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дата державної реєстрації Селянського (фермерського) господарства "Еліта": 07.08.2000, дата запису: 08.02.2007, номер запису 12191200000000238. Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду): 0,00 грн. (а.с.80-83).

За життя ОСОБА_2 заповіту не складав.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 260/2006, заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачем та 12.07.2006 року його матір`ю ОСОБА_3 до Царичанської районної державної нотаріальної контори були подані заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 .

Державним нотаріусом в межах ведення спадкової справи № 260/2006 від 12 липня 2006 року, зареєстрованої у Спадковому реєстрі за № 40199368 позивачу та його матері ОСОБА_3 видано Свідоцтво про право на спадщину на інше майно, що належало померлому на день смерті на праві власності, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 по 1/2 частині кожному (а.с.70 на звороті). Крім того, ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 27000 кв.м, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225683000010010293, яка належала померлому ОСОБА_2 (а.с.36 на звороті). Брат позивача відмовився від прийняття належної йому частки спадщини, що залишилась після смерті батька ОСОБА_2 , подавши 13.07.2006 за №568 до державного нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с.30).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 05.01.2021 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (а.с.8).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 112/2021, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори була подана заява про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .

За життя 09.12.2020 ОСОБА_3 склала заповіт, яким усе належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, які належать їй на час посвідчення заповіту, а також майнові права та обов`язки, які належать їй на день смерті, заповіла ОСОБА_6 (а.с.98 на звороті).

25.06.2021 року ОСОБА_6 подав до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_3 , яка зареєстрована за №380 (а.с.90). Також, 25.06.2021 року брат позивача ОСОБА_4 подав до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка зареєстрована за №381 (а.с.92).

Державним нотаріусом в межах ведення спадкової справи № 112/2021 від 25 червня 2021 року, зареєстрованої у Спадковому реєстрі за № 67879666 позивачу видано Свідоцтва про право на спадщину на інше майно, що належало померлій на день смерті на праві власності, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 на 1/2 частину та земельні ділянки (а.с.132. 162, 164 на звороті).

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, в тому числі на майнові права Селянського (фермерського) господарства "Еліта", проте, позивачу постановою від 23.12.2022 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на майнові права фермерського господарства, на підставі наступного: в статуті вказаного фермерського господарства та в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців відсутні відомості про складений капітал (статутний фонд), що не дає можливості встановити розмір вказаного спадкового майна, та в реєстрі відсутня інофрмація про членів господарства, які зазначені в статуті (а.с.18).

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В силу п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Виходячи зі змісту ст.392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Разом з тим ст. 1219 ЦК України визначено права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.. 608 цього Кодексу.

Отже, спадкування частки засновника (учасника) господарства допускається і не підпадає під заборону п. 1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України.

Нормами ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Частинами 1, 4 ст. 4 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно статті 20 зазначеного Закону, майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Голова (член) фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Пунктом 4 статті 35 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Фермерське господарство, як цілісний майновий комплекс, включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання.

За положеннями ст. 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до норм п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику за позовами про захист права приватної власності» успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права. Оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов`язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини ст. 1219 ЦК України), то спадкуванню підлягають і майнові права, які мав спадкодавець.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 43, 63 постанови від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц вказала, що ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, є визнання в порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства, а не визнання права на цілісний майновий комплекс. У випадку смерті засновника (члена) фермерського господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена).

У постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Як вбачається зі змісту Статуту, на момент реєстрації фермерського господарства та на період його діяльності за життя засновника та члена фермерського господарства ОСОБА_2 , статутного капіталу господарства не було. Майно фермерського господарства формується із майна, майнових прав у складеному капіталі господарства. Отже і об`єктом спадкування господарства є майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства. Складений капітал фермерського господарства за нормами Закону України «Про фермерське господарство» розглядається, як цілісний майновий комплекс.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Оскільки права засновника Селянського (фермерського) господарства "Еліта" є майновими правами, що встановлено приписами ст. ст. 177-178 ЦК України, то вони входять до складу спадщини, та враховуючи вище зазначені факти, які підтверджують обставини, викладені у позовній заяві та те, що позивач є спадкоємцем за законом майна померлого ОСОБА_2 , виявив бажання продовжити діяльність фермерського господарства в якості голови господарства, та для цього він повинен отримати у порядку спадкування майнові права засновника фермерського господарства.

Тобто, у позивача, як спадкоємця за законом, немає іншої можливості визнати майнові права засновника в порядку спадкування за законом, ніж шляхом звернення до суду.

Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 про визнання майнових прав засновника селянського (фермерського) господарства в порядку спадкування за законом, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судового збору, судом враховується позиція позивача не стягувати судовий збір із відповідача.

Керуючись ст. ст. 182, 191, 328, 346, 392, 1217-1219, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 280-283 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ляшківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання за спадкоємцем майнових прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцем села Ляшківка Царичанського району Дніпропетровської області, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Царичанським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 18.02.2014 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , майнові права засновника Селянського (фермерського) господарства "Еліта", ідентифікаційний код юридичної особи 31105676, юридична адреса фермерського господарства: АДРЕСА_1.

Судовий збір залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.07.2023 року.

Суддя: Д.Г.Костюков