Рішення

від 17.07.2023 по справі 420/9637/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/9637/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попова В.Ф.,

секретар Стрєзєва А.В.,

за участю:

представника позивача Цимбала С.Ю.,

представника відповідача Болтушенка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФРУКТИ МІРА до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

ТОВ ФРУКТИ МІРА (далі позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200281/2 від 27.10.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001063 від 27.10.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200291/2 від 29.10.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001075 від 29.10.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200292/2 від 29.10.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001076 від 29.10.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200317/2 від 06.11.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001134 від 06.11.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200321/2 від 08.11.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001142 від 08.11.2022 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що 06.09.2022 між «UCEL NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK TAS.GIDA ITH.IHR. IMALAT SAN. VE TIC. LTD. STI» (Турція) (Продавець) та ТОВ «ФРУКТИ МІРА» (Покупець) було укладено Контракт №13 F на поставку продукції, асортимент та кількість якої визначається Специфікаціями, які є невід`ємними частинами Контракту. На підставі контракту та з метою оформлення придбаного товару до Одеської митниці були подані митні декларації, відповідно до яких митна вартість була визначена за ціною договору, щодо товарів, що імпортуються, гранати, мандарини, лимони, апельсини, грейпфрути. До митних декларацій були додані всі необхідні документи, що підтверджують мину вартість. За результатами розгляду поданих декларантом документів Одеською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів аргументоване відсутністю документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з цим відмовлено в митному оформлені товарів та складено картку відмови. Зазначені рішення є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи які підтверджують митну вартість товару. Просять задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що перевіряючи подані митні декларації та документи до них було встановлено, що в них містяться розбіжності, надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, про що повідомлено позивачу та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі

06.09.2022 між «UCEL NARENCIYE PAKETLEME PLASTIK TAS.GIDA ITH.IHR. IMALAT SAN. VE TIC. LTD. STI» (Турція) (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРУКТИ МІРА» (Покупець) було укладено Контракт № 13 F на поставку продукції, асортимент та кількість якої визначається Специфікаціями, які є невід`ємними частинами Контракту.

Для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подані митні декларації

МД № UA500500/2022/039067 від 27.10.2022 року, № UA500500/2022/039507 від 29.10.2022

poкy, № UA500500/2022/039519 від 29.10.2022 року, № UA500500/2022/040608 від 05.11.2022 року, № UA500500/2022/040919 від 08.11.2022 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митними деклараціями позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів зазначених у митних деклараціях та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів.

Так, у рішеннях №UA500500/2022/200281/2 від 27.10.2022 року, №UA500500/2022/200291/2 від 29.10.2022 року, №UA500500/2022/200292/2 від 29.10.2022 року, №UA500500/2022/200317/2 від 06.11.2022 року; UA500500/2022/200321/2 від 08.11.2022 року зазначено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов?язаних із пакуванням даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару:

Крім того, додатково у рішеннях зазначено наступне:

№UA500500/2022/200281/2 від 27.10.2022 року - у копії експортної декларації №22330100EX00213013 від 20.10.2022 зазначені інші номери комерційних документів (інвойс) ніж надано до митного оформлення;

№UA500500/2022/200291/2 від 29.10.2022 року - у копії експортної декларації №22330100EX00210612 від 18.10.2022 зазначені інші номери комерційних документів (інвойс) ніж надано до митного оформлення;

№UA500500/2022/200292/2 від 29.10.2022 року - у копії експортної декларації №22330100EX00209590 від 17.10.2022 зазначені інші номери комерційних документів (інвойс) ніж надано до митного оформлення;

№UA500500/2022/200317/2 від 06.11.2022 року - у копії експортної декларації N22330100EX00219522 від 28.10.2022 зазначені інші номери комерційних документів (інвойс) ніж надано до митного оформлення;

№UA500500/2022/200321/2 від 08.11.2022 року - у наданому прас-листі наявне посилання на суб?єкта ТОВ "ФРУКТИ МІРА", що передбачає що дана цінова пропозиція індивідуальна та не касається усіх учасників ринку.

В копії митної декларації країни відправлення № 22330100EX00222943 від 02.11.2022 наявне посилання на (електронний інвойс) E-Faturu 22243081101030032858699/1, який до митного оформлення не надавався.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 правил заповнення декларації митної вартості, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості по всіх деклараціях, а саме: каталоги, фірми - виробника товару, експортну декларацію.

Крім того, по МД №UA500500/2022/200321/2 від 08.11.2022 року додатково:

1) виписку з бухгалтерської документації,

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

4)копію митної декларації країни відправлення.

По цій митній декларації ТОВ "ФРУКТИ МІРА" були надіслані оборотно-сальдові відомості, каталог виробника товару, калькуляція, висновок експерта, лист щодо пакування та переклад експортної декларації.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями №UA500500/2022/039067 від 27.10.2022 року, №UA500500/2022/039507 від 29.10.2022 року, №UA500500/2022/039519 від 29.10.2022 року, №UA500500/2022/040608 від 05.11.2022 року, №UA500500/2022/040919 від 08.11.2022 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2,4.6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

З підстав наведених у позовній заяві та підтриманих у судовому засіданні позивач просить визнати протиправними та скасувати вищевказані рішення

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Так, в судовому засіданні, представник позивача на питання суду не зміг надати пояснення та зазначити яким чином на визначення митної вартості товару впливають прайс-листи, каталоги, фірми виробника товарів та чому митний орган не врахував додані позивачем до митних декларацій листи щодо пакування з поясненнями від виробника що на умовах поставки CPT-ODESA вартість товару, що зазначена у інвойсах включає вартість всіх видів пакувань, маркування та інші необхідні процедури для відвантаження товарів.

На думку суду, існування документів які визначають числові значення вартості упаковки взагалі не визначено законодавством, але вони можуть створюватись за власним розсудом продавця та жодним чином не можуть вимагатись покупцем чи митним органом в силу того, що це не передбачено законодавством.

Ціна товару це фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Це кількісно визначена величина втіленої в ньому живої праці, важливою складовою якої є витрати виробництва, що визначаються після закінчення виробничого процесу. За певних умов, понесені на виготовлення товару витрати та складові його ціни є комерційною таємницею виробника.

Так, у цій справі однією з підстав для коригування митним органом зазначено відсутність даних про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Вимоги митного органу про надання числових даних щодо вартості пакування не ґрунтуються на вимогах митного законодавства а додані позивачем до митних декларацій листи щодо пакування з поясненнями від виробника, що на умовах поставки CPT-ODESA вартість товару, що зазначена у інвойсах включає вартість всіх видів пакувань, маркування та інші необхідні процедури для відвантаження товарів є достатніми для зняття сумнівів з цього питання.

Суд зазначає, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Згідно зовнішньоекономічного договору ціна товару, що був предметом поставки вже включає в себе вартість упаковки та маркування, а тому за правилами частини десятої статті 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості ( Постанова ВС КАС у справі № 815/6794/17 від 22.01.2019 року).

Суд не погоджується також з висновками митного органу, що наданих документів для визначення митної вартості недостатньо, оскільки надані позивачем документи у своїй сукупності та в повній мірі дають можливість визначити таку митну вартість і саме за першим методом. Ті розбіжності на які вказує митний орган не впливають на визначення митної вартості.

Відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, тому не надання додаткових не зазначаючи яких саме, не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду, такий обов`язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів. Оскільки суд приходить до висновку, що ТОВ ФРУКТИ МІРА разом з митними деклараціями було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов`язок позивач виконав ще до звернення в суд.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судом обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів у цьому спорі діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, тому суд визнає протиправним та скасовує таке рішення.

Скасовуючи рішення про коригування митної вартості товарів, суд тим самим підтверджує факт відсутності неправильності визначення декларантом митної вартості товарів. Відсутність цієї обставини свідчить про відсутність підстав для відмови у прийнятті митної декларації. Відмову, вчинену митним органом за відсутності цієї обставини, слід вважати необґрунтованою, а необґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень з огляду на п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС є підставою для скасування такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:

- № UA500500/2022/200281/2 від 27.10.2022 року;

- № UA500500/2022/001063 від 27.10.2022 року;

- № UA500500/2022/200291/2 від 29.10.2022 року;

- № UA500500/2022/001075 від 29.10.2022 року;

- № UA500500/2022/200292/2 від 29.10.2022 року;

- № UA500500/2022/001076 від 29.10.2022 року;

- № UA500500/2022/200317/2 від 06.11.2022 року;

- № UA500500/2022/001134 від 06.11.2022 року;

- № UA500500/2022/200321/2 від 08.11.2022 року;

- № UA500500/2022/001142 від 08.11.2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005631, 65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФРУКТИ МІРА (код ЄДРПОУ 44301187, 65031, Одеська обл., Біляївський район, сільрада Усатівська, Автодорога М05 Київ-Одеса 462+50 м. (ліворуч)) судовий збір у сумі 23350,13 грн (двадцять три тисячі триста п`ятдесят гривень 13 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено та підписано 17.07.2023 року.

Суддя Попов В.Ф.