Ухвала

від 21.06.2023 по справі 761/17635/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17635/23

Провадження № 1-кс/761/11718/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 008 82 від 29.06.2022,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд», з клопотанням про скасування у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 008 82 від 29.06.2022 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України арешту корпоративних прав ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» (ЄДРПОУ 44144253), що належать АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Перший земельний інвестиційний фонд» (ЄДРПОУ 44365345).

На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2023 (справа № 761/11922/23) на корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд», що належать АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Перший земельний інвестиційний фонд», накладений арешт з метою їх збереження як речового доказу.

Водночас, ініціатор клопотання, на погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, вважаючи його необґрунтованим, наполягав, що на день накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» стороною обвинувачення не встановлені підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки не враховано, що корпоративні права товариства підприємства не мають відношення до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК.

Заявник наполягав, що наведені стороною обвинувачення обставини вчинення зазначених кримінальних правопорушень ґрунтуються на припущеннях, тому корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» не можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні.

Корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, вони не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди кримінальних правопорушень, не набуті та не могли бути набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення зазначених кримінальних правопорушень.

Ініціатор клопотання наполягав, що за таких обставин корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» не відповідають жодній із ознак речового доказу, визначених ст. 98 КПК України, оскільки не мають відношення до обставин, які підлягають доказуванню у межах кримінального провадження.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_4 заперечувала проти скасування арешту, вважаючи застосування оскаржуваного заходу забезпечення кримінального провадження законним та обґрунтованим. Зазначила, що корпоративні права фактично не мають доказового значення у кримінальному провадженні, арешт необхідний з метою недопущення відчуження вказаних корпоративних прав.

Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, заперечення прокурора, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

У рішенні «Смірнов проти Росії» від 07.06.2007 ЄСПЛ зазначив, що найбільш важлива вимога ст. 2 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-який акт втручання державного органу у здійснення права на безперешкодне користування своїм майном повинен бути законним.

У практиці ЄСПЛ неодноразово зазначалось, що таке втручання держави у права особи повинно здійснюватися на підставі закону.

Крім того, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

У силу ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України до завдань кримінального провадження з-поміж іншого віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

У контексті клопотання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності обмеження власника можливості реалізації ним права власності.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження до яких, серед інших, віднесені законність (ст. 9 КПК), недоторканність права власності (ст. 16).

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силу ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Особливої актуальності та гостроти це питання набуває у відношенні здійснення судового контролю за діяльністю сторони обвинувачення, представники якої наділені значними можливостями застосування заходів примусового характеру.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2023 (справа № 761/11922/23) на корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд», що належать АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Перший земельний інвестиційний фонд», накладений арешт.

Вказаний захід забезпечення кримінального провадження застосований у зв`язку з тим, що, на думку сторони обвинувачення, службові особи ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» вчинили пособництво в умисному ухиленні від сплати податків.

У зв`язку з цим, вважаючи корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» речовим доказом у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 008 82 від 29.06.2022 стороною обвинувачення ініційоване накладення арешту.

Водночас, з наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що стороною обвинувачення зв`язок між корпоративними правами ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» та об`єктивною стороною кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК не встановлений, а також останньою не доведена відповідність корпоративних прав вказаного товариства критеріям, визначеним у ст. 98 КПК, тому корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» не можуть бути речовим доказом у відповідності до ст. 98 КПК.

Таким чином, оцінюючи обґрунтованість застосування 14.04.2023 арешту до майна АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Перший земельний інвестиційний фонд» у вигляді корпоративних прав ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» з метою забезпечення їх збереження як речових доказів, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК речові докази є одним із процесуальних джерел доказів.

Частина 1 ст. 98 КПК передбачає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, посилаючись на актуальність подальшого застосування оскаржуваного заходу забезпечення кримінального провадження сторона обвинувачення має зазначити, яке відношення корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» мають до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК.

Водночас, стороною обвинувачення не наведено об`єктивних даних, які б підтверджували, що корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі їх сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже, прокурором не доведено, що корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» є доказом у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК, є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі їх сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин причетності службових осіб ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» до дій, спрямованих на ухилення від сплати податку.

Також, стороною обвинувачення не наведено способу та обставин можливого використання корпоративних прав товариства як речового доказу в цьому кримінальному провадженні, що свідчить про відсутність зв`язку між корпоративними правами ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» з об`єктивною стороною кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК, та відповідність останніх критеріям, визначеним у ст. 98 КПК, тобто таке майно не може бути речовим доказом.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що у силу статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, арешт корпоративних прав особи може бути направлений на позбавлення певної особи прав на розпорядження ними з метою унеможливлення участі в управлінні господарською діяльністю цієї особи.

З викладеного витікає, що корпоративні права - це юридично визначені можливості певної особи щодо управління діяльністю юридичної особи, тобто такі не є об`єктами матеріального світу, що унеможливлює їх збереження у фізичній наявності у тому вигляді, який би дозволив стороні обвинувачення забезпечити доведення обставин вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст.174 КПК арешт майна може бути скасований у разі, коли буде доведено, що у подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба чи такий застосований необґрунтовано.

Отже, вищенаведене доводить, що арешт корпоративних прав з метою забезпечення як речових доказів є необґрунтованим, тому подальше перебування майна під арештом не відповідає наведеній у ст. 170 КПК меті та завданню його застосування, чим продовжується порушення права власності, що вимагає від слідчого судді прийняття рішення, яке б усунуло спричинені негативні наслідки та відновило б у повному обсязі права вказаної особи.

Приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись ст. 7, 9, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2023 (справа № 761/11922/23) у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 008 82 від 29.06.2022 на корпоративні права «Агрокомпанія «Біофуд» (ЄДРПОУ 44144253), що належать АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний «Закритий «Перший земельний інвестиційний фонд" (ЄДРПОУ 44365345), з часткою власності 100 % (99 000 грн).

Скасувати заборону учасникам ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд», іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства у тому числі за довіреністю, іншим особам, у володінні, користуванні яких перебувають зазначені корпоративні права, відчужувати корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» (ЄДРПОУ 44144253).

Скасувати заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, а також іншим особам, що наділені таким правом, вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу тощо) права власності на корпоративні права ТОВ «Агрокомпанія «Біофуд» (ЄДРПОУ 44144253), у тому числі вносити зміни, пов`язані зі зміною засновників (учасників, кінцевих бенефіціарів), зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін у статутні документи товариства, а також вчинення реєстраційних дій, направлених на відчуження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1