Рішення

від 18.07.2023 по справі 120/2610/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 липня 2023 р. Справа № 120/2610/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснопільського сільського голови Романенко Катерини Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Краснопільського сільського голови Романенко Катерини Миколаївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 06.02.2023 надіслав Краснопільському сільському голові Романенко Катерині Миколаївні адвокатський запит в порядку ст.ст. 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Водночас протягом встановленого законом терміну та на момент звернення до суду жодної відповіді надано не було, що, на переконання позивача, є протиправною бездіяльністю.

Ухвалою від 21.03.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

17.04.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи відзив, відповідач зазначає, що адвокатський запит було отримано Краснопільською сільською радою 10.02.2023, про що зроблено відмітку в книзі для запису рекомендованих поштових відправлень та повідомлень. 13.02.2023 сформовано та відправлено засобами поштового зв`язку запитувані адвокатом копії документів. Однак з невідомих причин лист не було вручено ОСОБА_1 та було направлено повторно 04.04.2023, проте 13.04.2023 від оператора поштового зв`язку знову надійшло повідомлення про е, що позивач не забрав відправлення, у зв`язку з чим воно буде повернуто. Отже, відповідач вважає, що ним виконано вимоги ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та надано відповідь на адвокатський запит.

Крім цього, відповідає зазначив про неспівмірність суми витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5000 грн.

18.04.2023 позивач надав відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві. Зазначає, що адвокатський запит від 06.02.2023 відправлений на адресу відповідача через оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» поштовим відправленням №0304907980439, який був вручений відповідачу 23.02.2023.

Щодо відправлення відповідачем відповіді на адвокатський запит 13.02.2023, яка була повернута з причин не врученні ОСОБА_1 , то позивач зазначає, що зазначав іншу адресу, на яку просив Краснопільську сільську раду надіслати відповідь на запит.

16.05.2023 відповідач направив заяву, у якій зазначає, що вважає безпідставними аргументи позивача. Вказує, що адвокату було письмово повідомлено про продовження строку розгляду його запиту до 20 робочих днів. Також звертає увагу суду на розбіжність адреси робочого місця в ордері, наданому адвокатом Назаровим Р.Ю. та в запиті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.02.2023 позивачем укладено договорів про надання правової допомоги з приватним підприємством «Гранівський цегельний завод».

Позивачем було встановлено, що ПП «Гранівський цегельний завод» звернулось до Краснопільської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 0520880900:01:004:0059, площа 20,1941 га, що знаходиться на території Краснопільської ТГ за межами с. Гранів, із експлуатації та догляду за водним об`єктом (код КВЦПЗ - 10.01) на землі для рибогосподарських потреб (код КВЦПЗ - 10.07).

На підставі вказаного звернення, 15.02.2022 Краснопільською сільською радою 8 скликання на 22 сесії прийнято рішення №182 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності».

06.02.2023 позивач надіслав сільському голові Краснопільської сільської ради Романенко К.М. адвокатський запит в порядку ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з метою отримання інформації та копій документів необхідних для надання правової допомоги, а саме:

1. Чи виконано рішення 22 сесії Краснопільської сільської ради 8 скликання № 182 від 15.02.2022 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності»? Якщо ні, прошу зазначити причини його невиконання?

2. 3 якою землевпорядною організацією Краснопільською сільською радою укладено договір на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 0520880900:01:004:0059, площа 20,1941 га, що знаходиться на території Краснопільської ТГ за межами с. Гранів, із експлуатації та догляду за водним об`єктом (код КВЦПЗ - 10.01) на землі для рибогосподарських потреб (Код КВЦПЗ - 10.07)? Якщо договір не укладено, прошу зазначити причини його не укладення та надати підтверджуючі документи.

3. ???Чи виготовлено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 0520880900:01:004:0059, площа 20,1941 га, що знаходиться на території Краснопільської ТГ за межами с. Гранів, із експлуатації та догляду за водним об`єктом (код КВЦПЗ - 10.01) на землі для рибогосподарських потреб (Код КВЦПЗ - 10.07)? Якщо ні, прошу зазначити причини та надати підтверджуючі документи. ???

4. Чи подано виготовлений проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на чергову сесію Краснопільської сільської ради? Якщо ні, прошу зазначити причини та надати підтверджуючі документи.

5. ???Надати належним чином завірені копії документів із зазначеним переліком.

Вказаний адвокатський запит за вих. №06/02/23-03 від 06.02.2023 надійшов на адресу Краснопільської сільської ради 23.02.2023, що підтверджується накладною про здійснення поштового відправлення №0304907980439, описом вкладення поштового відправлення 0304907980439, фіскальним чеком про оплату, інформацією про відстеження поштового відправлення за №0304907980439.

Не отримавши відповіді на запит, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

За приписами частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією; 2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною другої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 23 Закону професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Частиною 1 статті 24 Закону визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Згідно з частинами 2, 3 вказаної статті орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що визначальною ознакою для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходилася у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Як стверджує відповідач у відзиві, адвокатський запит №06/02/23-03 від 06.02.203 отриманий Краснопільською сільською радою 10.02.2023, про що зроблено відмітку в Книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень.

Суд зазначає, що відмітка у Книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень не є належним доказом отримання відповідачем листа з адвокатським запитом, оскільки згідно трекінгу поштового відправлення адвокатський запит №06/02/23-03 від 06.02.2023 відправлений на адресу відповідача через оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» поштовим відправленням з описом вкладення трек номер: 0304907980439 та отриманий ним 23.02.2023, що також підтверджується листом Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» від 31.03.2023 №01.12.011-Н2023022010229.

Тому, суд не вбачає необхідності надавати оцінку доказам відповідача щодо надсилання відповіді на адвокатський запит 13.02.2023, оскільки Краснопільська сільська рада не могла дати відповідь на адвокатський запит раніше, ніж отримала його у поштовому відділенні 23.02.2023.

Також відповідач вказує на те, що позивача було письмово повідомлено про продовження строку розгляду його запиту до 20 робочих днів, в підтвердження чого надано пояснення начальника відділу організаційного та юридичного забезпечення виконавчого комітету Краснопільської сільської ради від 08.05.2023. Однак відповідачем не надано жодних доказів направлення даного листа ОСОБА_1 .

При цьому, інших доказів на підтвердження факту направлення відповіді на адвокатський запит відповідачем суду не надано.

Визначаючись з приводу спірних правовідносин, що виникли, суд враховує те, що Законом України "Про доступ до публічної інформації" не визначено, яким видом поштового відправлення розпорядник інформації повинен надіслати відповідь на інформаційний запит.

Зважаючи на імперативний обов`язок розпорядника інформації надати відповідь на інформаційний запит, суд вважає, що саме розпорядник інформації у випадку виникнення спору повинен довести факт не лише складання відповіді, а й надіслання її та вручення запитувачу інформації або ж неможливість вручення із зазначенням відповідних причин.

Надаючи оцінку твердженням відповідача щодо виконання ним обов`язку надіслання відповіді на запит, суд зважає на таке.

Відповідно до пункту 9.5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 у разі пересилання відповіді на запит поштою цей обов`язок вважається виконаним у момент здачі документа на пошту; реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у системі діловодства розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу згаданого строку. Якщо відповідь на запит здається на пошту разом з іншою кореспонденцією того ж виду та категорії, належним і допустимим доказом відправлення такого запиту є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття (пункт 66 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270).

Крім того, пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" від 04.10.2001 №2759-III визначено порядок надання поштового зв`язку. Так, у абзаці 3 цієї статті зазначено, що у договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв`язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв`язку.

Відтак, суд вважає, що належним доказом надіслання розпорядником інформації відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Таким чином, на переконання суду, належних доказів у підтвердження надіслання та/чи вручення позивачу відповіді на адвокатський запит не надано.

При цьому у адвокатському запиті позивачем вказано, що за наслідками опрацювання запиту, відповідь слід направити за місцем проведення адвокатську діяльність: вул. Генерала Геннадія Воробйова, буд. 20, оф. 16, м. Київ, 03049; та на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд звертає увагу на роз`яснення, що надані у пункті 11.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" у якій зазначено, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме: паперову чи електронну. У випадку, якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена.

У пункті 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 роз`яснено: "частиною п`ятою статті 19 Закону № 2939-VI, зокрема, передбачено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу.

У випадку, якщо запитувач просить надати відповідь на електронну адресу, розпорядник інформації повинен з дотриманням вимог діловодства оформити лист-відповідь (поставити підпис, указати посаду, дату і номер реєстрації листа) та надіслати його у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача".

Таким чином, аналіз положень частини 5 статті 19 Закону №2939-VІ дає підстави зробити висновок про можливість обрання запитувачем інформації виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання у такому разі відповіді на запит тільки на електронну адресу у сканованому вигляді за умови наявності для цього технічної можливості у розпорядника інформації. Однак, у тому випадку, коли у запиті позивача вказано обидва способи отримання інформації, відповідач вправі на власний розсуд обрати один із них.

Суд звертає увагу на те, що у запиті позивачем визначено одразу два способи отримання відповіді на запит, а саме: шляхом надсилання поштового листа на поштову адресу та надіслання запитуваних документів на електронну адресу. Так, суд зазначає, що надання інформації альтернативно у письмовій або в електронній формі є допустимим, однак як зазначалося вище, запитувач не вправі одночасно вимагати двічі надати йому інформацію на один запит. Тому, у разі зазначення в запиті одразу двох форм (способів) отримання інформації, позивач тим самим надає відповідачу можливість вибору способу листування із запитувачем інформації. Разом з тим, судом установлено, що відповідь на адвокатський запит, сільською радою вирішено надати поштою.

Відтак, відповідач таким чином фактично обрав поштовий спосіб листування із запитувачем інформації. В той же час, докази направлення на поштову адресу позивача запитуваної інформації матеріали справи не містять.

Зважаючи на те, що будь-яких доказів надання відповіді на адвокатський запит позивача суду не надано, тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо надання відповіді на адвокатський запит позивача від 06.02.2023 №06/02/23-03 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж стосується вимоги зобов`язати надати відповідь на адвокатський запит, то така є похідною, що залежить від задоволення основної вимоги.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн. Таким чином, поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської сільської ради підлягає сума у розмірі 1073,60 грн.

Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист,

представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно із положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами 2 та 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано Договір про надання правової допомоги від 10.03.2023; Додаток №1 до Договору №215 про надання правової допомоги від 10.03.2023, у якому визначено розмір гонорару за надані послуги у сумі 5000,00 грн; акт наданих послуг згідно Договору №215 про надання правової допомоги від 10.03.2023, у якому визначено обсяг наданих послуг, вартість яких становить 5000,00 грн.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Водночас суд дійшов висновку, що розмір понесених витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу, суд вважає, що витрати на правову допомогу, на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи, підлягають зменшенню та на користь позивача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн, що відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської сільської ради.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Краснопільського сільського голови Романенко Катерини Миколаївни щодо надання відповіді на адвокатський запит адвоката Назарова Романа Юрійовича від 06.02.2023 за вих. №06/02/23-03.

Зобов`язати Краснопільського сільського голову Романенко Катерину Миколаївну надати відповідь на адвокатський запит адвоката Назарова Романа Юрійовича від 06.02.2023 за вих. №06/02/23-03.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської сільської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн (дві тисячі п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської сільської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Краснопільський сільський голова Романенко Катерина Миколаївна (службова адреса: вул. Центральна, 10-Е, с. Краснопілка, Гайсинський район, Вінницька область, 23733; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Віятик Наталія Володимирівна