Рішення

від 05.07.2023 по справі 380/16861/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року справа №380/16861/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

секретар судового засіданняШийович Р.Я.,

від позивача ОСОБА_1 ,

від відповідачаМерза Д.С.,

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТС Стандарт» до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТТС Стандарт» (далі позивач, ТОВ «ТТС Стандарт») з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 25 жовтня 2022 року №9672/13-01-07-10 в частині застосування пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 662504,05 грн.;

- стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області витрати по сплаті судового збору в сумі 9937 грн. 56 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання валютного законодавства по зовнішньоекономічних експортних контрактах та складено акт від 05.10.2022.

Відповідно до акта перевірки встановлено порушення позивачем п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Товариство погоджується з висновками, викладеними у акті перевірки, вважає їх такими, що дійсно ґрунтуються на фактичних даних. Однак позивач не може погодитися з обставинами вчинених правопорушень, за результатами чого прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних даних, відображених у вказаному акті.

Позивач вказує про те, що обставини зафіксовані у акті перевірки суттєво різняться від тих, які визначено у оскарженому податковому повідомленні-рішенні стосовно дотримання валютного законодавства при виконані зовнішньоекономічного контракту від 01.07.2020 №ТТС_WC_3. Зокрема: невірно зазначено особу, стосовно якої встановлено правопорушення, замість ТОВ «ТТС Стандарт» зазначено ТОВ «Інтер-Бонус»; невірно зазначено контрагента зовнішньоекономічного контракту. Замість Wysoki Standart SO Z.о.о. (Польща) зазначено «MARROS DI MARCHENKO YURIY» (Італія); невірно зазначено номер та дату укладення зовнішньоекономічного контракту, дату здійснення експортної операції. Замість контракту ТТС_WC_3 від 01.07.2020, дата здійснення експортної операції 25.09.2020, зазначено контракт №6 від 03.08.2020, дата здійснення експортної операції 27.05.2021; невірно зазначено суму укладеного зовнішньоекономічного контракту. Замість 77000,00 євро зазначено 27059,10 євро; невірно зазначено номер та дату митної декларації. Замість №UA5000110/2020/0119020 від 25.09.2020 зазначено №UA209170/2021/041439 від 27.05.2021; невірно зазначено товарну позицію, яка була про експортована. Замість «прес гаряче штампувальний бувший у вжитку (код за УКТ ЗЕД 84621090)» зазначено «дублена шкіра у вологому стані великої рогатої худоби із цілих шкур (УКТ ЗЕД 41041959)»; невірно зазначено реквізити банківського рахунку для зарахування валютної виручки для здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Замість № НОМЕР_1 зазначено № НОМЕР_2 ; невірно зазначено кількість днів прострочення зобов`язання. Замість кількості днів прострочення 3 дні зазначено 13.

Наведені факти як окремо, так і в сукупності дають можливість стверджувати, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення порушує його права, а тому, звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 25.11.2022 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач подав відзив 14.12.2022 /арк.спр.31-38/. Вказав, що внаслідок проведеної перевірки позивача, зокрема встановлено, що граничний строк розрахунків за операцією з експорту товарів (контракт №ТТС_WC_3 від 01.07.2020) 24.09.2021. В порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, грошові кошти зараховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «КРЕДОБАНК», Wysoki Standart SO Z.о.о. (Польща), контракт від 01.07.2020 на загальну суму 77000,00 євро, а саме:

-без порушень граничних строків розрахунків 18.08.2020 в сумі 38500,00 євро;

-з порушенням граничних строків розрахунків 27.09.2021 в сумі 38500,00 євро, кількість днів прострочення 3.

Крім того, на порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, грошові кошти зараховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «КРЕДОБАНК», контракт №ТТС-WS-1-21 від 26.04.2021 на загальну суму 19400,00 євро, з порушенням граничних строків розрахунків 22.09.2022, кількість днів прострочення 148 днів.

Також, відповідно до акта перевірки на порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, грошові кошти зараховано на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «КРЕДОБАНК», контракт №LT 2 від 07.04.2021 на загальну суму 25000,00 євро, з порушенням граничних строків розрахунків 22.09.2022, кількість днів прострочення 162 дні.

Відповідач акцентував увагу на тому, що позивачем до перевірки не представлено відповідних довідок про підтвердження форс-мажорних обставин по контрактах: від 01.07.2020 №ТТС_WC_3, укладеному з контрагентом Wysoki Standart SO Z.о.о. (Польща), від 26.04.2021 №ТТС-WS-1-21, укладеному з контрагентом Wysoki Standart SO Z.о.о. (Польща), від 07.04.2021 №LT 2 з нерезидентом LIBRA TRADE FZE (ОАЕ).

До перевірок також не представлено позовних заяв до суду та ухвали про відкриття проваджень про стягнення заборгованості з нерезидента Wysoki Standart SO Z.о.о. (Польща) по контрактах: від 01.07.2021 №ТТС_WC_3, від 26.04.2021 №ТТС-WS-1-21 та нерезидента LIBRA TRADE FZE (ОАЕ) по контракту від 07.04.2021 №LT 2.

Таким чином, за результатами перевірки інформацій Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду (АТ «КРЕДОБАНК») факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.10.2021 та 01.05.2022, які надаються згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, надіслані листами ДПС України від 29.10.2021 №24246/7/99-00-07-07-02-07 та від 09.06.2022 №4849/7/99-00-07-05-02-07 за експортними контрактами: від 01.07.2020 №ТТС_WC_3, дата здійснення експортної операції 25.09.2020, від 07.04.2021 №LT 2, дата здійснення експортної операції 14.04.2021, від 26.04.2021 №ТТС-WS-1-21, дата здійснення експортної операції 28.04.2021, встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті по контрактах: від 01.07.2020 №ТТС_WC_3, укладеному з контрагентом Wysoki Standart SO Z.о.о. (Польща), від 26.04.2021 №ТТС-WS-1-21, укладеному з контрагентом Wysoki Standart SO Z.о.о. (Польща), від 07.04.2021 №LT 2 з нерезидентом LIBRA TRADE FZE (ОАЕ), у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за операціями з експорту товарів.

Сума нарахованої пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів по контрактах: від 01.07.2020 №ТТС_WC_3, укладеному з контрагентом Wysoki Standart SO Z.о.о. (Польща) складає 10770,81 грн., від 26.04.2021 №ТТС-WS-1-21, укладеному з контрагентом Wysoki Standart SO Z.о.о. (Польща) складає 266731,32 грн., від 07.04.2021 №LT 2 з нерезидентом LIBRA TRADE FZE (ОАЕ) складає 385001,91 грн.

Відповідач наголосив, що позивач погоджується з викладеними в акті перевірки від 05.10.2022 висновками та вважає їх ґрунтовними. З позиції відповідача, відповідні розбіжності в спірному податковому повідомленні-рішенні є незначними, оскільки вони не впливають на розрахунок та суму накладної штрафної пені за вчиненими правопорушеннями.

Порушення з боку ГУ ДПС у Львівській області, на які посилається позивач, це технічна описка, яка не впливає на правильність обставин справи, встановлених в ході проведення перевірки, а тому не може бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Недолік змісту податкового повідомлення-рішення не спростовує самого факту вчинення податкового правопорушення, який має бути доведений податковим органом.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою від 08.02.2023 продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

03.04.2023 за вх. №22626 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову /арк.спр.69-73/.

Позивач, зокрема, вказав, що згідно з оскарженим податковим повідомленням-рішенням пеня до позивача застосована (нарахована) за період з 25.09.2021 по 22.09.2022, тобто за період дії карантину, а тому підлягає скасуванню.

Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема, ст. 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого цією статтею.

Пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України. Відповідно нарахування пені у період з 16.01.2020 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

За таких обставин, відповідач неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки не представлено позовних заяв до суду та ухвал про відкриття провадження про стягнення заборгованості згідно з вимогами ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Однак неподання відповідних позовних заяв до іноземного суду про стягнення заборгованості з контрагента пов`язане виключно із об`єктивними причинами та обставинами непереборної сили. 11.03.2020 Всесвітня організація охорони здоров`я оголосила пандемію через поширення у світі Сovid-19. У зв`язку з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Сovid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», починаючи з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин. Вказаною постановою та змінами до неї запроваджено заборону будь-якого сполучення громадського транспортного сполучення, а на підприємстві позивача запроваджено карантинні заходи. Аналогічні карантинні обмеження введено в ОАЕ та Польщі.

З 24.02.2022 у зв`язку з початком повномасштабної військової агресії російської федерації проти України взагалі неможливо покинути територію України особам призовного віку.

Відповідні обставини унеможливили відрядження уповноважених осіб позивача за межі території України для організації подання позову у встановлені строки.

Відповідно, карантин та війна стали для позивача форс-мажором, тобто надзвичайною та непідвладною волі сторін договорів обставиною внаслідок якої позивач не зміг через невиконання контрагентом нерезидентом своїх зобов`язань щодо розрахунку за товар вчинити дії щодо подання позову до іноземного суду.

Позивач не припустився строків розрахунків за контрактами, а порушення таких строків допустили іноземні контрагенти позивача.

Події, які відбули з вини контрагентів та які зумовили порушення граничних строків проведення розрахунків, включають юридичну відповідальність позивача за ст. 112 ПК України.

Позивач просив позов задовольнити повністю.

21.04.2023 за вх. №27951 від відповідача надійшло заперечення на заяву про зміну підстав позову /арк.спр.79-81/.

Відповідач зазначив, у тому числі про те, що позивач при наведенні п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ та п. 120.11 ст. 120 не враховано п. 69.2 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України.

При цьому, позивачем не надано жодних пояснень та документів, зокрема, щодо інформації, яка спростовує наявність його вини або пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПК України.

Також відповідач зауважив, що відповідні договори з контрагентами укладено у період дії карантину, а доказів запровадження карантину на підприємстві не надано.

Позивач не надав доказів, які підтверджують вжиття всіх заходів для подання позову в країні контрагента, оскільки забороняючи норма стосується лише осіб чоловічої статі, а також не надано доказів щодо відсутності у позивача можливостей скерування позову до суду міжнародного комерційного арбітражу засобами поштового зв`язку.

Таким чином, докази та аргументи у сукупності вказують на безпідставність позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 26.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, просив у його задоволенні відмовити.

Суд заслухав вступне слово представника позивача, з`ясував підстави позову, відзиву, відповіді на відзив та пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, та, -

в с т а н о в и в :

ГУ ДПС у Львівській області у період з 22.09.2022 по 28.09.2022 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічних експортних контрактах: від 01.07.2020 №ТТС_WC_3, дата здійснення експортної операції 25.09.2020, від 07.04.2021 №LT2, дата здійснення експортної операції 14.04.2021, від 26.04.2021 №ТТС-WS-1-21, дата здійснення експортної операції 28.04.2021, про що складено акт №10540/13-01-07-10/36873455 від 05.10.2022 /арк.спр.11-19/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ч. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічними контрактами: від 01.07.2020 №ТТС_WC_3 укладеному з нерезидентом Wysoki Standart SO Z.о.о. (Польща), від 26.04.2021 №ТТС-WS-1-21 укладеному з нерезидентом Wysoki Standart SO Z.о.о. (Польща), від 07.04.2021 №LT 2 укладеному з нерезидентом LIBRA TRADE FZE (ОАЕ).

У зв`язку з виявленими порушеннями на підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №9672/13-01-07-10 від 25.10.2022, згідно з яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 662504,05 грн. /арк.спр.7-10/.

Згідно з розрахунком пені її застосовано за ставкою 0,3%:

-за контрактом від 01.07.2020 період прострочення з 25.09.2021 по 27.09.2021; сума простроченої заборгованості 38500 євро за курсом на момент виникнення заборгованості 31,0846 грн. 10770,81 грн.;

- за контрактом від 26.04.2021 період прострочення з 28.04.2022 по 22.09.2022; сума простроченої заборгованості 19400,00 євро за курсом на момент виникнення заборгованості 30,9663 грн. 266731,32 грн.;

- за контрактом від 07.04.2022 період прострочення з 14.04.2022 по 22.09.2022; сума простроченої заборгованості 25000 євро за курсом на момент виникнення заборгованості 31,6874 грн. 385001,91 грн.

Загальна сума 662504,05 грн. /арк.спр.21/

Оскільки позивач з оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями не погодився, вважає його безпідставним, протиправними та таким, що порушує його права, з метою скасування такого, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків;

- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, встановлено, що податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон №2473-VIII).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10 ст. 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5-8 ст. 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав-з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ст.ст. 6, 7, 7-1, 15, 28, 30, 33, 44, 45, 46, 48, 56, 71 Закону України «Про Національний банк України», статті 99 Конституції України, статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону України «Про валюту і валютні операції», Правління Національного банку України постановою №5 від 02.01.2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі Положення №5).

Пунктом 1 встановлено, що це Положення визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з п. 21 та п. 23 Положення №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Проаналізувавши підстави позову, заяви про зміну підстав позову, відзиву, заперечення на заяву про зміну підстав позову суд висновує, що з`ясуванню та встановленню у межах цієї справи підлягають такі обставини:

1.правові підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення від 25.10.2022 з підстав зазначення відповідачем невірних відомостей у вказаному податковому повідомленні-рішенні, як вказує відповідач, описок;

2.правові підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення від 25.10.2022 у зв`язку з наявністю, як вказує позивач, форс-мажорних обставин на території України карантинних обмежень та військового стану;

3.правові підстави для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення від 25.10.2022 з підстав визначених у пункті 52-1 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та, відповідно, наявності чи відсутності конкуренції норм Податкового кодексу України та приписів Закону України «Про валюту та валютні операції».

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач не заперечує фактів описаних у акті перевірки від 05.10.2022, зокрема, наявності прострочення граничних строків розрахунків за вказаними вище контрактами.

З приводу помилок у податковому повідомленні-рішенні слід зазначити, що загальні підходи до оцінки недоліків рішення контролюючих органів сформульовані Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі №820/2300/18, від 30.04.2020 у справі №810/384/16, від 17.03.2020 у справі №808/4140/15, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач не заперечує допущених ним помилок в оскарженому податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2022, однак зауважує, що такі є технічними описками, є незначними, оскільки не впливають на розрахунок пені та її суму за відповідними порушеннями.

Доцільно зауважити, що законодавством не передбачено порядку та способу виправлення відповідних описок, допущених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні.

Проаналізувавши які саме невідповідності у податковому повідомленні-рішенні від 25.10.2022 акту перевірки від 05.10.2022, суд вважає, що такі справді не впливають на правильність обставин, встановлених в ході проведення перевірки, не вплинули на розрахунок пені, що підтверджується відповідним розрахунком, а тому не можуть бути підставою для його скасування.

За таких обставин, покликання позивача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до підрозділу 10 розділу XX пункту 52-1 за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною 1 ст. 14 вказаного вище Закону визначено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 року №44(5), який набрав чинності з 18.12.2014.

Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Проаналізувавши викладене у сукупності суд вказує, що Порядком передбачено таке: засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно з нормативно-правовими актами, проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин; Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Як справедливо зауважив відповідач, відповідні письмові докази до матеріалів справи не представлені.

Ба більше, суд погоджується з зауваженням відповідача про те, що покликаючись на неможливість пересування у зв`язку з введеним карантином, відповідні контракти укладені саме в період дії карантину.

Позивач також не надав доказів, що ним добросовісно вжито всіх заходів для звернення до суду із позовами про стягнення з контрагентів-нерезидентів відповідної заборгованості у іноземних судах, що однак було неможливим через війну. У справі відсутні докази, що у штаті Товариства відсутні особи, які можуть виїхати за межі України з відповідним відрядженням. Немає також доказів, що позивач намагався звертатися у міжнародні судові інституції засобами поштового, електронного чи іншого виду зв`язку з метою подання відповідних позовів.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними аргументи позивача щодо запровадження на території України карантину та воєнного стану, як на форс-мажорні обставини, які зупиняють нарахування пені, оскільки засвідченню підлягають форс-мажорні обставини по кожному окремому податковому випадку.

У контексті спірних правовідносин, суд своєю чергою вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах другому - дев`ятому цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX від 16.01.2020, в редакції від 01.01.2021, підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: « 14.1.162. пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

За підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Вказане свідчить про те, що за нормами ПК України пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Отже, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Таким чином, нарахування пені у період з 01.01.2021 не узгоджується з абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Оскільки у даному випадку згідно з розрахунком пені, її нарахування здійснено за періоди після 01.01.2021, вказане є безпідставним та протиправним.

З врахуванням викладеного, з позиції суду, прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 не відповідає критеріям правомірності, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправним та слід скасувати.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «ТТС Стандарт» необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути судові витрати у виді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №9672/13-01-07-10 від 25.10.2022.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТС Стандарт» (79049, Львівська область, місто Львів, проспект Червоної Калини, будинок 103/8; ЄДРПОУ 36873455) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська,35; ЄДРПОУ ВП 43968090) судові витрати у виді судового збору в сумі 9937 (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн. 56 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2023.

СуддяКравців О.Р.