Ухвала

від 18.07.2023 по справі 528/1016/23

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/1016/23

Провадження № 2-з/528/6/23

У Х В А Л А

Іменем України

18.07.2023 м. Гребінка

18 липня 2023 року суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Вітківський М.О., розглянувши заяву заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Дігтяря А. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Дігтяря А. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стукалівське», про конфіскацію земельних ділянок, -

в с т а н о в и в:

18.12.2022 року заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Дігтяр А. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стукалівське», про конфіскацію земельної ділянки, і одночасно подав заяву про забезпечення позову шляхом:

1) накладення арешту на належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 5320885300:00:001:0001, площею 5,6602 га, розташовану на території Гребінківської територіальної громади Лубенського району;

2) заборони ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання належної їй на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 5320885300:00:001:0001, площею 5,6602 га, розташовану на території Гребінківської територіальної громади Лубенського району.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом БРН № 406638 від 19.10.2011, після смерті ОСОБА_2 успадкувала належну йому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0158670, виданого 26.12.1996 Гребінківською районною державною адміністрацією, земельну ділянку площею 5,72 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), у землі, яка перебувала в колективній власності КСП ім. Мічуріна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Гребінківської територіальної громади Лубенського району (колишня Стукалівська сільська рада).

В подальшому, 10.08.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 5320885300:00:001:0001, площею 5,6602 га, номер відомостей про речове право 21884260.

01.12.2016 ОСОБА_1 передала за договором оренди вищевказану земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю «Стукалівське» (ЄДРПОУ 37171063) строком на 9 років, відповідно до інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак, ОСОБА_1 будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порушення вимог законодавства України не відчужила її, у зв`язку з чим у держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області виникло право на її конфіскацію у власність держави та подальше розпорядження нею.

Подальше відчуження спірної земельної ділянки, що належать ОСОБА_1 порушуватиме права держави в особі уповноваженого органу на набуття її у власність держави шляхом конфіскації, оскільки особливо в умовах воєнного часу дана земельна ділянка має використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.

Тому, як зазначає заявник, враховуючи те, що земельна ділянка на даний час знаходяться у власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 з порушенням норм та законів України, є підставою для забезпечення даного позову, оскільки існує можливість її відчуження третім особам, зміни конфігурації (об`єднання, поділ), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про повернення земельної ділянки державі.

Вказане необхідність у забезпеченні позову у виді накладення арешту на спірну земельну ділянку та забороні ОСОБА_1 відчужувати, розпоряджатися, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання спірної земельної ділянки з іншими земельними ділянками (п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України).

Вважає, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення у зв`язку з тим, що вказані види забезпечення не перешкоджають ОСОБА_1 володіти та користуватись спірною земельною ділянкою, у випадку відмови у позові про її повернення на користь держави, їй не може бути завдано значних збитків, а забезпечення позову не створить жодних перешкод у їх відшкодуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Отже, заяву про забезпечення позову розглянуто без проведення судового засідання в порядку письмового провадження згідно із ч. 7ст. 13 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши вимоги заявника за заявою про забезпечення позову та поданою позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви матеріали, приходжу до наступних висновків, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної у Постанові від 25 травня 2016 року (справа №6-605цс16), метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що, зважаючи на характер позовних вимог, предмет позову, співрозмірність вимог із заходами забезпечення, які просить вжити прокурор, та які не перешкоджають ОСОБА_1 володіти та користуватись спірною земельною ділянкою, а також те, що у випадку відмови у задоволенні позову про конфіскацію земельної ділянки, ОСОБА_1 не може бути завдано значних збитків, а забезпечення позову не створить жодних перешкод у їх відшкодуванні, - підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що є достатні підстави, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а тому заява заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області Дігтяря А. про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешту на належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності земельну ділянку кадастровий номер 5320885300:00:001:0001, площею 5,6602 га, розташовану на території Гребінківської територіальної громади Лубенського району;

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання належної їй на праві приватної власності земельної ділянки з кадастровим номером 5320885300:00:001:0001, площею 5,6602 га, розташовану на території Гребінківської територіальної громади Лубенського району.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню із дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу суду направити заявнику та іншим учасникам справи для відома, а для вжиття відповідних заходів щодо її виконання направити Гребінківського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

За клопотанням учасника суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим або скасувати заходи забезпечення позову.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач - держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Уютна, 23, код ЄДРПОУ 39767930.

Боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя М. О. Вітківський