Ухвала

від 17.07.2023 по справі 160/10907/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 липня 2023 рокуСправа №160/10907/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лозицької І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСАМ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ВЕСАМ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №8399469/23931528 від 10.03.2023року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) в особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 21.12.2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСАМ» (код ЄДРПОУ 23931528);

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 21.12.2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСАМ» (код ЄДРПОУ 23931528) відповідно до чинного податкового законодавства України.

Ухвалою суду від 29.05.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову відповідачі надали свої відзиви на позов, які долучено до матеріалів справи.

Крім того, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надано до суду заяву, в якій останній просить здійснювати розгляд справи № 160/10907/23 за правилами загального позовного провадження. У разі відмови у розгляді справи № 160/10907/23 за правилами загального позовного провадження, розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що предметом даної справи є оскарження рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, яке виписане на значну суму.

Відповідач наголошує, що специфіка діяльності та ведення податкового обліку позивача потребує додаткових пояснень зі сторони відповідача, а тому необхідним є проведення судового засідання.

Проаналізувавши норми КАС України, дослідивши матеріали поданого клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з`ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов`язком.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З наведеного, суд приходить до висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.

Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

Покликання відповідача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.

Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

При цьому, у заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

З огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленого клопотання відповідача - 1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження чи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Керуючись ст.ст. 241, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження чи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСАМ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька