Ухвала

від 12.07.2023 по справі 991/6146/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/6146/23

Провадження 1-кс/991/6158/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані в одне провадження клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , подане в порядку ст. 199 КПК України, та клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 , подане в порядку ст. 201 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

11.07.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022 (справа № 991/6146/23, провадження № 1-кс/991/6158/23). Клопотання було призначено до розгляду на 12.07.2023.

У той же час, під час судового засідання до початку розгляду клопотання по суті захисник ОСОБА_5 повідомила, що на електронну скриньку Вищого антикорупційного суду було направлено клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у зазначеному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що у вищенаведених клопотаннях учасниками провадження ставляться питання щодо застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, тобто вони подані стосовно однієї і тієї ж особи - підозрюваного ОСОБА_4 , в одному й тому ж кримінальному провадженні, заявлені учасниками питання стосуються застосованого запобіжного заходу, тому з метою забезпечення швидкого судового розгляду, під час якого кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки та забезпечення оперативності судового провадження, слідчий суддя, з урахуванням думок учасників, які не заперечували проти об`єднання, прийшов до висновку про необхідність об`єднати вказані клопотання в одне провадження за номером справи № 991/6146/23, провадження № 1-кс/991/6158/23.

За такого, слідчим суддею здійснюється судовий розгляд об`єднаних в одне провадження клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну застосованого запобіжного заходу.

У клопотанні, поданому в порядку ст. 199 КПК України, детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 368 00,00 грн та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, в рамках якого ОСОБА_4 21.10.2022 повідомлено про підозру та 03.11.2022 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 17.05.2023 застосований до підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.12.2022 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено строком на шістдесят днів до 15.07.2023 включно та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 078 000,00 грн.

При цьому, як зазначає детектив, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися і продовжують існувати та враховуючи те, що дія застосованого запобіжного заходу закінчується 15.07.2023, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У клопотанні, поданому в порядку ст. 201 КПК України, захисником підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 порушується питання про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного у вигляді тримання під вартою на більш м`який, що не пов`язаний з триманням під вартою.

Обґрунтовуючи свої доводи, захисник посилається на те, що визначена сума застави є непомірною для підозрюваного ОСОБА_4 , останній наразі є попередньо ув`язненим та утримується у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України понад шість місяців, що складає більшу частину строку, відведеного для проведення досудового розслідування. При цьому, жодних слідчих чи процесуальних дій за його участі органом досудового розслідування не проводилося, окрім, допиту підозрюваного у лютому 2023 року, під час якого останній надав усі відомості, які були йому відомі щодо обставин кримінального провадження.

Крім того, 01.05.2023 захисником ОСОБА_5 було отримано тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар». Згідно наданих документів встановлено, що ОСОБА_4 за період часу з 01.04.2022 по 31.07.2022 перебував виключно у межах Хмельницької, Чернівецької, Тернопільської, Львівської областей та із абонентськими номерами, які використовуються ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 телефонні з`єднання відсутні. Відтак, за твердженням сторони захисту, вказане підтверджує надані ОСОБА_4 пояснення, що останній в м. Києві не перебував, не був знайомий з підозрюваними, будь-якого спілкування з останніми не здійснював.

Зазначене підтверджує непричетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому злочинів та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, захисник звертає увагу на належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 , який набув статусу підозрюваного у жовтні 2022 року, а запобіжний захід до останнього було застосовано лише у грудні 2022 року.

Поряд з цим, захисник ОСОБА_5 вказує на необґрунтоване надання органом досудового розслідування документів на підтвердження начебто значного майнового достатку підозрюваного та непомірності для підозрюваного визначеної суми застави.

Враховуючи зазначене, захисник просить змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане детективом клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів та визначити заставу в розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 368 000,00 грн, у разі внесення якої покласти на підозрюваного обв`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Одночасно прокурор долучив копію доручення щодо повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 12.07.2023 та повідомив, що наразі триває ознайомлення сторони захисту із зібраними органом досудового розслідування доказами.

Разом з тим, зазначив, що наразі встановлені попередньою ухвалою слідчого судді ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , перестали існувати. Натомість, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також ризик незаконного впливу на свідків не зменшилися і продовжують існувати.

Враховуючи зазначене, прокурор просив визначити підозрюваному як альтернативу заставу в розмірі меншому, ніж було визначено попередньою ухвалою від 17.05.2023, а саме в розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 368 000,00 грн.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, прокурор ОСОБА_3 просив відмовити.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечила проти клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 та підтримала подане нею клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному на більш м`який.

Захисник звернула увагу слідчого судді, що підозра є очевидно необґрунтованою, оскільки не підтверджено доказами участь ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, у яких він підозрюється.

Більше того, стороною захисту було отримано відомості від оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», згідно з якими ОСОБА_4 в період вчинення інкримінованого йому злочину не перебував у м. Києві, що вказує на відсутність змови з іншими підозрюваними.

Також захисник ОСОБА_5 акцентувала на відсутності передбачених ст.177 КПК України ризиків. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду нівелюється належною процесуальною поведінкою ОСОБА_4 в момент вручення йому повідомлення про підозру та до моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а на підтвердження існування зазначеного ризику детективом та прокурором не надано жодних нових доказів.

Щодо ризику впливу на свідків зазначила, що в клопотанні відсутнє обґрунтування яким чином та в який спосіб може бути здійснено такий вплив, жодний із допитаних свідків не вказує на ОСОБА_4 , а тому такий ризик є необґрунтованим.

За наведеного, захисник вважає за можливе змінити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід на інший, більш м`який, наприклад, цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю.

Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого захисника та просив застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою. додатково наголосив, що не знає нікого з осіб, які проходять по цій справі, не спілкувався з ними, жодних документів не готував, не ставив підписів та печаток благодійної організації. Крім того, зазначив, що наразі в дочки, яка має інвалідність, загострилася хвороба, тому вона потребує додаткового піклування. Також повідомив про відсутність як ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, так і ризику впливу на свідків.

Заслухавши доводи та пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Положеннями ст. 199 КПК України встановлено порядок продовження строку тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті (ч. 6 ст. 199 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно частини 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.

Встановлено, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022 за підозрою, серед інших, голови правління благодійної організації «Подих милосердя» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Із матеріалів клопотання вбачається, що кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

За версією органу досудового розслідування, не пізніше 30.05.2022, генеральним директором ДП «Укрпатент» (далі - ДП, Підприєство) ОСОБА_7 , виконуючою обов`язки державного секретаря Міністерства економіки України ОСОБА_8 , головним бухгалтером бухгалтерської служби ДП «Укрпатент» ОСОБА_9 , головою правління благодійної організації «Подих милосердя» ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами за невстановлених обставин досягнуто попередньої змови та розроблено злочинний план, направлений на розтрату грошових коштів Підприємства на суму 250 991 939,68 грн, шляхом укладення незаконного цивільно-правового договору з Благодійною організацією «Подих милосердя» (код за ЄДРПОУ 40514416) про пожертву та безпідставного перерахування грошових коштів Підприємства під виглядом надання пожертви на рахунок вказаної благодійної організації за рахунок надходжень від зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, які мають цільове призначення і мають використовуватися виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

На виконання цього злочинного плану, ОСОБА_4 , виконуючи роль пособника, у невстановлений час та місці, надав іншим учасникам групи, особи яких невстановлені, ідентифікаційні дані БО «Подих милосердя» (назва, код ЄДРПОУ, юридична адреса), реквізити банківського рахунку в ПуАТ «КБ «Акордбанк», з метою виготовлення документів, на підставі яких грошові кошти ДП «Укрпатент» в подальшому будуть незаконно перераховані на рахунок БО «Подих милосердя» під виглядом пожертви.

У невстановлені час та місці, невстановленими особами виготовлено лист від імені Міністерства оборони України № 3005202219877 від 30.05.2022 до БО «Подих милосердя» з проханням надати благодійну допомогу для оплати інвойсу № 30052022 від компанії CY GROUP на купівлю броньованих жилетів на потреби Міністерства оборони України, лист від імені БО «Подих милосердя» від 31.05.2022 № 1-20223105 до ДП «Укрпатент» про надання благодійної допомоги у розмірі 350 млн грн на реалізацію благодійницького проекту щодо закупівлі балістичних жилетів для потреб Міністерства оборони України, лист від імені БО «Подих милосердя» від 07.06.2022 № 1-20220607 до ДП «Укрпатент» про надання благодійної допомоги у розмірі 250 991 939,69 грн. на реалізацію благодійного проекту щодо закупівлі балістичних жилетів для потреб Міністерства оборони України, а також проект договору про пожертву від 07.06.2022, сторонами якого є благодійна організація «Подих милосердя» в особі ОСОБА_4 та ДП «Укрпатент» в особі ОСОБА_7 , та передано вказані документи ОСОБА_7 і ОСОБА_9 для реалізації заздалегідь узгодженого злочинного плану щодо розтрати грошових коштів ДП «Укрпатент» на користь БО «Подих милосердя».

При цьому, вказані документи в обліках внутрішнього документообігу Міністерства оборони України, БО «Подих милосердя» та ДП «Укрпатент» ані як вихідні, ані як вхідні документи не зареєстровано.

У зв`язку із тим, що відповідно до п.п. 7.4, 10.2.14, 10.2.15 Статуту укладання Підприємством договорів на суму більше 3 млн грн, а також учинення значного господарського зобов`язання потребує погодження з уповноваженим органом управління, тобто Міністерством економіки України, ОСОБА_7 з метою успішної реалізації злочинного умислу, направленого на розтрату коштів ДП «Укрпатент» та надання видимості законності своїм діям, 04.06.2022 о 19 год. 26 хв. направив проект листа ОСОБА_8 , яка була тимчасово уповноважена на виконання обов`язків Державного секретаря Міністерства економіки України, з своєї електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2 на її електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_3 , для вивчення та за необхідності редагування перед направленням його до Міністерства економіки України.

Після цього, ОСОБА_7 05.06.2023 о 20 год 25 хв, підписав та направив з електронної пошти ДП «Укрпатент» - office@ukrpatent.org на електронну пошту Мінекономіки - meconomy@me.gov.ua сканкопію листа Підприємства з присвоєною датою 03.06.2022 за № 70/1, згідно з яким ДП «Укрпатент» інформує Міністерство економіки України про діяльність державного підприємства в умовах російської агресії та який не містив у своєму змісті будь-яких прохань щодо надання дозволу на укладання договору чи вчинення значного господарського зобов`язання.

У подальшому, 06.06.2022 о 10 год 26 хв ОСОБА_7 , з метою реалізації злочинного умислу, направленого на розтрату коштів ДП «Укрпатент» та надання видимості законності своїм діям, використовуючи власний електронний цифровий підпис, підписав та направив лист від 06.06.2022 № вих.-4659/2022, згідно з яким у доповнення до листа від 03.06.2022 № 70/1 повідомлено Міністерство економіки України, що ДП «Укрпатент» буде надано документи для опрацювання і прийняття згідно законодавства відповідних рішень Міністерством економіки України як органом управління підприємства. Вказаний лист не містив будь-яких додатків та був скерований засобами системи електронної взаємодії органів виконавчої влади до Міністерства економіки України

У той же час ОСОБА_7 доручив головному бухгалтеру ОСОБА_9 скласти змінений фінансовий план державного підприємства на 2022 рік та пояснювальну записку до нього, згідно з якими, всупереч законодавству та статуту Підприємства передбачити витрати в розмірі 250 991 939,68 грн на сприяння обороноздатності та мобілізаційної готовності за рахунок надходжень від зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності

Не пізніше 06.06.2022, точна дата та час слідством не встановлені, ОСОБА_9 підписала пояснювальну записку до зміненого фінансового план ДП «Укрпатент» на 2022 рік, та передала цю пояснювальну записку разом із зміненим фінансовим планом на 2022 рік ОСОБА_7 , який, в свою чергу, підписав зазначені документи як генеральний директор ДП «Укрпатент» та за невстановлених обставин передав їх для затвердження ОСОБА_8 .

Надалі, ОСОБА_8 , достовірно розуміючи, що листи ДП «Укрпатент» від 03.06.2022 № 70/1 та 06.06.2022 № вих.-4659/2022 не містять будь-яких прохань про погодження вчинення ДП «Укрпатент» значного господарського зобов`язання, усвідомлюючи, що до Міністерства економіки України офіційно не надходили листи Міністерства оборони України від 30.05.2022 № 3005202219877 і БО «Подих милосердя» від 31.05.2022 № 1-20223105 і проект договору про пожертву від 07.06.2022, а також, те, що вказані документи на опрацюванні та погодженні у профільних департаментах Мінекономіки не перебували, діючи всупереч вимогам законодавства та Статуту ДП «Украпатент», затвердила змінений фінансовий план ДП «Укрпатент» на 2022 рік, виконавши підпис від свого імені у відповідній графі документу та проставивши відтиск гербової печатки Міністерства економіки України, а також підготувала та підписала наказ виконувача обов`язків державного секретаря Міністерства економіки України про надання згоди на вчинення ДП «Укрпатент» значного господарського зобов`язання - укладення договору про пожертву, вказавши № 1520-22 та дату 07.06.2022.

У подальшому у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 07.06.2022, ОСОБА_7 підписав та завірив печаткою Підприємства договір про пожертву від 07.06.2022 між ДП «Укрпатент» та БО «Подих милосердя», який вже був підписаний від імені ОСОБА_4 з проставленим відтиском печатки.

ОСОБА_9 , на виконання доручення ОСОБА_7 , підготувала наказ № 100-Н/2022, відповідно до якого, генеральний директор ОСОБА_7 наказує головному бухгалтеру ОСОБА_9 забезпечити перерахування грошових коштів (благодійного внеску) у сумі 250 991 939,68 грн. на рахунок БО «Подих милосердя» у КБ «Акордбанк» ІВАN: НОМЕР_1 , призначення платежу: сприяння обороноздатності та мобілізаційної готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях воєнного стану. Фінансування витрат здійснити за рахунок надходження зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, які мають цільове призначення й використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Вказаний наказ було підписано ОСОБА_7

09.06.2022, 10.06.2022, 13.06.2022, 14.06.2022 та 15.06.2022 точний час слідством не встановлено, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , перебуваючи у службовому кабінеті, використовуючи свої електронні цифрові підписи за допомогою системи «IFOBS» АТ «Укрексімбанк» підписали платіжні документи, на підставі яких з рахунку ДП «Укрпатент» в АТ «Укрексімбанк» (м. Київ), номер рахунку НОМЕР_2 на рахунок БО «Подих милосердя» в ПуАТ «КБ «Акордбанк» (м. Київ) МФО 380634, номер рахунку НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 50 000 000,00 (п`ятдесят мільйонів) грн 00 коп, 50 000 000,00 (п`ятдесят мільйонів) грн 00 коп, 50 000 000,00 (п`ятдесят мільйонів) грн 00 коп, 50 000 000,00 (п`ятдесят мільйонів) грн 00 коп, 50 991 939,68 (п`ятдесят мільйонів дев`ятсот дев`яносто одна тисяча дев`ятсот тридцять дев`ять) грн (шістдесят вісім) коп з призначенням платежів: благод. внесок. Сприяння обороноздатності та мобілізаційної готовності країни, захисту населення у надзвич. ситуаціях воєнного стану, зг. дог. пожертви від 07.06.22р.

Протягом періоду з 09.06.2022 по 15.06.2022 загальна сума перерахованих коштів з банківського рахунку ДП «Укрпатент» та рахунок БО «Подих милосердя» склала 250 991 939,68 гривень (двісті п`ятдесят мільйонів дев`ятсот дев`яносто одна тисяча дев`ятсот тридцять дев`ять гривень шістдесят вісім копійок), що спричинило ДП «Укрпатент» матеріальну шкоду в розмірі 250 991 939,68 грн, яка у більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто в особливо великих розмірах.

Кірм того, отримавши у період з 09.06.2022 по 15.06.2022 від ДП «Укрпатент» грошові кошти в сумі 250 991 939, 68 грн на розрахунковий рахунок Благодійної організації «Подих милосердя» у ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», усвідомлюючи про їх одержання злочинним шляхом, а саме внаслідок пособництва ОСОБА_7 . ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в розтраті грошових коштів ДП «Укрпатент», ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою легалізації вказаної суми грошових коштів, в період з 09.06.2022 по 20.06.2022, володів та розпорядився грошовими коштами в сумі 250 991 065,85 грн. шляхом здійснення фінансових операцій на користь ТОВ «Торговий дім «Золоте Руно» (код ЄДРПОУ 43465550).

21.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру та 03.11.2022 повідомлено про зміну раніше повідомлено підозри, таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а саме у пособництві у розтраті чужого майна, яке перебувало у віданні службової особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах та у набутті, володінні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій, вчиненні правочину з таким майном, вчинених особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.

08.12.2022 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2022 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1 820 000 грн та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 днів з дня його фактичного затримання, 08 грудня 2022 року; визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 096 100 грн (двадцять мільйонів дев`яносто шість тисяч сто гривень) та за умови внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 ряд процесуальних обов`язків.

Застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений, зокрема:

- ухвалою від 01.02.2023, одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 7480 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 076 320,00 грн, за умови внесення якої на підозрюваного ОСОБА_4 покладено ряд процесуальних обов`язків;

- ухвалою від 23.03.2023, одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 298 800,00 грн, за умови внесення якої на підозрюваного ОСОБА_4 покладено ряд процесуальних обов`язків;

- ухвалою від 17.05.2023, одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 078 000,00 грн, за умови внесення якої на підозрюваного ОСОБА_4 покладено ряд процесуальних обов`язків;

Таким чином, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 та продовженого ухвалою слідчого судді від 17.05.2023 закінчується 15.07.2023, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Водночас слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Під час судового розгляду прокурором долучено копію доручення щодо повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 12.07.2023. Також прокурор ОСОБА_3 повідомив, що матеріали досудового розслідування орієнтовно складаються із п`ятдесяти томів.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України необхідно виконати приписи ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри.

Дослідженими доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склади злочинів та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Сторона захисту стверджує про наявність в матеріалах справи протоколів допиту свідків, жоден із яких не вказав на ОСОБА_4 як співучасника злочинів, а також отримані захисником відомості оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», згідно яких ОСОБА_4 за період часу з 01.04.2022 по 31.07.2022 перебував виключно у межах Хмельницької, Чернівецької, Тернопільської, Львівської областей та із абонентськими номерами, які використовуються ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , телефонні з`єднання відсутні, що, за твердженням сторони захисту, вказує про відсутність ОСОБА_4 в м. Києві та неможливість попередньої змови останнього із іншими підозрюваними.

Щодо викладеного слідчий суддя зазначає, що за версією органу досудового розслідування, не пізніше 30.05.2022 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами за невстановлених обставин досягнуто попередньої змови та розроблено злочинний план, направлений на розтрату грошових коштів ДП «Укрпатент» на суму 250 991 939,68 грн. Разом з тим, про факт досягнення попередньої змови саме в м. Києві детектив не зазначає. Більше того, органом досудового розслідування не встановлено обставин, за яких було досягнуто попередньої змови та розроблено злочинний план, однак, встановлено, що до вчинення інкримінованих підозрюваним злочинів були залучені також невстановлені особи, роль яких і могла полягати в забезпеченні комунікації між ОСОБА_4 та іншими підозрюваними.

Також сторона обвинувачення не вказує і про те, що ОСОБА_4 передав ідентифікаційні дані БО «Подих милосердя» (назва, код ЄДРПОУ, юридична адреса), реквізити банківського рахунку в ПуАТ «КБ «Акордбанк» безпосередньо комусь із інших підозрюваних, що вимагало б безпосереднього спілкування між такими особами. За версією органу досудового розслідування, такі дані було надано учасникам групи, особи яких не встановлено.

До того ж і сам підозрюваний ОСОБА_4 не заперечує, що флеш-накопичувач із електронними цифровими підписами (ключами) до банківських рахунків він передав третій особі.

При цьому слідчий суддя зазначає, що питання доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів слідчим суддею при розгляді даних клопотань не вирішується, оскільки підлягає встановленню/невстановленню під час розгляду справи по суті.

Слід враховувати, що суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Поряд з цим, питання наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 неодноразово перевірялося як слідчими суддями, так і колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що встановлені попередньою ухвалою слідчого судді ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , перестали існувати, у зв`язку з завершенням досудового розслідування, отже, просить здійснювати розгляд клопотання без дослідження вказаних ризиків.

Натомість, ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків не зменшилися і продовжують існувати.

Враховуючи заявлене, слідчим суддею здійснюється дослідження та встановлення наявності/відсутності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім того, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України у відповідності до примітки до ст. 45 КК України віднесені до корупційних злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Зокрема, оглядом 20-23.01.2023 мобільного телефону підозрюваного виявлена переписка, яка свідчить про те, що ОСОБА_4 переживає, що він буде притягнутий до кримінальної відповідальності (т. 2, а. с. 78-94).

Окрім іншого, вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, які полягали у розтраті майна державного підприємства, шляхом зловживання службовою особою (у віданні якої перебувало таке майно) своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану, прикриваючись при цьому начебто бажанням надати благодійну допомогу армії, безумовно мають значний суспільний резонанс. ЄСПЛ у рішенні у справі «Летельє проти Франції», визначив, що «тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу».

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Поряд з цим, не може залишатися поза увагою слідчого судді можливість легального перетину кордону підозрюваним ОСОБА_4 , з огляду на положення ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особи, на утриманні якої перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи. Також не відкидається з огляду на умови, які існують в Україні, можливість нелегального перетину підозрюваним кордону, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати державний кордон у місцях ведення активних бойових дій. У той же час заслуговує на увагу той факт, що інший підозрюваний - ОСОБА_7 під час дії воєнного стану після вчинення кримінального правопорушення покинув територію України, що свідчить про не абсолютний характер такої заборони та може спонукати ОСОБА_4 до вчинення аналогічних дій задля уникнення кримінальної відповідальності.

Належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 після повідомлення про підозру до застосування запобіжного заходу, на яку посилається сторона захисту на спростування ризику переховування, не гарантує відсутність наміру переховування в майбутньому.

Щодо посилання захисника на те, що стороною обвинувачення надаються необґрунтовані відомості щодо майнового стану ОСОБА_4 , слідчий суддя із урахуванням наданих ОСОБА_4 пояснень на питання слідчого судді про те, що два підприємства дійсно здійснюють підприємницьку діяльність, належного подружжю ОСОБА_10 на праві власності нерухомого та рухомого майна, а також інших відомостей щодо майнового становища ОСОБА_4 та його дружини приходить до висновку про наявність у підозрюваного реальної змоги виїхати за кордон з метою уникнення відповідальності та перебувати там протягом тривалого часу.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

На переконання слідчого судді, цілком підтвердженим є також і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. Незважаючи на те, що сторона захисту заперечує про знайомство свідків з ОСОБА_4 , відтак і заперечує можливість його впливу на них, останньому після набуття статусу підозрюваного стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків та інших підозрюваних слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Разом з цим, слідчий суддя зауважує, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не є достатнім свідченням відсутності встановлених слідчим суддею ризиків.

Тобто ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

За таких обставин, заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 , розмір отриманих офіційних доходів, майнові активи, наявність на утриманні сім`ї, доньки, якій встановлено інвалідність І групи та яка потребує постійного догляду, що вказує на міцність соціальних зв`язків. Однак, враховується і те, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження необхідності безпосереднього догляду за донькою саме батьком.

Оцінюючи доводи захисника про те, що протягом часу утримання ОСОБА_4 під вартою, починаючи з 08.12.2022, з ним не було проведено жодних слідчих чи процесуальних дій, окрім як його допит у лютому 2023 року, слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування у період, протягом якого ОСОБА_4 утримується під вартою, проведено ряд слідчих та процесуальних дій, однак, до їх проведення недоцільно було залучати ОСОБА_4 , оскільки це не сприяло б досягненню мети їх проведення.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що на даний час прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею під час судового розгляду, а тому клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного на більш м`який, що не пов`язаний з триманням під вартою, не підлягає задоволенню.

У той же час клопотання детектива про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

За змістом ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Окрім того, задовольняючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку.

Детектив у клопотанні та прокурор під час судового засідання просили визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 368 000,00 грн, зауваживши, що наразі триває стадія ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, передбачені п.п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, перестали існувати, що вказує на можливість визначення застави в меншому розмірі, ніж було визначено попередньою ухвалою слідчого судді. При цьому, такий розмір застави, на думку прокурора, не являється явно непомірним для ОСОБА_4 , за врахуванням даних про особу підозрюваного, його майнового стану, розміру предмету злочину, який складає 250 991 939,68 гривень, а тому, на думку органу досудового розслідування, зазначений розмір є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 на праві власності належить лише земельна ділянка, розташована за адресою: Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, Маківська сільська рада, кадастровий номер 6821884700:07:034:0011. Разом з тим, дружині ОСОБА_4 , - ОСОБА_11 належить три земельні ділянки в Хмельницькій області, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль PEUGEOT 605, 1994 р. в., державний номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль HONDA CR V 2.4 A/T, 2008 р. в., державний номерний знак НОМЕР_4 .

Окрім цього, ОСОБА_4 є засновником/керівником/головним бухгалтером таких юридичних осіб: ПП «ТІСОТ» (код ЄДРПОУ 41747509), ПП «МІРАБЕЛЛА К-П» (код ЄДРПОУ 41747577), ТОВ «СКІЛЛ» (код ЄДРПОУ 41749375), ТОВ «ПРОМПОСТАЧОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 37329738), ТОВ «ДЕНВІК» (код ЄДРПОУ 35854541), ГО Спортивний клуб «ПОДІЛЬСЬКИЙ АВТОМОБІЛЬНИЙ КЛУБ» (код ЄДРПОУ 21338571), ТОВ «ЄВРООПТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 36449964) і хоча, за твердженням сторони захисту, вказані підприємства не дають такого рівня доходів, щоб внести запропонований стороною обвинувачення розмір застави, однак, доходи від діяльності зазначених підприємств оцінюються в сукупності із іншими даними про майновий стан підозрюваного та його дружини.

У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine) від 13.01.2022, зазначається, що при встановленні у «виключних випадках» більшого розміру застави, таке рішення має передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її «виключного» характеру, а також здійснення ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі спроможність сплатити визначений розмір застави.

Таким чином, слідчим суддею було проаналізовано доводи сторони захисту, які містяться в клопотанні про зміну запобіжного заходу, поданому в порядку ст. 201 КПК України, та враховано зазначені в ньому обставини, зокрема те, що підозрюваний має на утриманні дитину інваліда І групи, яка потребує постійного догляду, являється єдиним годувальником родини, міцність його соціальних зв`язків, а також те, що його перебування в умовах слідчого ізолятору позбавляє можливості працювати та відповідно утримувати сім`ю.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 утримується під вартою більше шести місяців, визначений попередніми ухвалами розмір застави ним не внесено.

Водночас, слідчий суддя також виходить і з того, що стандарт доказування стороною обвинувачення відповідного майнового стану підозрюваної особи з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: встановлення попереднього розміру застави базувалось серед іншого на припущенні про можливість володіння нею значними активами на підставі непрямих доказів (в обставинах цієї справи - частиною грошових коштів, отриманих як предмет злочину); стороною обвинувачення не надано доказів, які б спростовували твердження сторони захисту про відсутність зв`язку з іншими членами організованої групи протягом тривалого часу до повідомлення про підозру; факту тривалого невнесення застави в раніше визначеному розмірі ( ОСОБА_4 не внесено заставу, починаючи з 08.12.2022).

За таких обставин, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід слідчий суддя приходить до висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто визначити менший розмір застави, ніж було визначено ухвалою від 17.05.2023 та заявлено стороною обвинувачення. Однак, з урахуванням обставин вчинених кримінальних правопорушень, в розмірі, що перевищує зазначені ст. 182 КПК України межі, що буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання підозрюваного встановленню істини у кримінальному провадженні, а також запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 , як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі 1650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 428 600,00 грн (чотири мільйони чотириста двадцять вісім тисяч шістсот гривень), оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги розмір предмета злочину.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Тож, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а захистом не спростовано, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-яких питань із підозрюваними ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ; не відлучатися з Хмельницької області без дозволу детектива, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Слід зазначити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 197, 199, 201, 369-376, 615 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 від 11.07.2023 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022, задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Маків, Дунаєвецького району, Хмельницької області, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», тобто до 09.09.2023 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 428 600,00 грн (чотири мільйони чотириста двадцять вісім тисяч шістсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_5 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-яких питань із підозрюваними ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ;

- не відлучатися з Хмельницької області без дозволу детектива, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 12.09.2023.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді в частині продовження підозрюваному строку тримання під вартою може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала слідчого судді в частині відмови у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1