Рішення

від 13.07.2023 по справі 380/6075/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року

справа №380/6075/23

провадження № П/380/6130/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Посмітюх К.Т.,

за участю:

представника позивача Тихоход М.М.,

представника відповідача Думич І.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМІТ 2018 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОМІТ 2018 (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 20/3; ЄДРПОУ: 42520018) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 43968090), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №11658/13-01-04-07/42520018 від 11.11.2022.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, якими встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, в тому числі штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них. Відтак, позивач мав законні, легітимні очікування того, що оскільки дія карантину була продовжена до 30.04.2023, штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних (за грудень 2021р., січень 2022р.) в силу дії п. 52г1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України нараховані не будуть, а про припинення дії даної норми законодавець вчасно повідомить платників та/або встановить перехідний період, який надасть змогу без наслідкового переходу до нових норм. Вказує, що законодавець зупиняючи дію вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зумовлених карантином, на дотримання вимог принципу правової визначеності, верховенства права, легітимних очікувань не встановив перехідного періоду, який би надав змогу без наслідкового переходу до нових норм, при цьому, встановивши такий перехідний період для реєстрації податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року. Відтак, розуміючи вплив підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, у тому числі на дію п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України - зупиняє його дію, вважає, що так званий перехідний період щодо можливості реєстрації податкових накладних не пізніше 15 липня 2022 року має застосовуватись і до зупиненого п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а тому здійснивши реєстрацію податкових накладних до 15.07.2022, позивач не допустив порушення, викладені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні. При цьому покликається на існування у податковому законодавстві двох норм, які створюють неоднакове правове регулювання одних і тих самих правовідносин, а саме: приписи п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України передбачають відсутність відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних впродовж усього терміну дії карантину; заразом приписи підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України передбачають звільнення від застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних для платників податків, які мають можливість реєструвати податкові накладні, граничний строк реєстрації яких припадав на період з 24.02.2022 по 27.05.2022, за умови їх реєстрації до 15.07.2022 (тобто застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних, граничний строк реєстрації яких припадав на період з 24.02.2022 по 27.05.2022, здійснюватиметься за умови їх не реєстрації до 15.07.2022). За таких обставин існує неоднозначність правового регулювання відповідних правовідносин, відсутність правової визначеності щодо можливостей позивача у таких правовідносинах та погіршення його становища як платника податків у зв`язку з відповідним суперечливим правовим регулюванням. Просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 31.03.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

12.05.2023 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Також 12.05.2023 представник позивача подав заперечення на клопотання про перехід в загальне позовне провадження.

Ухвалою від 16.05.2023 суд залишив без задоволення клопотання відповідача про перехід в загальне позовне провадження.

Ухвалою від 30.05.2023 суд вирішив здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 21.06.2023.

31.05.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Отже, норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо незастосування штрафів в зв`язку з мораторієм тимчасово не застосовується з 27.05.2022. Відтак, відповідач вважає, що у відповідності до ст.201 ПК України для податкових накладних, що виписані позивачем з 02.12.2021 по 31.01.2022 граничним терміном реєстрації є до 31.01.2022, тобто у період, що не охоплюється обставиною що передбачає звільнення від відповідальності передбаченої підпунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (з 24.02.2022), а тому відповідна норма не може бути застосована у даній ситуації. Вказує, що протягом 31.05.2022-11.07.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АГРОМІТ 2018» було зареєстровано податкові накладні, які були складені протягом грудня 2021 року та січня 2022 року, тобто вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування (за період з 24.02.2022 по 27.05.2022) в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022. Відповідно до внесених змін обов`язок щодо реєстрації податкових накладних виписаних у грудні 2021 року та січні 2022 року для підприємств, які мають можливості для відновлення податкових обов`язків, повинні бути зареєстровані до 27.05.2022. У зв`язку з тим, що Закон №2260 вступив в дію 27.05.2022, розрахунок днів порушення строку реєстрації починається не з дати складання податкової накладної, а саме з дати дії вказаного Закону, тобто з 27.05.2022. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

13.06.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач спростовує доводи податкового органу про те, що норма пункту п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України щодо незастосування штрафів в зв`язку з мораторієм тимчасово не застосовується з 27.05.2022, оскільки правопорушення, коло яких визначено ст. 120-1 Податкового кодексу України та склад яких є утвореним після 01.03.2020 (включно) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не тягнуть настання юридичної відповідальності у вигляді застосування штрафу. Покликається на правову позицію, висловлену Верховним Судом у рішенні від 10.12.2021 у справі №420/10367/20. Також наводить аргумети щодо існування у податковому законодавстві двох норм, які створюють неоднакове правове регулювання одних і тих самих правовідносин, відсутність правової визначеності щодо можливостей позивача у таких правовідносинах, а відтак і звільнення від відповідальності за умови дотримання ним вимог щодо реєстрації податкових накладних до 15.07.2022.

В судовому засіданні 21.06.2023 оголошено перерву до 13.07.2023 для надання можливості представнику позивача подати докази відсутності у позивача можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо реєстрації спірних податкових накладних.

07.07.2023 на адресу суду надійшли пояснення від представника позивача, в яких він зазначає, що Законом №2260-1Х не скасовано пункт 52-1 підрозділу 1 розділу XX ПК України, яким запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначена норма є самостійною підставою звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, навіть незважаючи на зміни правового регулювання спірних правовідносин. При цьому, якщо законодавець мав намір зупинити дію положень пункт 52-1 підрозділу 1 розділу XX ПК України, за правилами юридичної техніки він повинен був внести зміни також в зазначений пункт та прямо визначити обмежене застосування положень пункт 52-1 підрозділу 1 розділу XX ПК України на час дії воєнного стану. Однак цього не зроблено, як і не скасовано дію вказаної норми. Покликається на те, що згідно з положеннями підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 та пункту 56.21 статті 56 ПІ

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю Агроміт 2018 зареєстроване 04.10.2018 у встановленому законодавством порядку, як юридична особа, за адресою: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 20/3; ЄДРПОУ: 42520018, що підтверджується Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що розміщена на офіційному сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), набуло правового статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, як платник податків, зборів (обов`язкових платежів), знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 415 102 0000 045456. З 01.11.2018 ТОВ «Агроміт 2018» є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер -425200113053.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності товариство з обмеженою відповідальністю Агроміт 2018: 10.11. Виробництво м`яса.

Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу I, ст. 75, 76, 86 розділу IІ Податкового кодексу України (далі ПК України) проведено камеральну перевірку ТзОВ «АГРОМІТ 2018» з питання дотримання вимог п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 ПК України. За результатами перевірки складено акт від 18.10.2022 №11992/13-01-04-07/42520018, яким встановлено, що ТзОВ «АГРОМІТ 2018» відповідно до ст.192, п.201.10 ст.201 та підпункту 69.1, 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Так, згідно встановлених у ході проведеної перевірки обставин позивач податкові накладні №140 від 17.12.2021 №135 від 16.12.2021, №64 від 31.12.2021, №35 від 31.01.2022 направляв в електронному форматі для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.05.2022, тобто через 4 дні після спливу граничних строків на реєстрацію;

податкова накладна №53, виписана 24.12.2021 надіслано позивачем на реєстрацію 10.06.2022, із спливом граничного строку на 14 днів;

податкові накладні №51, від 24.12.2021, №62 від 29.12.2021, №44 від 22.12.2021, №36 від 17.12.2021, №37 від 17.12.2021 скеровані позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.06.2022, чим порушено граничний строк на 21 день;

податкова накладна №39 від 17.12.221 скерована позивачем на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 10.06.2022 із пропуском строків на 14 днів;

податкові накладні №408 від 08.12.2021, №315 від 10.12.2021, №325 від 14.12.2021, №305 від 02.12.2021, №323 від 13.12.221, №347 від 23.12.2021, №328 від 14.12.2021 скеровані на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 07.06.2022 із пропуском граничних строків на 11 днів;

податкові накладні №101 від 02.12.2021, №134 від 15.12.2021, №119 від 10.12.2021, №133 від 15.12.2021, №113 від 09.12.2021, №6 від 11.01.2022, №8 від 12.01.2022 надіслані на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 07.06.2022 із пропуском граничних строків на 12 днів;

податкові накладні №49 від 24.12.2021, №46 від 23.12.2021, №61 від 29.12.2021, №57 від 28.12.2021, №58 від 28.12.2021, №38 від 17.12.2021, №28 від 27.10.2022, №20 від 21.01.2022, №14 від 19.01.2022, №1 від 04.01.2022, №16 від 20.01.2022, №3 від 31.01.2022, №9 від 12.01.2022, №25 від 26.01.2022, №13 від 19.01.2022, №29 від 28.01.2022 надіслані на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 11.07.2022 із пропущеним на 45 днів строком;

податкові накладні №63 від 30.12.2022, №5 від 05.01.2022, №4 від 05.01.2022, №10 від 13.01.2022 скеровані на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 29.06.2022 із пропущеним граничним строком на 33 дні;

податкові накладні №7 від 12.01.2022, №15 від 19.01.2022, №11 від 17.01.2022, №19 від 21.01.2022 надіслані на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 29.06.2022 із спливом граничного строку на 13 днів;

податкові накладні №30 від 31.01.2022, №31 від 31.01.2022, №32 від 31.01.2022, надані на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 13.06.2022 із спливом граничного строку на 17 днів;

податкова накладна №26 від 26.01.2022 скерована на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 15.06.2022 із спливом граничного строку на 19 днів;

податкова накладна №2 від 04.01.2022 скерована на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 17.06.2022 із спливом граничного строку на 21 день;

податкові накладні №27 від 26.01.2022, №33 від 31.01.2022, №21 від 24.01.2022, №22 від 24.01.2022 надані на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 22.06.2022 із спливом граничного строку на 26 днів;

податкова накладна №34 від 31.01.2022 скерована на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 24.06.2022 із спливом граничного строку на 28 днів;

податкові накладні №18 від 20.01.2022, №17 від 20.01.2022 надані на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних 04.07.2022 із спливом граничного строку на 38 днів.

На підставі зазначеного акту перевірки та у зв`язку з порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2022 №11658/13-01-04- 07/42520018, яким нараховано штрафні санкції в розмірі 515 298,98 грн. Розрахунок пропуску граничного строку проведено за період з 27.05.2022 по день проведення реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та спірним рішенням суб`єкта владних повноважень, товариство з обмеженою відповідальністю Агроміт 2018 звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Згідно з п.п.20.1.4 та п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абзацу 4 цього ж пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

По своїй правовій природі норма, викладена в абзаці 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України, є нормою зобов`язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов`язання у вигляді обов`язку реєстрації податкової накладної.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Виходячи з наведених норм у взаємозв`язку з обставинами справи судом встановлено, що позивачем порушено передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України граничні терміни реєстрації податкових накладних, що не заперечується й самим позивачем.

Разом із тим, згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Однак, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з підпунктом 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022 року.

Судом у цій справі, на основі дослідження акту перевірки, встановлено, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОМІТ 2018 пункту 201.10 статті 201 ПК термінів реєстрації податкових накладних за грудень 2021 року та січень 2022 року в Єлиному реєстрі податкових накладних. При цьому, граничним терміном реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН було 27.05.2022.

Суд наголошує, що податкові накладні були складені у період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Однак, реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, за виключенням тих випадків, коли граничний термін їх реєстрації припадає на період з 24.02.2022 по 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування (за період з 24.02.2022 по 27.05.2022) в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач податкові накладні, направляв для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків на реєстрацію таких.

У свою чергу, граничні терміни реєстрації жодної із зазначених у акті перевірки податкових накладних не підпадають під період звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію, що передбачений підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення у редакції Закону №2260-ІХ.

Доводи позивача про те, що в спірному випадку наявне правопорушення, коло яких визначено ст 120-1 Податкового кодексу України та склад якого є утвореним після 01.03.2020 (включно) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, а тому не тягне настання юридичної відповідальності у вигляді застосування штрафу, що підтверджується правовою позицією, висловленою Верховним Судом у рішенні від 10.12.2021 у справі №420/10367/20, суд вважає недоречними, оскільки застосування вказаної норми та її аналіз здійснено Верховним Судом 10.12.2021, тобто до внесення змін Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022.

Безпідставними є доводи позивача і щодо відсутності правової визначеності щодо можливостей позивача у таких правовідносинах. Суд зазначає, що пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачав накладення мораторію на застосування штрафних санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, тобто звільняв від відповідальності за вчинення такого порушення, однак, вказаною нормою не було звільнено позивача від обов`язеу реєструвати податкові накладні, який передбачений пунктом 201.10 статті 201 ПК України та не скасовано відповідальність за порушнння строків реєстрації податкових накладних, яка визначена статтею 120-1 ПК України, що передбачало відновлення дії вказаних норм. Саме таке відновлення відбулося шляхом прийняття 12.05.2022 Закону України №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022. Враховуючи дату прийняття вказаного Закону та дату набрання ним чинності суд також вважає безпідставними доводи позивача щодо відсутності перехідного періоду для надання можливості позивачу здійснити реєстрацію податкових накладних, складених до 24.02.2022, оскільки з дати прийняття закону 12.05.2022 до набрання ним чинності 27.05.2022 минуло більше двох тижнів. Як свідчать матеріали справи, розрахунок днів порушення строку реєстрації починається саме з дати дії вказаного Закону, тобто з 27.05.2022.

Суд зазначає, що особливістю операцій із реєстрації податкових накладних є їх тривалість у часі, а тому у даному випадку необхідно враховувати плинність та змінюваність законодавства, адже відправною точкою для притягнення до відповідальність платників податків за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України є саме дата здійснення реєстрації податкових накладних, а не дата їх складання.

Позивач покликається на необхіість застосування аналогії закону до правовідносин щодо мораторію па застосування штрафних санкцій на період карантину положень підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, яким передбачено стабільність законодавства, в тому числі щодо підстав для звільнення від відповідальності, однак, при здійсненні правозастосування, суд має комплексно та системно застосовувати законодавство, враховуючи при цьому мету (ціль) та завдання того чи іншого нормативно-правового акту.

Вносячи Законом №2260-ІХ зміни до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення законодавець переслідує мету унормування саме особливостей операцій із реєстрації податкових накладних, що є тривалими у часі, а надто за умови попередньої дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину.

Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо нереєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.

У даному випадку, відповідачем правомірно нараховано штрафні санкції починаючи з 27.05.2022 по день реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Перевіривши розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, суд вважає, що кількість днів прострочення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН розрахована правильно відповідачем.

Податкові накладні позивача, які наведені в акті камеральної перевірки, зареєстровані з порушенням термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), які визначені у пункті 201.10 статті 201 ПК України.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодного документа (квитанції), який би підтверджував своєчасну реєстрацію спірних податкових накладних, як це передбачено в абз.9 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, та не долучено жодного доказу, який би свідчив про своєчасну відправку на реєстрацію податкових накладних, а також подання заяв контролюючому органу щодо неможливості виконання обов`язку своєчасної реєстрації податкових накладних.

Відповідно до наданих матеріалів справи позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних. Зворотного позивачем не доведено, матеріалами справи не спростовується.

При цьому, суд враховує, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

Таким чином, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за не реєстрацію/затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них, необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №820/3006/17, від 21.01.2020 у справі №826/7925/16, від 31.01.2020 у справі №821/819/17.

Також за сталою практикою Верховного Суду, сформованою за наслідками вирішення спорів з аналогічними правовідносинами (зокрема, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.01.2022 у справі № 280/1615/19), якщо затримка реєстрації податкових накладних в ЄРПН виникла не з вини платника податків, це свідчить про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Суд враховує, що відповідно до абзаців 1,3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, Тобто вказана норма передбачала звільнення від відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання таких термінів.

Однак, ні до позовної заяви, ні в процесі розгляду справи позивачем не подано жодних доказів відсутності у нього можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних.

Позивач зазначає, що Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29.07.2022 № 225, набрав чинності 06.09.2022, тобто вже після реєстрації податкових накладних, що були предметом камеральної перевірки, а тому відсутність такого правового регулювання позбавило позивача права, у разі необхідності, довести неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, станом на дату реєстрації спірних податкових накладних.

Суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки визначена абзацом 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України норма про те, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, жодним чином не позбавляє позивача права доводити неможливість виконання обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних у встановлений діючим законодавством спосіб, в тому числі суду в порядку КАС України.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, підсумовуючи наведене вище, слід прийти до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОМІТ 2018 порушило терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що починаючи з 27.05.2022 підлягало притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОМІТ 2018 (місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 20/3; ЄДРПОУ: 42520018) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 код ЄДРПОУ: 43968090) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №11658/13-01-04-07/42520018 від 11.11.2022 відмовити у повному обсязі.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.5 розділу VII Перехідних положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.07.2023.

Суддя Чаплик І.Д.