Рішення

від 18.07.2023 по справі 495/3498/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/3498/23

Номер провадження 2/495/2237/2023

18 липня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря - Мельник Ю.В.,

Справа № 495/3498/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стислий виклад позиції позивача

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 17 листопада 2011 року він з відповідачем зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Андріївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про що був зроблений відповідний актовий запис № 13.

Від вказаного шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданий виконавчим комітетом Андріївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис № 13.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 листопада 2020 року по справі № 495/4871/20 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Вказує, що ще до розірвання шлюбу відповідач виїхала із села, син залишився проживати разом з позивачем на повному його утриманні.

ОСОБА_2 у 2019 році отримала статус переселенця, і, хоча фактично зареєстрована за місцем проживання в селі Андріївка Білгород-Дністровського району Одеської області, фактично постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Останнім часом ОСОБА_2 наполягає на те, щоб син переїхав до неї і проживав за місцем її мешкання, про що повідомляє у телефоних розмовах. Він категорично проти того, щоб син проживав разом з матір`ю.

Тобто, з відповідачем виник спір щодо місця проживання неповнолітньої дитини, тому він був вимушений у квітні звернутись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів та з даним позовом.

Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі.

13 квітня 2023 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження по справі з призначенням її підготовчого розгляду.

13 квітня 2023 року Ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів по справі.

23 березня 2023 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач надала в судове засідання заяву, про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи надав до суду висновок про розв`язання спору, рішення від 09.06.2023 року та заяву про розгляд справи у відсутність, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до висновку від 09.06.2023 року вважає за можливе визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд розглядає справу за відсутність сторін, відповідно наданих заяв, висновку, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що дійсно між позивачем та відповідачем 17 листопада 2011 року він з відповідачем зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Андріївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про що був зроблений відповідний актовий запис № 13.

Від вказаного шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданий виконавчим комітетом Андріївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис № 13. /а.с. 9/

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 листопада 2020 року по справі № 495/4871/20 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. /а.с.10-12/

Позивач зазначає, що ще до розірвання шлюбу відповідач виїхала із села, син залишився проживати разом з ним на повному його утриманні.

ОСОБА_2 у 2019 році отримала статус переселенця, і, хоча фактично зареєстрована за місцем проживання в селі Андріївка Білгород-Дністровського району Одеської області, постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Останнім часом ОСОБА_2 наполягає на те, щоб син переїхав до неї і проживав за місцем її мешкання, про що повідомляє у телефоних розмовах.

Позивач категорично проти того, щоб син проживав разом з матір`ю.

Відповідач в судове засідання надала свої згоду на визначення місця проживання дитини з батьком.

Відповідно до статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Таким чином, для всебічно та об`єктивного розгляду справи, судом згідно ухвали від 13 квітня 2023 року було витребувано з органу опіки та піклування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Молога, вулиця Центральна, 39 висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дітей.

14.06.2023 року від виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на адресу суду надійшов Висновок про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та рішення № 62 від 09 червня 2023 рік "Про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яким затверджений висновок про визначення місце проживання дитини.

Висновок виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.06.2023 року обґрунтований тим, що відповідно до довідки Мологівської сільської ради від 15.04.2023 року № 44 до складу сім`ї ОСОБА_1 входять: син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_1 працює в Державному підприємстві «Дослідному господарстві «Андріївське» Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України» за довідкою № 213 від 18.05.2023 року з місця роботи.

За характеристикою Мологівської сільської ради від 19.05.2023 року № 43 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за характером спокійний, працьовитий, серйозний, відповідальний. Заяв та скарг від сусідів та жителів села до сільської ради не надходило.

На обліку нарколога, психіатра ОСОБА_1 не перебуває, що підтверджується довідками КНП «Білгород-Дністровської центральної районної лікарні» Білгород-Дністровської районної ради № 251,256 від 22.05.2023 року.

Службою у справах дітей проведено бесіду з ОСОБА_1 , який пояснив, що звернувся з заявою у зв`язку з тим, що для оформлення будь-яких документів потрібен дозвіл матері, яка відсутня та зв`язатися з нею проблематично.

Малолітній ОСОБА_3 , згідно протоколу бесіди не заперечує щодо визначення місця проживання разом з батьком.

Проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 . Батьком створено всі умови для повноцінного виховання та розвитку дитини.

ОСОБА_2 надіслала службі у справах дітей нотаріально завірену заяву № 793 від 23.05.2023 року, в якій вказала, що надає згоду на визначення місця проживання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Отже, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Нормативне обґрунтування.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов`язок батьків утримувати дитину.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом статті 31 ЦК України, малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків.

Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

У сенсі розуміння ч.2 ст 160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини.

Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітнього.

При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

У відповідності до ч.2 ст. 161 СК України, орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України», Європейський суд з прав людини наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.

При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду.

Прийнявши до уваги висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, згоду матері дитини на визначення місця проживання разом з батьком, вік неповнолітньої дитини, того що він проживає разом з батьком, бажає проживати з ним, який створив всі необхідні умови для проживання дитини, виходячи з якнайкращих інтересів неповнолітнього ОСОБА_3 , суд вважає за можливе визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , а отже позовні вимоги і в цій частині є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 109-110, 112, 115, 141, 160, 161 СК України, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04377799, адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Молога, вулиця Центральна, 39.

Повний текст рішення складений 18 липня 2023 року.

Суддя: