Постанова

від 13.07.2023 по справі 163/1528/23

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/1528/23

Провадження № 3/163/687/23

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2023 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

представника Волинської митниці Федчишиній С.Ф.,

захисника Коноплі Ю.М.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0178/20500/23 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директор ТОВ «Брусника ЮА» (ЄДРПОУ 44521701), РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

Інспектор Волинської митниці склав протокол про те, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, при таких обставинах.

15.05.2023 року в зону митного контролю митного поста "Ягодин" Волинської митниці прибув вантажний автомобіль з номерними знаками НОМЕР_2 / НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , водія фірми перевізника ФОП « ОСОБА_3 ».

До митного контролю водій подав копію електронної митної декларації типу ЕК10АА №UA205050/2023/032307 від 02.05.2023 року, міжнародну транспортну накладну CMR №202023 від 01.05.2023 року, інвойс №20 від 29.04.2023 року, пакувальний лист №20 від 29.04.2023 до контракту 17122021-DW від 17.12.2021, специфікацію №11 до договору №17122021-BN від 17.12.2021, сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій від 12.04.2023 серії ЧН №937369.

Відповідно до цих документів в транспортному засобі переміщувався товар "Лісоматеріали розпиляні уздовж, не стругані, не шліфовані, не мають торцевих з`єднань, із сосни звичайного виду Pinus Sylvestris. Пиломатеріал обрізний (сосна): 35*85*2500 мм: 23.532 м3 . Всього 10 пак. - 23.532 м3. Країна походження - Україна (UA). Товар не маркований, пакети обв`язані поліпропіленовою стрічкою, код товару згідно УКТЗЕД - 4407119000, загальною вагою брутто 23000 кг.

Продавець та відправник даного товару - ТОВ «БрусНика ЮА», отримувач - литовська компанія "DIVERUS, UAB".

Під час повного митного огляду вантажного автомобіля з номерними знаками НОМЕР_2 / НОМЕР_3 встановлено, що товар у транспортному засобі (пиломатеріали обрізні породи сосна розміром 40?90?2600 мм. у кількості 29,615 м3 не відповідає за розмірами та кількістю зазначеними у митній декларації ЕК10АА №UA205050/2023/032307 від 02.05.2023. Об`ємна маса деревини партії пиломатеріалів за фактичними даними становить 770 кг/м3 (маса нетто/об`єм, 22,800/29,615=770 кт/м3) і відповідає даним EN 350:2016. Розрахункова об`ємна маса за даними товаросупровідних документів становить 969 кг/м3, що не відповідає породі сосна при вологості 8-10%. Товар - пиломатеріали породи сосна, розміром 40?90?2600 мм, кількістю 29,615 м3, що знаходиться в автомобілі, номерний знак НОМЕР_4 , не може бути виготовлений з продукції зазначеній в графі 2 Сертифікату ЧН No 937369 від 12.04.2023 року, оскільки розмірні характеристики колод за довжиною (2,50 м) мають менші розміри за довжину дощок (2,60 м). Кількість колод довжиною 4,00 та 5,00 м, становить лише 14,377 м3 (1/3 від загального об`єму сировини для виготовлення пиломатеріалів), і є недостатньою для виготовлення загального об`єму партії лісоматеріалів. Загальна вартість товару, що переміщується у транспортному засобі, номерний знак НОМЕР_4 (пиломатеріали обрізні породи сосна розміром 40?90?2600 мм.), у кількості 29,615 м3, виходячи з вартості зазначеної у інвойсі від 29.04.2023 N20 за 1 м3 - 90,00 доларів США, становить 2665,35 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 15.05.2023 року склало суму 97 468,12 гривень.

Товар, «лісоматеріали розпиляні уздовж, не стругані, не шліфовані.... » за кодом УКТЗЕД - 4407119000, підпадає під заходи нетарифного регулювання, де існують обмеження щодо експорту таких товарів.

Відповідно до Закону України від 8 вересня 2005 року №2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», який регулює правовий режим експорту та реалізації лісо - та пиломатеріалів, реалізація за межі митної території України в митному режимі експорту суб`єктами підприємницької діяльності лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2 цього Закону, допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Право на експорт певної партії лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, крім передбачених статтями 2 та 2-1 цього Закону, має суб`єкт підприємницької діяльності, що отримав сертифікат про походження на відповідну партію лісо - або пиломатеріалів.

Механізм видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій визначено Тимчасовим порядком видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року 1260, дія якого поширюється на всіх суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, що здійснюють експортні операції з лісоматеріалами та виготовленими з них пиломатеріалами.

Пунктами 3, 4 Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій передбачено, що Сертифікат є обов`язковим документом під час здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Сертифікат видається на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом, і діє протягом 60 днів з дати його видачі.

З огляду на такі обставини та з посиланням на п.п.7, 43 ст.4, ч.2 ст.459 МК України, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України, які спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товарів зазначених у митній декларації типу ЕК10АА №UA205050/2023/032307.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суді не з`явився; заяв чи клопотань щодо суті протоколу та процедури його розгляду не подав, свої права та інтереси доручив представляти адвокату Коноплі Ю.М.

Його захисник адвокат Конопля Ю.М. висловив свою правову позицію про відсутність в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, просив провадження в справі закрити, а тимчасово вилучені товари повернути. Надав пояснення аналогічні змісту свого письмового клопотання про закриття провадження в справі.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.483 МК України, стягнути витрати митниці і судовий збір.

Дослідженням доказів по справі встановлено таке.

Факт переміщення вилученого по справі товару через митний кордон України доведений протоколом про порушення митних правил, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, поданими до митного контролю товарно-супровідними документами і по справі не оспорюється.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487 МК України визначено, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

В рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Частиною 1 ст.483 МК України встановлена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в тому числі, шляхом надання одним товарам вигляду інших або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, країни походження, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів.

Аналіз вказаної норми свідчить, що таке порушення митних правил вчиняється лише з прямим умислом.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути ... при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадовими особами підприємств є керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.5 ст.65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Отже, за доведеності вини (прямого умислу) на приховування товарів, які переміщуються від підприємств або підприємствами-перевізниками, або в адресу підприємств, може наставати відповідальність цих підприємств (залежно від вчинення конкретних дій для приховування товарів), а від імені підприємств таку відповідальність може нести і керівник, якщо він в тій чи іншій мірі причетний до приховування.

При цьому з огляду на правову конструкцію диспозиції ч.1 ст.483 МК України відповідальність може наставати як за фізичне переміщення товарів через митний кордон, так і за вчинення дій, спрямованих на таке фізичне переміщення товарів іншими особами, які можуть і не бути обізнаними з протиправними діями посадових осіб підприємств.

За цим протоколом ОСОБА_1 як керівнику ТОВ «БрусНика ЮА» в провину ставиться вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу документів, що містили неправдиві відомості щодо кількості товарів зазначених у товарно-супровідних документах.

Частиною 1 ст.483 МК України передбачена відповідальність як за переміщення, так і дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю.

Таким чином, законом визначена можливість притягнення до відповідальності і особи, яка фізично не переміщувала товар через митний кордон та не подавала документи, однак вчиняла дії, спрямовані на таке переміщення.

Відправником та особою відповідальною за фінансове врегулювання у митній декларації вказано ТОВ «БрусНика ЮА», керівником якого є ОСОБА_1 . Декларантом - ФОП ОСОБА_5 , яка здійснювала декларування товару на підставі договору декларування.

З письмових пояснень декларанта вбачається, що остання здійснювала декларування товарів та заповнювала митну декларацію на підставі наданих ТОВ "БрусНика" документів: інвойса, пакувального листа, специфікації, які підписані саме ОСОБА_1 - директором ТОВ «БрусНика ЮА». Сумнівів дані документи не викликали, а тому фізичний огляд товару вона не здійснювала.

З письмових пояснень водія ОСОБА_2 встановлено, що останній отримав документи - ТТН на переміщуваний товар від представника ТОВ "БрусНика" під час загрузки автомобіля, які і подавав під час проходження митного контролю.

Відповідно до митної декларації типу ЕК10АА №UA205050/2023/032307 від 02.05.2023 року, міжнародної транспортної накладної CMR А №202023 від 01.05.2023 року та інвойсу №20 від 29.04.2023 року товар переміщувався товар - Лісоматеріали розпиляні уздовж, не стругані, не шліфовані, не мають торцевих з`єднань, із сосни звичайного виду Pinus Sylvestris. Пиломатеріал обрізний (сосна): 35*85*2500 мм: 23.532 м3 . Всього 10 пак. - 23.532 м3. Країна походження - Україна (UA). Товар не маркований, пакети обв`язані поліпропіленовою стрічкою, код товару згідно УКТЗЕД - 4407119000, загальною вагою брутто 23000 кг. Продавець та відправник даного товару - ТОВ «БрусНика ЮА», отримувач - литовська компанія "DIVERUS, UAB".

Особою відповідальною за фінансове врегулювання вказано ТОВ «БрусНика ЮА».

В акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відповідно до якого повний огляд проводився з 16 по 19 травня 2023 року зазначено, що товар у транспортному засобі (пиломатеріали обрізні породи сосна розміром 40?90?2600 мм. у кількості 29,615 м3 не відповідає за розмірами та кількістю зазначеними у митній декларації ЕК10АА №UA205050/2023/032307 від 02.05.2023. Об?ємна маса деревини партії пиломатеріалів за фактичними даними становить 770 кг/м3 (маса нетто/об`єм, 22,800/29,615=770 кт/м3) і відповідає даним EN 350:2016. Розрахункова об`ємна маса за даними товаросупровідних документів становить 969 кг/м3, що не відповідає породі сосна при вологості 8-10%. Товар - пиломатеріали породи сосна, розміром 40?90?2600 мм, кількістю 29,615 м3, що знаходиться в автомобілі, номерний знак НОМЕР_4 , не може бути виготовлений з продукції зазначеній в графі 2 Сертифікату ЧН No 937369 від 12.04.2023 року, оскільки розмірні характеристики колод за довжиною (2,50 м) мають менші розміри за довжину дощок (2,60 м). Кількість колод довжиною 4,00 та 5,00 м, становить лише 14,377 м3 (1/3 від загального об`єму сировини для виготовлення пиломатеріалів), і є недостатньою для виготовлення загального об`єму партії лісоматеріалів.

Згідно висновку науково-технічної експертизи дослідженої партії пиломатеріалів, проведеної на підставі постанови про призначення експертизи від 05.06.2023, встановлено, що на основі проведеного дослідження товар у транспортному засобі р.н. СВ7395EI/ НОМЕР_3 - пиломатеріали обрізні породи сосна розміром 40х90?2600 мм у кількості 29,615 м3 не відповідає за розмірами та кількістю зазначеними у митній декларації ЕК10ААNo UA205050/2023/032307 від 02.05.2023. Об`ємна маса деревини партії пиломатеріалів за фактичними даними становить 770 кг/м (маса нетто/об`єм, 22,800/29,615-770 кг/м) і відповідає даним EN 350:2016. Розрахункова об`ємна маса за даними товаросупровідних документів становить 969 кг/м, що не відповідає породі сосна при вологості 8-10%. Товар - пиломатеріали породи сосна, розміром 40?90?2600 мм, кількістю 29,615 м , що знаходився в автомобілі р.н. НОМЕР_5 не може бути виготовлений з продукції зазначеній в графі 2 Сертифікату ЧН Ne 937369 від 12.04.2023 року, оскільки розмірні характеристики колод за довжиною (2,50 м) мають менші розміри за довжину дощок (2,60 м). Кількість колод довжиною 4,00 та 5,00 м, становить лише 14,377 м (1/3 від загального об`єму сировини для виготовлення пиломатеріалів), і є недостатньою для виготовлення загального об`єму партії лісоматеріалів.

ОСОБА_1 на запрошення Чернігівської митниці для надання письмових пояснень з приводу обставин вказаних в протоколі про ПМП не з`явився, будь яких пояснень з приводу складання відносно нього протоколу до суду не подав, як і не надав доказів підтвердження походження виявленої під час митного огляду лісопродукції.

Таким чином, з врахування наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи суд вважає, що встановлено достатні підстави вважати, що товар «пиломатеріали обрізні породи сосна розміром 40?90?2600 мм. у кількості 29,615 м3 невідповідає зарозмірами такількістю зазначенимиу митнійдекларації ЕК10АА№UA205050/2023/032307від 02.05.2023,а значитьмістить об`єктивнусторону правопорушення дії, спрямовані на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю.

У зв`язку з цим встановлено підстави для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.483 МК України складу правопорушення, а саме вчинення дій, спрямованих на переміщення вказаних товарів з приховуванням від митного контролю товару, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товарів.

При вирішення питання про обсяг відповідальності ОСОБА_1 встановлено таке.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, Суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

У рішенні у справі Краєва проти України від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13) Європейський суд з прав людини, констатувавши, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зазначив, зокрема, що: відповідно до частини першої статті 483 Кодексу, згідно з якою заявницю було визнано винною, штраф у розмірі, що дорівнює вартості товару, що є дуже великою сумою, та конфіскація товару були обов`язковими заходами без жодних винятків; відсутність дискреції стосовно цього не дала українським судам можливості врахувати індивідуальні обставини, що позбавляє сенсу будь-яку оцінку; Європейський суд з прав людини вже зазначав, що подібна жорстка система не здатна забезпечити потрібний справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом права особи на власність (§ 31).

Частина 1 статті 483 МК України в разі доведеності вини особи передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів з конфіскацією цих товарів.

Таке стягнення є безальтернативним і позбавляє суд врахувати характер і суспільну шкідливість правопорушення та особу винного.

З огляду на сформульовані Конституційним Судом України підходів до розуміння принципу індивідуалізації юридичної відповідальності принцип індивідуалізації юридичної відповідальності у процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Європейський суд з прав людини вказав, що „ для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають . Принцип домірності (пропорційності) має бути дотриманий не лише при визначенні норм, які стосуються суворості санкції, а й при оцінці тих факторів, що їх має бути взято до уваги при визначенні санкції [рішення у справі Imeri v. Croatia від 24 червня 2021 року (заява № 77668/14), § 84].

Крім того, на думку Європейського суду з прав людини, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб будь-яке втручання обґрунтовано відповідало [правомірній] меті. Іншими словами, потрібно досягти „справедливого балансу між вимогами загальних потреб суспільства і вимогами захисту фундаментальних прав людини. Цього балансу не буде досягнуто, якщо особі або особам, яких це стосується, доведеться нести особистий і надмірний тягар [див., зокрема, рішення у справах The Former King of Greece and Others v. Greece [GC] від 28 листопада 2002 року (заява № 25701/94), ECHR 2000-XII, § 79, § 82; Jahn and Others v. Germany [GC] від 30 червня 2005 року (заяви №№ 46720/99, 72203/01, 72552/01), ECHR 2005-VI, § 8194; Gogitidze and Others v. Georgiа від 12 травня 2015 року (заява № 36862/05), § 97].

З огляду на зазначені вище обставини цієї справи та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування до ОСОБА_1 і штрафу, і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ч.1 ст.483 МК України як безальтернативне стягнення, буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".

Розглядаючи питання допустимих меж обмеження гарантованого Конституцією України права власності, Конституційний Суд України зазначав: право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства. При обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів";- при обмеженні права власності в інтересах суспільства необхідними є не будь-які менш обтяжливі для прав і свобод осіб заходи, а ті з них, які здатні досягти легітимної мети на тому самому якісному рівні. Тобто законодавець зобов`язаний обирати той вид адміністративного стягнення, який менш обтяжливий для прав і свобод особи у конкретному випадку, і насамперед має визначити адекватну міру адміністративної відповідальності для досягнення її мети, тоді як суди забезпечують індивідуалізацію такої відповідальності залежно від обставин справи у межах законодавчо визначеної санкції.

Таким чином, встановлено підстави для накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації товарів, законність походження яких підтверджена. При цьому, оскільки умислом охоплювалось експортування усієї партії лісоматеріалів, то і розмір штрафу суд відповідно визначає із вартості всієї партії товару, що за умовами контракту становить 97468,12 грн.

Як вбачається з товарно-супровідних документів та змісту протоколу про порушення митних правил, лісоматеріалів, які використовувались для виготовлення пиломатеріалів у вказаних розмірах, вистачило б для виготовлення 1/3 пиломатеріалів, тобто майже на 10 м3 пиломатеріалів.

В цій частині суд констатував відсутність митного правопорушення, а тому товар підлягає поверненню для подальшого проведення митного оформлення згідно з чинним законодавством.

Що стосується іншої частини товарів, то вони підлягають конфіскації у власність держави, як такі законність походження яких не підтверджена та на переміщення через митний кордон України таких товарів відсутній сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат у справі про порушення митних правил у відповідності до вимог ст.520МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року №731, на підставі довідки про витрати митного органу в справі про порушення митних правил за протоколом №0178/20500/23, судом встановлено, що строк зберігання тимчасово вилучених товарів, починаючи з 11 дня його розміщення на власному складі митного органу, становить 46 діб, а обрахунок витрат за даний період згідно курсу НБУ на дату розгляду справи (1€ = 40,2803 грн.) складає 64 851, 30 гривень.

Суд звертає увагу на те, що оскільки стягнення таких витрат, хоча й не є мірою відповідальності в розумінні ст.23 КУпАП, однак вимагає певних майнових затрат особи, які в даному випадку є значними та явно неспіврозмірними практичній ролі правопорушення і відповідальності, а тому суддя вважає, що витрати митниці стягненню не підлягають.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 97468,12 грн. (дев`яносто сім тисяч чотириста шістдесят вісім гривень) 12 копійок з конфіскацією у власність держави товару: пиломатеріали обрізні породи сосна розміром 40*90*2600 мм. в кількості 20,345м3 шт. із числа вилучених за протоколом про порушення митних правил № 0178/20500/23.

Штраф в розмірі 97468,12 грн. (дев`яносто сім тисяч чотириста шістдесят вісім гривень) 12 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 536,80 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Дата виготовлення повного тексту постанови 17.07.2023 року.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета