Рішення

від 17.07.2023 по справі 140/10964/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року ЛуцькСправа № 140/10964/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Володимирської районної державної (військової) адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Володимирської окружної прокуратури звернувся із позовною заявою в інтересах держави в особі Володимирської районної державної (військової) адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» про зобов`язання протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду укласти з Володимирською районною державною (військовою) адміністрацією охоронний договір на адміністративну споруду пам`ятку архітектури місцевого значення, яка знаходиться у м. Володимир по вулиці Устилузькій, 19, на умовах та в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно інформації та документів, наданих адміністрацією державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир», пам`ятка за адресою: м. Володимир, вул. Устилузька, 19, розташована у західній частині історичного середмістя, на перетині основних шляхів: на захід - на Устилуг та на південь - на Львів. У стильовому рішенні будівля посідає ознаки неоренесансу, традиції істризму поєднані з віяннями модерну.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №132508101 власником адміністративної будівлі за адресою: м. Володимир, вул. Устилузька, 19, є ТзОВ «Гербор Холдінг».

Таким чином, ТзОВ «Гербор Холдінг» є власником пам`ятки архітектури місцевого значення, що розташована за адресою: м. Володимир, вул. Устилузька, 19.

Позивач вважає, що відповідач у відповідності до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зобов`язаний був у місячний строк укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, однак у визначений законом строк не вчинив вищезазначених дій, у зв`язку з цим просив адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що згідно інформації та документів, наданих адміністрацією державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир», пам`ятка за адресою: м. Володимир, вул. Устилузька, 19, розташована у західній частині історичного середмістя, на перетині основних шляхів: на захід - на Устилуг та на південь - на Львів. У стильовому рішенні будівля посідає ознаки неоренесансу, традиції істризму поєднані з віяннями модерну.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №132508101 власником адміністративної будівлі за адресою: м. Володимир, вул. Устилузька, 19, є ТзОВ «Гербор Холдінг».

Зокрема, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №327831022 на адміністративне приміщення загальною площею 758,7 м2 у м. Володимир, вул. Устилузька, 19, право власності зареєстроване за ТзОВ «Гербор Холдінг». Дата державної реєстрації прав - 16.09.2015 та 04.10.2016.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №332313864 ТзОВ «Гербор Холдінг» з 05.06.2018 є одноосібним власником земельної ділянки за адресою: м. Володимир, вул. Устилузька, 19, з кадастровим номером 0710200000:01:001:6500 із цільовим призначенням - для обслуговування адмінприміщення.

ТзОВ «Гербор Холдінг» є власником пам`ятки архітектури місцевого значення, що розташована за адресою: м. Володимир, вул. Устилузька, 19.

Відповідно до інформації Володимирської міської ради на адміністративну споруду пам`ятку місцевого значення, що знаходиться у м. Володимир, вул. Устилузька, 19, її власником - ТзОВ «Гербор Холдінг», не укладено охоронний договір (листи №2749/1.21/2-21 від 17.12.2021 та №247/1.21/2-23 від 30.01.2023).

Відповідно до листа Володимирської районної військової адміністрації №667/30/2-23 від 16.03.2023 охоронний договір на адміністративну споруду - пам`ятку місцевого значення у м. Володимир, вул. Устилузька, 19, її власником з районною державною адміністрацією починаючи з 17.05.2021 не укладався.

Аналогічну відповідь надано і на запит прокуратури у листі Володимирської районної державної (військової) адміністрації №1024/30/2-23 від 02.05.2023.

Листом №441/08/2-23 від 01.05.2023 Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації повідомило, що охоронний договір на вищезазначену пам`ятку не укладено.

Окрім того, листом від 15.03.2023 № 280/08/2-23 Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації повідомило, що на сьогодні Міністерством культури та інформаційної політики України опрацьовуються відомості та інформація з метою вирішення питання про включення пам`ятки архітектури за адресою: м. Володимир вул. Устилузька, 19, до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

При цьому, на даний час Міністерством культури та інформаційної політики України не приймались рішення про визнання даної пам`ятки архітектури такою, що не підлягає до занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Позивач вважає, що відповідач у відповідності до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зобов`язаний був у місячний строк укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, однак у визначений законом строк не вчинив вищезазначених дій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частинами 4, 5 статті 54 Конституції України передбачено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини». Охорона об`єктів культурної спадщини визнається одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, держава в особі її органів зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.

Згідно з частинами першою та другою статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Таким чином, охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Отже, охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», є адміністративним договором.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суд від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.

Згідно з частиною третьою ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768) власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку №1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Таким чином, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка до якого мають бути додані додаткові документи.

Судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 14.06.1982 №252 «Про затвердження списку пам`ятників архітектури місцевого значення» з метою охорони і збереження споруд, що становлять архітектурну цінність та взяті на облік як пам`ятники архітектури місцевого значення, затверджено список таких пам`ятників та зобов`язано виконкоми місцевих рад народних депутатів забезпечити належну охорону і використання пам`ятників архітектури, що знаходяться на їх території.

Згідно цього списку під порядковим номером 15 вказано адміністративний будинок АДРЕСА_1 , дата спорудження (будівництва) 1890 рік.

Відповідно до інформації Володимирської міської ради вулицю «Карла Маркса» перейменовано на вулицю «Устилузьку» згідно рішення Володимир-Волинської міської ради народних депутатів від 20.02.1992 №31 «Про повернення колишніх назв вулицям міста та перейменування окремих вулиць».

Згідно інформації та документів, наданих адміністрацією державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир», пам`ятка за адресою: м. Володимир, вул. Устилузька, 19, розташована у західній частині історичного середмістя, на перетині основних шляхів: на захід - на Устилуг та на південь - на Львів. У стильовому рішенні будівля посідає ознаки неоренесансу, традиції істризму поєднані з віяннями модерну.

Враховуючи викладене, відповідач, як власник адміністративної споруди пам`ятки місцевого значення за адресою: АДРЕСА_2 , зобов`язаний був у продовж місяця з моменту набуття права власності на пам`ятку за адресою: АДРЕСА_2 , укласти з Володимирською районною державною (військовою) адміністрацією охоронний договір.

Оскільки станом на час розгляду цієї адміністративної справи охоронний договір на вищезазначену пам`ятку архітектури не укладено, тому суд дійшов висновку про зобов`язання ТзОВ «Гербор-Холдінг» протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду укласти з Володимирською районною державною (військовою) адміністрацією охоронний договір на адміністративну споруду пам`ятку архітектури місцевого значення, яка знаходиться у м. Володимир по вулиці Устилузькій, 19, на умовах та в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

За таких обставин, суд, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вимог частини другої статті 77 КАС України, відповідач не надав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження укладення охоронного договору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Володимирської районної державної (військової) адміністрації підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на викладене судовий збір, сплачений позивачем, не відшкодовується за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням суду укласти з Володимирською районною державною (військовою) адміністрацією охоронний договір на адміністративну споруду пам`ятку архітектури місцевого значення, яка знаходиться у м. Володимир по вулиці Устилузькій, 19, на умовах та в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: керівник Володимирської окружної прокуратури (44700, Волинська область, місто Володимир, вулиця Драгоманова, 31) в інтересах держави в особі Володимирської районної державної (військової) адміністрації (44700, Волинська область, місто Володимир, вулиця Небесної Сотні, 3, код ЄДРПОУ 04051359)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Гербор-Холдінг» (44700, Волинська область, місто Володимир, вулиця Луцька, 211А, код ЄДРПОУ 30088756)

Суддя В.В. Дмитрук