Рішення

від 18.07.2023 по справі 491/461/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 491/461/23

Номер провадження 2/508/193/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 року смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Банташ Д.С.

за участю секретаря с/з Мазарак Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Миколаївка Березівського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання,

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідач є її батьком, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане Ананьївською Другою сільською радою Ананьївського району Одеської області. З 15.09.2022 року позивач є студенткою 1 курсу психологічного факультету Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького денної форми навчання ОС «Бакалавр» за контрактом з терміном навчання по 30.06.2026 року, про що свідчить довідка зазначеного навчального закладу від 21.02.2023 року № 139. Стипендію з урахуванням навчання за контрактом не отримує, з огляду на денну форму здобуття освіти не має можливості працювати та отримувати дохід, у зв`язку із чим потребує матеріальної допомоги з боку батьків задля задоволення потреб в ході навчання. На час звернення до суду відповідач в рівних частинах разом з її матір`ю ОСОБА_3 приймає участь в оплаті послуг навчального закладу за договором про надання платної освітньої послуги, який укладено між навчальним закладом та ОСОБА_3 в її інтересах 30.08.2022 року та оплаті комунальних платежів за її проживання в гуртожитку. Але, окрім зазначеного існують інші потреби, пов`язані з навчанням, а саме, необхідність в придбанні їжі, одежі та взуття, канцелярського приладдя, ліків, гігієнічних засобів. Потрібно нести транспортні витрати, пов`язані як з проїздом по місту Черкаси, так й з проїздом до місця постійного проживання в м. Ананьїв Одеської області, з чим періодично виникає необхідність.

Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини доходу (заробітку) щомісяця з дня пред`явлення позову до 30.06.2026 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. (а.с. 1-3)

Ухвалою суду від 16.05.2023 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено відкрите судове засідання на 13.06.2023 року о 10 год. 00 хв.

13.06.2023 року справу у зв`язку з неявкою сторін було відкладено на 18.07.2023 року на 09 год. 00 хв.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про час, день та місце слухання справи була повідомлена належним чином. На адресу суду надіслала письмову заяву в якій просить суд розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. (а.с. 44)

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи. Відповідно до відповіді №73930 від 16.05.2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28).

У відповідності до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Відповідно до п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Матеріалами справи підтверджено наявність в справі даних про повернення до суду повідомлення про вручення поштового відправлення і судової повістки на ім`я відповідача з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 36, 46), що за нормами Правил надання послуг поштового зв`язку здійснюється за відсутності осіб.

Відповідно до частини 11 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач, третя особа або свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

З опублікуванням оголошення про виклик відповідача вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Порядок публікації оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до роз`яснення Державної судової адміністрації України від 24.01.2018 року за №10-2141/18 про розміщення оголошень про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи інформація про виклик у справі відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, розміщується безпосередньо судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України.

У зв`язку з вищевикладеним виклики відповідача додатково були розмішені на офіційному сайті Миколаївського районного суду Одеської області у розділі, у якому розміщуються оголошення про виклик учасників судових засідань до суду.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, зокрема: шляхом направлення судових повісток за останнім відомим місцем реєстрації та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України згідно із ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав. Інших заяв і клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Зважаючи на те, що у судове засідання не з`явилися сторони, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 видане Ананьївською Другою сільською радою Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 . (а.с. 4)

ОСОБА_1 є студенткою 1 курсу денної форми навчання психологічного факультету Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Термін закінчення навчання 30.06.2026 року. (а.с. 8)

25.04.2023 року ОСОБА_1 - виповнилося 18 років. (а.с. 4, 5)

Згідно довідки Ананьївської міської ради від 29.11.2019 року за № 780, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 7)

Правовідносини між сторонами в даній справі виникли з обов`язку батька утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання.

У відповідності до статті 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

У ч. 3 ст. 199 СК України вказано, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчання, а також той з батьків, з яким вони проживають.

Згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (ч. 2 ст. 199 СК).

Згідно статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У відповідності до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

В правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6/1296-цс15 зазначено, що при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 478/2108/16-ц та від 29 січня 2018 року у справі 622/373/16-ц).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 27.11.1992 року справі «Олсон проти Швеції» зазначається, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Особлива увага повинна приділятися найважливішим інтересам дитини, які, за своєю природою та важливістю, мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (Рішення Європейського суду від 07.08.1996 у справі "Йохансен проти Норвегії").

Також, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відповідач ОСОБА_2 не може надавати матеріальну допомогу доньці на період її навчання, останній суду не надав.

З огляду на викладене та враховуючи, що ОСОБА_1 у зв`язку із навчанням не працює, стипендію не отримує, а також враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 є здоровим та працездатним, та не довів свою неспроможність надавати матеріальну допомогу доньці на період її навчання, права та інтереси, як відповідача так і позивача у справі, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно.

Згідно ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Згідно ч.1 ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому стягнення аліментів слід рахувати з 27.04.2023 року (день пред`явлення позову), як цього просить позивачка.

Судові витрати у справі про стягнення аліментів при подачі до суду позову позивачем у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не сплачуються, а стягуються з сторони по завершенню розгляду справи.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1073,60 гривень.

З урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне допустити стягнення аліментів негайно у межах платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи стягнення з 27.04.2023 року і на період її навчання, але не більш ніж до досягнення нею 23 років, за умови продовження навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), на користь держави (платіжні реквізити: отримувач коштів УК у Миколаївському районі 22030101, код за ЄДРПОУ 37958466; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA418999980313141206000015346; код платежу 22030101) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду до Одеського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні під час оголошення рішення, протягом 30 днів з часу отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 18.07.2023 року.

Суддя Д.С. Банташ