Рішення

від 17.07.2023 по справі 160/3564/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року Справа № 160/3564/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕМ ТРЕЙД» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

23.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 23.02.2023 через систему «Електронний суд» позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕМ ТРЕЙД», в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕМ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 39824840) до бюджету у розмірі 6 052 649,35 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ТОВ «АСТЕМ ТРЕЙД» на даний час має податковий борг у сумі 6052649,35 грн. Позивач вказує, що відповідно до податкового законодавства України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку та в строки визначеними Податковим кодексом України. За невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку платник податків несе відповідальність. В інтегрованих картках платника податків станом на теперішній час обліковується податковий борг. Тому позивач вказує, що з урахуванням вимог ст. ст. 56, 57 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою у встановлені строки донарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТЕМ ТРЕЙД» у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2023 року зазначена вище справа розподілена та 24.02.2023 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року розгляд справи №160/3564/23 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 05.07.2023 року сторони не прибули.

05.07.2023 року від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сліпець С.С. до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Слід зазначити, що за приписами ч. 2 ст. 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.

В свою ж чергу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1ст. 205 КАС України).

Частина 4статті 229 КАС Українипередбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3ст. 205 КАС України).

Відповідно до ч. 9ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначенихстаттею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався та не скасований.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Беручи до уваги оголошення воєнного стану в Україні та неможливість забезпечити безпеку життя і здоров`я учасників процесу безпосередньо у судовому засіданні через відсутність бомбосховища у приміщенні суду, враховуючи те, що сторонами неодноразово надавалися пояснення на підтвердження своєї правової позиція, а також те, що наявних в матеріалах справи письмових доказів достатньо для вирішення справи по суті та немає перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, суд не вбачає підстав для відкладення чи перенесення розгляду справи та розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває товариство з обмеженою відповідальністю «АСТЕМ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 39824840) та має не заявлений до суду податковий борг у розмірі 6 052 649,35 грн. На теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «АСТЕМ ТРЕЙД» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 6 052 649,35 грн., а саме:

- заборгованість по адміністративним штрафам та санкціям виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 510,00 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0025641401 від 06.12.2017 року, термін сплати 28.09.2020 рік на суму 510,00 грн.;

- заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 3 747 050,81 грн., згідно:

податкового повідомлення-рішення №0094385112 від 12.07.2019 року, термін сплати 09.08.2019 рік на суму 3169,00грн.;

податкового повідомлення-рішення №0156915112 від 21.11.2019 року, термін сплати 23.01.2020 рік на суму 367,10 грн.;

податкового повідомлення-рішення №0072900504 від 25.06.2020 року, термін сплати 28.07.2020 рік на суму 367,10 грн.;

податкового повідомлення-рішення №0025611401 від 06.12.2017 року, термін сплати 25.09.2020 рік на суму 2293 803,00 грн.;

пеня нарахована відповідно до ст. 129 ПК України на загальну суму 1 325 704,49 грн.

- заборгованість по податку на прибуток виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 2 305 088,54 грн., згідно:

податкового повідомлення-рішення №0111455115 від 28.08.2019 року, термін сплати 15.09.2019 рік на суму 170,00 грн.;

податкового повідомлення-рішення №0163195115 від 04.12.2019 року, термін сплати 24.01.2020 рік на суму 1020,00 грн.;

податкового повідомлення-рішення №0025631301 від 06.12.2017 року, термін сплати 25.09.2020 рік на суму 1523 440,00 грн.;

пеня нарахована відповідно до ст. 129 ПК України на загальну суму 780 458,54 грн.

Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82018533) рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 року у справі № 806/1814/18 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" (10001, Житомирська область, м. Житомир, вулиця Київська, 77, офіс 703, код ЄДРПОУ 39824840) до Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.12.2017 року №0025611401 та № 0025631301 відмовлено.

28.05.2019 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 806/1814/18 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішеньповернуто особі, яка її подала.

Відповідно до ст.59 ПКУ по ТОВ «АСТЕМ ТРЕЙД» була сформована податкова вимога від 03.05.2019 року №99615-51, яка була направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку та яку було повернуто на адресу контролюючого органу з причини закінчення терміну зберігання.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України.

Відповідно достатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За правилами підпункту16.1.4пункту16.1статті16 Податкового кодексу України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі -ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом36.1статті36 ПК Україниподатковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Як визначено підпунктом14.1.39пункту14.1статті14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту14.1.175пункту14.1статті14 ПК Україниподатковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За змістом пункту56.16статті56 ПК Україниз урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом59.1статті59 ПК Україниу разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Відповідно до підпункту19-1.1.22пункту19-1.1статті19-1 ПК Українидо функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно з підпунктом20.1.34пункту20.1статті20 ПК Україниконтролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом95.1статті95 ПК Українивизначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт95.2статті95 ПК України).

За правилами пункту95.3статті95 ПК України, зокрема, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом95.2статті95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу.

У контексті наведених законодавчих положень зміст матеріально-правових вимог, викладених у даному позові, зводиться до стягнення коштів з рахунків відповідача на погашення його податкового боргу.

Відповідно до п.176.1ст.176 Податкового кодексу Україниплатники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (Підпункт14.1.39п.14.1ст.14 Податкового кодексу України.)

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. (Підпункт14.1.175п.14.1ст.14 Податкового кодексу України.)

Згідно з п.87.1ст.87 Податкового кодексу Україниджерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом87.9ст.87 Податкового кодексу Українивстановлено, що в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно достатті 95 цього Кодексуабо за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Так, як вже зазначено вище, на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «АСТЕМ ТРЕЙД» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 6 052 649,35 грн., а саме: заборгованість по адміністративним штрафам та санкціям виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 510,00 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №0025641401 від 06.12.2017 року, термін сплати 28.09.2020 рік на суму 510,00 грн.; заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 3 747 050,81 грн., згідно: податкового повідомлення-рішення №0094385112 від 12.07.2019 року, термін сплати 09.08.2019 рік на суму 3169,00грн.; податкового повідомлення-рішення №0156915112 від 21.11.2019 року, термін сплати 23.01.2020 рік на суму 367,10 грн.; податкового повідомлення-рішення №0072900504 від 25.06.2020 року, термін сплати 28.07.2020 рік на суму 367,10 грн.; податкового повідомлення-рішення №0025611401 від 06.12.2017 року, термін сплати 25.09.2020 рік на суму 2293 803,00 грн.; пеня нарахована відповідно до ст. 129 ПК України на загальну суму 1 325 704,49 грн. заборгованість по податку на прибуток виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 2 305 088,54 грн., згідно: податкового повідомлення-рішення №0111455115 від 28.08.2019 року, термін сплати 15.09.2019 рік на суму 170,00 грн.; податкового повідомлення-рішення №0163195115 від 04.12.2019 року, термін сплати 24.01.2020 рік на суму 1020,00 грн.; податкового повідомлення-рішення №0025631301 від 06.12.2017 року, термін сплати 25.09.2020 рік на суму 1523 440,00 грн.; пеня нарахована відповідно до ст. 129 ПК України на загальну суму 780 458,54 грн.

Щодо пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань.

Так, у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 року у справі №380/7694/20 висловлена правова позиція.

…Так, згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2021 року, нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Отже, внесеними змінами законодавець фактично вчергове уточнив норму права, формулювання якої з 01 січня 2017 року викликало її помилкове застосування у подібних правовідносинах, в тому числі і Верховним Судом.

З урахуванням наведеного, судова палата відступає від висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, але не виключно, у постановах від 19 червня 2018 року у справі №820/3878/17, від 27 листопада 2018 року у справі №822/2591/17, від 20 листопада 2019 року у справі №280/411/19, від 14 травня 2020 року у справі №822/3190/17, відповідно до яких статтею 129 ПК України, в редакції, чинній з 01 січня 2017 року, не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження, та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)….

Щодо оскарження податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82018533) рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 року у справі № 806/1814/18 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" (10001, Житомирська область, м. Житомир, вулиця Київська, 77, офіс 703, код ЄДРПОУ 39824840) до Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.12.2017 року №0025611401 та № 0025631301 відмовлено.

28.05.2019 року ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 806/1814/18 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішеньповернуто особі, яка її подала.

Відповідно до ст.59 ПКУ по ТОВ «АСТЕМ ТРЕЙД» була сформована податкова вимога від 03.05.2019 року №99615-51, яка була направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку та яку було повернуто на адресу контролюючого органу з причини закінчення терміну зберігання.

Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 6052649,35 грн. грн., який на час розгляду справи не сплачений.

Щодо строків звернення до суду:

Відповідно до ч.1ст.122 КАС Українивстановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з п.102.1 ст.102 ПК Україниконтролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей39і392цьогоКодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133цьогоКодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.102.4 ст.102 ПК Україниу разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім п.59.1 ст.59цьогоКодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

За кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у його постанові від 16.12.2020 у справі № 560/2080/20 (адміністративне провадження № К/9901/28936/20).

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За приписами п.96.2 ст.96 ПК Україниу разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: 1) надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; 2) досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; 3) ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; 4) виключення платника податків із переліку об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд, що, як приклад, відображено у його постановах від 16.12.2020 у справі №560/2080/20 (адміністративне провадження № К/9901/28936/20), від 19.05.2020 у справі №826/8231/15 (касаційне провадження № К/9901/24864/18).

Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі №910/8428/18 зазначив, щоПодатковим кодексом Українивстановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силустатті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

В свою чергу, суд звертає увагу, що відповідно до пп.52-2 п.52 підрозділу 10 розділу ХХПерехідних положень ПК Українина період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбаченихстаттею 102 цього Кодексу.

Так,Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2»на всій території України з 12.03.2020 року установлено карантин. В подальшому дія карантину рішеннями Уряду України періодично продовжувалася, в тому числі до 30 квітня 2023 року. Тобто, запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і триває до кінця 2022 року згідно з нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином, станом на час звернення до суду з даним позовом,ПК Українивстановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановленихстаттею 102 ПК України, на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи викладене, перебіг 1095-денного строку зупинився 18.03.2020, а тому не можна вважати, що позивачем пропущено строк давності для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Суд зазначає, що звернення контролюючого органу до суду з даним позовом відбулось в межами строку, встановленогоПК України, з урахуванням пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23.12.2022 у справі № 140/12235/21.

Відповідно до ч.5ст.242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частини 1статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини 1статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДПС в Дніпропетровській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Доказів сплати податкового боргу суду не надано. Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і належать до задоволення.

Оскільки у відповідності до приписів п.27 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір»позивач, як орган що реалізує державну податкову політику в частині стягнення сум податкового боргу звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності дост.139 КАС Українивідсутні.

Частиною 2 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Положеннями частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Враховуючи те, що розгляд справи по суті розпочато з 05.07.2023 року в порядку письмового провадження та враховуючи положення статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено розгляд справи по суті протягом тридцяти днів, датою ухвалення судового рішення 17 липня 2023 року.

З урахуванням викладеного справа розглянута 17 липня 2023 року.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕМ ТРЕЙД» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕМ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 39824840) до бюджету у розмірі 6052649,35 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2023 року.

Суддя С. В. Прудник